Методична підготовка майбутнього учителя хімії на основі синергетичного підходу

Abstract

(ua) У статті актуалізується проблема методичної підготовки майбутніх учителів хімії на основі синергетичного підходу як одного зі шляхів підвищення якості освіти. Авторами визначено методичну підготовку майбутнього вчителя як складну, відкриту нелінійну систему, що має певну мету, багатокомпонентну структуру, характеризується невизначеністю та здатністю до самоврядування та самоорганізації. На основі аналізу науково-педагогічної та методичної літератури виявлено, що відповідно до синергетичного підходу у педагогіці системами, що здатні до самоорганізації, є студент, викладач, їх взаємозв’язок тощо; а головними структурними елементами навчання є зміст навчання та діяльність (взаємодія, співпраця) викладачів і студентів. Визначено напрямки удосконалення методичної підготовки майбутніх учителів хімії на основі синергетичного підходу самоорганізації: оновлення змісту хімічної підготовки; відбір методичних прийомів та засобів, що враховують синергетичність процесу навчання хімії та нелінійність розвитку розумових процесів. Самоорганізація знань можлива шляхом їх систематизації за допомогою процедури укрупнення, врахування внутрішньо-і міжпредметних зв'язків, синтезу, чіткої структурної організації понять, виявлення подібності і відмінності досліджуваних процесів. Включення синергетичних ідей до змісту хімічної підготовки студентів посилює діалектичність хімічної освіти, сприяючи посиленню методологічної рефлексії майбутнього вчителя. Синергетичний підхід до вивчення хімії передбачає не спрощення та схематизацію навчального матеріалу, але розглядає об'єкт вивчення хімії у максимальній повноті існуючих зв'язків та взаємозалежностей у складі відкритої системи. таким чином, урахування синергетичного підходу під час організації освітнього процесу дозволяє не лише сформувати цілісний підхід до навчання, а надає можливість врахувати динаміку та механізми самоорганізації суб’єктів освітнього процесу, забезпечує формування цілісної, креативної особистості, соціально активних, творчих фахівців, здатних до самовдосконалення, до свободи вибору і свободи дій, до самовідповідальності. (en) The article addresses the issue of methodical training for future chemistry teachers through a synergistic approach, aiming to enhance education quality. The authors describe such training as a complex, open, non-linear system with a specific goal and a multicomponent structure, characterized by uncertainty and the capacity for self-governance and self-organization. A detailed analysis of scientific-pedagogical and methodical literature reveals that, within a synergistic pedagogical framework, systems capable of selforganization include the student, the teacher and their interactions. The primary structural elements of learning are identified as its content and collaboration between teachers and students. The article also outlines strategies to improve methodical training of future chemistry teachers using the synergistic approach to self-organization, including updating the chemical training content and selecting methodical techniques and tools that reflect the synergistic nature of the chemistry learning process and the non-linearity of cognitive development. The self-organization of knowledge is achievable by systematizing it through enlargement procedures, considering intra- and interdisciplinary connections, synthesis, clear structural organization of concepts, and identifying similarities and differences in the studied processes. Integrating synergetic ideas into the chemical training curriculum enhances the dialectical nature of chemical education and fosters the methodological reflection of future teachers. The synergistic approach to studying chemistry does not simplify or schematize the learning material but examines the object of study in the fullest possible context of existing connections and interdependencies within an open system. Thus, incorporating the synergistic approach in the educational process cultivates a holistic approach to learning, as well as considers the dynamics and mechanisms of self-organization among the actors in the educational process. This ensures the development of well-rounded and creative individuals, socially active and innovative professionals capable of self-improvement, exercising freedom of choice and action, and assuming self-responsibility.