Міждисциплінарні дослідження
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4331
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Аналіз фінансової політики Російської імперії в історико-економічних дослідженнях П. П. Мігуліна(2019) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У статті досліджуються основні етапи життєдіяльності та наукова спадщина професора Харківського університету П.П. Мігуліна (1870–1948). Метою статті є аналіз наукових і публіцистичних напрацювань професора Мігуліна дожовтневого періоду, присвячених фінансовій політиці Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. та визначення його авторських підходів підвищення ефективності цієї політики, що актуальні й на сучасному етапі. Для досягнення визначеної мети використано спеціальні методи, характерні для дослідження історії науки та соціально-економічної історії: наративний, порівняльно-історичний, історико-біографічний, статистичний, а також методи, поширені в історико-економічних дослідженнях – організаційний підхід та процесний аналіз. Окреслено основні етапи біографії науковця. Проаналізовано основні наукові праці професора Мігуліна, де він комплексно досліджував фінансову політику Російської імперії за різноманітними напрямами (бюджетна, податкова, грошово-кредитна, інвестиційна, боргова та ін.), пропонуючи заходи щодо підвищення її ефективності. Науковець відзначав, що бюджетна політика реалізуються з ігноруванням інтересів населення, реальних можливостей країни і без розрахунку наслідків прийнятих рішень. Основні ідеї П.П. Мігуліна щодо підвищення ефективності податкової політики уряду охоплювали: рівномірний розподіл податків, перекладання податкового тягаря на заможні версти населення, звільнення від сплати податків окремих малозабезпечених суб’єктів, перерозподіл податків між загальнодержавним та місцевими бюджетами. Історико-економічний аналіз П.П. Мігуліна щодо грошово-кредитного регулювання за значний історичний період (із 1769 по 1907 рр.) приводить дослідника до висновку про наявність системних порушень у грошово-кредитній сфері протягом досліджуваного періоду та неефективність державного кредиту в Російській імперії. Значну увагу П.П. Мігуліна приділяє грошовим реформам, які здійснювалися впродовж ХІХ ст. У межах даної статті подано лише якісний аналіз проведення грошової реформи 1895–1897 рр.Документ Статистичний аналіз гендерного розвитку регіонів України(2019) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) Запропоновано методику розрахунку індексу гендерного розвитку (Gender Development Index) на субнаціональному рівні. Мета статті – показати як регіональні відмінності складових індексу, так і гендерні відмінності за цими субіндексами. Індекс гендерного розвитку охоплює аспекти тривалості життя (довголіття), освіти (знання) і гідного рівня життя. Показники, що характеризують перший і третій аспекти (довголіття і рівень життя), взяті з методики ООН для розрахунку регіонального індексу гендерного розвитку, а показник щодо сфери освіти замінений на більш інформативний у національному контексті. Регіональні варіації за складовими індексу гендерного розвитку свідчать, що ситуація в регіонах України у сферах освіти і рівня життя істотно різниться, водночас показники довголіття відрізняються не критично. Гендерні відмінності за субіндексами за всіма регіонами показують таке: абсолютно всі показники сфер освіти і тривалості життя відображають істотну гендерну асиметрію в бік жінок, тоді як показники рівня життя демонструють істотну асиметрію в бік чоловіків. Незважаючи на таку гендерну асиметрію складових індексу гендерного розвитку, останній за всіма регіонами України близький до одиниці, а отже, відображає загалом гендерний паритет у людському розвитку чоловіків і жінок. Самі ж показники людського розвитку в розрізі статі за регіонами відрізняються істотно. Окремо можна виділити ситуацію в місті Київ – столиці України, де практично всі показники за всіма аспектами дуже суттєво відрізняються від інших регіонів. У статті також аналізуються регіони з низькими показниками і великими гендерними розривами, оскільки низькі субіндекси визначають низьке значення регіонального індексу людського розвитку, а гендерні відмінності показників впливають на значення загального індексу гендерного розвитку. Апробація запропонованої методики розрахунку індексу гендерного розвитку на субнаціональному рівні дасть можливість уточнити його складові за кожним окремим регіоном і, як наслідок, підготувати більш об’єктивні й обґрунтовані політичні, економічні та соціальні рекомендації у контексті розвитку людського потенціалу з урахуванням гендерного фактора.Документ Теоретико-прикладні основи гендерних досліджень(Видавець Лисенко В. Ф., 2019) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У запропонованому посібнику міститься широке коло відомостей про гендерні дослідження – від опису особливостей їх виникнення та становлення до загальної характеристики еволюції таких досліджень протягом різних історичних періодів. Особлива увага авторами приділена методологічним питанням гендерної теорії, а саме сучасним теоретико-прикладним основам гендерних досліджень – застосуванню як простих гендерних індексів у демографічній та соціальній статистиці, так i складних індексів, до яких належать індекси розвитку людського потенціалу та індекси гендерної рівності. Зміст посібника відповідає навчальним курсам «Основи гендерних досліджень» та «Статистична показники гендерної рівності», які є складовою частиною навчальних планів підготовки магістрів спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки (Освітні вимірювання. гендерні студії: науковий аспект).Документ Adaptation of the UN’s gender inequality index to Ukraine’s regions(2019) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович; Akbash, K.; Pasichnyk, N.; Rizhniak, R.(en) The article analyzes the application of Human Development Index and derivatives from it indexes that take into account the gender factor. Today this index is used both for building a country ranking on the level of human development, and for studying the situation in the regions in the context of the indicators of this index. We proceed from the fact that for the countries in which sub-national regional indicators are very diverse in different spheres it is expedient to adapt not only the index of human development, but also the indices of the development of human potential taking into account the gender factor. This article suggests an adaptation to the sub-national level of Gender Inequality Index in the United Nations (UN) basic methodology and according to the method suggested by the authors, it is provided for a revision of the system of indicators for which the index is determined. The results obtained by the authors made it possible to compare the indicators and the trends of the two options for calculating the sub-national indices with the corresponding indicators in the country of the last 10 years. The authors concluded that Gender Inequality Index indicators in the country and Gender Inequality Index indicators derived from the UN basic methodology did not reflect a rather wide sub-national disparity. The expansion of the base of the indicators for the determination of Gender Inequality Index allowed the development of a new method of the sub-national Gender Inequality Index adaptation, to clarify the GII index calculated according to the basic methodology and, therefore, to prepare more objective political, economic and social recommendations in the context of development of human potential, taking into account the gender factor.