Міждисциплінарні дослідження
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4331
Переглянути
18 результатів
community.search.results.head
Документ Методичні рекомендації до проведення літньої школи «Тренінг з гендерної рівності»(ЦДУ імені В. Винниченка, 2023) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) З 01 червня 2022 року в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка розпочалася реалізація проєкту «Субнаціональна гендерна рівність: баланс цінностей ЄС та українських реалій» за програмою ЄС Еразмус+ з напрямку Жан Моне. Безпосереднє виконання проєкту розпочалося з організації у червні 2022 року літньої школи «Тренінг з гендерної рівності» для студентів та вчителів. У методичних рекомендаціях висвітлюються особливості організації та проведення школи, де розглядаються проблеми прихованого навчального плану в системі освіти, гендерного дисбалансу української освіти на національному та субнаціональному рівнях, дискримінації та сексуальних домагань в освіті, причини протидії гендерній рівності в Україні та гендерні аспекти рівності в політико-правовій сфері на національному та субнаціональному рівнях.Документ Регіональний індекс гендерного розриву для України у 2020 році(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат ЯрославовичДокумент Аграрне питання в теорії та практиці управлінської діяльності М. Бунге(2020) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У статті узагальнено й систематизовано теоретичні напрацювання відомого вітчизняного науковця й державного діяча Російської імперії М. Бунге щодо аграрного питання та практичну реалізацію цих розробок в його управлінській фінансово-економічній діяльності. Доведено, що підхід М. Бунге до вирішення аграрного питання був комплексним, відображав взаємозв’язок селянського питання з різноманітними завданнями внутрішньої соціально-економічної політики імперії та охоплював проблеми аграрної сфери загалом. Показано відхилення практики реформування аграрних відносин від законодавчих норм та вплив суб’єктивних чинників на законодавчу базу.Документ Розвиток функціональної лінії у «Вестнике опытной физики и элементарной математики» (1886–1917 рр.)(2021) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) Стаття присвячена дослідженню історії розвитку науково-популярних та науково-методичних журналів з фізики та математики, що випускалися та розповсюджувалися на теренах сучасної України в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Одним з найавторитетніших журналів серед викладачів математики, учнів старших класів та любителів математики й фізики того періоду був журнал «Вестник опытной физики и элементарной математики». У якості мети дослідження авторами визначено проведення змістовного та контент-аналізу висвітлення на сторінках журналу «Вестник опытной физики и элементарной математики» функціональної лінії елементарної та вищої математики протягом всього періоду його видання. Для проведення змістовного аналізу предмету дослідження використовувалися наукові методи – аналізу та синтезу, узагальнення та систематизації. В процесі проведення кількісного контент-аналізу були застосовані квантифікація тексту, збір емпіричних даних, їх узагальнення та математико-статистична обробка. Дослідження змісту й динаміки представлення матеріалів функціональної змістовної лінії журналу «Вестник опытной физики и элементарной математики» за часів його видання протягом 1886–1917 років дало можливість зробити такі висновки. По-перше, аналіз змісту журналу показав, що протягом 1886–1897 рр. видання журналу теоретичні та практичні питання функціональної змістовної ліній висвітлювалися епізодично; втім, починаючи з 1897 року новий склад редакції журналу «ВОФЭМ» став приділяти значну увагу змістовному розкриттю матеріалу, пов’язаному з вивченням властивостей окремих видів функцій, з неперервністю та монотонністю функцій, з числовими та функціональними рядами та з елементами математичного аналізу. По-друге, аналіз часових рядів, що описують динаміку зміни абсолютного (в одиницях площі) та відносного обсягу матеріалу функціональної змістовної лінії в математичних матеріалах журналу «Вестник опытной физики и элементарной математики» протягом усього періоду видання, підтвердив відсутність закономірної та регулярної появи стабільних обсягів представлення таких матеріалів протягом періоду 1886–1906 рр. Явний ріст абсолютних і відносних обсягів представлення в журналі «Вестник опытной физики и элементарной математики» матеріалів функціональної змістовної лінії спостерігається з 1906–1908 рр. після розробки під керівництвом міністра народної освіти П.М. Кауфмана нових прогресивних навчальних планів для реальних училищ, у які були включені початки аналітичної геометрії на площині й математичного аналізу. По-третє, авторами не було виявлено тісного зв’язку між динамікою представлення в журналі «Вестник опытной физики и элементарной математики» матеріалів функціональної лінії та динамікою представлення математичних матеріалів загалом протягом усього періоду видання журналу.Документ Журнал «Вісник дослідної фізики та елементарної математики» (1886–1917 рр.)(2022) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) Стаття присвячена дослідженню історії розвитку одного з найавторитетніших журналів серед викладачів математики, учнів старших класів та поціновувачів математики й фізики кінця ХІХ – початку ХХ ст. – журналу «Вісник дослідної фізики й елементарної математики», що видавався в Києві й Одесі. Метою статті є дослідження особливостей добору авторів і джерел біографічно-просопографічних публікацій у Віснику протягом усього періоду його видання. Для проведення змістовного аналізу предмету дослідження використовувалися наукові методи – аналізу й синтезу, узагальнення і систематизації. У процесі проведення кількісного контент-аналізу були застосовані квантифікація тексту, збір емпіричних даних, їх узагальнення і математико-статистична обробка. Дослідження особливостей добору авторів і джерел біографічно-просопографічних публікацій у Віснику протягом усього періоду його видання дає можливість сформулювати такі висновки. По-перше, в результаті ретельної роботи редакції над добором авторів біографічно-просопографічних публікацій визначено 5 основних категорій авторів: а) члени редакції Вісника; б) науковці-доповідачі різного роду засідань закордонних і вітчизняних наукових організацій і товариств; в) вітчизняні громадські діячі, професори й приват-доценти університетів; г) вчені-іноземці; д) члени родини вчених. По-друге, важливою особливістю оформлення багатьох біографічно-просопографічних матеріалів Вісника стало дотримання політики редакції щодо детального документування джерел матеріалів у посторінкових посиланнях. По-третє, автори біографічно-просопографічних статей для підготовки матеріалів використовували різноманітні джерела: а) історіографічні, біографічні й просопографічні видання закордонних і вітчизняних авторів; б) матеріали офіційних закордонних наукових видань; в) першоджерела й родинні архіви суб’єктів публікацій; г) наукові праці суб’єктів публікацій; д) наративи. Добір авторів публікацій, зважений підхід авторів і редакції до обрання джерел та їх документування забезпечили високий рівень якості біографічно-просопографічних матеріалів Вісника.Документ Biographical Materials of Mathematicians and Natural Scientists in «The Bulletin of Experimental Physics and Elementary Mathematics» (1886–1917)(2022) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович; Дефорж, Ганна Володимирівна; Pasichnyk, Natalya; Rizhniak, Renat; Deforzh, Нanna(en) The article presents the results of a study of the features of biographical and prosopographic materials about famous mathematicians and natural scientists, published in one of the most authoritative journals "Bulletin of Experimental Physics and Elementary Mathematics", which was published in Kyiv and Odesa during 1886–1917. In fact, the journal was an unofficial periodical printed branch of the Mathematical Department of the Novorossiysk Society of Naturalists. The purpose of the study is to conduct a meaningful and content analysis of the texts of the journal articles, which reveal biographies, features of labor activity and participation in scientific research of famous scientists. At the same time, the authors used scientific methods to conduct a meaningful analysis of the subject of research - analysis and synthesis, generalization and systematization. In the process of quantitative content analysis, text quantification, empirical data collection, their generalization, and mathematical and statistical processing were used. As a result of the study of biographical materials of the journal over the period, its authors came to the following conclusions. Firstly, the materials of the journal about famous domestic and foreign mathematicians and natural scientists were both biographical and prosopographic in nature. Moreover, the motives for the appearance of such publications, as a rule, were “round” dates from the moment of birth, from the beginning of creative activity, from the moment an important work was released, or from the moment of death (or the fact of death) of the subject of publication. All such articles in the journal are conditionally classified by the authors into brief biographical and prosopographic notes, detailed biographical and prosopographic articles, and obituaries. Secondly, the total volume of biographical and prosopographic materials for the entire period of publication of the journal was 2.88% of the total volume of the journal. At the same time, the journal contained materials about 84 scientists. The largest journal volume by the editors (more than 5 pages for each) was provided by 27 scientists and this amounted to 72.7% of the total volume of biographical material; this group included 9 domestic scientists and 18 foreigners. In total, the editors allotted an average of 4.89 pages for each domestic scientist, and 5.89 pages for each foreign scientist. The largest volume of materials was about physicists (46.42% of the total volume of biographical materials) and mathematicians (35.44%). Thirdly, the results of a meaningful analysis allow us to conclude that the published biographical and prosopographic materials of the journal are of high quality. This was largely facilitated by the careful selection of the authors of articles (or sources of materials), as well as the special requirements of the editors for documenting sources of materials in paginated links. Fourthly, the "inattention" of the editorial staff of the journal to a number of "round dates" of famous domestic and foreign mathematicians and physicists, as well as the uneven volumes allocated by the journal for biographies, indicate the absence of a clear editorial policy of the journal in the issue of allocating printed volumes for systematic biographical statements and research.Документ Систематизація законодавства Російської імперії та розвиток фінансово-правової освіти Наддніпрянщини в 30-40-х роках ХІХ століття(2020) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(en) У статті аналізується унікальний акт систематизації законодавчого масиву Російської імперії, який реалізовувався протягом 30–40-х років ХІХ століття під керівництвом видатних державних діячів М. Сперанського та М. Балудянського. Тогочасна систематизація законодавчих актів мала надзвичайно важливе значення, оскільки: забезпечувала державні структури та підданих офіційною правовою інформацією, що дозволяло уникнути труднощів управління й судочинства; підвищувала ефективність правової практики й діловодства та сприяла удосконаленню законів; стимулювала наукові дослідження в правовій сфері та підготовку фахівців-правознавців. Охарактеризовано концептуальні теоретичні підходи та технологічні основи здійснення систематизації законодавчих актів, розроблені М. Сперанським. Визначено, що систематизація законодавчого масиву здійснювалася поетапно, відповідно розробленої програми систематизації, котра охоплювала: облік законодавчих актів, хронологічну систематизацію російських законодавчих актів (хронологічна інкорпорація), тематичну систематизацію законодавства (систематична інкорпорація) та кодифікацію галузевого законодавства. Результатами реалізації цих етапів було створення Повного зібрання законів Російської імперії, Зводу законів, розробка коментарів до діючих законів та навчальної літератури для викладання юридичних дисциплін у вищих навчальних закладах імперії. Повне зібрання законів і Звід законів Російської імперії створили базу для розвитку юридичної науки й освіти в цілому та фінансово-правової зокрема. На їхній основі на юридичних факультетах Харківського та Київського університетів Наддніпрянської України починають вивчатися закони про державні повинності та фінанси. Студенти Ніжинського юридичного ліцею здобували фінансово-правові знання при вивченні законів про державні повинності та фінанси за Зводом законів Російської імперії (ІV–VІІІ томи). Студенти Рішельєвського ліцею з 1841 року замість загального курсу законознавства почали вивчати державне господарство та російське законознавство, також використовуючи Повне зібрання та Звід законів Російської імперії.Документ Університети та суспільство на теренах України ХІХ – початку ХХ століття, або третя місія тодішніх університетів(2022) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У статті аналізуються історичні закономірності зародження, фактори впливу, мотиви та основні форми реалізації протягом ХІХ – початку ХХ століття першими університетами Наддніпрянської України – вищими школами Харкова, Києва та Одеси – функції служіння суспільству. В ході дослідження було виявлено, що особливості започаткування взаємного впливу та перших ознак співпраці університетів Наддніпрянської України з місцевими громадами та тогочасним суспільством тісно пов’язані з процесом їх створення та з особливостями перших кроків функціонування відповідних закладів вищої освіти. Дослідження показало, що створення університетів у Харкові та Одесі диктувалося крім різного роду політико-економічними умовами яскраво вираженими бажаннями місцевих громад та адміністрацій, що були викликані стрімким соціально-економічним розвитком міст та усвідомленням необхідності забезпечення цього розвитку кваліфікованими освіченими кадрами. Рішення ж про створення університету в Києві мало виражений політико-ідеологічний характер і було прийняте після придушення Російською імперією національно-визвольного польського повстання для створення в західній частині імперії навчального закладу з метою протистояння польській освітній традиції. Разом з тим ми з’ясували, що менеджмент кожного з трьох університетів Наддніпрянської України протягом досліджуваного періоду не виявляв ініціативи у формулюванні чи складанні текстів звернень до суспільства, які давали б пропозиції щодо співробітництва з місцевими громадами. Натомість функція служіння університетів суспільству успішно реалізовувалася завдяки приватній ініціативі професорсько-викладацького складу університетів Харкова, Києва та Одеси у таких формах: а) формування «професорського стилю життя», в основі якого лежав певний «корпоративний етнос»; б) організація актових промов для науковців університетів та місцевої громадськості; в) читання публічних загальнодоступних лекцій; г) організація наукових читань; д) залучення до проведення наукових курсів вчителів та жінок; е) участь у реформуванні шкільної освіти; є) написання підручників для гімназій, училищ та шкіл; ж) організація природоохоронної, музейної та бібліотечної діяльності; з) видання наукових, науково-методичних та науково-популярних періодичних та продовжуваних видань; і) безпосередня участь у підготовці та проведенні соціально-економічних реформ.Документ Гендерні аспекти «прихованого навчального плану»(2022) Пасічник, Наталя Олексіївна; Лупан, Ірина Володимирівна(ua) Дана стаття присвячена аналізу результатів теоретико-прикладного дослідження гендерних аспектів «прихованого навчального плану» на рівні загальноосвітнього навчального закладу. Визначено, що в українській системі освіти декларується значущість гендерної рівності, проголошується розбудова гендерно орієнтованої освіти, але в практиці освітньої діяльності часто відтворюються гендерні стереотипи, нав’язуються певні гендерні ролі й шаблони мислення, соціальні очікування, способи поведінки, тобто, реалізуються гендерні аспекти «прихованого навчального плану». У статті представлено аналіз гендерних аспектів таких структурних елементів «прихованого навчального плану» як освітнє середовище загальноосвітнього навчального закладу; зміст освіти; міжособистісна комунікація у процесі навчання. При дослідженні складових «прихованого навчального плану» було використано: гендерний аналіз закладу освіти з обчисленням індексу гендерного паритету; веб-додаток (Voyant Tools) для аналізу шкільної документації; анкетування, інтерв’ю, спостереження задля виявлення гендерних стереотипів та сегрегації за статевою ознакою; гендерна експертиза навчальних підручників за визначеними полями гендерного аналізу; гендерна експертиза уроків. Аналіз результатів анкетування педагогічних працівників та гендерна експертиза уроків засвідчили наявність проявів «прихованого навчального плану» серед освітян. Виявилась гендерна стереотипність щодо «статевості» людських якостей і психологічних рис; несприйняття фемінітивів і гендерованого освітнього простору; підтримка різних програм для дівчат і хлопців з трудового навчання. Хоча переважна більшість освітян вважають досягнення гендерної рівності актуальною проблемою, вони визнають свою необізнаність щодо «прихованого навчального плану» й готові співпрацювати з фахівцями з гендерної проблематики. Результати анкетування учнів та учениць 5-8 класів також підтвердили наявність гендерних стереотипів у комунікації вчительства з учнівством; домінування симпатій учнів та учениць до різних навчальних предметів; виявили наявність гендерних стереотипів щодо використання вільного часу. Гендерна експертиза підручників виявила наявність незначної кількості гендерних стереотипів і засвідчила позитивні зміни з позицій гендерної рівності та чутливості у нових підручниках.Документ Прогностичний аналіз індексу глобального гендерного розриву для України(2022) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У статті проведено дослідження для України часових рядів індексу глобального гендерного розриву (ІГГР), який розраховується за методологією Всесвітнього економічного форуму з 2006 року, та його складових показників протягом 2006–2022 рр., а також спрогнозовано значення ІГГР на 2023-2025 роки. Виявлено, що сфера економічної участі та можливостей характеризується стабільним покращенням лише одного з п’яти показників, а саме, показника купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності. Саме цей показник впливає (і швидше за все й далі впливатиме) на значення ІГГР. Сфера освіти в Україні дає можливість перебувати на першому місці за всіма її складовими протягом усього періоду. Показники сфери здоров’я через їх високі рейтингові місця також не впливатимуть у майбутньому на рейтингові місця України. Найбільший вплив на рейтингове місце України за ІГГР справляє сфера розширення політичних можливостей. Тут спостерігається повільне збільшення представництва жінок у парламентів, останні вісім років трохи покращилася ситуація з представництвом жінок на міністерських посадах і поки що незмінна ситуація з показником “Роки з жінкою/чоловіком на чолі держави (останні 50)”. Після проведення аналізу складових загального та нормованого рейтингів країн за ІГГР у статті зроблено висновок, що за швидкістю подолання гендерної нерівності Україна значною мірою поступається іншим країнам світу. Крім того, авторами визначені ті сфери політичних та соціальних рішень, які напряму впливатимуть на покращення ситуації з гендерною рівністю. Це сфера економічної участі й можливостей, яка характеризується стабільним покращенням паритету купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності, та сфера розширення політичних можливостей. Дослідження прогнозу ІГГР та рейтингових місць для України на найближчі три роки дало можливість зробити припущення про повільне підвищення показника ІГГР до 0,722 та про стабілізацію нормованого рейтингу України на рівні 50-го місця.