Міждисциплінарні дослідження
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4331
Переглянути
37 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Congresses of natural scientists and mathematicians in the “Bulletin of experimental physics and elementary mathematics” (1886–1917)(2023) Ріжняк, Ренат Ярославович; Пасічник, Наталя Олексіївна; Дефорж, Ганна Володимирівна; Rizhniak, R.; Pasichnyk, N.; Deforzh, Н.(en) The article presents the results of a study of publications in the “Bulletin of Experimental Physics and Elementary Mathematics”, about the organization, conduct and results of domestic and foreign congresses of mathematicians and natural scientists, published in Kyiv and Odesa during 1886–1917. The magazine was an unofficial periodical printed publication of the mathematical department of the Novorossiysk Society of Naturalists. The research was conducted with the aim of carrying out a meaningful and quantitative analysis of the texts of journal publications, which highlights the materials of such meetings of scientists and teachers. The authors used scientific methods for meaningful analysis of the research subject, and in the process of quantitative analysis – text quantification, collection of empirical data, their generalization and mathematical and statistical processing. As a result of the research of the magazine’s materials on congresses of mathematicians and natural researchers during the entire period of its publication, the authors came to the following conclusions. The magazine’s materials on conventions and congresses for all the years of its publication accounted for slightly more than 4% of its total area. All National Congresses of Natural Scientists and Mathematicians, which met during the period of publication of the journal, were covered on its pages (this is almost 2/3 of the entire volume of information in the journal about such meetings of scientists and teachers). At the same time, the methods of presenting information and its volume differed significantly in different meetings, depending on the presence of motives of both members of the editorial board. The main motives for placing information were: a) the presence of a pedagogical component in the work of meetings; b) scientific (or pedagogical) significance of reports and meeting participants; c) availability of quality materials about meetings; d) availability of magazine space. International congresses were irregularly covered by the newspaper, the motives for placing information about such meetings in the magazine were similar. Starting in 1901, the editors of the Bulletin introduced the scheme developed during the previous years of the magazine’s existence into the practice of presenting materials about scientific and pedagogical congresses: a) announcement of the event; b) publication of the regulation (statute, program) of the event; c) description of preparation for the event; d) overview of the features of the event; e) presentation of the texts of important speeches. Such a scheme of presentation of meetings was introduced for the first time in popular science and educational periodicals of the Russian Empire. The pedagogical component was the most important motive for both staffs of the Bulletin editorial board when deciding on the features and scope of coverage of materials on the work of domestic and foreign congresses. The materials of Bulletin (and other similar publications of that time) covering the work of domestic and foreign congresses of teachers and researchers of nature and mathematics, which reveal the content of the educational activities of famous scientists and teachers, are an important element of the source base of biographical studies, which conducted by historians of science.Документ Формування ядра індексу Гірша педагогічних університетів України(2023) Ріжняк, Ренат Ярославович; Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Баранченко, Є.(ua) У статті розкрито результати дослідження, що проводилося з метою визначення гендерних особливостей складу групи авторів статей, які увійшли до ядра індексу Гірша за кожним педагогічним університетом України (згідно з базою даних SciVerse Scopus), а також аналізу факторів впливу на формування ядра індексу Гірша цих університетів у гендерному розрізі. Для цього були використані однофакторний дисперсійний аналіз та елементарні методи статистичного аналізу – обчислення відсоткових співвідношень та визначення індексів гендерної асиметрії. Гендерний аналіз груп авторів показав, що за наявності загального гендерного паритету в групах авторів статей, проіндексованих у базі Scopus, між групами авторів, статті яких входили до ядра h-індексу кожного університету, існує гендерна асиметрія на користь чоловіків. Така сама тенденція має місце і між гендерними групами авторів, статті яких потрапили до ядра h-індексу об’єднаного списку всіх педагогічних університетів України, причому щодо співвідношень як груп авторів статей, так і внесків груп у ядро. У результаті проведення серії однофакторних дисперсійних аналізів впливу на формування ядра індексу Гірша зовнішніх факторів було виявлено суттєву гендерну різницю за такими факторами: наявність/відсутність фінансування публікації (а саме: статі, які мають фінансування, характеризуються набагато вищим рівнем цитування); квартиль видання (статті, розміщені у виданнях першого квартиля, цитуються значно частіше); вік статті (що старша стаття, то більший у неї індекс цитування). Разом з тим не виявлено впливу на формування ядра h-індексу педагогічних закладів вищої освіти (далі – ЗВО) таких чинників, як кількість авторів статті та вид доступу до статті (відкритий чи закритий). Причому лише один фактор, а саме, наявність доступу до статті, можна характеризувати як гендерно паритетний. Навпаки, очевидною є гендерна різниця у розподілі за кількістю авторів у статтях, наявністю фінансування публікації, “віком” статті та у розподілі статей за виданнями перших двох квартилів.Документ Методичні рекомендації до проведення літньої школи «Тренінг з гендерної рівності»(ЦДУ імені В. Винниченка, 2023) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) З 01 червня 2022 року в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка розпочалася реалізація проєкту «Субнаціональна гендерна рівність: баланс цінностей ЄС та українських реалій» за програмою ЄС Еразмус+ з напрямку Жан Моне. Безпосереднє виконання проєкту розпочалося з організації у червні 2022 року літньої школи «Тренінг з гендерної рівності» для студентів та вчителів. У методичних рекомендаціях висвітлюються особливості організації та проведення школи, де розглядаються проблеми прихованого навчального плану в системі освіти, гендерного дисбалансу української освіти на національному та субнаціональному рівнях, дискримінації та сексуальних домагань в освіті, причини протидії гендерній рівності в Україні та гендерні аспекти рівності в політико-правовій сфері на національному та субнаціональному рівнях.Документ Регіональний індекс гендерного розриву для України у 2020 році(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат ЯрославовичДокумент Грошова реформа Вітте у науковій спадщині представників університетських центрів Наддніпрянської України (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)(2018) Пасічник, Наталя Олексіївна(ua) Аналіз підготовки й проведення грошової реформи Вітте засвідчує, що: поперше, були враховані провідні світові тенденції (перехід до системи «золотого стандарту» більшості країн світу); по-друге, до її розробки й обґрунтування були залучені провідні вчені й практики Російської імперії, у тому числі з університетів Наддніпрянської України; по-третє, грошова реформа пройшла процедуру широкого громадського обговорення; по-четверте, з урахуванням тогочасних соціальноекономічних процесів було вибрано сприятливий період для її проведення. Реформа С.Ю. Вітте та її наслідки в цілому схвально оцінювалася науковцями українських університетів. Криза, яку зазнала грошова системи Російської імперії під час першої світової війни, була складовою розпаду світової системи монометалізму.Документ Йозеф Ланг: сучасний погляд на життєвий шлях та наукову спадщину професора Харківського університету(2018) Пасічник, Наталя Олексіївна(en) The article deals with certain facts of life and scientific achievements of Joseph Lang, the graduate of the Law Faculty of the University of Freiburg (1775/1776–1820), who taught economic and financial disciplines in Kharkov University during 1805–1819 years. It is analyzed little-known to a broad scientific audience artistic heritage of the scientist, including the author’s model of social reproduction. In this model the general economic financial calculation is presented as static models of economic equilibrium, it is attempted to develop the integrated matrix of financial flows and to compare the economy of the then Russian Empire to the economy of European countries.Документ Аналіз фінансової політики Російської імперії в історико-економічних дослідженнях П. П. Мігуліна(2019) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У статті досліджуються основні етапи життєдіяльності та наукова спадщина професора Харківського університету П.П. Мігуліна (1870–1948). Метою статті є аналіз наукових і публіцистичних напрацювань професора Мігуліна дожовтневого періоду, присвячених фінансовій політиці Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. та визначення його авторських підходів підвищення ефективності цієї політики, що актуальні й на сучасному етапі. Для досягнення визначеної мети використано спеціальні методи, характерні для дослідження історії науки та соціально-економічної історії: наративний, порівняльно-історичний, історико-біографічний, статистичний, а також методи, поширені в історико-економічних дослідженнях – організаційний підхід та процесний аналіз. Окреслено основні етапи біографії науковця. Проаналізовано основні наукові праці професора Мігуліна, де він комплексно досліджував фінансову політику Російської імперії за різноманітними напрямами (бюджетна, податкова, грошово-кредитна, інвестиційна, боргова та ін.), пропонуючи заходи щодо підвищення її ефективності. Науковець відзначав, що бюджетна політика реалізуються з ігноруванням інтересів населення, реальних можливостей країни і без розрахунку наслідків прийнятих рішень. Основні ідеї П.П. Мігуліна щодо підвищення ефективності податкової політики уряду охоплювали: рівномірний розподіл податків, перекладання податкового тягаря на заможні версти населення, звільнення від сплати податків окремих малозабезпечених суб’єктів, перерозподіл податків між загальнодержавним та місцевими бюджетами. Історико-економічний аналіз П.П. Мігуліна щодо грошово-кредитного регулювання за значний історичний період (із 1769 по 1907 рр.) приводить дослідника до висновку про наявність системних порушень у грошово-кредитній сфері протягом досліджуваного періоду та неефективність державного кредиту в Російській імперії. Значну увагу П.П. Мігуліна приділяє грошовим реформам, які здійснювалися впродовж ХІХ ст. У межах даної статті подано лише якісний аналіз проведення грошової реформи 1895–1897 рр.Документ Грошова реформа Є. Ф. Канкріна (1839–1843 рр.) в історико-критичному огляді П. П. Мігуліна(2019) Пасічник, Наталя Олексіївна; Куклік, Б.(ua) У статті висвітлюються передумови, механізми реалізації, переваги, недоліки та наслідки грошової реформи 1839–1943 рр., проаналізовані в наукових працях професора фінансового права Харківського та Петербурзького університетів Петра Мігуліна. Інтерес до цієї теми зумовлений необхідністю вивчення та узагальнення наукової спадщини професора Мігуліна, тривале “забуття” якого було пов’язане з його міграцією після подій 1917 року. Професор Мігулін опрацьовує значний обсяг фактичного й цифрового матеріалу з проблем грошово-кредитного обігу першої половини ХІХ ст. у Російській імперії та вищезазначеної грошової реформи, помітну увагу приділяє аналізу успішності чи неуспішності окремих монетарних заходів, полемізує з дослідниками цих явищ з окремих теоретичних та прикладних питань. П. Мігулін переконаний в тому, що грошова реформа проводилася всупереч переконанням Є.Ф. Канкріна, який був прихильником паліативних заходів. Основними передумовами грошової реформи П. Мігулін вважає: розширення внутрішнього й зовнішнього ринків, що призвело до зростання обсягів надходжень золота й срібла за рахунок збільшення масштабів зовнішньої торгівлі й, відповідно, формування позитивного сальдо платіжного балансу; зростання доходів казни; скорочення емісії асигнацій через розвиток зовнішніх і внутрішніх кредитних джерел фінансування державного бюджету. Професор Мігулін у хронологічному порядку з використанням значної кількості даних про грошово-кредитні заходи характеризує етапи грошової реформи. На підготовчому етапі формувався запас срібла, дозволялися сплати до казни срібною монетою замість асигнацій, потім вводився срібний рубль як основа грошової системи, вводилися державні кредитні білети й на заключному етапі вилучалися з грошового обігу незабезпечені асигнації. Обмін асигнацій здійснювався до 1851 р., а депозитних білетів – до 1853 р. Стійкість грошової реформи, на думку П. Мігуліна, забезпечувалася активним платіжним балансом країни. Основними організаційними перевагами проведеної грошової реформи, на думку П.П. Мігуліна, були послідовність, обережність, дешевизна її проведення та відсутність незадоволення з боку населення. Основним результатом цієї реформи автор обґрунтовано вважає встановлення стійкого обігу металевих грошей. Грошова реформа стабілізувала грошовий обіг, призвела до підвищення курсу рубля на світовому ринку та сприяла виходу з кризи банківської системи імперії. Перспективами подальших досліджень щодо аналізу наукової спадщини П.П. Мігуліна з грошово-кредитної проблематики можуть виступати конверсійні операції 1893–1901 рр., особливості іпотечного кредиту й залізничних позик ХІХ – початку ХХ ст. та ін. малодосліджені аспекти імперського грошового обігу.Документ Аграрне питання в теорії та практиці управлінської діяльності М. Бунге(2020) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У статті узагальнено й систематизовано теоретичні напрацювання відомого вітчизняного науковця й державного діяча Російської імперії М. Бунге щодо аграрного питання та практичну реалізацію цих розробок в його управлінській фінансово-економічній діяльності. Доведено, що підхід М. Бунге до вирішення аграрного питання був комплексним, відображав взаємозв’язок селянського питання з різноманітними завданнями внутрішньої соціально-економічної політики імперії та охоплював проблеми аграрної сфери загалом. Показано відхилення практики реформування аграрних відносин від законодавчих норм та вплив суб’єктивних чинників на законодавчу базу.Документ Розвиток функціональної лінії у «Вестнике опытной физики и элементарной математики» (1886–1917 рр.)(2021) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) Стаття присвячена дослідженню історії розвитку науково-популярних та науково-методичних журналів з фізики та математики, що випускалися та розповсюджувалися на теренах сучасної України в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Одним з найавторитетніших журналів серед викладачів математики, учнів старших класів та любителів математики й фізики того періоду був журнал «Вестник опытной физики и элементарной математики». У якості мети дослідження авторами визначено проведення змістовного та контент-аналізу висвітлення на сторінках журналу «Вестник опытной физики и элементарной математики» функціональної лінії елементарної та вищої математики протягом всього періоду його видання. Для проведення змістовного аналізу предмету дослідження використовувалися наукові методи – аналізу та синтезу, узагальнення та систематизації. В процесі проведення кількісного контент-аналізу були застосовані квантифікація тексту, збір емпіричних даних, їх узагальнення та математико-статистична обробка. Дослідження змісту й динаміки представлення матеріалів функціональної змістовної лінії журналу «Вестник опытной физики и элементарной математики» за часів його видання протягом 1886–1917 років дало можливість зробити такі висновки. По-перше, аналіз змісту журналу показав, що протягом 1886–1897 рр. видання журналу теоретичні та практичні питання функціональної змістовної ліній висвітлювалися епізодично; втім, починаючи з 1897 року новий склад редакції журналу «ВОФЭМ» став приділяти значну увагу змістовному розкриттю матеріалу, пов’язаному з вивченням властивостей окремих видів функцій, з неперервністю та монотонністю функцій, з числовими та функціональними рядами та з елементами математичного аналізу. По-друге, аналіз часових рядів, що описують динаміку зміни абсолютного (в одиницях площі) та відносного обсягу матеріалу функціональної змістовної лінії в математичних матеріалах журналу «Вестник опытной физики и элементарной математики» протягом усього періоду видання, підтвердив відсутність закономірної та регулярної появи стабільних обсягів представлення таких матеріалів протягом періоду 1886–1906 рр. Явний ріст абсолютних і відносних обсягів представлення в журналі «Вестник опытной физики и элементарной математики» матеріалів функціональної змістовної лінії спостерігається з 1906–1908 рр. після розробки під керівництвом міністра народної освіти П.М. Кауфмана нових прогресивних навчальних планів для реальних училищ, у які були включені початки аналітичної геометрії на площині й математичного аналізу. По-третє, авторами не було виявлено тісного зв’язку між динамікою представлення в журналі «Вестник опытной физики и элементарной математики» матеріалів функціональної лінії та динамікою представлення математичних матеріалів загалом протягом усього періоду видання журналу.