Міждисциплінарні дослідження
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4331
Переглянути
17 результатів
community.search.results.head
Документ Грошова реформа Вітте у науковій спадщині представників університетських центрів Наддніпрянської України (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)(2018) Пасічник, Наталя Олексіївна(ua) Аналіз підготовки й проведення грошової реформи Вітте засвідчує, що: поперше, були враховані провідні світові тенденції (перехід до системи «золотого стандарту» більшості країн світу); по-друге, до її розробки й обґрунтування були залучені провідні вчені й практики Російської імперії, у тому числі з університетів Наддніпрянської України; по-третє, грошова реформа пройшла процедуру широкого громадського обговорення; по-четверте, з урахуванням тогочасних соціальноекономічних процесів було вибрано сприятливий період для її проведення. Реформа С.Ю. Вітте та її наслідки в цілому схвально оцінювалася науковцями українських університетів. Криза, яку зазнала грошова системи Російської імперії під час першої світової війни, була складовою розпаду світової системи монометалізму.Документ Йозеф Ланг: сучасний погляд на життєвий шлях та наукову спадщину професора Харківського університету(2018) Пасічник, Наталя Олексіївна(en) The article deals with certain facts of life and scientific achievements of Joseph Lang, the graduate of the Law Faculty of the University of Freiburg (1775/1776–1820), who taught economic and financial disciplines in Kharkov University during 1805–1819 years. It is analyzed little-known to a broad scientific audience artistic heritage of the scientist, including the author’s model of social reproduction. In this model the general economic financial calculation is presented as static models of economic equilibrium, it is attempted to develop the integrated matrix of financial flows and to compare the economy of the then Russian Empire to the economy of European countries.Документ Аналіз фінансової політики Російської імперії в історико-економічних дослідженнях П. П. Мігуліна(2019) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У статті досліджуються основні етапи життєдіяльності та наукова спадщина професора Харківського університету П.П. Мігуліна (1870–1948). Метою статті є аналіз наукових і публіцистичних напрацювань професора Мігуліна дожовтневого періоду, присвячених фінансовій політиці Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. та визначення його авторських підходів підвищення ефективності цієї політики, що актуальні й на сучасному етапі. Для досягнення визначеної мети використано спеціальні методи, характерні для дослідження історії науки та соціально-економічної історії: наративний, порівняльно-історичний, історико-біографічний, статистичний, а також методи, поширені в історико-економічних дослідженнях – організаційний підхід та процесний аналіз. Окреслено основні етапи біографії науковця. Проаналізовано основні наукові праці професора Мігуліна, де він комплексно досліджував фінансову політику Російської імперії за різноманітними напрямами (бюджетна, податкова, грошово-кредитна, інвестиційна, боргова та ін.), пропонуючи заходи щодо підвищення її ефективності. Науковець відзначав, що бюджетна політика реалізуються з ігноруванням інтересів населення, реальних можливостей країни і без розрахунку наслідків прийнятих рішень. Основні ідеї П.П. Мігуліна щодо підвищення ефективності податкової політики уряду охоплювали: рівномірний розподіл податків, перекладання податкового тягаря на заможні версти населення, звільнення від сплати податків окремих малозабезпечених суб’єктів, перерозподіл податків між загальнодержавним та місцевими бюджетами. Історико-економічний аналіз П.П. Мігуліна щодо грошово-кредитного регулювання за значний історичний період (із 1769 по 1907 рр.) приводить дослідника до висновку про наявність системних порушень у грошово-кредитній сфері протягом досліджуваного періоду та неефективність державного кредиту в Російській імперії. Значну увагу П.П. Мігуліна приділяє грошовим реформам, які здійснювалися впродовж ХІХ ст. У межах даної статті подано лише якісний аналіз проведення грошової реформи 1895–1897 рр.Документ Грошова реформа Є. Ф. Канкріна (1839–1843 рр.) в історико-критичному огляді П. П. Мігуліна(2019) Пасічник, Наталя Олексіївна; Куклік, Б.(ua) У статті висвітлюються передумови, механізми реалізації, переваги, недоліки та наслідки грошової реформи 1839–1943 рр., проаналізовані в наукових працях професора фінансового права Харківського та Петербурзького університетів Петра Мігуліна. Інтерес до цієї теми зумовлений необхідністю вивчення та узагальнення наукової спадщини професора Мігуліна, тривале “забуття” якого було пов’язане з його міграцією після подій 1917 року. Професор Мігулін опрацьовує значний обсяг фактичного й цифрового матеріалу з проблем грошово-кредитного обігу першої половини ХІХ ст. у Російській імперії та вищезазначеної грошової реформи, помітну увагу приділяє аналізу успішності чи неуспішності окремих монетарних заходів, полемізує з дослідниками цих явищ з окремих теоретичних та прикладних питань. П. Мігулін переконаний в тому, що грошова реформа проводилася всупереч переконанням Є.Ф. Канкріна, який був прихильником паліативних заходів. Основними передумовами грошової реформи П. Мігулін вважає: розширення внутрішнього й зовнішнього ринків, що призвело до зростання обсягів надходжень золота й срібла за рахунок збільшення масштабів зовнішньої торгівлі й, відповідно, формування позитивного сальдо платіжного балансу; зростання доходів казни; скорочення емісії асигнацій через розвиток зовнішніх і внутрішніх кредитних джерел фінансування державного бюджету. Професор Мігулін у хронологічному порядку з використанням значної кількості даних про грошово-кредитні заходи характеризує етапи грошової реформи. На підготовчому етапі формувався запас срібла, дозволялися сплати до казни срібною монетою замість асигнацій, потім вводився срібний рубль як основа грошової системи, вводилися державні кредитні білети й на заключному етапі вилучалися з грошового обігу незабезпечені асигнації. Обмін асигнацій здійснювався до 1851 р., а депозитних білетів – до 1853 р. Стійкість грошової реформи, на думку П. Мігуліна, забезпечувалася активним платіжним балансом країни. Основними організаційними перевагами проведеної грошової реформи, на думку П.П. Мігуліна, були послідовність, обережність, дешевизна її проведення та відсутність незадоволення з боку населення. Основним результатом цієї реформи автор обґрунтовано вважає встановлення стійкого обігу металевих грошей. Грошова реформа стабілізувала грошовий обіг, призвела до підвищення курсу рубля на світовому ринку та сприяла виходу з кризи банківської системи імперії. Перспективами подальших досліджень щодо аналізу наукової спадщини П.П. Мігуліна з грошово-кредитної проблематики можуть виступати конверсійні операції 1893–1901 рр., особливості іпотечного кредиту й залізничних позик ХІХ – початку ХХ ст. та ін. малодосліджені аспекти імперського грошового обігу.Документ Теоретичні ідеї та практична діяльність державних діячів Російської імперії початку ХІХ століття у сфері фінансового управління(2018) Пасічник, Наталя Олексіївна(ua) Стаття присвячена аналізу діяльності знакових реформаторів російських фінансів початку ХІХ століття – М. М. Сперанському та М.А. Балудянському, а саме визначенню основних ідей цих державних діячів щодо покращення фінансового управління в Російській імперії та аналізу результатів реалізації цих ідей в бюджетному процесі протягом 1810–1814 рр.. Задекларовані реформи не були реалізовані в повному обсязі через постійну участь Російської імперії у воєнних компаніях, але заклали ідеї щодо підведення правового фундаменту під процес щорічного затвердження бюджету, цивілізованих норм управління державними фінансами, єдиної бюджетної класифікацію доходів і витрат.Документ Розвиток апаратного забезпечення інформатизації педагогічних вишів України (1991–2011 роки)(2016) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У статті на основі економіко-статистичного аналізу визначаються основні закономірності розвитку апаратної частини інформатизації генеральної сукупності педагогічних вишів України в економічних умовах, що були характерними для нашої держави протягом 1991-2011 років. У процесі проведення дослідження були розв’язані такі задачі: проведений економіко-статистичний аналіз часових рядів, що характеризують історію комплектування комп’ютерною технікою педагогічних вищих навчальних закладів України протягом 1991-2011 років; визначені основні закономірностей щодо забезпеченості комп’ютерною технікою інформатизації педагогічних вишів в українських економічних умовах визначеного історичного проміжку. У статті сформульовані висновки щодо динаміки середніх показників забезпеченості педагогічних вишів комп’ютерною технікою на 100 студентів, щодо середніх показників варіації такої забезпеченості різних педагогічних вишів протягом вказаного періоду та показників варіації по окремо взятих ВНЗ, щодо виявлення наявності кореляційного зв’язку між часовими рядами, які характеризують комплектацію педагогічних вишів комп’ютерною технікою.Документ Розвиток комп’ютерного забезпечення інформатизації класичних університетів України (1991–2011)(2017) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) На основі економіко-статистичного аналізу визначено головні закономірності комп’ютерного забезпечення інформатизації генеральної сукупності класичних університетів України в економічних умовах 1991– 2011 років. Для аналізу використано дані Міністерства освіти та науки України щодо кількості навчальних дисплейних місць у вищих навчальних закладах (ВНЗ) України та забезпеченості комп’ютерними робочими місцями ВНЗ України у розрахунку на 100 студентів денної форми навчання. Сформульовано висновки щодо динаміки середніх показників забезпеченості класичних університетів комп’ютерною технікою у розрахунку на 100 студентів денної форми навчання, щодо середніх показників варіації такої забезпеченості між різними університетами протягом вказаного періоду та показників варіації забезпеченості окремо взятих університетів, щодо наявності кореляційного зв’язку між часовими рядами, які характеризують забезпеченість класичних університетів комп’ютерною технікою.Документ Статистика та індикатори сфери освіти з врахуванням гендерного фактору(ФОП Лисенко С. В., 2017) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У цьому посібнику пропонуються зразки передового досвіду презентацій та аналізу показників гендерної нерівності в галузі грамотності та шкільної освіти з використанням регіональних та загальнонаціональних даних, що отримані в Інституті статистики ЮНЕСКО. Найбільш цінними у посібнику є практичні ідеї та підказки для відповідальних працівників в уряді, в керівництві системи освіти для використання статистики та показників сфери освіти з врахуванням гендерного фактору.Документ Аналіз анкетування з гендерної тематики студентів з використанням показників питомої асиметрії(2017) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У статті проаналізовані результати виявлення рівня розуміння різними статями студентів фізико-математичного факультету Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка соціальної обумовленості, різноманіття та специфіки гендерних ролей, що приписуються чоловікам та жінкам. Для цього було організоване анкетування студентів бакалаврату та сформовані бінарні матриці відповідей його учасників, побудовані таблиці спряженості для кількісного аналізу результатів анкетування, виконано якісний аналіз статистичних даних анкетування. Для проведення якісного аналізу використовувався коефіцієнт гендерної питомої асиметрії, який виражав якісну міру відношення розподілу характерних ознак (домінант) у гендерних групах. На основі цього коефіцієнта введені поняття питомого паритету та питомої асиметрії. В результаті проведення дослідження встановлені відношення характерних ознак, що розкривають рівень розуміння різними статями студентів факультету проблем щодо важливості забезпечення рівних можливостей обох статей у професійній самореалізації та виявлення різниці у ставленні до чоловіків та жінок, оцінки власного розуміння змісту основних гендерних понять та відношення до поширення гендерних знань у групі, причин виникнення ситуацій обмежень та незручностей, пов’язаних із статевою належністю, щодо надання переваги викладачам однієї статі та щодо гендерної чутливості методики відбору кандидатур з числа студентів для заохочення та для надання доручень.Документ Статистичний аналіз гендерного розвитку регіонів України(2019) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) Запропоновано методику розрахунку індексу гендерного розвитку (Gender Development Index) на субнаціональному рівні. Мета статті – показати як регіональні відмінності складових індексу, так і гендерні відмінності за цими субіндексами. Індекс гендерного розвитку охоплює аспекти тривалості життя (довголіття), освіти (знання) і гідного рівня життя. Показники, що характеризують перший і третій аспекти (довголіття і рівень життя), взяті з методики ООН для розрахунку регіонального індексу гендерного розвитку, а показник щодо сфери освіти замінений на більш інформативний у національному контексті. Регіональні варіації за складовими індексу гендерного розвитку свідчать, що ситуація в регіонах України у сферах освіти і рівня життя істотно різниться, водночас показники довголіття відрізняються не критично. Гендерні відмінності за субіндексами за всіма регіонами показують таке: абсолютно всі показники сфер освіти і тривалості життя відображають істотну гендерну асиметрію в бік жінок, тоді як показники рівня життя демонструють істотну асиметрію в бік чоловіків. Незважаючи на таку гендерну асиметрію складових індексу гендерного розвитку, останній за всіма регіонами України близький до одиниці, а отже, відображає загалом гендерний паритет у людському розвитку чоловіків і жінок. Самі ж показники людського розвитку в розрізі статі за регіонами відрізняються істотно. Окремо можна виділити ситуацію в місті Київ – столиці України, де практично всі показники за всіма аспектами дуже суттєво відрізняються від інших регіонів. У статті також аналізуються регіони з низькими показниками і великими гендерними розривами, оскільки низькі субіндекси визначають низьке значення регіонального індексу людського розвитку, а гендерні відмінності показників впливають на значення загального індексу гендерного розвитку. Апробація запропонованої методики розрахунку індексу гендерного розвитку на субнаціональному рівні дасть можливість уточнити його складові за кожним окремим регіоном і, як наслідок, підготувати більш об’єктивні й обґрунтовані політичні, економічні та соціальні рекомендації у контексті розвитку людського потенціалу з урахуванням гендерного фактора.