Міждисциплінарні дослідження
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4331
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Статистичний аналіз індексу гендерної нерівності за регіонами України(2024) Ріжняк, Ренат Ярославович; Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна(ua) У статті представлено результати адаптації методології визначення індексу гендерної нерівності до регіонального рівня для України у 2021 році. При цьому використано трансформований набір показників та наочно проілюстрована мінливість значень показників у різних регіонах країни. У процесі проведення дослідження були виявлені такі факти. Досягнення гендерної рівності є важливим пріоритетом у всьому світі, оскільки існуючі гендерні проблеми суттєво перешкоджають раціональному використанню людських ресурсів. Актуальні підходи до дослідження гендерної рівності передбачають використання як на рівні країн, так і на субнаціональному рівні різних індексів – гендерного розвитку, гендерної нерівності, глобального гендерного розриву. Необхідність регіональної адаптації індексу гендерної нерівності для України пов’язана з тим, що методологія, пропонована ООН, не відображає різноманітних регіональних особливостей конкретної країни. Причиною цього є обмежені можливості збирання даних та необхідність універсалізації їхніх типів і видів для всіх країн. Авторам вдалося суттєво скоректувати показники кожної сфери так, щоб визначити різницю між регіонами нашої держави у контексті вимірювання гендерної нерівності. Як наслідок, це дозволяє надавати політикам та урядовцям ефективні, дієві для кожного з регіонів країни політичні, економічні й соціальні рекомендації у контексті розвитку людського потенціалу з огляду на гендерний фактор. Було виявлено, що діапазон зміни показників регіональних індексів гендерної нерівності майже для всіх регіонів (крім м. Києва) перевищив межі визначених значень індексу гендерної нерівності для України за 2021 рік. Можливими причинами цього вважаємо такі: а) показники за регіонами України у сфері “Здоров’я” мають значний розмах варіації, який компенсується при обрахунку даних за всією країною; б) для обчислення регіонального індексу гендерної нерівності у сферах “Розширення прав і можливостей” та “Ринок праці” введено нові показники, доступні на регіональному рівні; разом з тим виявлено суттєві різниці між окремими регіонами нашої держави у контексті дослідження тих сфер суспільного, політичного та економічного життя, де є реальні проблеми з позиції гендерної рівності.Документ Регіональний аналіз участі закладів вищої освіти України в конкурсах наукових проєктів 2023 року(2024) Ріжняк, Ренат Ярославович; Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Луньова. Марія Валентинівна(ua) Для закладів вищої освіти (ЗВО) України стає дедалі актуальнішою організація інноваційної діяльності, що охоплює, зокрема, отримання грантів на виконання досліджень та робіт, участь у конкурсах наукових проєктів, підготовку на цій основі наукових кадрів високої кваліфікації. Особливого значення це набуває в контексті розвитку регіонів нашої держави, де університетська наукова діяльність є одним з визначальних факторів інноваційного розвитку територій. Тому метою дослідження є проведення регіонального аналізу участі ЗВО України в конкурсах наукових проєктів 2023 року для визначення ефективності та факторів впливу на таку діяльність. У ході дослідження проаналізовані офіційні результати рейтингування ЗВО України за ефективністю їх участі в головних конкурсах наукових проєктів (міжнародних і вітчизняних), що проводились у 2023 році. За результатами кореляційного аналізу виявлений зв’язок між кількісними показниками рейтингу ЗВО й такими факторами, як h-індекс закладу в базі Scopus, кількість статей у базі Scopus протягом 2019–2023 рр., штат викладачів у 2023 році, досвід участі у проєктах Erasmus+ КА2, кількість проєктів Erasmus+ КА2 у циклі 2014–2020 років, сумарне фінансування за проєктами Erasmus+ КА2 у циклі 2014–2020 рр., кількість іноземних ЗВО партнерів за проектами Erasmus+ КА2 у циклі 2014–2020 рр. Подальша побудова багатофакторної моделі регресії дала можливість виявити значний вплив на позицію ЗВО в загальному рейтингу таких факторів: кількість статей у базі Scopus за 2019–2023 рр., кількість проєктів Erasmus+ КА2 у циклі 2014–2020 рр., штат викладачів у 2023 році. Аналіз відмінностей між приватними та державними ЗВО в контексті їхньої участі в конкурсах наукових проєктів 2023 року проводився із застосуванням непараметричного критерія Краскела – Уолліса і виявив, що такі відмінності статистично відсутні. Ефективність участі ЗВО регіонів у конкурсах наукових проєктів 2023 року оцінювалася за кількісними та якісними параметрами. Кількісний аналіз показав відсутність значущої кореляції між кількістю ЗВО регіону, в яких реалізуються проєкти, та середньою позицією ЗВО регіону в загальному рейтингу. Якісний аналіз дав можливість виділити регіони-лідери організації проєктної діяльності в Україні – це Тернопільська область, а також Львівська, Одеська, Харківська, Полтавська та Сумська області. Вважаємо доцільним повернутися до тематики дослідження після накопичення даних для аналізу як мінімум п’ятирічного часового ряду для виявлення тенденцій участі ЗВО України в конкурсах наукових проєктів.Документ Прогностичний аналіз індексу глобального гендерного розриву для України(2022) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У статті проведено дослідження для України часових рядів індексу глобального гендерного розриву (ІГГР), який розраховується за методологією Всесвітнього економічного форуму з 2006 року, та його складових показників протягом 2006–2022 рр., а також спрогнозовано значення ІГГР на 2023-2025 роки. Виявлено, що сфера економічної участі та можливостей характеризується стабільним покращенням лише одного з п’яти показників, а саме, показника купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності. Саме цей показник впливає (і швидше за все й далі впливатиме) на значення ІГГР. Сфера освіти в Україні дає можливість перебувати на першому місці за всіма її складовими протягом усього періоду. Показники сфери здоров’я через їх високі рейтингові місця також не впливатимуть у майбутньому на рейтингові місця України. Найбільший вплив на рейтингове місце України за ІГГР справляє сфера розширення політичних можливостей. Тут спостерігається повільне збільшення представництва жінок у парламентів, останні вісім років трохи покращилася ситуація з представництвом жінок на міністерських посадах і поки що незмінна ситуація з показником “Роки з жінкою/чоловіком на чолі держави (останні 50)”. Після проведення аналізу складових загального та нормованого рейтингів країн за ІГГР у статті зроблено висновок, що за швидкістю подолання гендерної нерівності Україна значною мірою поступається іншим країнам світу. Крім того, авторами визначені ті сфери політичних та соціальних рішень, які напряму впливатимуть на покращення ситуації з гендерною рівністю. Це сфера економічної участі й можливостей, яка характеризується стабільним покращенням паритету купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності, та сфера розширення політичних можливостей. Дослідження прогнозу ІГГР та рейтингових місць для України на найближчі три роки дало можливість зробити припущення про повільне підвищення показника ІГГР до 0,722 та про стабілізацію нормованого рейтингу України на рівні 50-го місця.