Кафедра мистецької освіти
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/50
Переглянути
8 результатів
community.search.results.head
Документ Цифрова компетентність як запорука ефективної професійної діяльності майбутнього педагога-музиканта(Середняк Т. К., 2024) Колоскова, Жанна ВолодимирівнаДокумент Музично-творче проєктування як засіб розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців музичного мистецтва (на матеріалі курсів «художньо-сценічна культура» та «методика музичного виховання»)(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Колоскова, Жанна Володимирівна; Koloskova, Zhanna Volodymyrivna(ua) Авторка статті розкриває проблему музично-творчого проєктування як засобу розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців музичного мистецтва (на матеріалі курсів «Художньо-сценічна культура» та «Методика музичного виховання»). Враховуючи потребу суспільства у конкурентоспроможних фахівцях, автор актуалізує проєктну діяльність як засіб їх підготовки до фахової діяльності. Метою статті є рефлексія автора щодо виконаних проєктів студентів спеціальності 014.13 Середня освіта. Музичне мистецтво ЦДУ ім. В. Винниченка межах навчальних дисциплін «Художньо-сценічна культура» та «Методика музичного виховання». Авторка наголошує, що запровадження проєктної діяльності має більшу ефективність серед студентів старших курсів, які вже мають певний рівень теоретичних знань, що потребують практичного втілення. Таким чином, груповий проєкт як форма роботи був запропонований студентам-бакалаврам (ІV к.) в процесі вивчення курсу «Методика музичного виховання» для аналізу підручників НУШ галузі «Мистецтво» та заповнення Гугл-таблиці, перевагою якої є відкрита форма редагування з можливістю спільного заповнення та користування всіх студентів групи. Також проєктна діяльність здійснювалася й студентами-заочниками магістерського рівня другого року навчання в межах дисципліни «Художньо-сценічна культура», що готували проєкти у вигляді монолекції-концерту, у яких вони презентували себе як виконавці та лектори в одній особі. Груповий проєкт магістрантів другого курсу денної форми навчання мав на меті постановку музичної казки за мотивами Є. Карпенка на лібрето С. Дяченка «Срібна Дівчинка», у якій студенти не тільки виявили свої акторські здібності, виконували музичні номери, а й танцювали та займалися підготовкою декорацій вистави. У підсумку авторка приходить до висновку, що участь студентів у проєктній діяльності сприяє розвитку їх самостійності та творчої активності, що є свідченням її ефективності. (en) The author of the article reveals the problem of music creative design as a means of developing the professional competence of future music specialists (based on the material of the courses "Artistic and Stage Culture" and "Methods of Music Education"). Given the need for competitive specialists in society, the author actualizes project activities as a means of preparing them for professional activity. The purpose of the article is the author's reflection on the completed projects of students majoring in speciality 014.13 Secondary Education. Musical Art of the V. Vynnychenko Central State University within the frames of the "Artistic and Stage Culture" and "Methods of Music Upbringing" disciplines. The author emphasizes that the introduction of project activities is more effective among senior students who already have a certain level of theoretical knowledge that needs to be put into practice. Thus, a group project as a form of work was offered to bachelor's students (IV year) in the process of studying the "Methods of Music Upbringing" course to analyze the NUS textbooks in the field of "Art" and fill out a Google spreadsheet, the advantage of which is an open form of editing with the possibility of joint filling and use by all students of the group. The project activity was also carried out by second-year part-time master's students in the "Artistic and Stage Culture" discipline, who prepared projects in the form of a monolecture-concert in which they presented themselves as performers and lecturers in one person. The group project of second-year full-time master's students aimed to stage a musical fairy tale based on E. Karpenko's “Silver Girl” to a libretto by S. Dyachenko, in which the students not only showed their acting skills, performed musical numbers, but also danced and prepared the scenery for the performance. As a result, the author concludes that students' participation in project activities contributes to the development of their independence and creative activity, which is evidence of its effectiveness.Документ Зміст музичної освіти в єдиних трудових школах Єлисаветградщини у 20 рр. ХХ століття(2023) Колоскова, Жанна Володимирівна; Koloskova, Zhanna Volodymyrivna(ua) У статті актуалізується питання вивчення особливостей змісту музичної освіти в закладах середньої ланки освіти – єдиних трудових школах Єлисаветградщини у 20-ті рр. ХХ століття. Автор звертає увагу на необхідність звернення до означеної проблеми як засобу вивчення ретроспективи шкільного музично-освітнього досвіду в період розбудови української державності з метою його оновлення та запровадження до освітнього процесу сучасності, що є особливо необхідним в період наповнення змісту музичної освіти в Новій українській школі. На підставі аналізу архівних документів в статті стверджується, що зміни в освітянській системі Єлисаветградщини відбулися в лютому 1919 року і були пов’язані зі встановленням радянської влади в регіоні. В єдиних трудових школах, запроваджених новою владою, мистецтво розглядалося як засіб організації дитячого життя, згуртування дитячого колективу та формування колективних навичок, музична дисципліна «співи» стала обов’язковою і викладалася двічі на тиждень на обох ступенях (перший ступінь – 1 – 4 класи; другий – 5 – 7 класи). Разом з численними відмовами вчителів викладати співи із-за браку музично-теоретичних знань, відсутності музичного слуху, слабкого голосу тощо, автор наводить позитивний приклад авторської програми зі співів вчителя О. Косовського, зміст якої був побудований на принципах доступності, поступовості та зв’язку з національною музичною культурою та реалізовувався через музично-теоретичну та вокально-хорову діяльність. Також в статті аналізуються вимоги до змісту музичної освіти, що побутували в досліджуваний період. В підсумку автор статті приходить до висновку, що для музичної освіти після 1918 року характерними є оновлення її змісту за рахунок упровадження творів, пов’язаних з державницькою комуністичною ідеологією та введення в програму кращих зразків українського музичного мистецтва, а також поява нових форм організації музичного виховання (музично-ритмічної діяльності, активного слухання та дитячої творчості).Документ Розвиток національної самосвідомості майбутніх вчителів музичного мистецтва засобами музичного краєзнавства(Середняк Т. К., 2023) Колоскова, Жанна ВолодимирівнаДокумент Педагогічна практика(ФОП Піскова М. А., 2021) Колоскова, Жанна Володимирівна; Назаренко, Марина ПавлівнаДокумент Виробнича (педагогічна) практика студентів закладів вищої освіти у реаліях дистанційного навчання(2021) Колоскова, Жанна Володимирівна; Назаренко, Марина ПавлівнаДокумент Онлайн-навчання в постковідному освітньому просторі закладів педагогічної вищої освіти(2021) Растригіна, Алла Миколаївна; Колоскова, Жанна Володимирівна(ua) У статті актуалізуються питання впровадження в педагогічних ЗВО онлайн-освіти задля розвитку в майбутнього фахівця цифрової компетентності. Констатовано, що більшість науковців світу підтвердили дієвість поєднання загальноприйнятих очних форм з дистанційним навчанням і підтримали комбіноване навчання (blended learning) в постковідному освітньому просторі, що також унормовано в документах Державної служби якості освіти України. На прикладі мистецьких дисциплін представлено зміст і форми проведення занять у дистанційному режимі, що стає вагомим чинником удосконалення професійної культури педагога-музиканта сучасного формату.Документ Розвиток емоційної стійкості майбутнього вчителя музичного мистецтва в класі вокалу(2022) Колоскова, Жанна Володимирівна; Koloskova, Zhanna(ua) Автор статті розкриває проблему розвитку емоційної стійкості майбутніх вчителів музичного мистецтва у вищій школі. Встановлено, що означена проблема є актуальною для професії музиканта, яка потребує витримки як у вивченні музичних творів, так і у виконанні їх перед аудиторією. На підставі аналізу джерельної бази авторка визначає поняття «емоційна стійкість», доводить залежність врегулювання психічного стану музиканта від наявності розвиненого самоконтролю та знання мови емоцій, яке сприяє розвитку виконавської техніки майбутнього педагога-музиканта. Авторка приходить до висновку, що професійне становлення майбутнього фахівця-музиканта в процесі вокальної підготовки є неможливим без включення емоційної сфери та наявності високого рівня емоційної стійкості, оскільки емоційні переживання в ході виконання музичних творів впливають на психофізіологічний стан музиканта.