Кафедра права та правоохоронної діяльності

Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/27

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Державна політика формування та реалізації соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні
    («Юридика», 2025) Соболь, Євген Юрійович; Фомічов, Костянтин Сергійович
    У монографії розкрито й обґрунтовано адміністративно-правові аспекти особливостей формування та реалізації державної політики у сфері соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні. Сформульовано авторське бачення понятійного наповнення сутності державної політики формування та реалізації соціальної захищеності осіб з інвалідністю, а також змісту адміністративних правовідносин у сфері соціальної захищеності осіб з інвалідністю. Монографія рекомендована для застосування у сфері соціальної захищеності осіб з інвалідністю, розрахована на студентів, аспірантів та викладачів юридичних спеціальностей закладів вищої освіти, а також наукових та практичних працівників.
  • Ескіз
    Документ
    Адміністративно-правові обмеження прав і свобод людини при забезпеченні публічної безпеки органами Національної поліції України
    (ФОП Кандиба Т. П., 2023) Соболь, Євген Юрійович; Палій, Валерій Валерійович
    У монографії на основі комплексного дослідження правових підстав обмеження прав і свобод людини при забезпеченні публічної безпеки органами Національної поліції України доведено, що останні виступають провідним суб’єктом забезпечення публічної безпеки та публічного порядку; сформульовано розуміння адміністративно-правових обмеження, що застосовуються органами поліції, розкрито їх юридичні основи; визначено основний категоріальнотермінологічний апарат у досліджуваній сфері; окреслено проблеми у сфері обмеження прав і свобод людини та розкрито шляхи їх усунення з визначенням позитивного міжнародного досвіду застосування правоохоронними органами адміністративно-правових обмежень прав і свобод людини при забезпеченні публічної безпеки. В монографічному дослідженні здійснено аналіз категоріальнотермінологічного апарату у сфері обмеження прав і свобод людини при забезпеченні публічної безпеки органами Національної поліції, а також порушено питання щодо закріплення на законодавчому рівні дефініції «публічне місце», що має не тільки теоретичне, а й суттєве прикладне значення. Окреслено напрямки вдосконалення адміністративно-правового регулювання застосування заходів обмеження прав і свобод людини при забезпеченні публічної безпеки та публічного порядку органами Національної поліції України.
  • Ескіз
    Документ
    Обмеження прав та свобод як елемент конституційно-правового статусу особи
    (2022) Рябовол, Лілія Тарасівна; Ryabovol, L.
    (ua) Феномен обмеження прав та свобод людини і громадянина досліджено як складник інституту конституційно-правового статусу особи. Мета статті – встановити особливості врегулювання відносин, що виникають у зв’язку з обмеженням конституційних прав та свобод людини і громадянина. Констатовано, що конституційно-правовий статус людини і громадянина, а також обмеження прав та свобод як його складник, має загальні для всіх держав ознаками, оскільки значною мірою ґрунтується на загальновизнаних міжнародних стандартах. Водночас в конкретній державі або групі держав може мати свою специфіку, детерміновану історико-культурними особливостями. Виявлено, що можливості обмеження прав та свобод особи передбачено в конституціях практично всіх держав. Відповідними підставами, за загальним правилом, є уведення в країні або її частинах воєнного чи надзвичайного стану. Підтримано наукову позицію, що унормування відносин, які виникають у зв’язку з обмеженням прав та свобод, є важливим, оскільки у такий спосіб держава здійснює вплив не лише на окрему особу, але й на життєдіяльність усього суспільства. Відтак, підходи держави й ставлення у суспільстві до обмеження прав особи значною морою відображають характер і сутність взаємовідносин людини й держави у контексті становлення демократичного громадянського суспільства і правової держави. За результатами аналізу міжнародних актів (Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, ЄКПЛ) та практики ЄСПЛ сформульовано висновок, що обмеження прав та свобод людини і громадянина є необхідними для громадянського суспільства, із застереженням, що такі обмеження/ втручання мають бути виправданими. З’ясовано умови такої виправданості – обмеження/ втручання має здійснюватися законно, із законною (легітимною) метою, в інтересах демократичного суспільства. Необхідним, при цьому, є забезпеч ення балансу між суспільною й державною необхідністю та потребами й інтересами власне особи як носія конституційних прав та свобод.