Кафедра права та правоохоронної діяльності
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/27
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Державна політика формування та реалізації соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні(«Юридика», 2025) Соболь, Євген Юрійович; Фомічов, Костянтин СергійовичУ монографії розкрито й обґрунтовано адміністративно-правові аспекти особливостей формування та реалізації державної політики у сфері соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні. Сформульовано авторське бачення понятійного наповнення сутності державної політики формування та реалізації соціальної захищеності осіб з інвалідністю, а також змісту адміністративних правовідносин у сфері соціальної захищеності осіб з інвалідністю. Монографія рекомендована для застосування у сфері соціальної захищеності осіб з інвалідністю, розрахована на студентів, аспірантів та викладачів юридичних спеціальностей закладів вищої освіти, а також наукових та практичних працівників.Документ Обмеження прав та свобод як елемент конституційно-правового статусу особи(2022) Рябовол, Лілія Тарасівна; Ryabovol, L.(ua) Феномен обмеження прав та свобод людини і громадянина досліджено як складник інституту конституційно-правового статусу особи. Мета статті – встановити особливості врегулювання відносин, що виникають у зв’язку з обмеженням конституційних прав та свобод людини і громадянина. Констатовано, що конституційно-правовий статус людини і громадянина, а також обмеження прав та свобод як його складник, має загальні для всіх держав ознаками, оскільки значною мірою ґрунтується на загальновизнаних міжнародних стандартах. Водночас в конкретній державі або групі держав може мати свою специфіку, детерміновану історико-культурними особливостями. Виявлено, що можливості обмеження прав та свобод особи передбачено в конституціях практично всіх держав. Відповідними підставами, за загальним правилом, є уведення в країні або її частинах воєнного чи надзвичайного стану. Підтримано наукову позицію, що унормування відносин, які виникають у зв’язку з обмеженням прав та свобод, є важливим, оскільки у такий спосіб держава здійснює вплив не лише на окрему особу, але й на життєдіяльність усього суспільства. Відтак, підходи держави й ставлення у суспільстві до обмеження прав особи значною морою відображають характер і сутність взаємовідносин людини й держави у контексті становлення демократичного громадянського суспільства і правової держави. За результатами аналізу міжнародних актів (Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, ЄКПЛ) та практики ЄСПЛ сформульовано висновок, що обмеження прав та свобод людини і громадянина є необхідними для громадянського суспільства, із застереженням, що такі обмеження/ втручання мають бути виправданими. З’ясовано умови такої виправданості – обмеження/ втручання має здійснюватися законно, із законною (легітимною) метою, в інтересах демократичного суспільства. Необхідним, при цьому, є забезпеч ення балансу між суспільною й державною необхідністю та потребами й інтересами власне особи як носія конституційних прав та свобод.Документ Громадянське суспільство як наукова категорія та предмет правових досліджень(ФОП Озеров Г. В., 2020) Рябовол, Лілія Тарасівна; Riabovol, L.(ua) У статті акцентовано, що значення громадянських ініціатив при вирішенні різноманітних питань практично в усіх сферах життя та діяльності вітчизняного суспільства й держави невпинно зростає, у зв’язку з чим, проблематика громадянського суспільства продовжує притягувати науковий інтерес. Мета статті – визначити особливість наукової категорії «громадянське суспільство»; узагальнити результати наукових досліджень щодо суттєвих ознак, структури та суспільного призначення громадянського суспільства. Встановлено, що громадянське суспільство – складна категорія, сутність якої виявляється в економічному, соціальному, соціологічному, політичному, правовому, моральному, національному та інших аспектах. Суттєвими ознаками цього феномена є: його структурованість за видами відносин та громадськими інститутами; незалежність і водночас тісний взаємозв’язок з державою на основі розмежування компетенцій; визнання як найвищої цінності людини, її прав, свобод та законних інтересів; визнання таких засад функціонування, як: рівноправність і захищеність усіх форм власності, свобода у виборі форм здійснення й видів підприємницької діяльності, політичний та ідеологічний плюралізм тощо. У статті систематизовано ознаки громадянського суспільства, так, громадянське суспільство – це: сукупність особистостей, які є вільними в економічному, політичному, соціальному, культурному аспектах; відкрита соціальна система, яка формується та функціонує під впливом різних чинників, серед яких особливу роль відіграє держава; складно структурована система, яка ґрунтується на загальнолюдських і демократичних цінностях. Громадянське суспільство дозволяє інтегрувати конкретне суспільство, є способом і формою його самоорганізації та самовираження, постає як гарант непорушності прав, свобод та законних інтересів людини і громадян, сприяє в їх захисті у разі порушення державними органами та органами місцевого самоврядування, загалом сприяє розвитку демократичних інститутів, у чому і полягає соціальне призначення громадянського суспільства.