Кафедра права та правоохоронної діяльності
Постійне посилання на фондhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/27
Переглянути
2 результатів
community.search.results.head
Документ Оцінні поняття у праві: функціональне призначення(ТОВ «Полімед-Сервіс», 2019) Зеленко, Інна Павлівна; Zelenko, I.(ua) У статті висвітлено питання функціонального призначення оцінних понять у праві. Відмічено подальше зростання обсягів норм оцінного характеру, тому необхідний комплексний підхід до їх формулювання. Виявлено, що функціональний підхід до розуміння будь-якої проблематики є одним із найдієвіших, тому розуміння категорії функції оцінних понять потребує належної уваги. Відображено, що у правовій літературі існує плюралізм визначень ф ункцій оцінного поняття. Встановлено, що ті або інші автори акцентують увагу на окремих функціях оцінних понять: регулятивна, прогностична, охоронна тощо. Продемонстровано, що при наявності плюралізму визначень можна спостерігати єдність підходів до розуміння функцій оцінних понять як напрямків впливу на суспільні відносини з метою розкриття їх завдань та змісту. Зроблено висновок, що функції оцінних понять – це цілеспрямовані напрямки впливу оцінних понять на врегульовані за допомогою норм права суспільні відносини, що здійснюються через абстрактно виражені явища і предмети для виконання завдань правозастосування, законодавчої економії, формування правової культури правозастосувачів, виступають потужним чинником еволюції правової системи, відображають динамічний характер права та виконують прогностичну роль. Представлено різноманітні класифікації функцій оцінних понять. В залежності від галузевого критерію, а також масштабу й інтенсивності вираження кожної функції у відповідних сферах їх реалізації функції оцінних понять можна розмежувати на загальні та галузеві. В залежності від масштабу дії функції оцінних понять поділяють на загальні, міжгалузеві та галузеві. Запропоновано розширити вищезазначену класифікацію, додавши до неї такий вид функцій оцінних понять як функції оцінних понять інститутів права. Звернуто увагу на відмінність галузевих функцій оцінних понять в матеріальних і процесуальних галузях права. В матеріальних галузях права основними функціями є функції оцінних ознак складів правопорушень; закріплення у змісті оцінних понять способів індивідуалізації та диференційованості відповідальності. Процесуальні галузі права передбачають наявність таких функцій оцінних понять як забезпечення правової регламентації оцінки доказів; надання правозастосовним органам дискреційних повноважень.Документ Дискусійні питання судової правотворчості на черговому етапі судової реформи(2020) Зеленко, Інна Павлівна; Zelenko, I.(ua) У статті висвітлено дискусійні питання судової правотворчості, що набувають особливої актуальності в контексті чергового етапу судової реформи. Автором представлено історико-правову ретроспективу етапів відповідно до зміни підходів до судової правотворчості – від її прийняття до повного заперечення. Розкрито загальні ознаки судової правотворчості як одного із видів правотворчості. Представлено дискусійні питання правотворчості, які пов’язані із специфічними рисами судової правотворчості. Автор у ході дослідження пропонує відмінні доктринальні бачення судової правотворчості. При цьому акцентується, що домінуюча правова доктрина України протягом тривалого часу не дозволяла судову правотворчість. Продемонстровано що до суб’єктів судової правотворчості можна віднести тільки вищі судові органи у межах національної правової системи права, тому що вищі судові органи видають правові акти, які є обов’язковими для виконання та можуть видавати, змінювати та скасовувати норми права. Наголошено, що правотворча функція судів цілком сумісна з конституційним принципом поділу державної влади. Звернуто увагу на те, що залишаються недостатньо розглянуті процесуальні правила (які встановлюють послідовність здійснення правотворчих дій), їх тривалість у часі (моменти їх початку та завершення), процесуальні правила судової правотворчості (які визначають послідовність вчинення дій судової правотворчості). Набуло подальшого розгляду питання про співвідношення понять правотворчості та тлумачення норм права, яке остаточно так і не вирішене. Також, звернуто увагу, що остаточно не вирішеним є питання про співвідношення понять правотворчості та тлумачення норм права. Автор наголошує, що у світлі реформаційних процесів теорія судової правотворчості набуває подальшого переосмислення у особливо чутливо кризових умовах життя суспільства та сприятиме розвитку громадянського суспільства й визнанню України дійсно правовою державою.