Наукові видання каф-ри інформаційних та цифрових технологій
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/6154
Переглянути
3 результатів
Search Results
Документ Сучасні методи організацій проєктної діяльності при навчанні робототехніки на уроках технологій(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Рябець, Сергій Іванович; Литус, Євгеній; Ryabets, Sergiy; Lytus, Yevhenii(ua) У статті досліджується роль проєктно-орієнтованого підходу у викладанні модуля «Основи автоматики та робототехніки» у закладах загальної середньої освіти. Актуальність теми обумовлена потребою формування в учнів технічного мислення, креативності та практичних компетентностей, необхідних у сучасному технологічному середовищі. Проєктне навчання розглядається як ефективний інструмент інтеграції теоретичних знань із практичною діяльністю, що сприяє розвитку аналітичних, дослідницьких та інженерних навичок. Авторами зазначається, що проблемно-орієнтоване навчання стимулює критичне мислення через постановку реальних технічних завдань, таких як розробка автономного робота з функцією уникнення перешкод. Учні проходять усі етапи проєкту – від аналізу завдання до тестування та вдосконалення продукту, що формує системний підхід до вирішення інженерних проблем. Метод досліджень та експериментів розглядається як засіб розвитку технічної грамотності. На прикладі роботи з робототехнічними наборами (Arduino, LEGO Mindstorms) показано, як учні досліджують принципи роботи сенсорів, аналізують їхню ефективність та вдосконалюють конструкції на основі експериментальних даних. Метод кейс-стаді дозволяє учням аналізувати реальні промислові рішення (наприклад, роботизовані системи Tesla або медичні роботи Da Vinci) та переносити цей досвід у власні проєкти. Це сприяє розумінню сучасних технологій, розвитку аналітичного мислення та вмінню працювати в команді. Результати дослідження підтверджують, що проєктна діяльність: підвищує мотивацію учнів до вивчення технічних дисциплін, формує дослідницькі та інженерні компетентності, розвиває критичне та системне мислення, готує учнів до майбутньої професійної діяльності в умовах цифрової економіки. У висновках зазначається, що проєктно-орієнтований підхід є перспективним напрямом у технологічній освіті, але потребує подальшого вдосконалення, зокрема: розробки критеріїв оцінювання ефективності проєктів, інтеграції STEM/STEAM-підходів, використання штучного інтелекту та машинного навчання в освітніх проєктах. Стаття може бути корисною для вчителів технологій, методистів, розробників освітніх програм, а також для всіх, хто цікавиться інноваційними методами навчання в технологічній освіті. (en) This article explores the role of project-based learning in teaching the «Fundamentals of Automation and Robotics» module in general secondary education institutions. The relevance of this topic is driven by the need to cultivate students’ technical thinking, creativity, and practical competencies essential in the modern technological environment. Project-based learning is considered an effective tool for integrating theoretical knowledge with practical activity, contributing to the development of analytical, research, and engineering skills. The authors highlight that problem-oriented learning stimulates critical thinking by presenting real-world technical challenges, such as the development of autonomous robots with obstacle avoidance functionality. Students engage in all stages of the project, from task analysis to product testing and improvement, which promotes a systematic approach to solving engineering problems. The research and experimental method is discussed as a means of developing technical literacy. Through hands-on work with robotics kits (Arduino, LEGO Mindstorms), students explore sensor operation principles, analyze their efficiency, and improve designs based on experimental data. Additionally, the case study method allows students to examine real-world industrial solutions, such as Tesla’s robotic systems or Da Vinci medical robots, and transfer this experience into their own projects. This approach enhances the understanding of modern technologies, fosters analytical thinking, and encourages teamwork. The results of the study confirm that project-based activities: increase students’ motivation to study technical subjects, develop research and engineering competencies, and foster critical and systemic thinking, preparing students for future professional careers in the digital economy. In conclusion, the project-oriented approach is a promising direction in technology education. However, it requires further refinement, particularly in the development of criteria for evaluating project effectiveness, integrating STEM/STEAM approaches, and incorporating artificial intelligence and machine learning into educational projects. This article will be useful for technology teachers, methodologists, educational program developers, and anyone interested in innovative teaching methods in technological education.Документ Прикладна інформатика(2025) Ганенко, Людмила Дмитрівна; Шлянчак, Світлана ОлександрівнваПосібник містить комплекс завдань, що охоплюють роботу з різними сервісами: обробки PDF-документів, створення нотаток, архівних файлів та графічних зображень, перевірки на плагіат, використання штучного інтелекту, а також вивчення можливостей Google Документів, Google Таблиць та офісних програм. Кожна лабораторна робота має чітку структуру, включаючи перелік умінь та знань, теоретичний огляд, завдання до виконання та питання для самоконтролю. Посібник містить рекомендації щодо здобуття та визнання результатів неформальної освіти, надаючи список ефективних онлайн-платформ для здобуття нових знань. Навчальний посібник призначений для супроводу курсів «Прикладна інформатика», «Інформатика з практикумом розв’язування задач» та орієнтований на бакалаврів спеціальностей «Комп’ютерні науки», «Інформаційні системи та технології», «Середня освіта (Інформатика)», «Професійна освіта (Цифрові технології)». Матеріали посібника будуть корисними для студентів інших спеціальностей, викладачів, вчителів та учнів, які вивчають або викладають інформатику. Рекомендовано до друку вченою радою Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка (протокол № 17 від 30 червня 2025 року).Документ Методика відповідального використання штучного інтелекту в закладах освіти(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Садовий, Микола Ілліч; Трифонова, Олена Михайлівна; Sadovyі, Mykola; Tryfonova, Olena(ua) У статті розглядається важливе питання створення підходів до відповідального використання штучного інтелекту під час навчання. Виокремлено науково-методологічні засади, до яких віднесено особистісно зорієнтований, діяльнісний, компетентнісний, ресурсний підходи. При цьому головним є: формування умінь застосовувати АІ для вирішення навчально-наукових завдань, системний аналіз, міждисциплінарність якінтеграція знань із педагогіки, психології, інформатики, цифрових технологій, менеджменту, спеціальних дисциплін, академічна доброчесність передбачає використання АІ як інструменту ефективного навчання. З’ясовано аспекти психолого-педагогічної готовності здобувачів освіти до використання технологій АІ, виявлення закономірності взаємозв’язку та взаємовпливу АІ і потенціальних ресурсів майбутніх фахівців цифрових технологій. Розглянуто дидактичні принципи відповідального використання штучного інтелекту при виконанні навчально-наукових завдань. Одним зі складникв і важливих елементів такої методики є матеріально-технічна база АІ, яка покликана підвищити ефективність збагачення знаннями та компетентністю здобувачів освіти, обробку великих масивів даних, упровадження інструментарію науково-навчальних досліджень. Детально розглянуто важливий складник дидактичних принципів (матеріально-технічне забезпечення навчання АІ), до якого віднесено 6 основних компонентів, що забезпечують теоретичну й практичну частини навчально-наукового процесу. До них віднесено обчислювальну інфраструктуру, лабораторне та офісне обладнання, програмне забезпечення, мережеве обладнання та безпеки, приміщення та інфраструктури, додаткові ресурси. (en) The article considers the important issue of creating approaches to the responsible use of artificial intelligence during education. The scientific and methodological principles are highlighted, which include personally oriented, activity-based, competency-based, resource-based approaches. The main ones are: the formation of skills to apply AI to solve educational and scientific tasks, system analysis, interdisciplinarity as the integration of knowledge from pedagogy, psychology, computer science, digital technologies, management, special disciplines, academic integrity involves the use of AI as a tool for effective learning. The aspects of the psychological and pedagogical readiness of the subjects of education to use AI technologies, the identification of patterns, interconnections and mutual influence of AI and potential resources of future specialists in digital technologies are clarified. The didactic principles of the responsible use of artificial intelligence in solving educational and scientific tasks are considered. One of the components and important elements of such a methodology is the material and technical base of AI, which is designed to increase the efficiency of enriching knowledge and competence of education seekers, processing large data sets, and implementing tools for scientific and educational research. An important component of the didactic principles (material and technical support for AI training is considered in detail), which includes 6 main components that provide the theoretical and practical part of the educational and scientific process. These include computing infrastructure, laboratory and office equipment, software, network equipment and security, premises and infrastructure, additional resources.