Квантитативна історія
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4506
Переглянути
Документ Biographical Materials of Mathematicians and Natural Scientists in «The Bulletin of Experimental Physics and Elementary Mathematics» (1886–1917)(2022) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович; Дефорж, Ганна Володимирівна; Pasichnyk, Natalya; Rizhniak, Renat; Deforzh, Нanna(en) The article presents the results of a study of the features of biographical and prosopographic materials about famous mathematicians and natural scientists, published in one of the most authoritative journals "Bulletin of Experimental Physics and Elementary Mathematics", which was published in Kyiv and Odesa during 1886–1917. In fact, the journal was an unofficial periodical printed branch of the Mathematical Department of the Novorossiysk Society of Naturalists. The purpose of the study is to conduct a meaningful and content analysis of the texts of the journal articles, which reveal biographies, features of labor activity and participation in scientific research of famous scientists. At the same time, the authors used scientific methods to conduct a meaningful analysis of the subject of research - analysis and synthesis, generalization and systematization. In the process of quantitative content analysis, text quantification, empirical data collection, their generalization, and mathematical and statistical processing were used. As a result of the study of biographical materials of the journal over the period, its authors came to the following conclusions. Firstly, the materials of the journal about famous domestic and foreign mathematicians and natural scientists were both biographical and prosopographic in nature. Moreover, the motives for the appearance of such publications, as a rule, were “round” dates from the moment of birth, from the beginning of creative activity, from the moment an important work was released, or from the moment of death (or the fact of death) of the subject of publication. All such articles in the journal are conditionally classified by the authors into brief biographical and prosopographic notes, detailed biographical and prosopographic articles, and obituaries. Secondly, the total volume of biographical and prosopographic materials for the entire period of publication of the journal was 2.88% of the total volume of the journal. At the same time, the journal contained materials about 84 scientists. The largest journal volume by the editors (more than 5 pages for each) was provided by 27 scientists and this amounted to 72.7% of the total volume of biographical material; this group included 9 domestic scientists and 18 foreigners. In total, the editors allotted an average of 4.89 pages for each domestic scientist, and 5.89 pages for each foreign scientist. The largest volume of materials was about physicists (46.42% of the total volume of biographical materials) and mathematicians (35.44%). Thirdly, the results of a meaningful analysis allow us to conclude that the published biographical and prosopographic materials of the journal are of high quality. This was largely facilitated by the careful selection of the authors of articles (or sources of materials), as well as the special requirements of the editors for documenting sources of materials in paginated links. Fourthly, the "inattention" of the editorial staff of the journal to a number of "round dates" of famous domestic and foreign mathematicians and physicists, as well as the uneven volumes allocated by the journal for biographies, indicate the absence of a clear editorial policy of the journal in the issue of allocating printed volumes for systematic biographical statements and research.Документ Аграрне питання в теорії та практиці управлінської діяльності М. Бунге(2020) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У статті узагальнено й систематизовано теоретичні напрацювання відомого вітчизняного науковця й державного діяча Російської імперії М. Бунге щодо аграрного питання та практичну реалізацію цих розробок в його управлінській фінансово-економічній діяльності. Доведено, що підхід М. Бунге до вирішення аграрного питання був комплексним, відображав взаємозв’язок селянського питання з різноманітними завданнями внутрішньої соціально-економічної політики імперії та охоплював проблеми аграрної сфери загалом. Показано відхилення практики реформування аграрних відносин від законодавчих норм та вплив суб’єктивних чинників на законодавчу базу.Документ Аналіз фінансової політики Російської імперії в історико-економічних дослідженнях П. П. Мігуліна(2019) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У статті досліджуються основні етапи життєдіяльності та наукова спадщина професора Харківського університету П.П. Мігуліна (1870–1948). Метою статті є аналіз наукових і публіцистичних напрацювань професора Мігуліна дожовтневого періоду, присвячених фінансовій політиці Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. та визначення його авторських підходів підвищення ефективності цієї політики, що актуальні й на сучасному етапі. Для досягнення визначеної мети використано спеціальні методи, характерні для дослідження історії науки та соціально-економічної історії: наративний, порівняльно-історичний, історико-біографічний, статистичний, а також методи, поширені в історико-економічних дослідженнях – організаційний підхід та процесний аналіз. Окреслено основні етапи біографії науковця. Проаналізовано основні наукові праці професора Мігуліна, де він комплексно досліджував фінансову політику Російської імперії за різноманітними напрямами (бюджетна, податкова, грошово-кредитна, інвестиційна, боргова та ін.), пропонуючи заходи щодо підвищення її ефективності. Науковець відзначав, що бюджетна політика реалізуються з ігноруванням інтересів населення, реальних можливостей країни і без розрахунку наслідків прийнятих рішень. Основні ідеї П.П. Мігуліна щодо підвищення ефективності податкової політики уряду охоплювали: рівномірний розподіл податків, перекладання податкового тягаря на заможні версти населення, звільнення від сплати податків окремих малозабезпечених суб’єктів, перерозподіл податків між загальнодержавним та місцевими бюджетами. Історико-економічний аналіз П.П. Мігуліна щодо грошово-кредитного регулювання за значний історичний період (із 1769 по 1907 рр.) приводить дослідника до висновку про наявність системних порушень у грошово-кредитній сфері протягом досліджуваного періоду та неефективність державного кредиту в Російській імперії. Значну увагу П.П. Мігуліна приділяє грошовим реформам, які здійснювалися впродовж ХІХ ст. У межах даної статті подано лише якісний аналіз проведення грошової реформи 1895–1897 рр.Документ Грошова реформа Вітте у науковій спадщині представників університетських центрів Наддніпрянської України (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)(2018) Пасічник, Наталя Олексіївна(ua) Аналіз підготовки й проведення грошової реформи Вітте засвідчує, що: поперше, були враховані провідні світові тенденції (перехід до системи «золотого стандарту» більшості країн світу); по-друге, до її розробки й обґрунтування були залучені провідні вчені й практики Російської імперії, у тому числі з університетів Наддніпрянської України; по-третє, грошова реформа пройшла процедуру широкого громадського обговорення; по-четверте, з урахуванням тогочасних соціальноекономічних процесів було вибрано сприятливий період для її проведення. Реформа С.Ю. Вітте та її наслідки в цілому схвально оцінювалася науковцями українських університетів. Криза, яку зазнала грошова системи Російської імперії під час першої світової війни, була складовою розпаду світової системи монометалізму.Документ Грошова реформа Є. Ф. Канкріна (1839–1843 рр.) в історико-критичному огляді П. П. Мігуліна(2019) Пасічник, Наталя Олексіївна; Куклік, Б.(ua) У статті висвітлюються передумови, механізми реалізації, переваги, недоліки та наслідки грошової реформи 1839–1943 рр., проаналізовані в наукових працях професора фінансового права Харківського та Петербурзького університетів Петра Мігуліна. Інтерес до цієї теми зумовлений необхідністю вивчення та узагальнення наукової спадщини професора Мігуліна, тривале “забуття” якого було пов’язане з його міграцією після подій 1917 року. Професор Мігулін опрацьовує значний обсяг фактичного й цифрового матеріалу з проблем грошово-кредитного обігу першої половини ХІХ ст. у Російській імперії та вищезазначеної грошової реформи, помітну увагу приділяє аналізу успішності чи неуспішності окремих монетарних заходів, полемізує з дослідниками цих явищ з окремих теоретичних та прикладних питань. П. Мігулін переконаний в тому, що грошова реформа проводилася всупереч переконанням Є.Ф. Канкріна, який був прихильником паліативних заходів. Основними передумовами грошової реформи П. Мігулін вважає: розширення внутрішнього й зовнішнього ринків, що призвело до зростання обсягів надходжень золота й срібла за рахунок збільшення масштабів зовнішньої торгівлі й, відповідно, формування позитивного сальдо платіжного балансу; зростання доходів казни; скорочення емісії асигнацій через розвиток зовнішніх і внутрішніх кредитних джерел фінансування державного бюджету. Професор Мігулін у хронологічному порядку з використанням значної кількості даних про грошово-кредитні заходи характеризує етапи грошової реформи. На підготовчому етапі формувався запас срібла, дозволялися сплати до казни срібною монетою замість асигнацій, потім вводився срібний рубль як основа грошової системи, вводилися державні кредитні білети й на заключному етапі вилучалися з грошового обігу незабезпечені асигнації. Обмін асигнацій здійснювався до 1851 р., а депозитних білетів – до 1853 р. Стійкість грошової реформи, на думку П. Мігуліна, забезпечувалася активним платіжним балансом країни. Основними організаційними перевагами проведеної грошової реформи, на думку П.П. Мігуліна, були послідовність, обережність, дешевизна її проведення та відсутність незадоволення з боку населення. Основним результатом цієї реформи автор обґрунтовано вважає встановлення стійкого обігу металевих грошей. Грошова реформа стабілізувала грошовий обіг, призвела до підвищення курсу рубля на світовому ринку та сприяла виходу з кризи банківської системи імперії. Перспективами подальших досліджень щодо аналізу наукової спадщини П.П. Мігуліна з грошово-кредитної проблематики можуть виступати конверсійні операції 1893–1901 рр., особливості іпотечного кредиту й залізничних позик ХІХ – початку ХХ ст. та ін. малодосліджені аспекти імперського грошового обігу.Документ Журнал «Вісник дослідної фізики та елементарної математики» (1886–1917 рр.)(2022) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) Стаття присвячена дослідженню історії розвитку одного з найавторитетніших журналів серед викладачів математики, учнів старших класів та поціновувачів математики й фізики кінця ХІХ – початку ХХ ст. – журналу «Вісник дослідної фізики й елементарної математики», що видавався в Києві й Одесі. Метою статті є дослідження особливостей добору авторів і джерел біографічно-просопографічних публікацій у Віснику протягом усього періоду його видання. Для проведення змістовного аналізу предмету дослідження використовувалися наукові методи – аналізу й синтезу, узагальнення і систематизації. У процесі проведення кількісного контент-аналізу були застосовані квантифікація тексту, збір емпіричних даних, їх узагальнення і математико-статистична обробка. Дослідження особливостей добору авторів і джерел біографічно-просопографічних публікацій у Віснику протягом усього періоду його видання дає можливість сформулювати такі висновки. По-перше, в результаті ретельної роботи редакції над добором авторів біографічно-просопографічних публікацій визначено 5 основних категорій авторів: а) члени редакції Вісника; б) науковці-доповідачі різного роду засідань закордонних і вітчизняних наукових організацій і товариств; в) вітчизняні громадські діячі, професори й приват-доценти університетів; г) вчені-іноземці; д) члени родини вчених. По-друге, важливою особливістю оформлення багатьох біографічно-просопографічних матеріалів Вісника стало дотримання політики редакції щодо детального документування джерел матеріалів у посторінкових посиланнях. По-третє, автори біографічно-просопографічних статей для підготовки матеріалів використовували різноманітні джерела: а) історіографічні, біографічні й просопографічні видання закордонних і вітчизняних авторів; б) матеріали офіційних закордонних наукових видань; в) першоджерела й родинні архіви суб’єктів публікацій; г) наукові праці суб’єктів публікацій; д) наративи. Добір авторів публікацій, зважений підхід авторів і редакції до обрання джерел та їх документування забезпечили високий рівень якості біографічно-просопографічних матеріалів Вісника.Документ Йозеф Ланг: сучасний погляд на життєвий шлях та наукову спадщину професора Харківського університету(2018) Пасічник, Наталя Олексіївна(en) The article deals with certain facts of life and scientific achievements of Joseph Lang, the graduate of the Law Faculty of the University of Freiburg (1775/1776–1820), who taught economic and financial disciplines in Kharkov University during 1805–1819 years. It is analyzed little-known to a broad scientific audience artistic heritage of the scientist, including the author’s model of social reproduction. In this model the general economic financial calculation is presented as static models of economic equilibrium, it is attempted to develop the integrated matrix of financial flows and to compare the economy of the then Russian Empire to the economy of European countries.Документ Розвиток функціональної лінії у «Вестнике опытной физики и элементарной математики» (1886–1917 рр.)(2021) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) Стаття присвячена дослідженню історії розвитку науково-популярних та науково-методичних журналів з фізики та математики, що випускалися та розповсюджувалися на теренах сучасної України в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Одним з найавторитетніших журналів серед викладачів математики, учнів старших класів та любителів математики й фізики того періоду був журнал «Вестник опытной физики и элементарной математики». У якості мети дослідження авторами визначено проведення змістовного та контент-аналізу висвітлення на сторінках журналу «Вестник опытной физики и элементарной математики» функціональної лінії елементарної та вищої математики протягом всього періоду його видання. Для проведення змістовного аналізу предмету дослідження використовувалися наукові методи – аналізу та синтезу, узагальнення та систематизації. В процесі проведення кількісного контент-аналізу були застосовані квантифікація тексту, збір емпіричних даних, їх узагальнення та математико-статистична обробка. Дослідження змісту й динаміки представлення матеріалів функціональної змістовної лінії журналу «Вестник опытной физики и элементарной математики» за часів його видання протягом 1886–1917 років дало можливість зробити такі висновки. По-перше, аналіз змісту журналу показав, що протягом 1886–1897 рр. видання журналу теоретичні та практичні питання функціональної змістовної ліній висвітлювалися епізодично; втім, починаючи з 1897 року новий склад редакції журналу «ВОФЭМ» став приділяти значну увагу змістовному розкриттю матеріалу, пов’язаному з вивченням властивостей окремих видів функцій, з неперервністю та монотонністю функцій, з числовими та функціональними рядами та з елементами математичного аналізу. По-друге, аналіз часових рядів, що описують динаміку зміни абсолютного (в одиницях площі) та відносного обсягу матеріалу функціональної змістовної лінії в математичних матеріалах журналу «Вестник опытной физики и элементарной математики» протягом усього періоду видання, підтвердив відсутність закономірної та регулярної появи стабільних обсягів представлення таких матеріалів протягом періоду 1886–1906 рр. Явний ріст абсолютних і відносних обсягів представлення в журналі «Вестник опытной физики и элементарной математики» матеріалів функціональної змістовної лінії спостерігається з 1906–1908 рр. після розробки під керівництвом міністра народної освіти П.М. Кауфмана нових прогресивних навчальних планів для реальних училищ, у які були включені початки аналітичної геометрії на площині й математичного аналізу. По-третє, авторами не було виявлено тісного зв’язку між динамікою представлення в журналі «Вестник опытной физики и элементарной математики» матеріалів функціональної лінії та динамікою представлення математичних матеріалів загалом протягом усього періоду видання журналу.Документ Систематизація законодавства Російської імперії та розвиток фінансово-правової освіти Наддніпрянщини в 30-40-х роках ХІХ століття(2020) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(en) У статті аналізується унікальний акт систематизації законодавчого масиву Російської імперії, який реалізовувався протягом 30–40-х років ХІХ століття під керівництвом видатних державних діячів М. Сперанського та М. Балудянського. Тогочасна систематизація законодавчих актів мала надзвичайно важливе значення, оскільки: забезпечувала державні структури та підданих офіційною правовою інформацією, що дозволяло уникнути труднощів управління й судочинства; підвищувала ефективність правової практики й діловодства та сприяла удосконаленню законів; стимулювала наукові дослідження в правовій сфері та підготовку фахівців-правознавців. Охарактеризовано концептуальні теоретичні підходи та технологічні основи здійснення систематизації законодавчих актів, розроблені М. Сперанським. Визначено, що систематизація законодавчого масиву здійснювалася поетапно, відповідно розробленої програми систематизації, котра охоплювала: облік законодавчих актів, хронологічну систематизацію російських законодавчих актів (хронологічна інкорпорація), тематичну систематизацію законодавства (систематична інкорпорація) та кодифікацію галузевого законодавства. Результатами реалізації цих етапів було створення Повного зібрання законів Російської імперії, Зводу законів, розробка коментарів до діючих законів та навчальної літератури для викладання юридичних дисциплін у вищих навчальних закладах імперії. Повне зібрання законів і Звід законів Російської імперії створили базу для розвитку юридичної науки й освіти в цілому та фінансово-правової зокрема. На їхній основі на юридичних факультетах Харківського та Київського університетів Наддніпрянської України починають вивчатися закони про державні повинності та фінанси. Студенти Ніжинського юридичного ліцею здобували фінансово-правові знання при вивченні законів про державні повинності та фінанси за Зводом законів Російської імперії (ІV–VІІІ томи). Студенти Рішельєвського ліцею з 1841 року замість загального курсу законознавства почали вивчати державне господарство та російське законознавство, також використовуючи Повне зібрання та Звід законів Російської імперії.Документ Теоретичні ідеї та практична діяльність державних діячів Російської імперії початку ХІХ століття у сфері фінансового управління(2018) Пасічник, Наталя Олексіївна(ua) Стаття присвячена аналізу діяльності знакових реформаторів російських фінансів початку ХІХ століття – М. М. Сперанському та М.А. Балудянському, а саме визначенню основних ідей цих державних діячів щодо покращення фінансового управління в Російській імперії та аналізу результатів реалізації цих ідей в бюджетному процесі протягом 1810–1814 рр.. Задекларовані реформи не були реалізовані в повному обсязі через постійну участь Російської імперії у воєнних компаніях, але заклали ідеї щодо підведення правового фундаменту під процес щорічного затвердження бюджету, цивілізованих норм управління державними фінансами, єдиної бюджетної класифікацію доходів і витрат.