Перегляд за Ключові слова "etymology"

Зараз показуємо 1 - 20 з 56

Alanica в топонимии Дона
(2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.
(en) The aim of the proposed study is to determine the Iranian trace in the toponymy (mostly in hydronymy), attested in the basin of the Don river. In particular, taking into account the results of the etymological analysis of a toponym group in the Don river region, the author considers that the conclusion about its Alanian genesis is very likely. An important factor leads to this thought: the words reconstructed in this study have a close equivalent or full identity only in the archaic Ossetian vocabulary (appellative and toponymic), which inherits Alanian lingual tradition. There is a reason to reconstruct the following Alanian words: *aspa-sāg, *aspa-[s]nav-, *mar-āf, *sāga-stān, *sūs-at, *uz-tarp, *us-tarp, *xalxal-an, *xanʒa. *Aspa-[s]nav- and *uz-tarp, *us-tarp are of particular interest for the practice of etymology and comparative-historical linguistics. The first example is an Iranian word-coinage of a Slavic toponym such as Кобылья Снова and consequently indicates the ancient Alanian and Slavonic language contacts. The second lexeme can be evidence of Iranian and Baltic lingual interaction in the Don and the Dnieper region. The conclusion on Alanian heritage in the Don toponymy can be supported with data from archaeology and history, therefore it is clear that further search of evidences of Iranian lexical relicts in this region will be in perspective.
Areals of Iranian lexical relicts in toponymics of Dnieper and Bug basins
(2018) Iliadi, A. I.; Іліаді, Олександр Іванович
(en) The target of this scientific paper is the etymological analysis of some Ukrainian toponyms. Their belonging to the archaic Slavic toponymic is doubtful, and just the opposite – genesis of these lexems is persuasively explained with taking into account of the morphological and fonetic features of the Iranian word evolution. Reviewed Iranian lexical relicts form two toponymic areals along the Dnieper and the Bug. Thus suggested preliminary results of the etymology analysis can clarify well-known point of view about absent here Iranian hydronymy stratum.
Irano – Slavica: историко-словообразовательные параллели
(«Астропринт», 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.
(uk) У статті наведені результати дослідження, присвяченого вивченню словотвору в іранських та слов’янських мовах у порівняльно-історичному аспекті. Завданням статті був зіставний аналіз іранських та слов’янських лексем, що мають спільні індоєвропейські корні, в синхронії та діахронії. В частності, розглядалась їх етимологія та особливості функціонування на сучасному етапі. У процесі дослідження було підтверджено гіпотезу про спільну індоєвропейську спадщину для словотвору двох груп мов (іранських і слов’янських). У той же час було знайдено докази наявності спільних іновацій доби слов’яно-іранських контактів. Було здійснено детальний аналіз прототипів і дериватів із виокремленням типологічно спільних і конкретно мовних особливостей дерівації. Методологія цього дослідження включала індуктивний та дедуктивний методи, а також метод контрастивного аналізу. Проаналізовані словотвірні паралелі та одержані висновки мають велике значення для порівняльно-історичного та загального мовознавства. Компаративістика оперує також типологічним орієнтиром: не завжди важлива тільки наявність морфологічно ідентичних і хронологічно близьких комплексів (послідовностей морфем) у двох близько споріднених мовах; важлива типологічна близькість процесів модифікації структури слова, коли для цього використовується той самий елемент. Це свідчить про потенційну можливість однакового розвитку групи близькоспоріднених одиниць різних мов. Перспектива у дослідженні цієї проблеми в різних групах індоєвропейських мов.
Kandak, хорв. Skorsur, ст.-пол. Bagakard, ст.-рус. *Валгасъ и их аланские прототипы
(2021) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.
(en) The paper deals with the etymological interpretation of presumably Alanian personal names, mentioned in works of ancient historians and ancient legal documents. Earlier these anthroponyms either did not become visible to other researchers (Croat. Skorsur, Old Russ. *Валгасъ) or got another explanation in specialized literature (Goth. Kandak, Old Pol. Bagakard). Results of etymological analysis enable the author to reconstruct Alanian prototypes for four anthroponyms: Gothic Candac (in Jordan) = Alan. *Kand-ak ʻyoung manʼ < Proto-Iran. *kanta-ka-, which correlates with *kantī-ka- ʻgirl, little girlʼ; Croat. Skorsur = Alan. *skarrasur[a] ʻthe one who chase beast, preyʼ, ʻchaserʼ; Old. Pol. Bagakard = Alan. *Kard[a]-baγ < Proto-Iran. *Kṛta-baga- ʻcreated by godʼ along withinverted West. Iran. *Baga-kṛta-; Old Russ.. *Валгасъ = Alan. *wal[i]-gas, cf. Osset. wælygæs, wæligæs ‘herdboy tending lambs’. Etymological analysis is closely linked to formulation and developing of the questions of ethnic history and particularly the question of infiltration Alanian tribes in Pannonia and (at a later period) into the territory of Lithuania as part of Tatarian faction in service to the Lithuanian Duke Gediminas.
Miscellanea etymologica: Slavica
(2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.
(ru) В статье предложена этимологическая интерпретация группы славянских диалектных слов, которые ранее либо не попадали в поле зрения исследователей, либо не получили удовлетворительного истолкования в профильной литературе. Наблюдения за структурой указанных лексем позволило автору прийти к выводу о том, что большинство из них являются либо архаизмами праславянской эпохи (*čapeltь, *čьlpa, *glyxota, *xъlporъ, *kъrnopętъ, *molsnǫti, *žaxnǫti), либо дериватами, образованными по древним словообразовательным моделям, сохранившим актуальность в славянских диалектах (вичекóвзнути, чикúлдúха, чулúндá). Помимо исконной реликтовой лексики, автор смог выделить несколько древних заимствований из иранских и тюркских языков, интегрированных в славянский словарь в разное время (иран. *gātra-/*gāϑra-, *kandī-gunyā (*kandi-γunyā), тюрк. sagsagan). Остальная лексика, ставшая объектом исследования, отражает либо далеко зашедший процесс фонетического изменения уже известных слов в диалектах, либо процессы позднего диалектного словотворчества с глубоко индивидуальными ареальными особенностями (специально характеризуются в каждом случае).
Miscellanea etymologica: Slavica. II
(2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.
(ru) В статье предложена этимологическая интерпретация группы славянских диалектных слов, которые ранее либо не попадали в поле зрения исследователей, либо не получили удовлетворительного истолкования в профильной литературе. Наблюдение за структурой указанных лексем позволило автору прийти к нескольким выводам. 1. Некоторые из упомянутых славянских слов обнаруживают архаичные особенности, выдающие в них единицы праславянского возраста (відь, вíра, вíритися, масéса, чукíрни(й), чумак, чупірдáти, чутíти). 2. Семантика нескольких диалектных слов сохраняет реликты старой системы смысловых отношений периода славяноиранских языковых контактов (закарп., бойк. бог, поднепр. закон). 3. Пути, прототипы заимствований из неславянских языков могут уточняться при введении в практику этимологии новых фактов (вост.-слав. казнá). 4. Один из примеров показывает интересную особенность лексико-семантической системы славянских языков – деонимизацию крёстных антропонимов, причем семантический диапазон новообразованных имен нарицательных оказывается ограниченным характеристикой внешних признаков человека или его интеллектуальных свойств (сапетóн).
Miscellanea etymologica: Slavica. IIІ
(2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.
(ru) В статье предложена этимологическая интерпретация группы славянских диалектных слов, которые ранее либо не попадали в поле зрения исследователей, либо не получили удовлетворительного истолкования в профильной литературе. Наблюдение за структурой указанных лексем позволило автору прийти к нескольким выводам. 1. Некоторые из упомянутых славянских слов обнаруживают архаичные особенности, выдающие в них единицы праславянского возраста (ґерґуль, острока, рáма, чумúна, я́ веда, я́ вида, я́ па, яритник). 2. Словарь говоров Нижнего Поднепровья удерживает несколько иранских лексем (боронá, кандáки). 3. Анализ некоторых лексем открывает ранее недооцененные перспективы для выделения старых изоглосс внутри восточнославянского ареала (укр. *витушка ~ рус. диал. витýшка; укр. рáмень ~ рус. диал. рáмень, рáменье; укр. шкретóк ~ рус. диал. шкрúтка; укр. шкремíтки ~ рус. диал. шкремётка; ошкремéток ~ рус. диал. оскремёток). 4. Этимологическое истолкование нескольких лексем оказывается возможным при апелляции к фонетике и словообразовательным особенностям арго, в недрах которых был сформирован письменно засвидетельствованный облик этих слов (бриґидúмка, марáтка).
Miscellanea etymologica: toponymica
(КОД, 2021) Iliadi, Alexander; Іліаді, Олександр Іванович
(uk) Статтю присвячено перегляду кількох версій етимологічного тлумачення гідронімів (назв водних географічних об’єктів) давньої Словаччини, раніше віднесених до іранського (сармато-аланського) субстрату в місцевому слов’янському історичному топоніміконі. Автор порівнює наявні в науковому обігу етимології, виявляючи вразливі місця в їхній аргументації, а також констатує недостатність доказів для тих чи тих тверджень. Спеціальну увагу приділено проблематичному питанню неоднозначності орфографії документальних форм гідронімів, яка часто дає підстави для кількох (абсолютно різних) тлумачень одного слова. Відповідно, акцентується на проблемі вибору якогось певного варіанта як найбільш «авторитетного» (максимально наближеного до питомої, етимологічної форми) для дослідження. Критична оцінка етимологій, запропонованих раніше, виявила нові ресурси для генетичної інтерпретації розглянутих п’яти водних назв, які досить упевнено можна віднести до кельтського та германського лексичного спадку в гідронімії Словаччини. З-поміж них виділяється питомо германський гідронім, дооформлений середньоіранським терміном географічної номенклатури, що свідчить про лексичну рецепцію залишків германського топонімічного стратуму в мовленні сармато-аланського населення і, відповідно, про мовну взаємодію двох етносів.
Slavo-Alanica
(2021) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.
(ru) В статье рассматривается ряд лингвистических свидетельств контактов древних славян и алан – восточноиранского кочевого народа, который, согласно средневековым хро-нистам, а также по данным археологии, в VI в. н. э. заселял южнорусские степи, Приазовье и отчасти Крым. Фактологическую базу, на которую опирается автор в своих выводах, образует сумма этимологий, среди которых: а) славяно-аланские сепаратные семанти-ко-этимологические тождества на уровне формульных выражений поэтического, право-вого языка, образованных по общим для обоих языков клише (псл. *bьrati sьrdьce ~ алан. *zard [?]-varun; псл. *čariti kъrtІ~ ср.-иран. (алан.?) *karda kar[n]-; псл. *činiti koranІ~ алан. *kar[a]na, согд. vadu-karanāk); б) вероятные аланские заимствования в славянский сло-варь (*mā-goša ދлентяйތ, *ba-kandak или *ba-kandag ދритуальный хлебތ, *bārag или *barg[a] ދпастуший мешокތ, *barn[a] ދобязательствоތ, ދгарантия попеченияތ); в) весьма близкие типологические аналогии (псл. *ne-orbъ/*ne-orba ~ осет. magūsa | magosa и пр.). Ареал ве-роятных следов Slavo-Alanica, обозреваемых в статье, очерчивается степными говорами Украины, говорами Одесской и Херсонской областей, т.е. территориями, отчасти входившими в регион контактов асо-славянского племени антов и алан. На основании сказанного делается вывод о возможной принадлежности перечисленных лексических и фразеологических единиц к остаткам алано-антского адстрата, унаследованного местной славянской речью.
Аланська спадщина у слов’янському словнику
(2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, А. І.
(uk) Статтю присвячено досвіду виявлення аланських слів у слов’янському вокабулярії. Аланські племена протягом тривалого часу мали тісні контакти зі слов’янським світом на різних територіях, які нині входять у межі слов’янських країн. Закономірним є припущення, що контакти відображені в мовах обох етносів, хоча би на рівні взаємного лексичного збагачення, що обслуговує взаємний обмін культурними реаліями. З об’єктивних причин пошукслідів слов’янської лексичної інфільтрації в аланський словник сьогодні практично неможливий. Натомість пошук аланських запозичень різного часу в лексиконі слов’янських мов має не аби які перспективи з урахуванням багатства сучасного слов’янського вокабулярія, що зберіг реліктове лексичне ядро, до якого належать у тому числі давні запозичення, й з огляду на багатий лексичний ресурс слов’янських пам’яток писемності різного жанру, що досі не освоєні етимологією повною мірою.
Архаїчна лексика українських діалектів Закарпаття й реконструкція праслов’янського словника
(2011) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, O. I.
(Uk) Статтю присвячено оцінці потенційних можливостей архаїчної лексики українських діалектів Закарпаття в аспекті реконструкції праслов’янського словника. На підставі вибіркового етимологічного аналізу архаїчних діалектизмів українських говірок закарпатського ареалу виділено вузькі лексичні ізоглоси, які поєднують його словник зі словником окремих західно- та південнослов’янських мов, обґрунтовано необхідність створення регіонального етимологічного словника й визначено місце в ньому реліктової лексики карпатських слов’ян.
Етимологічний та морфологічний аналіз швейцарського варіанта німецької мови
(КОД, 2018) Альошина, Анна Юріївна; Алешина, Анна Юрьевна; Alioshyna, Anna
(uk) У статті розглядаються особливості швейцарського варіанта німецької мови в етимологічному аспекті та на морфологічному рівні. Представлено основні шляхи поповнення лексичного складу за допомогою запозичень. Встановлено основні мови, за рахунок яких відбувається розширення словникового складу. Наведено етимологічний аналіз складних слів та встановлено мови, лексичні елементи яких беруть участь у створенні складних слів. Продемонстровано основні відмінності у морфології відносно німецької норми. У статті проілюстровано розходження у морфологічних категоріях на матеріалі швейцарської національної преси.
Етимологічні етюди зі слов’янської історичної антропонімії
(2014) Іліаді, Олександр Іванович
(en) The author’s cycle of etymological research pertinent to the Slavonic vocabulary is continued, the etymological analysis results of a number of the words relative to the ancient chronological layer of the Slavonic vocabulary is given in the paper. Proto-slavonic forms, reconstructed in the process of etymological procedure, can be determined as an areally restricted derivatives.
Етюди зі слов’янського словотворення: із додатків до деяких суфіксальних моделей
(ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Кіндей, Леся Григорівна; Киндей, Леся Григорьевна
(ru) Статья ставит цель пополнить существующий список славянских производных с некоторыми суффиксальными формантами. Часть из описанных дериватов может восходить еще к праславянской эпохе, остальные были образованы в разные периоды истории отдельных славянских языков.
Еще раз о славяно-иранских параллелях
(2012) Іліаді, Олександр Іванович
(Uk) У статті, що продовжує авторський цикл етимологічних досліджень з індоєвропейської лексики, наведено результати етимологічного аналізу ряду слів, які відносяться до давнього хронологічного шару іранського та слов'янського словника. Реконструйовані в процесі етимологічної процедури прослав 'янські форми, ізольовані в системі прослав 'янського словотворення, є основою також і для відновлення відповідних індоєвропейських прототипів.
Забытый персонаж восточнославянской демонологии: *Кантысар (реконструкция формы мифонима и семантики образа)
(Астропринт, 2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.
(ru) В статье предлагается этимологический анализ имени мифологического персонажа Царь Хан из текста малорусского заклинания от змеиного укуса. Ряд признаков подсказывает, что мы имеем дело с расщепленной в результате переосмысления формой *Кантысар, след которой угадывается в архаичной украинской лексике похоронного обряда. В частности, тут упомянут хозяин могил, взимающий плату с умерших за место под землёй. Дальнейшие поиски источника слова приводят к выводу об отражении в *Кантысар аланского *Kanti sar «Хозяин могил» или «Подземный хозяин». Учет контекста слова и сопутствующей семиотики позволяет в общих чертах установить семантику его образа и поставить его в один ряд с другими фигурами славянской демонологии, также воспринятыми из иранского источника. Адаптация инородной мифологической фигуры к системе образов славянской мифологии стала возможной благодаря функциональной близости *Кантысар к местным хтоническим персонажам, с которыми он был отождествлен. Попутно с этимологией имени Кантысар устанавливается генезис имени украинского демонологического персонажа довгомýд ʻнаполовину – зверь, наполовину – человекʼ (< алан. *dewaga-mand, *dewga-mand ʻодержимый демономʼ).
Заметки по лексической реконструкции. І
(КОД, 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr
(uk) Дослідження присвячене проблемам реконструкції реліктових лексем, які були втрачені в апелятивному словнику,проте збереглися в ономастичному середовищі через його здатність консервувати мовну архаїку (лексичну, морфологічну). Будучи практично невичерпним ресурсом для досліджень із етимології та лінгвістичної реконструкції, ономастика (топонімія й антропонімія) постачає цінний матеріал, корисний не лише для відновлення елементів власного, питомого словника (і навіть цілих фрагментів генетичних гнізд) певної мови, ай для виділення найдавнішого лексичного прошарку, залишеного в ній іншою мовною культурою.
Из дополнений к «Этимологическому словарю славянских языков»
(2013) Іліаді, Олександр Іванович
(uk) У публікації пропонуються матеріали, здатні заповнити деякі пробіли в реєстрах таких відомих словників-реконструкцій, як ЭССЯ та SP. Наведена лексика може бути використана і як фактаж, який доповнює дефініції, що вже існують у них, і як підстава для відновлення пропущених у них архетипів.
Иранские языковые реликты в словацкой исторической топонимии
(Наука, 2018) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.
(ru) В статье предлагается этимологический анализ группы топонимов, обозначавших различные географические объекты на территории исторической Словакии. Структура этих лексем не поддается объяснению в рамках славянского или венгерского языков, но находит близкие аналоги в иранском материале, что дает основания считать их следами сармато-аланского присутствия в ареале архаичной славянской (словацкой) топонимии. Полученные предварительные результаты позволяют реконструировать ряд сармато-аланских терминов топографической номенклатуры. .
Иранские языковые реликты в словацкой исторической топонимии – II
(«Наука», 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, A. I.
(ru) В статье предлагается этимологический анализ группы топонимов, обозначавших различные географические объекты на территории исторической Словакии. Структура этих лексем не поддается объяснению в рамках славянского или венгерского языков, но находит близкие аналоги в иранском материале, что дает основания считать их следами сармато-аланского присутствия в ареале архаичной славянской (словацкой) топонимии. Полученные предварительные результаты позволяют реконструировать ряд сармато-аланских топонимов.