Гендерний аналіз, аудит та бюджетування
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Гендерний аналіз, аудит та бюджетування за Дата публікації
Зараз показуємо 1 - 15 з 15
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Визначення показників розподілу гендерних груп за характерними ознаками(2017) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) Окреслена предметна сфера реалізації тендерного підходу в освіті. Визначена структура даних щодо тендерного складу контингенту науково-педагогічних працівників факультету шляхом проведення кореляційного та кластерного аналізу. За досліджувану сукупність обрано викладацький склад фізико- математичного факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (нині - Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка). Статистичні дані отримані шляхом обчислення значень коефіцієнта тендерної питомої ваги, який є мірою відношення розподілу тендерних груп за характерними ознаками (домінантами). За результатами аналізу індексу тендерного паритету зроблено висновок про баланс між чоловіками та жінками в складі науково-педагогічних працівників на рівні факультету загалом та у групі таких працівників, які мають наукові ступені, за суттєво різних значень індексу по різних кафедрах.Документ Gender parity in Educational Sphere of Kirovograd Region(2017) Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович; Pasichnyk, N.; Rizhniak, R.(en) The article presents the main results of the gender analysis of the educational sphere in Kirovograd region. the gender parity index was used as the main statistical indicator of gender analysis. It was calculated by the UNE- SCO method as the ratio of the number of females to the number of males. The quantitative and qualitative data analysis revealed the existence of the gender parity at the level of access to education among people of different gender in Kirovograd region. The comparison of gender parity indices among individuals who gained vocational education during 1995–2016 and indices of persons acquired higher education during the same period indicates the existence of horizontal asymmetry in the educational sphere of these levels. Male students dominated at vocational schools and female students dominated at higher educational institutions of the I-IV accreditation level. Also the interdisciplinary horizontal asymmetry can be clearly seen in higher education. This fact revealed that technical, construction and engineering specialties enumerated more male students, while training in Social Sciences, the Humanities, Education and Health Care was presented mostly by female students. The comparison of gender parity indicators of the students of Pedagogical University and corresponding indicators of subject teachers shows the tendency of significant feminization of the teaching profession.Документ Визначення показників розподілу характерних ознак у гендерних групах (на прикладі студентів факультету)(2017) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) В статті проілюстровано застосування статистичних методів для характеристики загальних та специфічних сторін в освітній сфері, зокрема в соціально-економічному становищі жінок та чоловіків. Для цього визначається структура даних щодо гендерного складу контингенту студентів факультету шляхом проведення кореляційного та кластерного аналізу статистичних даних, отриманих внаслідок визначення коефіцієнтів гендерної питомої ваги, які є мірою відношення розподілу характерних ознак (домінант) у гендерних групах.Документ Аналіз анкетування з гендерної тематики студентів з використанням показників питомої асиметрії(2017) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У статті проаналізовані результати виявлення рівня розуміння різними статями студентів фізико-математичного факультету Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка соціальної обумовленості, різноманіття та специфіки гендерних ролей, що приписуються чоловікам та жінкам. Для цього було організоване анкетування студентів бакалаврату та сформовані бінарні матриці відповідей його учасників, побудовані таблиці спряженості для кількісного аналізу результатів анкетування, виконано якісний аналіз статистичних даних анкетування. Для проведення якісного аналізу використовувався коефіцієнт гендерної питомої асиметрії, який виражав якісну міру відношення розподілу характерних ознак (домінант) у гендерних групах. На основі цього коефіцієнта введені поняття питомого паритету та питомої асиметрії. В результаті проведення дослідження встановлені відношення характерних ознак, що розкривають рівень розуміння різними статями студентів факультету проблем щодо важливості забезпечення рівних можливостей обох статей у професійній самореалізації та виявлення різниці у ставленні до чоловіків та жінок, оцінки власного розуміння змісту основних гендерних понять та відношення до поширення гендерних знань у групі, причин виникнення ситуацій обмежень та незручностей, пов’язаних із статевою належністю, щодо надання переваги викладачам однієї статі та щодо гендерної чутливості методики відбору кандидатур з числа студентів для заохочення та для надання доручень.Документ Гендерна (не-) рівність у взаємовідносинах працівників факультету на основі аналізу показників питомого паритету(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) В статті проаналізовані результати виявлення рівня розуміння різними статями учасників навчально-виховного процесу фізико-математичного факультету Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка соціальної обумовленості, різноманіття та специфіки гендерних ролей, що приписуються чоловікам та жінкам. Для цього була проведена одна зі складових частин гендерного аналізу підрозділу – організоване анкетування та сформовані бінарні матриці відповідей його учасників, побудовані таблиці спряженості для кількісного аналізу результатів анкетування та проведений їхній статистичний аналіз, виконаний якісний аналіз статистичних даних анкетування. Для проведення якісного аналізу використовувався коефіцієнт гендерної питомої ваги, який визначався як відношення частки жінок від їх загального числа у відповідній групі до частки чоловіків (також, від їх загального числа у групі) за заданим полем аналізу. На основі цього коефіцієнта введені поняття питомого паритету та питомої асиметрії. В результаті проведення дослідження встановлені відношення характерних ознак, що розкривають рівень розуміння різними статями науково-педагогічного складу факультету проблем щодо важливості забезпечення рівних можливостей обох статей у професійній самореалізації та можливостей поєднання професійних та сімейних обов’язків, з приводу оцінки власного розуміння змісту основних гендерних понять та відношення до поширення гендерних знань у підрозділі, щодо розуміння проблеми відображення гендерних пріоритетів у фінансуванні університету та визнання однакової участі чоловіків та жінок в прийнятті виробничих рішень, щодо врахування гендерної чутливості процедур при прийомі та відборі кадрів на всі види робіт, визнання гендерних стереотипів як найбільш «популярних» гендерно маркованих незручностей та інших проблем.Документ Статистика та індикатори сфери освіти з врахуванням гендерного фактору(ФОП Лисенко С. В., 2017) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У цьому посібнику пропонуються зразки передового досвіду презентацій та аналізу показників гендерної нерівності в галузі грамотності та шкільної освіти з використанням регіональних та загальнонаціональних даних, що отримані в Інституті статистики ЮНЕСКО. Найбільш цінними у посібнику є практичні ідеї та підказки для відповідальних працівників в уряді, в керівництві системи освіти для використання статистики та показників сфери освіти з врахуванням гендерного фактору.Документ Generalization of calculation methods for gender indices in demographic and social statistics(2018) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович; Akbash, K.; Pasichnyk, N.; Rizhniak, R.(en) Currently, theoretical and practical approaches to gender issues are at a developmental stage. An important issue in gender statistics is the correct application of simple gender indices. This topic should be of interest to scholars and social workers engaged with gender issues. Due to the fact that gender parity/asymmetry indices give different results in different spheres of application, there is a need to develop separate methodological approaches for applying the indices to demographic and social statistics. In the research presented, mathematical methods were used to obtain complete and accurate quantitative characteristics of simple gender indicators. Methods of statistical observations, statistical groupings are used in the process of collecting, systematizing, and processing data. Results are graphically illustrated. It was established that when calculating gender indices for demographic statistics, the use of simple Gender Parity and Gender Asymmetry Indices is correct, and when calculating gender indices for social statistics, specific corresponding modifications should be applied which adjust for general demographic trends when analysing the gender distributions for selected social spheres. In exceptional cases (when demographic indices of the number of men and women are comparable) gender parity indices can be used when calculating the gender indices for social spheres. Therefore the results indicate that the analysis of gender parity/asymmetry requires separate methodological approaches for demographic and social statistics.Документ Adaptation of the UN’s gender inequality index to Ukraine’s regions(2019) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович; Akbash, K.; Pasichnyk, N.; Rizhniak, R.(en) The article analyzes the application of Human Development Index and derivatives from it indexes that take into account the gender factor. Today this index is used both for building a country ranking on the level of human development, and for studying the situation in the regions in the context of the indicators of this index. We proceed from the fact that for the countries in which sub-national regional indicators are very diverse in different spheres it is expedient to adapt not only the index of human development, but also the indices of the development of human potential taking into account the gender factor. This article suggests an adaptation to the sub-national level of Gender Inequality Index in the United Nations (UN) basic methodology and according to the method suggested by the authors, it is provided for a revision of the system of indicators for which the index is determined. The results obtained by the authors made it possible to compare the indicators and the trends of the two options for calculating the sub-national indices with the corresponding indicators in the country of the last 10 years. The authors concluded that Gender Inequality Index indicators in the country and Gender Inequality Index indicators derived from the UN basic methodology did not reflect a rather wide sub-national disparity. The expansion of the base of the indicators for the determination of Gender Inequality Index allowed the development of a new method of the sub-national Gender Inequality Index adaptation, to clarify the GII index calculated according to the basic methodology and, therefore, to prepare more objective political, economic and social recommendations in the context of development of human potential, taking into account the gender factor.Документ Статистичний аналіз гендерного розвитку регіонів України(2019) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) Запропоновано методику розрахунку індексу гендерного розвитку (Gender Development Index) на субнаціональному рівні. Мета статті – показати як регіональні відмінності складових індексу, так і гендерні відмінності за цими субіндексами. Індекс гендерного розвитку охоплює аспекти тривалості життя (довголіття), освіти (знання) і гідного рівня життя. Показники, що характеризують перший і третій аспекти (довголіття і рівень життя), взяті з методики ООН для розрахунку регіонального індексу гендерного розвитку, а показник щодо сфери освіти замінений на більш інформативний у національному контексті. Регіональні варіації за складовими індексу гендерного розвитку свідчать, що ситуація в регіонах України у сферах освіти і рівня життя істотно різниться, водночас показники довголіття відрізняються не критично. Гендерні відмінності за субіндексами за всіма регіонами показують таке: абсолютно всі показники сфер освіти і тривалості життя відображають істотну гендерну асиметрію в бік жінок, тоді як показники рівня життя демонструють істотну асиметрію в бік чоловіків. Незважаючи на таку гендерну асиметрію складових індексу гендерного розвитку, останній за всіма регіонами України близький до одиниці, а отже, відображає загалом гендерний паритет у людському розвитку чоловіків і жінок. Самі ж показники людського розвитку в розрізі статі за регіонами відрізняються істотно. Окремо можна виділити ситуацію в місті Київ – столиці України, де практично всі показники за всіма аспектами дуже суттєво відрізняються від інших регіонів. У статті також аналізуються регіони з низькими показниками і великими гендерними розривами, оскільки низькі субіндекси визначають низьке значення регіонального індексу людського розвитку, а гендерні відмінності показників впливають на значення загального індексу гендерного розвитку. Апробація запропонованої методики розрахунку індексу гендерного розвитку на субнаціональному рівні дасть можливість уточнити його складові за кожним окремим регіоном і, як наслідок, підготувати більш об’єктивні й обґрунтовані політичні, економічні та соціальні рекомендації у контексті розвитку людського потенціалу з урахуванням гендерного фактора.Документ Теоретико-прикладні основи гендерних досліджень(Видавець Лисенко В. Ф., 2019) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У запропонованому посібнику міститься широке коло відомостей про гендерні дослідження – від опису особливостей їх виникнення та становлення до загальної характеристики еволюції таких досліджень протягом різних історичних періодів. Особлива увага авторами приділена методологічним питанням гендерної теорії, а саме сучасним теоретико-прикладним основам гендерних досліджень – застосуванню як простих гендерних індексів у демографічній та соціальній статистиці, так i складних індексів, до яких належать індекси розвитку людського потенціалу та індекси гендерної рівності. Зміст посібника відповідає навчальним курсам «Основи гендерних досліджень» та «Статистична показники гендерної рівності», які є складовою частиною навчальних планів підготовки магістрів спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки (Освітні вимірювання. гендерні студії: науковий аспект).Документ Гендерні аспекти «прихованого навчального плану»(2022) Пасічник, Наталя Олексіївна; Лупан, Ірина Володимирівна(ua) Дана стаття присвячена аналізу результатів теоретико-прикладного дослідження гендерних аспектів «прихованого навчального плану» на рівні загальноосвітнього навчального закладу. Визначено, що в українській системі освіти декларується значущість гендерної рівності, проголошується розбудова гендерно орієнтованої освіти, але в практиці освітньої діяльності часто відтворюються гендерні стереотипи, нав’язуються певні гендерні ролі й шаблони мислення, соціальні очікування, способи поведінки, тобто, реалізуються гендерні аспекти «прихованого навчального плану». У статті представлено аналіз гендерних аспектів таких структурних елементів «прихованого навчального плану» як освітнє середовище загальноосвітнього навчального закладу; зміст освіти; міжособистісна комунікація у процесі навчання. При дослідженні складових «прихованого навчального плану» було використано: гендерний аналіз закладу освіти з обчисленням індексу гендерного паритету; веб-додаток (Voyant Tools) для аналізу шкільної документації; анкетування, інтерв’ю, спостереження задля виявлення гендерних стереотипів та сегрегації за статевою ознакою; гендерна експертиза навчальних підручників за визначеними полями гендерного аналізу; гендерна експертиза уроків. Аналіз результатів анкетування педагогічних працівників та гендерна експертиза уроків засвідчили наявність проявів «прихованого навчального плану» серед освітян. Виявилась гендерна стереотипність щодо «статевості» людських якостей і психологічних рис; несприйняття фемінітивів і гендерованого освітнього простору; підтримка різних програм для дівчат і хлопців з трудового навчання. Хоча переважна більшість освітян вважають досягнення гендерної рівності актуальною проблемою, вони визнають свою необізнаність щодо «прихованого навчального плану» й готові співпрацювати з фахівцями з гендерної проблематики. Результати анкетування учнів та учениць 5-8 класів також підтвердили наявність гендерних стереотипів у комунікації вчительства з учнівством; домінування симпатій учнів та учениць до різних навчальних предметів; виявили наявність гендерних стереотипів щодо використання вільного часу. Гендерна експертиза підручників виявила наявність незначної кількості гендерних стереотипів і засвідчила позитивні зміни з позицій гендерної рівності та чутливості у нових підручниках.Документ Математико-статистичні методи в гуманітарних дослідженнях(«Baltija Publishing», 2022) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У розділі описуються особливості застосування математико-статистичних методів для розрахунку індексу гендерного розвитку (Gender Development Index) та індексу гендерної нерівності (Gender Inequality Index) на субнаціональному рівні. У процесі дослідження застосовувалися визначення нульових та екстремальних значень масивів, агрегування даних з використанням середніх геометричних та середніх гармонійних величин, обрахунок показників зв’язків між масивами даних та ін. Результатами дослідження встановлено. Коректування бази показників для визначення індексу гендерного розвитку дозволило вдосконалити методику адаптації розрахунку цього індексу до регіональної специфіки. Апробація зазначеної методики для регіонів України дасть можливість уточнити GDI для кожного окремо взятого регіону і, відповідно, врахувати регіональні особливості при реалізації різноманітних соціально-економічних програм розвитку людського потенціалу з урахуванням гендерного фактору. Розширення бази показників визначення індексу гендерної нерівності дозволило створити нову методику регіональної адаптації GII. Апробація зазначеної методики на прикладі Кіровоградської області дасть можливість уточнити в порівнянні з розрахунком за базовою методикою показник GII і, як наслідок, підготувати більш об’єктивні політичні, економічні і соціальні рекомендації в контексті розвитку людського потенціалу з урахуванням гендерного фактору.Документ Прогностичний аналіз індексу глобального гендерного розриву для України(2022) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У статті проведено дослідження для України часових рядів індексу глобального гендерного розриву (ІГГР), який розраховується за методологією Всесвітнього економічного форуму з 2006 року, та його складових показників протягом 2006–2022 рр., а також спрогнозовано значення ІГГР на 2023-2025 роки. Виявлено, що сфера економічної участі та можливостей характеризується стабільним покращенням лише одного з п’яти показників, а саме, показника купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності. Саме цей показник впливає (і швидше за все й далі впливатиме) на значення ІГГР. Сфера освіти в Україні дає можливість перебувати на першому місці за всіма її складовими протягом усього періоду. Показники сфери здоров’я через їх високі рейтингові місця також не впливатимуть у майбутньому на рейтингові місця України. Найбільший вплив на рейтингове місце України за ІГГР справляє сфера розширення політичних можливостей. Тут спостерігається повільне збільшення представництва жінок у парламентів, останні вісім років трохи покращилася ситуація з представництвом жінок на міністерських посадах і поки що незмінна ситуація з показником “Роки з жінкою/чоловіком на чолі держави (останні 50)”. Після проведення аналізу складових загального та нормованого рейтингів країн за ІГГР у статті зроблено висновок, що за швидкістю подолання гендерної нерівності Україна значною мірою поступається іншим країнам світу. Крім того, авторами визначені ті сфери політичних та соціальних рішень, які напряму впливатимуть на покращення ситуації з гендерною рівністю. Це сфера економічної участі й можливостей, яка характеризується стабільним покращенням паритету купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності, та сфера розширення політичних можливостей. Дослідження прогнозу ІГГР та рейтингових місць для України на найближчі три роки дало можливість зробити припущення про повільне підвищення показника ІГГР до 0,722 та про стабілізацію нормованого рейтингу України на рівні 50-го місця.Документ Методичні рекомендації до проведення літньої школи «Тренінг з гендерної рівності»(ЦДУ імені В. Винниченка, 2023) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) З 01 червня 2022 року в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка розпочалася реалізація проєкту «Субнаціональна гендерна рівність: баланс цінностей ЄС та українських реалій» за програмою ЄС Еразмус+ з напрямку Жан Моне. Безпосереднє виконання проєкту розпочалося з організації у червні 2022 року літньої школи «Тренінг з гендерної рівності» для студентів та вчителів. У методичних рекомендаціях висвітлюються особливості організації та проведення школи, де розглядаються проблеми прихованого навчального плану в системі освіти, гендерного дисбалансу української освіти на національному та субнаціональному рівнях, дискримінації та сексуальних домагань в освіті, причини протидії гендерній рівності в Україні та гендерні аспекти рівності в політико-правовій сфері на національному та субнаціональному рівнях.Документ Регіональний індекс гендерного розриву для України у 2020 році(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович