Перегляд {{ collection }} за Автор "Vechirko, Oksana"

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Identity Drama: Anti-And Postcolonial Discourse
(2021) Лаврусенко, Марія Іванівна; Буряк, Олена Федорівна; Гольник, Оксана Олександрівна; Цепа, Олександра Володимирівна; Вечірко, Оксана Леонідівна; Lavrusenko, Mariia; Buriak, Olena; Holnyk, Oksana; Tsepa, Oleksandra; Vechirko, Oksana
(en) The article highlights the artistic specifics of the anti- and postcolonial discourse of the stories "Lullaby" by the American writer of Indian origin Leslie Marmon Silko and "Thunderstorms over Turovets" by the Ukrainian novelist VolodymyrDanylenko. Through the prism of the conflict "globalized world - ecumenical world" the peculiarities of the embodiment of the drama of national self-awareness are considered.
Вивчення роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» в курсі історії зарубіжної літератури студентами філологічних спеціальностей
(КОД, 2019) Вечірко, Оксана Леонідівна; Vechirko, Oksana
(uk) У статті запропоновано модель вивчення творчості французького письменника В. Гюго в курсі історії зарубіжної літератури для студентів філологічних спеціальностей. До розгляду пропонується відомий роман «Собор Паризької Богоматері», який засвідчив, що письменник залишився у полоні романтичної естетики, автор твору доводить, що вся історія людства –це безперервна боротьба добра і зла, любові і ненависті. У статті досліджується типово романтична поетика твору: засоби гротеску і контрасту, концепт долі, система образів.
Вивчення роману Ч. Діккенса «Пригоди олівера твіста» в курсі історії зарубіжної літератури студентами філологічних спеціальностей
(2020) Вечірко, Оксана Леонідівна; Vechirko, Oksana
(uk) У статті розглянуто деякі методичні аспекти вивчення творчості Ч. Діккенса у вищих навчальних закладах і школі. Увага акцентується на особливостях художнього стилю письменника та проблематиці творчості в контексті вікторіанської доби. До розгляду пропонується відомий роман «Пригоди Олівера Твіста», у якому автор,орієнтований на осмислення проблем соціальних через призму моральних цінностей, намагається застерегти суспільство від байдужості і змусити стати справедливішим і милосерднішим.
Мала проза М. Хвильового й Б. Пільняка: спроба компаративного аналізу
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Вечірко, Оксана Леонідівна; Vechirko, Oksana
(uk) М. Хвильовий і Б. Пільняк прийшли в літературу водночас: на початку 20-х років ХХ століття. Це була пора, коли ще лунали відгомони "срібного століття" в красному письменстві, існував творчий плюралізм, який реалізувався в різних літературно-творчих організаціях, їхніх естетичних маніфестах і програмах. Аналізуючи художню манеру М.Хвильового і Б.Пільняка, критики стверджували, що започаткована вона була М.Коцюбинським, В.Стефаником, А. Бєлим і А. Ремізовим. Розглядаючи стильові особливості творів обох митців, дослідники відзначали продовження традицій орнаментальної прози. Не обійшли увагою і таку рису, як лірична організація тексту й пов'язана з нею особлива форма творів. У статті розглянуто основні типи оповідань М. Хвильового та Б. Пільняка, зокрема монологічне, поліфонічне, безсуб'єктне; проаналізовано організацію мовних особливостей тексту. Дослідження художньої форми оповідань обох митців виявляють багато спільного – фрагментарність, рефренізацію тощо, їхні оповідання нагадують вірші в прозі, що загалом притаманне імпресіонізму, авторське новаторство виявляється у створенні особливих стильових форм.
Мотив «роздвоєності» у творчості М. Хвильового (на матеріалі оповідання «Я (Романтика)»)
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Вечірко, Оксана Леонідівна; Vechirko, Oksana
(uk) Стаття присвячена творчості українського митця Миколи Хвильового, проза якого стала правдивим відображенням і осмисленням нового стану людини на тлі кризового часу. У статті досліджується феномен роздвоєння свідомості особистості у контексті психоаналізу З. Фройда, що знаходив творчі рецепції в художній літературі початку ХХ століття, зокрема розглянуто зміст та типи категорії амбівалентність. Велику увагу приділено вивченню деструктивно-амбівалентного стану людини, яка постала перед вимушеним вибором. Вивчаючи художній світ Миколи Хвильового, автор статті аналізує поетику характеротворення на матеріалі новели «Я (Романтика)». Важливий аспект статті складає дослідження поетики характеротворення, адже герої М. Хвильового діють в ситуаціях кризових, часом просто трагічних, про що свідчать хаотичні, обірвані, ламані внутрішні монологи; образи-символи (мертва дорога); прийом «емоційної хвилі» – швидка, динамічна зміна емоційних, вольових, пізнавальних станів героя. Аналіз психічних станів героя дозволив автору статті дослідити природу життєвої формули главковерха: « Я – чекіст, але я і людина».
Психологія характеру у творчості В. Винниченка і М. Хвильового
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Вечірко, Оксана Леонідівна; Vechirko, Oksana
(uk) Стаття присвячена творчості українських митців Володимира Винниченка і Миколи Хвильового, людей, що відіграли важливу роль у процесі українського державотворення 20-х років минулого століття. Проза письменників стала правдивим відображенням і осмисленням нового стану людини на тлі кризового часу. Предметом художнього дослідження в статті стали повість М. Хвильового «Сентиментальна історія» і новела В. Винниченка «Момент», присвячені «вічній» темі кохання. Важливий аспект роботи складає аналіз поетики характеротворення. Митці, вивчаючи жіночі характери, виявляють посилений інтерес до підсвідомих ірраціональних процесів психології героїнь. Кохання у Винниченка позбавлене будь-якої еротики, найважливішим виявляється духовне злиття героїв, події розгортаються на фоні екзистенційної ситуації, коли двоє закоханих перебувають на межі життя і смерті, коли драматизм сюжетних ситуацій значно посилюється. Менш драматичним постає сюжет повісті М. Хвильового «Сентиментальна історія», однак психічні стани його героїні в основному представлені негативними емоціями, радість життя, яка наповнювала її душу, невдовзі була втрачена. Твори обох письменників глибоко психологічні, їхній аналіз дозволяє говорити про систему специфічних авторських прийомів і засобів психологічного зображення.
Художній світ «Кримських сонетів» Адама Міцкевича: методичний аспект
(КОД, 2018) Вечірко, Оксана Леонідівна; Вечирко, Оксана Леонидовна; Vechirko, Oksana
(uk) У статті запропоновано модель вивчення творчості польського письменника А.Міцкевича в курсі шкільної програми. Літературна спадщина відомого романтика викликає великий науковий інтерес у контексті україно-польських літературних взаємин, дослідження доробку відомого романтика Польщі залишається актуальним і до сьогодні. Розглянуто питання щодо дискусії культурно- національної приналежності письменника: за право називати Адама Міцкевича своїм національним поетом сперечаються одразу декілька держав — Польща, Литва та Білорусь. Засновник польського романтизму, відомий діяч визвольного руху, цей письменник глибоко національний, але й водночас загальнолюдський. У статті розглянуто літературні взаємини А.Міцкевича і О.Пушкіна, попри традиційність думок про велику дружбу двох поетів сучасні літературознавці неоднозначно інтерпретують характер їх стосунків. Вивчаючи думки критиків автор статті дійшов висновку, що у цьому творчому діалозі двох митців позиція російського романтика зайвий раз доводить, що великодержавна хвороба майже невиліковна. Польській поет залишався вірним високим ідеалам за звільнення своєї батьківщини, за духовну свободу всього людства. До розгляду пропонується відома збірка А. Міцкевича «Кримські сонети», досліджується типово романтична поетика сонетного циклу, зокрема жанрові особливості, характер ліричного героя, орієнтальні мотиви, пейзаж та ін.