Перегляд за Автор "Vdovenko, V."

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Features of the formation of research skills of school students while working on STEM-projects
(2023) Абрамова, Оксана Віталіївна; Abramova, O.; Vdovenko, V.; Prihodko, І.
(ua) У статті розглянуто особливості формування дослідницьких умінь учнів закладів загальної середньої освіти під час проєктної діяльності. Наукова діяльність учнів виступає елементом інтеграції базових наукових знань у їхнє повсюдне життя і розвитку навичок самостійної роботи. Ця робота не лише покращує якість та глибину набуття знань, але й навчає учнів їх практичному розвитку, крім того, вона допомагає формувати у молодого покоління наукового світогляду та розвитку в них навичок наукових досліджень. Така діяльність сприяє зміцненню зв’язку між теоретичними знаннями та практичними навичками, що є етапом у підготовці школярів до подальшого професійного та особистісного розвитку. Важливим завданням у плані дослідницької роботи є визначення вимог до змісту, форм і до її організації. З цією метою у статті було проведено аналіз видів дослідницької діяльності учнів, що дало змогу визначити особливості організації такої діяльності під час роботи над інтегрованими проєктами. Організація дослідницької роботи учнів вимагає правильного визначення елементів структури та принципів формування змісту навчального матеріалу. (en) The authors of the article considered the peculiarities of the formation of research skills of students of general secondary education institutions during project activities. The scientific activity of students acts as an element of the integration of basic scientific knowledge into their everyday life and the development of independent work skills. This work not only improves the quality and depth of knowledge acquisition, but also teaches students their practical development. In addition, it helps to form a scientific worldview in the younger generation and to develop scientific research skills in them. Such activities contribute to strengthening the connection between theoretical knowledge and practical skills, which is a stage in the preparation of schoolchildren for further professional and personal development. An important task in terms of research work is the determination of requirements for content, forms and its organization. For this purpose, the authors of the article conducted an analysis of students' research activities. This made it possible to determine the peculiarities of the organization of such activities during work on integrated projects. The organization of students' research work requires the correct definition of the elements of the structure and the principles of forming the content of the educational material.
Вплив освітньої автономії на якість освіти (на прикладі німецьких початкових училищ півдня України кінця ХІХ - початку ХХ ст.)
(2023) Вдовенко, Вікторія Віталіївна; Абрамова, Оксана Віталіївна; Vdovenko, V.; Abramova, O.
(ua) На основі архівних джерел автори зробили спробу дослідити вплив автономії німецьких початкових училищ півдня України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) на якість освіти. Перші німецькі переселенці мали досить широкі права й користувалися прихильністю імперської влади. Вони прагнули, з одного боку, до збереження своєї ідентичності, національної, культурної й общинної автономії, певного дистанціювання від органів місцевої влади, а з іншого – до участі в житті нової батьківщини. Автори стверджують, що саме через те, що німецькі поселенці тривалий час мали значну адміністративну, релігійну, в тому числі й освітню, автономію, це позитивно вплинуло на якість їхньої початкової ланки освіти. Німецькі поселенці зуміли створити широку мережу початкових шкіл, якою охопили майже всіх дітей. Також позитивно вплинув на рівень писемності серед німців збільшений термін навчання (6-7 років). Автори статті зазначають, що навчання в тогочасних німецьких школах було змішаним і охоплювало як хлопчиків так і дівчат. За цим показником рівень охоплення початковою освітою дівчат у німецьких колоніях був набагато вищим, ніж у інших національностей. Німецькі колоністські громади усвідомлювали важливість початкового всеобучу для німецьких дітей, тому вкладали значні кошти у розвиток та функціонування своїх початкових шкіл. Також установлено, що вчителі німецьких початкових училищ мали можливість більшість предметів викладати рідною мовою дітей, використовувати більш прогресивні методики навчання, часто це були унікальні авторські розробки, постійно обмінюватися передовим педагогічним досвідом, підвищувати свій фаховий рівень. Досліджено історію проведення конференцій учителів німецьких початкових училищ. На основі архівних джерел автори встановили, що саме конференції вчителів німецьких початкових училищ були першими в тогочасній Російській імперії – їх почали проводити ще у 30-х рр. ХІХ ст. Єдина перерва в їх проведенні була наприкінці 80-х – початку 90-х рр. ХІХ ст. в період посилення реакції. На думку авторів, усі ці фактори позитивно вплинули на те, що відсоток письменних серед німців був найвищим в Російській імперії. З часом німці Російської імперії поступово втрачали свої права й привілеї, а їх утиски посилювалися. Все це спричинило до появи першої могутньої хвилі еміграції німців з Росії до Канади, США, Аргентини, Бразилії.
Ключові компетентності як інтеграційний чинник у проєктній діяльності
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Абрамова, Оксана Віталіївна; Вдовенко, Вікторія Віталіївна; Abramova, O. ; Vdovenko, V.
(ua) У статті розглядається проєктна діяльність школярів, яка здійснюється на засадах інтеграції та має компетентнісне тло. Звернуто увагу на особливості побудови нового Державного стандарту базової середньої освіти (2020) та його направленість на формування ключових компетентностей, результати навчання, наскрізні уміння, що є спільними для усіх компетентностей тощо. Окреслено сутність побудови навчального інтегрованого проєкту на основі інтеграції змісту та діяльності. Розв’язання комплексних завдань, формування ключових компетентостей, розвиток пізнавальних інтересів учнів, опановування нових способів мислення і дії досягається завдяки проєктній діяльності школярів. Зазначено, що різнопланова колективна проєктна діяльність дозволяє широко практикувати принципи змінності, кооперації і вільного вибору у функціонуванні цільових учнівських мікро груп, а також допомагає навчитися координувати спільні дії всіх її учасників. Досліджено трансформацію ролі вчителя та учнів під час навчальної проєктної діяльності. Окремо наведено приклад фрагменту плану інтегрованого навчального проєкту та можливості його реалізації у школі. Автори звернули увагу на значення самооцінювання та взаємного оцінювання діяльності учнів під час роботи над навчальним інтегративним проєктом.
Метод проектів при навчанні математики учнів з інтелектуальними відхиленнями в умовах інклюзивного навчання
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Вдовенко, Вікторія Віталіївна; Vdovenko, V.
(ua) Автор статті окреслив можливості використання методу проектів при навчанні математики учнів з інтелектуальними відхиленнями в умовах інклюзивного навчання. Процес навчання математики дітей з інтелектуальними вадами є одним із найскладніших у корекційній педагогіці. Для активного залучення таких дітей до навчально-виховного процесу на уроках математики автор пропонує використовувати метод проектів.
Методичні основи навчання елементам комп’ютерної графіки молодших школярів із легким порушенням інтелектуального розвитку
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Вдовенко, Вікторія Віталіївна; Кашуба, Людмила Володимирівна; Vdovenko, V.; Kashuba, L.
(ua) Стаття присвячена методичним основам навчання елементам комп’ютерної грамотності молодших школярів із легким порушенням інтелектуального розвитку. Автори акцентують увагу, що наразі в Україні вивчення інформатичної освітньої галузі молодшими школярами із легким порушенням інтелектуального розвитку не ведеться. В той же час формування елементів комп’ютерної грамотності, зокрема вивчення комп’ютерної графіки, є посильним для таких учнів за умови урахування особливостей когнітивного мислення таких учнів.
Обдаровані діти: В. О. Сухомлинський у діалозі з сучасністю
(КОД, 2018) Вдовенко, Вікторія Віталіївна; Vdovenko, V.
(uk) Соціальний та економічний прогрес нації, держави безпосередньо залежить від розв’язання проблем здібних і обдарованих дітей. Різноманітні напрямки педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського досліджується багатьма вченими протягом кількох десятків років. Проте питання розвитку обдарованих учнів в педагогічній спадщині Василя Сухомлинського, на нашу думку, вивчено недостатньо. Ідеї В. Сухомлинського щодо раннього виявлення та гармонійного розвитку обдарованих дітей, співзвучні сучасним, а їх переосмислення допоможе нашій системі освіти успішно пройти складний шлях реформування та виведе її на якісно новий рівень. Автором статті здійснено спробу зробити порівняльний аналіз педагогічних ідей В.О. Сухомлинського та сучасних досліджень щодо навчання та розвитку обдарованих дітей.
Оцінювання навчальних досягнень учнів: історичний аспект
(ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Абрамова, Оксана Віталіївна; Вдовенко, Вікторія Віталіївна; Abramova, O.; Vdovenko, V.
(ua) В статті здійснено історико-науковий аналіз трансформації педагогічних ідей щодо проблеми оцінювання навчальних досягнень учнів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Однією з найвизначніших подій першого пошуку розв’язання проблем, пов’язаних із оцінкою, були педагогічні слухання у Петербурзькому педагогічному товаристві 1873 р. Думки освітян розділилися: деякі вважали, що шкільна оцінка – це пережиток минулого і вона повинна піти в небуття, інші закликали модернізувати оцінювання навчальних досягнень учнів відповідно до вимог часу. На початку ХХ ст. прогресивна громадськість почала замислюватися над підвалинами, принциповими засадами школи й освіти. У статті проаналізовано тодішні інновації в оцінюванні навчальних досягнень учнів, які впроваджувалися в комерційних училищах на території України.
Педагогічні особливості застосування сучасних освітніх технологій в процесі едукації здобувачів освіти
(The University of Technology in Katowice Press, 2023) Абрамова, Оксана Віталіївна; Вдовенко, Вікторія Віталіївна; Бурдун, Віктор; Abramova, O.; Vdovenko, V.; Burdun, V.
Формування алгоритмічного мислення молодших школярів науроках інформатики
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Вдовенко, Вікторія Віталіївна; Vdovenko, V.
(uk) У статті висвітлено основні методичні підходиформування алгоритмічного мислення учнів початкових класів. На основі аналізу навчальної програми, діючих підручників з інформатики виділено основні етапи вироблення алгоритмічних навичок молодших школярів: ознайомлення учнів із алгоритмами певної структури; введення елементів навчальної алгоритмічної мови; реалізація системи вправ на виконання (відшукування помилок, відтворення, заміну, конструю вання, перехід від однієї до іншої форми подання алгоритмів різної структури).При цьому автор закликаєуникати формалізму, опиратися на життєвий досвід дитини, використовувати ігрові прийоми та оптимально поєднувати їх із інформаційними технологіями. Такий підхід допоможе забезпечити можливість кожній дитині розкрити свої здібності та підготуватися до життя у високотехнологічному конкурентному світі.
Формування дивергентного мислення молодших школярів на уроках математики
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Вдовенко, Вікторія Віталіївна; Vdovenko, V.
(ua) Стаття присвячена формуванню дивергентного мислення молодших школярів при вивченні математики. Дивергентне мислення спирається на варіативність уявлення і є засобом породження оригінальних ідей, на відміну від конвергентного мислення, яке чітко фіксоване на причинно-наслідкових зв'язках предметного світу. Саме тому дивергентне мислення є найважливішим елементом творчої діяльності. Основним засобом розвитку дивергентного мислення молодших школярів при вивченні математики є використання задач дивергентного типу, тобто таких задач, яким властиві відкритість, наявність певної кількості правильних відповідей, альтернативних розв'язань, відсутність однозначної відповіді. В статті наведено приклади дивергентних задач для учнів початкових класів. Автор стверджує, що використання дивергентних задач сприяє формуванню та розвитку творчого мислення учнів початкової школи.