Перегляд за Автор "Stratan-Artyshkova, Tetiana Borysivna"
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Author’s ability as innovative resource in the training professionals of artistic direction(КДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Stratan-Artyshkova, Tetiana Borysivna; Стратан-Артишкова, Тетяна Борисівна; Стратан-Артышкова, Татьяна Борисовна(ua) У статті визначається поняття «авторська спроможність», що містить змістову і процесуальну характеристики, передбачає наявність можливостей, задатків і здатностей, досягнення певного рівня їх розвитку, а головне – результативну – реалізацію креативних якостей, можливостей, здібностей, умінь у власній творчості, що і констатує наявність високорозвиненої професійно значущої особистісної якості майбутнього фахівця мистецтва – авторської спроможності. Основою, що дає змогу майбутньому фахівцю мистецького спрямування «розкриватися» і самовиражатися у власній творчості є наявність психолого-педагогічних якостей і механізмів, індивідуально- особистісних (суб’єктних) характеристик, що породжують і створюють системну якість – «спроможність». У процесі власного творення фіксується активність особистісних засад, момент творчої свободи і самостійності, творчого осяяння і вивільнення, виявляється набутий художньо-пізнавальний і музично- виконавський досвід, що спирається на інтуїцію, емпатію, рефлексію. Якісні характеристики творчого процесу – емоційно-образне мислення, здатність до співпереживання, ідентифікація, індивідуальна неповторність, творче самовираження, рефлексивність, критичне судження формуються через засвоєння різних взаємопов’язаних видів і форм художнього мислення, тобто сприйняття, інтерпретацію, власне творення. Авторська спроможність передбачає «комунікативну когерентність індивідів» та комунікативну самоорганізацію, постає як спосіб мислення, зумовлюється здатністю майбутнього фахівця усвідомлювати духовну сутність мистецтва, орієнтуватися й виявляти спроможність до творчого пошуку, самостійного розв’язання поставлених проблем і творчих завдань, творчого осмислення життєвого матеріалу, адекватної інтерпретації й відтворення психологічної моделі художнього образу, виявлення власних почуттів, особистісної позиції у розумінні мистецтва і навколишнього життя, встановленні художнього діалогу з аудиторією, проектування та прогнозування майбутньої діяльності, осмислення й інтерпретування накопиченого досвіду в його кореляції із соціокультурною реальністю.Документ Development prospects of creative and performing preparation of future teachers musicians(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Stratan-Artyshkova, Tetiana Borysivna; Стратан-Артишкова, Тетяна Борисівна; Стратан-Артышкова, Татьяна Борисовна(uk) У статті розкривається значення творчо-виконавської підготовки як складного багатоаспектного процесу, що передбачає спрямованість на індивідуалізований розвиток професійно значущих якостей майбутнього фахівця, його творче самовираження. Доведено, що характеризуючись здатністю до інноваційного пошуку, до відтворення музичного образу у різних формах художнього мислення, результативність і перспективність творчо-виконавської підготовки полягає у сформованості авторської спроможності як професійно-особистісної якості майбутнього фахівця.Документ Особистісно-орієнтований підхід в процесі професійного навчання майбутнього вчителя музичного мистецтва(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Стратан-Артишкова, Тетяна Борисівна; Стратан-Артышкова, Татьяна Борисовна; Stratan-Artyshkova, Tetiana Borysivna(ua) У статті розкривається важливість та ефективність використання особисто-орієнтованого підходу у процесі творчого та виконавського навчання майбутнього вчителя музичного мистецтва. Особисто-орієнтований підхід як найбільш адекватний цілям і завданням освіти означає орієнтацію на особистість як на мету, предмет, результат і головний критерій ефективності в педагогічному процесі. Особисто-орієнтований підхід у тісному взаємозв'язку з предметним підходом до цілісного розвитку майбутніх фахівців передбачає створення умов, полів можливостей, які максимально сприяють розвитку їх природних інстинктів і суб'єктивності. Таким чином, напрямок всебічного розвитку буде спрямовано не на еталонний рівень, а на рівень творчого потенціалу майбутнього вчителя.