Перегляд {{ collection }} за Автор "Kyryliuk, Olha"

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Linguistic Dimension of Political Advertising: Analysis of Linguistic Means of Manipulative Influence
(2023) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olha; Kuzmenko, Olena; Bublyk, Tetiana; Boyko, Yuliya; Ruban, Vira
(en) The manipulative influence of speech is a constant subject of debate. Advertising as a reflection of social reality has manipulative potential. Studies of the linguistic means that form and enable the manipulative slogans of political advertising are studied in terms of sociolinguistics, language dynamics of political discourse, and in most scientific sources are revealed as a new conscious manifestation of the desire to influence the masses. Manipulative discourse is considered in the strategic field of didactics of language and culture. Political advertising is capable of generating a huge stream of individual and collective reflections that touch upon the most basic human features of linguodidactics. Not only is the contrast between “language” (bearing, reassuring, essential) and “manipulative” (obscure, th reatening, dangerous) stark, but their juxtaposition is neither more nor less unnatural. The main purpose of political discourse is to promote understanding, communication, and dialogue between cultures and to have a manipulative effect. So, the main question is whether argumentation should be considered in the analysis of the manipulative influence of political advertising discourse. Subsequent directions of consideration of the concept are determined by the possibility of using the proposed model in the study of political speeches on the material of other languages. In further scientific searches, we will focus on other theoretical studios of discourse, focusing on those of that are aimed, among other things, at the analysis of political discourse, in particular, the most significant factors determining its essence, peculiarities of construction, and development in those or other socio-cultural conditions.
Linguistic means of dehumanisation of the enemy in the discourse of the armed conflict in Ukraine
(2022) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olha
(en) This paper considers linguistic means of inciting hostility during the Russian–Ukrainian armed conflict (in particular, the annexation of Crimea and military operations in the Donbas). Coverage of military operations in the media and social networks is an important component of infowar; well-chosen words in news reports help to mobilise society to fight against the enemy. In the process of analysing Russian and Ukrainian military discourses, 301 language tools (words and expressions) with a dehumanising effect were identified. The studied set of words is grouped into three categories: 1) vocabulary with semantics of full and partial dehumanisation; 2) language means of demonisation; 3) euphemisms of dehumanising content with an entertaining connotation. Such words are used to achieve the effect of depopulation, to encourage society to stop seeing the enemy as human; thus, they are means of inciting hostility. These language units are used mainly in the plural or as collective nouns. The names are often based on metonymic and metaphorical hyphenations that equate with animals, plants, or objects, and their death with ordinary everyday events.
Мовна агресія розважальних телешоу як спосіб ведення інформаційної війни
(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olha
(ua) У пропонованій статті здійснено лінгвістичний аналіз текстів телевізійних шоу, присвячених двом держав-ним святам – Дню Перемоги та Дню Незалежності України. Досліджувані телепрограми були показані в ефірі українського телеканалу «Інтер», який неодноразово отримував публічні звинувачення в підтримці проросійсько-го політичного курсу. Результати дослідження дають підстави стверджувати про свідоме нав’язування глядачеві хибних нара-тивів, що формують негативне ставлення до української незалежності, й утвердження російськоцентричної мовної картини світу, яка допомагає утримувати громадян у спільній з агресором психокультурі. Автори шоу здійснюють свідоме знецінення української незалежності шляхом використання лексем із негатив-ною семантикою, що вербалізують негативні факти суспільної дійсності («катастрофа», «зрада», «заробітчан-ство», «страждання»). На противагу цьому вжито велику кількість лексем, які створюють позитивний імідж України в добу СРСР («успіх», «велич», «належність до народу-переможця», «впевненість», «спокій»). Також сце-нарієм передбачене використання мовних засобів, що перекладають провину за війну на Донбасі з Росії на Україну. Автори нав’язують глядачеві російський симулякр про спільну історію та «один народ». Це досягається за рахунок таких прийомів: а) використання форм присвійного займенника «наш» стосовно символів СРСР («наша пам’ять», «наша країна», «наша Вітчизна»); б) вживання прикметника «спільний» («спільна пам’ять», «спільна пісня»); в) вживання українських і російських топонімів і антропонімів у контексті представлення поняття «країна». Потрапляння таких хибних наративів до українського інформаційного простору становить загрозу націо-нальній безпеці країни. Тому проведення подібних досліджень має стати невід’ємною складовою частиною дер-жавної політики з метою виявлення фактів інформаційної мовної агресії та вироблення системи контрзаходів.
Мовні засоби «розмивання» образу ворога в дискурсі інформаційної війни
(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olha
(en) The paper analyses the linguistic means of “blurring” the image of the enemy in the discourse of information warfare that accompanies the Russian-Ukrainian armed conflict. The following research methods are used: discourse analysis, which made it possible to consider linguistic phenomena taking into account the influence of historical and social contexts; conceptual and semi-componential analysis. According to the results of the analysis, constructions that are repeated many times in different texts are singled out. To denote such constructions, the term “harmful linguomeme”is chosen. A total of 52 linguomems are recorded, grouped into two thematic groups: 1) constructions, the semantics of which levels the self-identification of society and introduce it into the psychoculture of the enemy; 2) constructions, the semantics of which shifts the responsibility for the war from the aggressor to the victim of aggression. It is established that the studied linguomemes are constructed in the form of rhetorical questions, slogans, noun-adjective and verb-noun compounds; two-member incomplete sentences, negative constructions, etc. The influence of such structures on the public consciousness is achieved by changing the set of lexemes to verbalize the concept of the ENEMY. Thus, the use of harmful linguomems in the information space distorts the real picture of the world, disorganizes and disorients society. Therefore, a detailed study of the linguistic content of the information field will facilitate the early detection of structures with harmful semantics and will form an effective system of countermeasures.
Структура асоціативно-семантичного поля «ворог» в дискурсі інформаційної війни
(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olha
(ua) У пропонованій статті з’ясовано способи лінгвальної репрезентації образу ворога в дискурсі інформаційної війни, пов’язаної з подіями на Сході України. З 2014 р. мовна картина світу пересічного українця збагатилася новими понят-тями, вираженими за допомогою або нових лексем, або розширення значень наявних раніше слів. Інформаційна війна, яку веде Росія проти України, змушує суспільство зануритися у процес, активно ретранслюючи мовні засоби однієї зі сторін конфлікту (залежно від політичних поглядів). Особливу увагу в ході інформаційних війн приділено створенню образу ворога, проти якого має бути налаштоване суспільство. Такий підхід дозволяє владі мобілізувати населення на боротьбу або заручитися його підтримкою щодо відбиття збройної агресії. Лінгвістичні одиниці є одним із головних засобів формування образу ворога. Шляхом аналізу цих одиниць, а також контекстів, у яких вони вжиті, дослідже-но структуру асоціативно-семантичного поля «ворог». У межах поля виокремлено асоціативно-семантичні групи «країна-ворог», «ворожі війська», «вороже суспільство», «ворожі ЗМІ», «ворожі явища». Усі вони, у свою чергу, поді-ляються на кілька мікрогруп і рядів. Мікрогрупу «країна-ворог» формують лексеми, що стають синонімами до слова Росія. Ця мікрогрупа найбільш детально розглянута у пропонованому дослідженні. У її межах виділено два типи асо-ціативно-семантичних рядів (АСР): «офіційний» і «неофіційний». Перший репрезентований назвами без додаткових семантичних відтінків (Росія, Москва, Кремль). Другий нараховує п’ятнадцять основних рядів, що на асоціативному рівні пов’язані з Росією (Орда, Мордор, бензоколонка, брат, сусід, імперія, зло, ворог тощо). Таким чином, у дослі-дженні змодельовано структуру асоціативно-семантичного поля «ворог», визначено семантичні та синтагматичні особливості конституентів, а також досліджений вплив номенів на адресата.