Перегляд за Автор "Hromko, Tetyana"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Електронний підручник як сучасно інформаційно-комунікативна технологія вивчення курсу «Українська діалектологія»
    (КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Громко, Тетяна Василівна; Hromko, Tetyana
    (uk) Стаття присвячується питанню створення й використання електронного підручника з української діалектології для вищих навчальних закладів. З огляду на сучасні тенденції інформатизації навчально-виховного процесу такий засібпокликаний полегшити сприйняття інформації, урізноманітнити форми роботи, зацікавити технічними можливостями, ефективно і позитивно сприятиме подальшому розвитку пізнавальної мотивації студентів при вивченні курсу «Українська діалектологія».
  • Ескіз
    Документ
    Народна тельмографічна термінологія в українському мовознавстві
    (2020) Громко, Тетяна Василівна; Данилюк, Оксана Климівна; Громко, Татьяна Васильевна; Данилюк, Оксана Климовна; Hromko, Tetyana; Danyliuk, Oksana
    (uk) Народна тельмографічна термінологія – назви об’єктів, пов’язаних з болотом, болотистою місцевістю – як частина народної географічної термінології приваблює українських мовознавців, адже у ній відображено всі природні об’єкти: рельєф, водні об’єкти, рослинництво в їх народному баченні. З одного боку, цей географічний бік мовної картини світу відзначається значною розгалуженістю, самобутністю лексичного фонду, а також певною структурною організацією; йому властиві будь-якого роду ономасіологічні і семасіологічні процеси, що протікають у сфері конкретної, денотативної лексики. Народні географічні терміни у порівнянні з іншими мовними пластами не відзначаються образністю або емоційно-експресивними засобами. Одна з найдавніших за походженням, народна географічна термінологія почасти залишає слід і в топоніміці. До того ж, крім мовознавчих студій, дослідження народних географічних термінів може бути принагідним і для природничих, історичних, етнологічних наук тощо. З іншого боку, народні географічні терміни можуть поповнити склад наукової географічної термінології, адже вони детально представляють географічний об’єкт, у даному випадку «болото», природне явище тощо. Становлення, розвиток і функціонування народної тельмографічної термінології визначається рядом позамовних і власне мовних факторів, які перебувають у тісному взаємозв’язку. Системну організованість досліджуваної географічної лексики засвідчують різні внутрішньолінгвальні (динамічність семантики лексем, явища синонімії, антонімії, звуження чи розширення семантики номінації реалій) та позалінгвальні чинники (геоморфологічні, гідрографічні особливості території, історичні, соціально-економічні). Сфера функціонування, семантичні зрушення й особливості значення тельмографічних термінів впливають на ареальне закріплення народних географічних термінів. Ядром аналізованого лексичного класу є загальновідомі терміни, здебільшого праслов’янського походження, які відзначаються ширшими семантичними можливостями. В аналізованих ареалах народні географічні терміни на позначення болота представлені семантичними, фонетичними та граматичними варіантами та дериватами. Подальші дослідження лексем на позначення географічних об’єктів матимуть важливе значення не лише для мовознавчих студій, а й для природничих, історичних, етнологічних тощо.
  • Ескіз
    Документ
    Інноваційні підходи до дослідження місцевої діалектної лексики в школі
    (Авангард, 2017) Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, Tetyana
    (ua) На сучасному етапі діяльність учителя-філолога пов’язана з упровадженням нової методики вивчення української мови, що сприятиме формуванню у школярів високої загальномовної ерудиції, умінню осмислювати проблеми діалектології як цілісної системи наукових знань, а також знайомитиме учнів з особливостями розвитку матеріальної і духовної культури краю. У статті подано інноваційні підходи до дослідження місцевої діалектної лексики, запропоновані завдання можуть стати у нагоді для вивчення окремих тем української мови в шкільному курсі. У зв’язку з недостатнім вивченням окремої із цих ланок постає необхідність поповнення наукового обігу діалектними даними говірок Кіровоградської області.