Перегляд {{ collection }} за Автор "Трошкіна, Катерина Євгенівна"

Зараз показуємо 1 - 17 з 17

Peculiarities of establishment of the institute of citizenship In ukraine and certain foreign countries
(2020) Troshkina, Kateryna Evgenivna; Трошкіна, Катерина Євгенівна
(ua) У статті досліджуються основні історичні етапи формування національного інституту громадянства та відповідно в окремих зарубіжних країнах. Автором здійснено історичний екскурс правового статусу громадянства в Стародавньому Римі та Греції в контексті розмежування пов’язаних понять громадянства та інституту громадянства. Окрім того, у представленому дослідженні вивчаються особливості його законодавчого закріплення, зокрема зауважені особливості цього процесу в період античності та буржуазної революції в Західній Європі. Також автором розкрито взаємозв’язок процесу становлення досліджуваного інституту в зарубіжних країнах крізь призму поетапного розширення обсягу прав громадян. Автором звертається увага на характерну тенденцію розвитку поняття інституту громадянства, а саме поширення його на нові для тогочасного суспільства соціальні категорії, включаючи жінок, переселенців, мігрантів, іноземців. У статті представлені доктринальні бачення іноземних науковців щодо характерних ознак періодизації становлення інституту громадянства. Зауважено, що етапи становлення інституту громадянства загальноприйнято класифікувати саме за відповідними нормативно-правовими актами. У ході дослідження проаналізовано перші конституції та закони про громадянство в зарубіжних країнах, а саме США, Франції, Німеччині. Акцентовано увагу на значній ролі історико-політичних подій на процес формування інституту громадянства в різних державах та безпосередньо його нормативного закріплення. Розглянуто історико-правовий аспект процесу формування інституту громадянства на українських землях, визначено основні етапи його розвитку в добу національно -визвольних змагань. Автором наголошується, що становлення інституту громадянства в Україні розпочалося значно пізніше, ніж у представлених у дослідженні країнах. Насамперед автор обумовлює зазначений факт історико-політичними особливостями формування української державності та нації.
Визначення директивами ЄС правового статусу громадян
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Трошкіна, Катерина Євгенівна
(uk) Проаналізовано наявні наукові підходи щодо встановлення правової сутності інституту громадянства та вказано на розширення концепції громадянства не тільки на національний, а й на наднаціональний рівень. Досліджено перелік та здійснено класифікацію прав, що випливають з інституту громадянства Європейського Союзу, з урахуванням положень його установчих договорів, актів інституцій. Здійснено загальну характеристику окремих прав громадян ЄС. На підставі проведеного дослідження зроблено висновки щодо особливостей сучасної правової природи громадянства ЄС.
Генеза наукової думки щодо формування поняття громадянства та його ознак
(Тернопільський національний економічний університет, 2017) Трошкіна, Катерина Євгенівна
(uk) Досліджено позиції науковців щодо визначення поняття громадянства через належність особи до держави та народу держави як правовий та політико-правовий зв’язок. Визначено істотні ознаки громадянства. Наведено авторську дефініцію громадянства.
Генеза спадкового права в Україні
(2021) Трошкіна, Катерина Євгенівна; Колісніченко, Владислав Андрійович; Troshkinа, K.; Kolisnichenko, V.
(ua) У статті розглянуті основні етапи становлення, розвитку та особливості еволюції інституту спадкування в Україні. Спадкове право – це один із найдавніших напрямків права, який ніколи не втрачав актуальність як в теоретичному дослідженні, так в практичному застосуванні, оскільки питання переходу майна від померлої особи до його нащадків та близьких родичів існував ще за часів Римської імперії, звідки й бере початок досліджуваний інститут. Спадщина – це сукупність різноманітних об’єктів цивільних правовідносин, з яких особливість кожного створює для сфери спадкування свої виклики та проблеми, які необхідно досліджувати – право постійного користування землею, право довічного успадкованого володіння землею, спадкова трансмісія, тощо. Стаття направлена на дослідження джерел спадкового права, починаючи з відомих документів римських часів закінчуючи сучасними законодавчими актами, які регулюють відносини пов’язані із спадкуванням. Аналіз інституту спадкування через призму історичного розвитку суспільства та права в цілому дає можливість виокремити загальні тенденції, які були притаманні певному періоду часу, а також прослідкувати яким чином змінювалась позиція держави щодо переходу майна від померлого до його родичів, еволюцію поглядів на цей процес.
Методологічні засади наукового дослідження інституту громадянства в період Української революції
(2017) Трошкіна, Катерина Євгенівна
(uk) У статті досліджуються доктринальні підходи науковців до визначення понять "метод наукового пізнання" та "методологія наукового пізнання". Розглянута класифікація методів наукового пізнання. Основна увага зосереджена на характеристиці загальних методів наукового пізнання щодо дослідження основних структурних складників інституту громадянства. Матеріал статті проілюстрований прикладами щодо інституту громадянства за доби УЦР, Української держави, Директорії УНР та ЗУНР.
Національний орган інтелектуальної власності : особливості європейської практики функціонування
(2022) Трошкіна, Катерина Євгенівна; Troshkina, K.
(ua) Метою наукового дослідження виступає детальний аналіз особливостей організації та діяльності національного органу інтелектуальної власності в європейський країнах. Аналіз європейського досвіду діяльності органів інтелектуальної власності є необхідним фундаментом для українського механізму в контексті імплементації позитивних аспектів та інтеграції в європейське середовище. В результаті проведеного дослідження, зроблено висновок про те, що в таких європейських країнах як Велика Британія, Франція, Німеччина, Іспанія та Польща не склалося єдиної універсальної моделі побудови національних органів інтелектуальної власності; кожній державі притаманна особлива система органів інтелектуальної власності; при цьому, незважаючи на різноплановість підвідомчості та організаційної структури національних органів інтелектуальної власності кожної з зазначених країн, існує декілька загальних особливостей – регулювання національним інституційним законом, підвідомчість одному з урядових галузевих міністерств, конкурсний відбір штату (очільника та членів, з їх поділом на кваліфікованих членів та експертів).
Нормативно-правові акти ЗУНР з питань громадянства
(Полімед-Сервіс, 2017) Трошкіна, Катерина Євгенівна; Troshkina, K. E.
(uk) Стаття присвячена аналізу основних нормативно-правових актів, прийнятих в період існування ЗУНР, які регулювали основні питання громадянства. Відзначається, що основним законодавчим актом в досліджуваний період був Закон «Про право горожанства на Західній Області Української Народної Республіки» від 8.04.1919 р. Проаналізовані основні положення закону, який здійснював правове регулювання таких важливих аспектів громадянства як умови його набуття; відмови від нього; порядок оформлення громадянства; набуття громадянства державними службовцями та іноземцями. Увагу приділено і підзаконним актам з питань громадянства в період існування ЗУНР.
Особливості застосування медіації у сфері авторського права
(2022) Трошкіна, Катерина Євгенівна; Troshkina, K.
(ua) Статтю присвячено дослідженню загальних засад запровадження медіації як альтернативного способу вирішення спорів у сфері авторського права в Україні. На сьогодні інститут медіації в Україні перебуває на етапі розроблення, що підтверджується активною науковою діяльністю вчених, які акцентують увагу на перевагах медіації та наголошують на необхідності її запровадження. Встановлено, що використання медіації для вирішення конфліктів з приводу інтелектуальної власності – один із найперспективніших напрямів з погляду розвитку інститутів медіації та обумовлені причини цього. Проаналізовано сучасний стан правового регулювання медіації в Україні та процедури медіації в національному законодавстві держав-членів ЄС. Серед переваг посередництва виділяють: економічність (здійснення медіації не потребує сплати судового збору та інших судових витрат); прийняття сторонами самостійного взаємовигідного рішення; збереження конфіденційності (важливо спорах, що потенційно можуть зашкодити діловій репутації сторін, особливо у спорах щодо інтелектуальної власності).
Передумови встановлення українського громадянства на західноукраїнських землях в першій чверті ХХ ст.
(ТОВ «Полімед-Сервіс», 2019) Трошкіна, Катерина Євгенівна; Troshkina, K.
(ua) Розглянуто політичне та соціально-економічне становище західноукраїнських земель на початкуXX ст. Проаналізовано фактори, які сприяли його формуванню інституту громадянства на західноукраїнських землях в першій чверті ХХ ст. До основних передумов становлення українського громадянства на західноукраїнських можна віднести: 1) широке тлумачення поняття підданства, у тому числі як і громадянства в Австро-Угорській імперії, та реалізація відповідних засад у практичному житті; 2) наявність у західноукраїнського населення, хоча і мінімальних, політичних (виборчих) прав, можливість отримати освіту на рідній мові, які виховували його політично, робили більш свідомим, дозволяли вести боротьбу за національну державність; 3) розпад Австро-Угорської імперії та поява об’єктивної можливості для створення Західноукраїнської народної республіки.
Поняття громадянства як правового інституту
(2017) Трошкіна, Катерина Євгенівна
(uk) Досліджується поняття правового інституту, його структурних складових частин у теорії права. Розглядаються погляди науковців щодо визначення поняття "правовий інститут", галузевих та міжгалузевих правових інститутів. Основна увага приділяється розгляду структури інституту громадянства України, ознак і етапів його розвитку.
Правове регулювання авторської винагороди за законодавством України
(ФОП Озеров Г. В., 2020) Трошкіна, Катерина Євгенівна; Troshkina, K.
(ua) Стаття присвячена аналізу нормативно-правового регулюбвання виплати авторської винагороди. Досліджено основні види авторської винагороди за чинним національним законодавством. Встановлено, шо розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб’єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори. Найважливішим майновим правом авторів винаходів є право на винагороду за інтелектуальну діяльність, яка сприяє становленню перспективних сфер науки та технологій. Авторська винагорода являє собою певну виплату на користь автора твору, зумовлену використанням даного твору іншою особою. Право на винагороду не відноситься до числа особистих немайнових або майнових авторських прав. Законодавче закріплення гарантій авторської винагороди є логічною необхідністю для розвитку винахідницької творчої діяльності в Україні. Законодавством України можуть установлюватися мінімальні ставки авторської винагороди та порядок їх застосування і мінімальні ставки винагороди за використання об’єктів суміжних прав та пор ядок їх індексації. Незважаючи на економічну природу винагороди, її правова сутність, в цілому, є суттєвим аспектом авторських правомочностей і, крім того, дозволяє дати оцінку діючої авторсько-правовій системі, як на рівні окремих організаціях, так і в масштабах країни. Визначено, що національне законодавство достатньо фрагментарно втілює основні принципи виплати винахідницького гонорару, що безумовно викликає гальмування прогресивних процесів винахідників та спричиняє виникнення юридичних спорів між винахідниками, роботодавцями та іншими суб’єктами правовідносин у сфері винахідництва.
Правове регулювання діяльності наукових парків в Україні
(2021) Трошкіна, Катерина Євгенівна; Troshkina, K.
(ua) Стаття присвячена актуальній тематиці правового регулювання наукових парків в Україні та світі. У рамках проведеного дослідження вивчено сутність поняття наукового парку та ґенеза розвитку законодавства щодо діяльності наукових парків. Досліджено особливості видів наукових парків. Деталізовано питання регулювання діяльності наукового парку як суб’єкту правовідносин. Визначено загальні тенденції міжнародно-правового регулювання діяльності наукових парків. Автор прийшов до висновку, що наукові парки довели свою дієвість та ефективність у розробці, впровадженні та розповсюдженні сучасних інноваційних технологій, зіграли визначну роль у підвищенні рівня науки в Україні, а також у підготовці висококваліфікованих наукових кадрів. Проте починаючи із середини 2000-х рр. практично всі показники діяльності технопарків почали стрімко падати. Головна причина криється в недотриманні державою законодавства та постійній його зміні, припиненні державної підтримки у вигляді надання пільг та зменшенні податкового навантаження, блокуванні інноваційних проектів та фактичної відсутності бюджетного фінансування наукової сфери.
Правове регулювання інституту громадянства в Українській Народній Республіці
(Академія муніципального управління, 2014) Рева, Катерина Євгенівна; Трошкіна, Катерина Євгенівна
(uk) Досліджуються перші законодавчі акти Центральної Ради про громадянство. Актуалізується Закон УЦР, в якому визначені основні принципи набуття та припинення громадянства новоствореної держави. Аналізуються нормативно-правові акти, ухвалені у розвиток означеної проблеми УНР, що стосуються питань громадянства. Підкреслюється їх значущість для створення УНР як незалежної держави.
Становлення і розвиток інституту громадянства в період Української революції 1917–1921 рр.
(Институт уголовного права и прикладной криминологии, 2017) Трошкіна, Катерина Євгенівна
(uk) Досліджуються загальні та специфічні ознаки громадянства в Українській Народній Республіці, Українській Державі, Українській Народній Республіці доби Директорії, Західноукраїнській Народній Республіці. Розглянута законопроектна та законодавча діяльність національної влади в зазначений період, її структура. Проаналізовані умови набуття українського громадянства за різними законами національної влади та його втрати, обсяг прав громадян. Підкреслюється значущість становлення інституту громадянства для формування України як незалежної держави.
Технологічні засоби захисту авторських прав на електронні книги: США та Україна
(Полімед-Сервіс, 2018) Трошкіна, Катерина Євгенівна; Мітькова, Ілона Сергіївна; Troshkina, K.; Mitkova, I.
(uk) Стаття присвячена аналізу технологічних засобів захисту авторських прав на електронні книги через призму досвіду США та України. У результаті дослідження продемонстровано багатоаспектну систему заходівзахисту авторських прав. Підкреслено переваги та недоліки застосування DRM-систем для охорони авторського продукту. Акцентовано увагу на перспективних зарубіжних законодавчих актах, що є доцільними для імплементації до національного законодавства. Автори вказують на популяризовані методи обходу технологічних засобів захисту авторських прав та шляхи їх попередження. Здійснено порівняльний аналіз процедури реєстрації авторського права на електронну книгу як обов’язкової умови при судовому позові для охорони права інтелектуальної власності.
Інститут громадянства в сучасній правовій доктрині
(Академія муніципального управління, 2014) Рева, Катерина Євгенівна; Трошкіна, Катерина Євгенівна
(uk) Зроблена спроба на основі дослідження сучасних наукових розвідок здійснити аналіз визначень поняття «інститут громадянства» в юридичній літературі та основних підходів до його тлумачення. Досліджені погляди українських та зарубіжних науковців. Зауважено на зумовленість розширення поняття інституту громадянства змінами політичного та соціально-економічного життя держави.
Інститут громадянства в Українській Державі
(Херсонський державний університет, 2016) Рева, Катерина Євгенівна; Трошкіна, Катерина Євгенівна; Reva, K. Ye.
(Uk) Стаття присвячена аналізу основних положень Закону про громадянство часів Гетьманату П. Скоропадського. Відзначається, що це був другий закон про громадянство з тих, які були ухвалені за часів Української національної революції 1917–1921 років. Закон «Про громадянство Української Держави» аналізується на предмет визначення підстав прийняття та втрати громадянства Української держави, процедури та порядку його оформлення. Вказується на певну спадкоємність принципів громадянства за доби Центральної Ради та за часів Гетьманату П. Скоропадського.