Перегляд за Автор "Перцова, Инна Васильевна"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Грані любові у «Науці кохання» Овідія(КОД, 2018) Перцова, Інна Василівна; Перцова, Инна Васильевна; Pertsova, Inna(uk) У статті досліджуються особливості трактування теми любові у «Науці кохання» видатного поета римської літератури – Публія Овідія Назона. Традиції світської етики, що проступають у творах Овідія, не претендують на мораль та святість. Поет майстерно відтворює тогочасну атмосферу; він захоплений святковістю римського життя, його строкатістю, видовищами та розмаїттям. Популярних для давньогрецької літератури ідей самообмеження, поміркованості нема і в помині. Серед баготочислених розваг молодих римлян кохання постає однією з утіх. У статті підкреслюється відсутність духовної складової поняття «кохання». Натомість, зображення любові у поезіях відрізняється легковажною непостійністю, надмірною відвертістю і натуралізмом. Жінка у творах постає як об'єкт захоплення поета. Для Овідія – це істота, наділена, у першу чергу, не душею і різними чеснотами, а сексуальною пристрастю та темпераментом. Ліричний герой Овідія – самовпевнений, веселий, легковажний, не обтяжений моральними принципами, шукає не ідеальне, чисте кохання, особисте щастя, а любовні пригоди. Є місце в поезіях про кохання і зображенню богів. Благочестиві роздуми поета протилежні атеїстичним настановам епікурейців, проте релігійність Овідія іншого спрямування, ніж благочестя, що підтримувалось імператором Августом. У «Науці про кохання» на першому місці – Венера та Амур головні еротичні божества. У контексті роздумів про кохання автор розмірковує про швидкоплинність життя, згасання молодості, краси, неминучість смерті. Цінність Овідій бачить тільки в молодості і користуванні її благами, найпрекрасніше з яких – любов. Особливу увагу звертає на себе стилістика дидактичних настанов. Поет, даючи любовні поради, використовує слова зі зменшувально-пестливими суфіксами, які, з одного боку, надають промовам Овідія іронічного забарвлення, з іншого, нагадують пестливу розмову закоханих. У «Науці кохання» здебільшого звучать ноти грайливого кохання, але є і роздуми про високу любов. Автор попереджає шукачів кохання, що воно поєднує різні емоції: і муки, і переживання, і страждання.