Перегляд {{ collection }} за Автор "Перцова, Інна Василівна"

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Антропоморфізм Давньогрецьких богів в античній міфології
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Перцова, Інна Василівна
(UA) У статті розглядаються особливості антропоморфічного зображення богів у давньогрецькій міфології. Визначається місце, роль і значення образів олімпійських небожителів в античних міфах.
Грані любові у «Науці кохання» Овідія
(КОД, 2018) Перцова, Інна Василівна; Перцова, Инна Васильевна; Pertsova, Inna
(uk) У статті досліджуються особливості трактування теми любові у «Науці кохання» видатного поета римської літератури – Публія Овідія Назона. Традиції світської етики, що проступають у творах Овідія, не претендують на мораль та святість. Поет майстерно відтворює тогочасну атмосферу; він захоплений святковістю римського життя, його строкатістю, видовищами та розмаїттям. Популярних для давньогрецької літератури ідей самообмеження, поміркованості нема і в помині. Серед баготочислених розваг молодих римлян кохання постає однією з утіх. У статті підкреслюється відсутність духовної складової поняття «кохання». Натомість, зображення любові у поезіях відрізняється легковажною непостійністю, надмірною відвертістю і натуралізмом. Жінка у творах постає як об'єкт захоплення поета. Для Овідія – це істота, наділена, у першу чергу, не душею і різними чеснотами, а сексуальною пристрастю та темпераментом. Ліричний герой Овідія – самовпевнений, веселий, легковажний, не обтяжений моральними принципами, шукає не ідеальне, чисте кохання, особисте щастя, а любовні пригоди. Є місце в поезіях про кохання і зображенню богів. Благочестиві роздуми поета протилежні атеїстичним настановам епікурейців, проте релігійність Овідія іншого спрямування, ніж благочестя, що підтримувалось імператором Августом. У «Науці про кохання» на першому місці – Венера та Амур головні еротичні божества. У контексті роздумів про кохання автор розмірковує про швидкоплинність життя, згасання молодості, краси, неминучість смерті. Цінність Овідій бачить тільки в молодості і користуванні її благами, найпрекрасніше з яких – любов. Особливу увагу звертає на себе стилістика дидактичних настанов. Поет, даючи любовні поради, використовує слова зі зменшувально-пестливими суфіксами, які, з одного боку, надають промовам Овідія іронічного забарвлення, з іншого, нагадують пестливу розмову закоханих. У «Науці кохання» здебільшого звучать ноти грайливого кохання, але є і роздуми про високу любов. Автор попереджає шукачів кохання, що воно поєднує різні емоції: і муки, і переживання, і страждання.
Особливості організації хронотопу в новелі О. Генрі «Останній листок»
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Перцова, Інна Василівна
У статті розглянуті художні функції хронотопу, особливості організації часопросторових зв’язків у новелі американського письменника О. Генрі та їхнє значення для розуміння ідейного змісту твору.
Особливості хронотопу в оповіданні В. К. Винниченка «Темна сила»
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Перцова, Інна Василівна; Pertsova, Inna
(uk) У статті розглядаються особливості організації часопросторовихзв’язків в оповіданні В. К. Винниченка «Темна сила» та їхнє значення для розуміння ідейного змісту твору. У формуванні цілісного уявлення про творчість письменника важливим є вивчення створеного ним хронотопу, адже організація часопростору впливає на ідейно-художню специфіку тексту. На межі світу автора і реальності утворюється художній простір оповідання, що є виразом світовідчуття письменника. Хронотоп – це особливе поєднання та взаємозв’язок просторових і часових характеристик у літературному творі. Час ніби переходить у простір, поєднуючись, вони створюють своєрідний фундамент розвитку подальших подій. Художній простір в оповіданні «Темна сила» не лише фон, на якому розгортається дія, він визначає поведінку та вчинки героїв. Отже, зовнішній простір впливає на внутрішній простір героїв, тобто на їх свідомість.Особливості організації часопростору у В. К. Винниченка пов’язані з кольором як емоційно-експресивним засобом художньої конкретизації. Особливо частотним є сірий, що відбиває внутрішній душевний стан героїв. Смислового акценту набуває така деталь хронотопу як вікно. У контексті твору вікно для героїв – це символ надії, можливість розширити зовнішній простір та зв’язатися з ним. Художній простір оповідання підпорядкований авторській ідеї відтворити реалістичний час і пояснити почуття, рефлексії героїв. Час і простір формують образ світу, представлений у творі.
Поезія Бродського в контексті літератури соцреалізму
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Перцова, Інна Василівна
(uk) У статті робиться спроба осмислити основні постулати поезії Йосифа Бродського в контексті літератури соцреалізму. Досліджуються визначальні риси поетики митця.
Семантика кольоропозначень у романі Патріка Зюскінда «Парфуми: історія одного вбивці»
(Видавець Лисенко В. Ф., 2016) Перцова, Інна Василівна
(uk) У статті досліджуються індивідуально-авторські особливості кольорових образів, їхнє смислове наповнення та творче використання в процесі створення художньої картини світу Патріком Зюскіндом у романі «.Парфуми: Історія одного вбивці».
Семантичні аспекти перекладу поезії Й. Бродського
(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Перцова, Інна Василівна
(uk) У статті розглядаються актуальні проблеми художнього перекладу: особливості відтворення мовленнєвого стилю автора, співвідношення контексту автора та контексту перекладача, збереження емоційного забарвлення, неспівпадіння стилістичної виразності слів в оригіналі та перекладі тощо. Відтворити у перекладі всі конструктивні елементи оригіналу неможливо – це б призвело до спотворення першотексту. Тож основна мета перекладу – досягти семантичної еквівалентності оригіналу, зберегти його експресивно-стилістичні ознаки та відбити неповторну індивідуальність художнього стилю автора. З одного боку, специфіка перекладу близькоспоріднених мов –спокуса, що вабить своєю легкістю, адже лінгвістична та ментальна близькість слов’ян повинна полегшувати процес перекладу. З іншого, навіть переклад на рівні близькоспоріднених мов, якими є російська та українська, також має свої особливості в функціонально-естетичному та формально-лінгвістичному аспектах. Ігнорування національно-мовних традицій, що визначають сутність хоч і генетично близької, але все ж таки іншої мови, при перекладі може призвести до значних ідейно-художіх втрат. Справжній перекладач, вносячи свої інтерпретації, використовуючи певні семантичні трансформації, через призму мови перекладу повинен відтворити національний дух оригіналу. У статті на конкретних прикладах аналізуються семантичні перетворення у процесі перекладу поезії російського поета Й. Бродського українською мовою. Бродському властиве недискриміноване ставлення до різних пластів російської мови. Його мова –сплав незвичайно різнорідних елементів: поет вводить у свої вірші архаїзми та вульгаризми, технічну термінологію та іншомовні слова. Тож, перекладати Бродського –справа складна, адже необхідно максимально передати російський текст, відтворити завуальовані цитати, гру слів та алюзії. Серед семантичних трансформацій найбільш поширені: семантичні заміни (у тому числі контекстуально-семантичні); антонімічні трансформації; опущення.
Художній простір у творі Джека Лондона «Жага до життя»
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Перцова, Інна Василівна
(uk) У статті розглядаються художні функції хронотопу, особливості організації часопросторових зв’язків в оповіданні американського письменника Джека Лондона та їхнє значення для розуміння ідейного змісту твору.
Художній світ Тараса Шевченка: рецепція тексту і підтексту
(Мачулін, 2019) Клочек, Григорій Дмитрович; Буряк, Олена Федорівна; Вечірко, Оксана Леонідівна; Гольник, Оксана Олександрівна; Лаврусенко, Марія Іванівна; Михида, Сергій Павлович; Перцова, Інна Василівна; Ратушняк, Олександр Михйлович; Рибальченко, Валентина Костянтинівна ,; Цепа, Олександра Володимирівна
(ua) У монографії системно осмислюються актуальні проблеми рецепції творчості Тараса Шевченка у вітчизняному та діаспорному літературознавстві: розглядається специфіка художнього світу митця, особливості психопоетики його внутрішніх конфліктів; виокремлюються концептуальні складники його художнього мислення; розкривається феномен потужної енергетики його текстів, значимість підтекстових смислів; виявляються прийоми психологізму, особливості конструювання ідилічного простору. Рання творчість поета постає у зіставленні з доробком Адама Міцкевича та Фрідріха Шиллера. Книга зацікавить студентів філологічних факультетів, учителів української мови і літератури, усіх, хто захоплюється енергетикою і мудрістю поетичного слова Тараса Шевченка.
Час і простір в оповіданні Джеймса Олдріджа «Останній дюйм»
(Видавець Лисенко В. Ф., 2015) Перцова, Інна Василівна
(uk) У статті розглядаються художні функції хронотопу, особливості організації часопросторових зв’язків в оповіданні англійського письменника Джеймса Олдріджа та їхнє значення для розуміння ідейного змісту твору.