Перегляд за Автор "Панченко, Кирило Ігорович"

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Archaeological field school: implementation analysis in institutions of higher education
(Видав. дім "Гельветика", 2024) Панченко, Кирило Ігорович; Panchenko, Kyrylo; Mohylov, Oleksandr; Tarasov, Andriy; Lyashko, Yuriy; Могилов, Олександр; Тарасов, Андрій; Ляшко, Юрій
(en) The article is devoted to the analysis of the experience of organising and holding archaeological summer schools, their role in the formation of special competencies of future historians, archaeologists, teachers, employees of scientific institutions, museums and cultural heritage protection authorities. The training of future specialists in the field of history, and especially of future archaeologists, requires the mastery of specific professional skills, including practical skills in working with archaeological sources and independently organising and carrying out excavations. Some of these skills are acquired through internships during university studies. Recently, another form of organising the educational and scientific process has gained popularity – the summer archaeological field school. Scientific archaeological expeditions are often the basis for the organisation of summer schools. The school makes it possible to combine practical work at archaeological sites, lectures on archaeology and history, as well as excursions and educational activities. In 2015–2021 summer schools were organized on the basis of archaeological expeditions of the Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, involving students from the universities of Kyiv, Kharkiv, Dnipro, Kropyvnytskyi, Kryvyi Rih, Sumy and Kamianets-Podilskyi. Oleksandr Mohylov, a Senior Researcher at the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, became the head of the project. The research was carried out on the territory of well-known archaeological sites: Bilsk and Motronyn hillforts of the Scythian period, individual settlements and mounds, and the site from the second half of the 17th century on the castle hill in Chyhyryn. Thus, the students worked on different types of archaeological sites. (ua) Статтю присвячено аналізу досвіду організації та проведення археологічних літніх шкіл, їх ролі у формуванні професійних навичок майбутніх істориків, археологів, музейників та співробітників органів охорони культурної спадщини. Підготовка фахівців з історичної галузі вимагає вміння працювати з археологічними джерелами та самостійно організовувати і проводити дослідження. Частину таких навичок здобувачі вищої освіти отримують під час проходження практик. Останнім часом популярності набуває ще одна форма організації освітнього та наукового процесу – літня польова археологічна школа. Базою для літніх шкіл найчастіше слугують наукові археологічні експедиції. Така форма роботи дозволяє поєднувати практичні роботи на археологічних об’єктах, лекційні курси з археології та історії, а також екскурсійнопросвітницьку діяльність. Протягом 2015–2021 рр. на базі експедицій Інституту археології Національної академії наук України були організовані літні школи, до участі в яких залучено здобувачів освіти з університетів Києва, Харкова, Дніпра, Кропивницького, Кривого Рогу, Сум та Кам’янця-Подільського. Проект був реалізований під керівництвом старшого наукового співробітника відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України Олександра Могилова. Дослідження проводилися на території відомих археологічних пам’яток: Більського та Мотронинського городища скіфського часу, окремих поселеннях та курганах, а також пам’ятці другої половини XVII ст. на замковій горі в Чигирині. Таким чином, учасники школи працю.
Funeral rite in the mound of Scythian Time near Vasyne
(2023) Козир, Ірина Анатоліївна; Панченко, Кирило Ігорович; Чорний, Олександр Васильович; Kozyr, І.; Panchenko, K.; Chornyi, O.
(en) The article is devoted to an analysis of the funeral rite from the mound near the village of Vasyne in Kirovohrad region. The site is located on the border of the Dnipro right-bank forest-steppe and steppe. The main Scythian burial was deposited in a wooden chamber on the ancient ground surface. A complex wooden burial structure of oak timbers constructed over it was partially burnt, but was well preserved. The remains of artefacts found in the burial site, including fragments of ancient amphoras, among them plump-throated Chios, thin-walled antique black-figured kylix, fragments of ceramic vessels, and animal bones. Undoubtedly, the most interesting find was a stone anthropomorphic stele of grey granite. The complex dates to the first quarter of the 5 th century BC.
Декор ліпного посуду з кургану раннього залізного віку біля с. Івангород на Кіровоградщині
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Панченко, Кирило Ігорович
У статті розглядаються особливості декору ліпного посуду з кургану раннього залізного віку біля с. Івангород у системі зв’язків фракійської та ранньоскіфської культур.
Дослідження пам’ятки скіфського часу біля с. Заломи на Кіровоградщині
(Інститут археології НАН України, 2017) Панченко, Кирило Ігорович; Панченко, Кирил Игоревич; Panchenko, K. I.
(ua) У статті висвітлені результати дослідження могильника та поселення скіфського часу біля с. Заломи Знам’янського p-ну Кіровоградської обл. у 1986-1989 pp.
Й. А. Гільденштедт у єлисаветградській провінції 1774 року. Про болгар у Новоросії XVIII ст.
(Центрально-Українське видавництво, 2010) Панченко, Кирило Ігорович; Панченко, Кирил Игоревич; Panchenko, K. I.
Колективне поховання скіфського часу в лісостеповому правобережному Подніпров’ї
(ПП «Медобори-2006», 2013) Бокій, Нінель Михайлівна; Могилов, Олександр Дмитрович; Панченко, Кирило Ігорович
(ua) Стаття присвячена публікації одного з ґрунтових поховань Світловодського могильника на Кіровоградщині. Захоронення, де виявлені рештки п’яти небіжчиків, може бути віднесене до IV ст. до н.е.
Нова пам’ятка трипільської культури у басейні річки Синюхи
(2015) Козир, Ірина Анатоліївна; Козырь, Ирина Анатольевна; Панченко, Кирило Ігорович; Панченко, Кирил Игоревич; Чорний, Олександр Васильович; Чёрный, Александр Васильевич
(ua) Стаття присвячена публікації матеріалів дослідження трипільської пам’ятки біля с. Торговиця Новоархангельського району Кіровоградської області.
Польова археологічна школа – елемент сучасної освітньо-наукової системи
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Панченко, Кирило Ігорович; Могилов, Олександр Дмитрович; Тарасов, Андрій Валерійович; Руденко, Сергій Вікторович; Ляшко, Юрій Юрійович; Panchenko, Kyrylo Ihorovych; Mohylov, Oleksandr Dmytrovych; Tarasov, Andriy Valeriyovych; Rudenko, Serhii Viktorovych; Lyashko, Yuriy Yuriiovych
(ua) Стаття присвячена узагальненню досвіду проведення літніх польових археологічних шкіл в Україні. Протягом 2015-2021 рр. автори даної публікації виступали організаторами археологічних шкіл. Успішним результатом такої роботи стало залучення майбутніх істориків до розкопок відомих в Україні пам’яток – Більського та Мотронинського городища скіфського часу, окремих поселень та курганів, а також пам’ятки ранньомодерної доби на замковій горі у Чигирині. Таким чином учасники школи працювали на різних типах археологічних пам’яток. Фундатором такого проекту став Інститут археології Національної академії наук України. Підготовка майбутніх фахівців з історичної галузі вимагає оволодіння спеціальними фаховими компетентностями, у тому числі – практичних навиків роботи з археологічними джерелами та самостійної організації й здійснення розкопок. Навчаючись у закладі вищої освіти, частину таких навиків студенти отримують під час проходження практик. Останнім часом популярності набуває ще одна форма організації освітнього та наукового процесу – літня польова археологічна школа. Базою для організацій літніх шкіл найчастіше слугують наукові археологічні експедиції. Школа дозволяє поєднувати практичні роботи на археологічних об’єктах, лекційні курси з археології та історії, а також екскурсійно-просвітницьку діяльність. В результаті участь в археологічній школі дає можливість не лише закріпити здобуті знання, а й отримати практичні навички роботи. Подібні заходи є корисними й з точки зору підвищення кваліфікації, вони слугують майданчиком для обміну досвідом між фахівцями і дозволяють реалізувати підхід, за яким здобуття нових навичок відбувається протягом життя.
Поховання скіфського часу з ґрунтового могильника біля с. Заломи Кіровоградської області
(Інститут археології НАН України, 2016) Панченко, Кирило Ігорович; Панченко, Кирил Игоревич; Panchenko, K. I.
(uk) Статтю присвячено публікації скіфського поховання 42 з ґрунтового могильника біля с. Заломи Кіровоградської області.
Розвідки на селищах Більського городища в 2015 р.
(ЦП НАН України і УТОПІК, 2016) Панченко, Кирило Ігорович; Панченко, Кирил Игоревич; Panchenko, K. I.; Могилов, Олександр Дмитрович; Могилов, А. Д.; Mogylov, O. D.
(ua) В публикации освещаются результаты разведок, проведенных Вельской экспедицией Института археологии НАН Украины на селищах Вельского археологического комплекса в 2015 г.
Розкопки на Більському городищі в 2015 р.
(ЦП НАН України і УТОПІК, 2016) Панченко, Кирило Ігорович; Panchenko, K. I.; Могилов, Олександр Дмитрович; Mogylov, O. D.; Скорий, С. А.; Skory, S. A.
(uk) У статті висвітлюються результати досліджень Більської експедиції Інституту археології НАН України на Перещепинському курганному могильнику та в урочищі Перше Поле на Більському археологічному комплексі, проведені у 2015 р.
Скіфська проблематика в дослідженнях Н. М. Бокій
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Панченко, Кирило Ігорович
Публікація висвітлює багаторічні польові дослідження скіфських пам’яток вітчизняного археолога та історика Н. М. Бокій. Аналізується науковий доробок ученого з основних проблем скіфознавства.
Скіфське поховання в двокамерній катакомбі з ґрунтового могильника біля м. Світловодськ
(Ін-т археології НАН України, 2015) Панченко, Кирило Ігорович; Панченко, Кирил Игоревич; Panchenko, K. I.
(ru) В 1975 г на окраине г. Светловодск Кировоградской обл. был открыт скифский грунтовой могильник IV в. до н. э. На современном этапе на могильнике исследовано более 150 погребений скифского времени. Захоронение 155 привлекает внимание особенностями погребального обряда. Могила является катакомбой с двумя погребальными камерами. Входная яма подквадратной формы, размерами — 1,65 х 1,90 м, глубиной – 1,70 м, ориентирована по оси северо-запад—юго-восток. В центре входной ямы, ближе к ее западной стенке, была установлена вертикальная гранитная плита. У подножия символической стелы находились остатки жертвенной пищи—кости крупного рогатого скота. В заполнении входной ямы на глубине 0,7 м найден бронзовый трехлопастный наконечник стрелы. В нижней части наконечника между лопастями нанесены три рельефных знака в виде символа «X». Подобные стрелы широко известны на скифских памятниках степного и лесостепного регионов. Две камеры, с мужским и женским погребениями, расположены параллельно юго-западной и северовосточной стенкам входной ямы. По классификации B.C. Ольховского сооружение относится к катакомбам типа I, варианта 3 А, которые существовали в познескифский период. Особенности погребального обряда и набор инвентаря, в том числе наконечники стрел и украшения, позволяют датировать захоронение 155 Светловодского могильника IV в. до н. э.
Скіфський курган біля с. Красногіркана Кіровоградщині
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Панченко, Кирило Ігорович
(UA) У статті опубліковані матеріали з розкопок кургану IV ст. до н. е. біля с. Красногірка Голованівського району Кіровоградської області. Дослідження пам’ятки були проведені у 1983 р. Н. М. Бокій.