Перегляд {{ collection }} за Автор "Огарєнко, Тетяна Анатоліївна"

Зараз показуємо 1 - 20 з 20

Вивчення мовних особливостей творів письменників кін. ХХ – поч. ХХІ ст. у контексті лінгвістичної освіти
(Авангард, 2017) Огарєнко, Тетяна Анатоліївна; Oharyenko, Tetyana
(ua) У статті розглянуто можливість використання творів письменників кін. ХХ – поч. ХХІ ст., що нині живуть і активно працюють, у ролі дидактичного матеріалу на уроках української мови. На прикладі поезій видатної Ліни Костенко проаналізовано вживання присудків різних типів для наочної демонстрації практичної значущості теоретичних знань з української мови.
Гіпотаксис творів М. Коцюбинського як показник європейської орієнтованості української прози
(2022) Ліштаба, Тетяна Василівна; Огарєнко, Тетяна Анатоліївна
(ua) У статті узагальнено погляди дослідників на особливості творчої манери М. Коцюбин-ського, на його досвід реформаторства в напрямі модерної європейської прози. У творі «Хо» виокремлено гіпотактичні конструкції з неприслівним зв’язком, розподі-лено їх за семантикою, простежено структурні особливості предикативних частин у межах складнопідрядних речень детермінантного типу. Досліджено функційне навантаження полі-предикативних одиниць із залежними частинами з обставинним значенням. Мова художніх текстів митця – один із яскравих прикладів широкого підходу до розвитку літературної мови. Європейська орієнтованість на вишуканість, психологізм, формальну стислість поряд із внутрішньою повнотою визначили неповторність стилю письменника, що виявляється в низці рис. У галузі синтаксису М. Коцюбинський подає неперевершені зразки того, як справжній художник словесно-стильовими образами повинен відтворювати великі картини життя. Різноманітними мовними засобами, зокрема синтаксично-стилістичними прийомами, пись-менник зображував найтонші психологічні нюанси. Аналіз уживання складних синтаксичних одиниць у тексті казки «Хо» засвідчив, що полі-предикативні конструкції з підрядним зв’язком досить продуктивно залучають для реалізації певної стилістичної мети. Речення з підрядними детермінантними частинами мають обставинний характер, тому виступають як поширені характеристики дії. Критерієм класифікації поліпредикатив-них речень із підрядними обставинними є функція підрядної частини як розгорнутого члена речення – обставини. Саме за виконанням залежною частиною відповідної обставинної функ-ції і розрізняють семантичні типи цих підрядних частин. У тексті казки «Хо» виокремлено складнопідрядні речення детермінантного типу із зна-ченням мети (фінальні), причини (каузальні), часові (темпоральні) як найчастотніші різновиди. Доведено, що предикативні частини підрядних причинових і мети зазвичай ускладнені, що справляє враження багатошаровості інформації. Позиція залежних компонентів у межах складнопідрядних детермінантних речень переважно фіксована – вони перебувають у постпо-зиції. Гіпотактичні одиниці з підрядними обставинними виконують важливе стилістичне завдання – розгорнуто характеризують розвиток дії.
Займенниково-співвідносні конструкції з атрибутивними фразовими номінаціями
(РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Огарєнко, Тетяна Анатоліївна
(uk) У статті проаналізовано займенниково-співвідносні речення з означальними блоками «корелят + підрядна частина», встановлено структурні особливості зазначених одиниць, визначено типові корелятивні пари, що функціонують у межах займенниково-співвідносних конструкцій з атрибутивними фразовими номінаціями.
Кольоративи в поетичному лексиконі Світлани Барабаш
(2022) Ліштаба, Тетяна Василівна; Огарєнко, Тетяна Анатоліївна
(ua) Статтю присвячено дослідженню кольоративів як мовних одиниць. Визначено основні та периферійні лексеми, окреслено спектр сполучуваності кольоративів з іншими лексемами. Зʼясовано, що кольороназви в ліриці С. Г. Барабаш часом конкретні, а іноді ускладнені, переосмислені. Різноманітна гама основних кольорів, кілька змішаних допомагають поетесі передати власне знання про навколишній світ, узагальнити враження й “кольорові” образи. Доведено, що кожний колір створює навколо себе певне семантичне поле, певний склад думок письменниці, оскільки, крім смислової та описової функції, кольори, їхнє поєднання реалізують емоційну функцію, яка впливає на почуття людини і тим самим сприяє формуванню певного настрою. Проаналізовано взаємодію традиційного й індивідуально-авторського у вживанні кольоративів. Зазначено, що палітра кольорів С. Г. Барабаш характеризує її індивідуальну творчу манеру, визначає розширення сполучуваності компонентів із семантикою кольору із загальновживаними словами, що сприяє збагаченню ідейно-тематичного спектру поетичних творів авторки.
Метафора в структурі поетичного тексту Світлани Барабаш. Українська мова в сучасному науковому вимірі
(2020) Ліштаба, Тетяна Василівна; Огарєнко, Тетяна Анатоліївна
(ua) У статті досліджено метафори, що доречно й яскраво передають настрій та характер авторського стилю відомої української поетеси, науковця Світлани Григорівни Барабаш. З’ясовано, що структура метафори залежить від того, які лексичні відношення вона виражає. Проаналізовано значення метафор у творах автора.
Методика вивчення синтаксичних понять у вищих педагогічних навчальних закладах
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Огарєнко, Тетяна Анатоліївна; Огаренко, Татьяна Анатольевна; Oharienko, Tetiana Anatoliivna
(uk) У статті проаналізовано методику текстуального підходу до вивчення синтаксичних понять, зокрема ускладнювальних компонентів у простому ускладненому реченні. Доведено, що у зв’язку з комунікативно-діяльнісним підходом найважливішим при вивченні дисциплін мовознавчого циклу є формування комунікативних вмінь. Визначено, що цілісний аналіз синтаксичних одиниць уможливлює визначення їхньої ролі в тексті залежно від комунікативної мети.
Означення як другорядний поширювач у творі григора тютюнника «Три зозулі з поклоном».
(2020) Огарєнко, Тетяна Анатоліївна; Oharienko, Tetiana
(uk) У статті вивчено функції атрибутивних поширювачів у творі Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном». Простежено розвиток поглядів на систему членів речення, зокрема на поділ другорядних компонентів. Визначено типи означень та морфологічні способи їх вираження. Проаналізовано структурні, семантичні, функціональні особливості атрибутивних поширювачів у визначеній новелі Григора Тютюнника.
Предикативно-номінативні одиниці із квалітативним значенням у реченнях прислівно-кореляційного типу
(2014) Огарєнко, Тетяна Анатоліївна
(uk) У статті проаналізовано номінативно-предикативні одиниці (фразові номінації) із значенням міри і ступеня, які виступають складниками речень прислівно-кореляційного типу. Визначено коло корелятивних пар, які беруть участь у формуванні квалітативної семантики, здійснений поділ визначених конструкцій на основі зовнішніх показників.
Проблема кваліфікація одиниць гіпотаксису з прислівно-кореляційним зв’язком
(Видавець Лисенко В. Ф., 2016) Огарєнко, Тетяна Анатоліївна
(uk) У статті проаналізовано погляди мовознавців на природу складнопідрядних речень у цілому, а також розглянуто проблему трактування складних конструкцій з прислівно-кореляційним зв’язком. Визначено підходи до класифікації поліпредикативних одиниць з підрядним зв’язком. Простежено відмінність складнопідрядних речень з прислівним і детермінантним зв’язком. Запропоновано критерії розподілу складних конструкцій з прислівно-кореляційним зв’язком.
Синтаксеми з умовним значенням у реченнях займенниково-співвідносного типу
(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Огарєнко, Тетяна Анатоліївна; Ліштаба, Тетяна Василівна
(ua) У статті проаналізовано синтаксичний рівень поетичних творів А. С. Малишка. Узагальнено підходи до класи-фікації речень за структурним і семантичним принципами. Звернено увагу на особливості вживання в поезіях мит-ця синтаксичних одиниць з різною метою висловлювання: розповідних, питальних, спонукальних. Питальні речення в поезіях зазвичай не виконують свого прямого призначення – не формулюють питання, яке потребує відповіді. Вони несуть важливу стилістичну функцію – створюють ефект роздуму, наштовхують читача на міркування. Доведено, що окличні речення яскраво передають емоційний настрій автора, героя, а це забезпечує потуж-ний вплив поезії. З погляду структури А. С. Малишко вживає різноманітні конструкції. Речення, в яких функціонує тільки гра-матичний центр і відсутні другорядні члени, не продуктивні в поетичних текстах письменника. Частіше в поезіях А. С. Малишка вживаються речення з декількома другорядними членами для змалювання повної, яскравої картини. Помітною особливістю поезій письменника є вживання однорідних обставин місця, виражених прийменни-ково-іменниковими конструкціями. Аналіз текстів підтвердив, що потужними стилістичними ресурсами характеризуються речення з відокрем-леними членами речення. Оскільки відокремлюються тільки другорядні компоненти, то автор може, змінюючи місце, поширеність другорядних членів речення, ставити їх у позицію відокремлення і таким чином зосереджу-вати увагу на визначених характеристиках. Різні типи складних одиниць у поетичних текстах виконують неоднакову функцію. Складносурядні речення традиційно вживаються для зображення картин природи. Залучення тих чи тих сполучників сурядності дозволяє передати такі відношення, які запрограмовані письменником. Найпродуктив-ніше А. С. Малишко вживає складносурядні речення з єднальними сполучниками, завдяки яким передається зна-чення одночасності. Поряд зі складносурядними одиницями найпродуктивнішими реченнями для зображення природи є безспо-лучникові конструкції. Аналіз засвідчив, що для поезій А. С. Малишка характерним є вживання складнопідрядних речень розчленова-ного типу, в яких підрядні частини виражають різноманітні обставинні значення.
Синтаксис поезій А. С. Малишка
(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Ліштаба, Тетяна Василівна; Огарєнко, Тетяна Анатоліївна
(ua) У статті проаналізовано синтаксичний рівень поетичних творів А. С. Малишка. Узагальнено підходи до класи-фікації речень за структурним і семантичним принципами. Звернено увагу на особливості вживання в поезіях мит-ця синтаксичних одиниць з різною метою висловлювання: розповідних, питальних, спонукальних. Питальні речення в поезіях зазвичай не виконують свого прямого призначення – не формулюють питання, яке потребує відповіді. Вони несуть важливу стилістичну функцію – створюють ефект роздуму, наштовхують читача на міркування. Доведено, що окличні речення яскраво передають емоційний настрій автора, героя, а це забезпечує потуж-ний вплив поезії. З погляду структури А. С. Малишко вживає різноманітні конструкції. Речення, в яких функціонує тільки гра-матичний центр і відсутні другорядні члени, не продуктивні в поетичних текстах письменника. Частіше в поезіях А. С. Малишка вживаються речення з декількома другорядними членами для змалювання повної, яскравої картини. Помітною особливістю поезій письменника є вживання однорідних обставин місця, виражених прийменни-ково-іменниковими конструкціями. Аналіз текстів підтвердив, що потужними стилістичними ресурсами характеризуються речення з відокрем-леними членами речення. Оскільки відокремлюються тільки другорядні компоненти, то автор може, змінюючи місце, поширеність другорядних членів речення, ставити їх у позицію відокремлення і таким чином зосереджу-вати увагу на визначених характеристиках. Різні типи складних одиниць у поетичних текстах виконують неоднакову функцію. Складносурядні речення традиційно вживаються для зображення картин природи. Залучення тих чи тих сполучників сурядності дозволяє передати такі відношення, які запрограмовані письменником. Найпродуктив-ніше А. С. Малишко вживає складносурядні речення з єднальними сполучниками, завдяки яким передається зна-чення одночасності. Поряд зі складносурядними одиницями найпродуктивнішими реченнями для зображення природи є безспо-лучникові конструкції. Аналіз засвідчив, що для поезій А. С. Малишка характерним є вживання складнопідрядних речень розчленова-ного типу, в яких підрядні частини виражають різноманітні обставинні значення.
Складнопідрядні речення прислівно-корелятивного типу з локативними підрядними одиницями
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Огарєнко, Тетяна Анатоліївна
(uk) У статті проаналізовано складнопідрядні речення прислівно-корелятивного типу з локативными фразовими номінаціями — блоками «корелят +підрядна частина» із значенням місця. Визначено коло корелятивних пар, які беруть участь у формуванні локативної семантики, здійснено поділ визначених конструкцій за значенням.
Складні прислівно-кореляційні конструкції з атрибутивними номінативними блоками
(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Огарєнко, Тетяна Анатоліївна
(uk) У статті проаналізовано займенниково-співвідносні речення з означальними блоками «корелят + підрядна частина», встановлено структурні особливості зазначених одиниць, визначено типові корелятивні пари, що функціонують у межах займенниково-співвідносних конструкцій з атрибутивними фразовими номінаціями.
Стилістичні функції звертань у творах Лесі Українки
(2020) Огарєнко, Тетяна Анатоліївна; Ліштаба, Тетяна Василівна
(ua) У статті вивчено стилістичні функції звертань як синтаксично ізольованих компонентів у текстах Лесі Українки. Визначено, що семантика звертань є визначальним фактором для реалізації конкретної стилістичної мети. Проаналізовано зв'язок функції звертання (апелятивної та експресивної) зі структурними особливостями цих компонентів. Досліджено функції звертань у складі стилістичних фігур.
Структурно-семантичні особливості однорідних членів речення у творах григора тютюнника
(2020) Огарєнко, Тетяна Анатоліївна
(ua) У статті проаналізовано твори видатного українського письменника Григора Тютюнника. Виокремлено конструкції з однорідними головними компонентами, проаналізовано їхні структурні, семантичні особливості, визначено стилістичну роль цих мовних одиниць. Зазначено, що вивчення мови творів письменників становить інтерес для дослідників, оскільки уможливлює визначення своєрідних рис творчості, визначення ролі того чи того автора в розвитку літературної мови українського народу. Характеристика ідіостилю письменника значною мірою здійснюється на основі аналізу мовних особливостей текстів. Синтаксичний рівень, як відомо, виступає найвищою ланкою функціону-вання мовних одиниць, тому вивчення саме синтаксичних одиниць у тво-рах актуальне й важливе для комплексного аналізу мовностилістичних особливостей текстів творів українських письменників. З’ясування особливостей уживання однорідних членів речення (а саме головних компонентів) у творах Григора Тютюнника дозволить осягнути глибину його світовідчуття, що сприятиме кращому розумінню творчості митця. Це й актуалізує вибір тематичного напряму пропонованої статті. Аналіз текстів оповідань Григора Тютюнника засвідчив, що письменник непродуктивно вживає речення з однорідними підметами. Зазвичай такі компоненти функціонують у двоскладних реченнях. Досить часто однорідні підмети поширені, мають при собі інші ускладнювальні компоненти. Визначено, що переважно однорідні підмети мають традиційне морфологічне вираження – іменникове. Простежується також однотипність зв’язку однорідних компонентів-підметів у творах Григора Тютюнника: зазвичай вони поєднані сполучниковим єднальним зв’язком. Виявлено, що в текстах автора продуктивно вживаються речення з однорід-ними присудками, вираженими найчастіше дієсловами у формі минулого часу. Доведено, що синтаксичні конструкції з однорідними компонентами виконують важливу стилістичну функцію: підмети уможливлюють одночасний показ декількох активних діячів, які беруть участь у розгортанні подій, у такий спосіб надаючи щільності й насиченості розповіді. Однорідні присудки створюють враження динамічності й напруги, надають оповіді яскравої емоційності. За своєю суттю саме дієслово є одним з основних засобів відтворення динаміки. Накопичення синонімічних однорідних присудків і уособлює в собі цю стрімкість та емоційність дії.
Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. Практичні заняття. Ч. І.
(2022) Огарєнко, Тетяна Анатоліївна
Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. Практичні заняття. Ч. ІІ.
(2022) Огарєнко, Тетяна Анатоліївна
Сучасна українська літературна мова. Словотвір. Морфеміка.
(2022) Кричун, Людмила Петрівна; Огарєнко, Тетяна Анатоліївна
Темпоральна семантика в структурах займенниково-співвідносного типу
(КОД, 2018) Огарєнко, Тетяна Анатоліївна; Огаренко, Татьяна Анатольевна; Ogarenko, Tetyana
(uk) У статті визначено структурні особливості складнопідрядних речень прислівно-кореляційного типу, установлено систему корелятивних пар, які беруть участь у формуванні темпоральної семантики. Виявлено, що семантику часу виражають переважно морфологізовані корелятивні пари, тобто структури, до складу яких входять прислівники з темпоральним значенням. Більшість аналізованих одиниць зі значенням часу—речення симетричної структури. Найбільш продуктивним у вираженні зазначеної семантики є прономінатив тоді. Проаналізовано семантичну різноманітність темпоральних конструкцій; досліджено вплив контактності / дистантності корелятивної пари на відтінки в позначенні часу дії. Контактне розташування сприяє більш чіткому уявленню про час дії. Здійснити уточнення часового проміжку й загострити на ньому увагу допомагає функціонування підсилювально-видільних пре- (переважно) та постпозитивних (зрідка) часток. Для темпоральних блоків характерні додаткові семантичні нашарування. Наявність того чи того відтінку в значенні пов’язана із специфікою корелятивних пар. З’ясовано закономірності функціонування темпоральних частин при дієслівних/недієслівних предикатах. Виявлено, що аналізовані одиниці тільки в незначній кількості випадків ужито при недієслівних присудках. Така тенденція спостерігається, зокрема, у творах усної народної творчості (найчастіше — у прислів’ях та приказках), де є необхідність подати якісну предикатну характеристику, а не процесуальну. Доведено, що в межах блоку «співвідносне слово + підрядна частина» можуть функціонувати елементи, що граматично й семантично пов’язані з його компонентами й ускладнюють структуру.
Художня тропіка в контексті творів Г. Д. Гусейнова
(2020) Ліштаба, Тетяна Василівна; Огарєнко, Тетяна Анатоліївна
(ua) У статті охарактеризовано епітети, метафори, порівняння та проаналізовано специфіку їх реалізації в мові творів Григорія Гусейнова. З’ясовано роль тропів у художньо-документальному тексті. Доведено, що ці мовні засоби є характерною ознакою мовотворчості письменника.