Перегляд за Автор "Мельничук, Сергій Костянтинович"

Зараз показуємо 1 - 14 з 14

Актуальні проблеми сучасного дитинства
(Мачулін, 2022) Радул, Ольга Сергіївна; Довга, Тетяна Яківна; Ткаченко, Ольга Михайлівна; Прибора, Тетяна Олександрівна; Цуканова, Наталія Миколаївна; Баранюк, Ірина Григорівна; Мельничук, Сергій Костянтинович; Андросова, Наталя Миколаївна; Шарапова, Тетяна Анатоліївна; Куркіна, Сніжана Віталіївна
У колективній монографії викладачів Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка представлено різноманітні напрями наукових досліджень у галузі дошкільної освіти: дошкільне виховання у сучасному світі, педагогіка дитячого здоров’я, етнопедагогічні аспекти виховання дітей, гуманістичні принципи в дошкільній педагогіці, педагогічні засади раннього розвитку дітей, специфіка розвивального середовища в закладі дошкільної освіти, перцептивні методи навчання в діяльності педагога дошкільної освіти, специфіка вивчення проблеми розвитку впевненості у дошкільному віці, розвиток творчих здібностей у дошкільників засобами музичного мистецтва. Колектив авторів сподівається, що представлені у монографії праці будуть корисними для викладачів, вихователів, учителів, студентів педагогічних навчальних закладів.
Асертивність як умова ефективності професійної адаптації майбутніх соціальних працівників
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Семез, Андрій Анатолійович; Мельничук, Сергій Костянтинович; Семез, Андрей Анатольевич; Мельничук, Сергей Константинович; Semez, Andrii Anatoliiovych; Melnichuk, Sergii Konstantinovich
(uk) У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми становлення асертивності, висвітлено особливості її прояву та специфіку розвитку в процесі професійної адаптації майбутніх соціальних працівників. Саме в юності на перший план виходять такі специфічні особливості особистості, як прагнення до самоактуалізації та самоідентифікації, потреба у груповій приналежності, емоційна сенситивність. Асертивність – це найкращий варіант спілкування майбутнього соціального працівника, який призводить до формування самостійної, відповідальної особистості, здатної успішно вирішувати виховні, освітні, психолого–педагогічні проблеми.
Значення та роль асертивністі в становленні особистості юнацького віку
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Мельничук, Сергій Костянтинович; Мельничук, Сергей Константинович; Melnichuk, Sergey Konstantinovich
(ua) У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми становлення асертивності, висвітлено особливості її прояву та специфіку розвитку в студентів як умови ефективної комунікації.
Критерії вивчення впевненості в собі
(2022) Мельничук, Сергій Костянтинович
(ua) У статті розглянуто психологічні характеристики самовпевненості, виділено та описано її види. Представлено науково-теоретичні підходи до вивчення видової впевненості. Автор визначив такі типи впевненості в собі: когнітивний, мотиваційний, емоційний, демонстративний, когнітивно-мотиваційний, когнітивно-емоційний, когнітивно-поведінковий, мотиваційно-емоційний, мотиваційно-поведінковий, емоційний, поведінковий, інтуїтивний, невиправданий, емоційно нестійкий, прихований, непевний. Автор навів характерні особливості їх прояву в підлітковому віці. Експериментально визначено розподіл цих особливостей підліткового віку за типом впевненості. Показано специфіку когнітивного, емоційно-оцінного, мотиваційно-цільового, поведінкового компонентів впевненості в собі в молодому віці. Основні завдання програми психологічного супроводу пов’язані зі структурою впевненості в собі (мотиваційно-цільовий, когнітивний, емоційно-оцінний та поведінковий компоненти). При реалізації програми враховано виявлені на етапі дослідження особливості розвитку структурних компонентів впевненості в ранньому та пізньому підлітковому віці. Зокрема, низький рівень розвитку когнітивного компоненту у старшокласників та нерозвиненість у студентів емоційно-оцінного компоненту впевненості в собі виражається у невмотивованій тривожності.
Місце та роль креативності в процесі індивідуалізації та соціалізації особистості юнацького віку
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Мельничук, Сергій Костянтинович; Melnychuk, Sergiy Konstantinovich; Мельничук, Марія Юріївна; Melnychuk, Maria Yuriivna
(uk) В статті проаналізовано різні аспекти процесів соціалізації та індивідуалізації особистості, розглянуто основні теорії взаємозв’язку цих процесів. Висвітлено особливості організації та результати дослідження взаємозв'язку індивідуалізації та соціалізації в процесі розвитку. Надано рекомендації для роботи зі студентами, щодо сприяння їх індивідуалізації та визначено шляхи оптимізації та гармонізації процесів соціалізації та індивідуалізації, запропоновано.
Особливості прояву видів впевненості в собі у юнацькому віці
(2015) Мельничук, Сергій Костянтинович
(ua) В даній статті проаналізовано психологічні особливості впевненості у собі виділено й описано її види. Представлено науково-теоретичні підходи до вивчення видів впевненості. Виокремлено види впевненості в собі: самовпевнений, пізнавальний, мотиваційний, емоційний, демонстративний, когнітивно-мотиваційний, когнітивно-емоційний, когнітивно-поведінковий, мотиваційно-емоційний, мотиваційно-поведінковий, емоційно-поведінковий, інтуїтивний, немотивований, емоційно нестійкий, прихований, невпевнений. Охарактеризовано специфіку їх прояву в юнацькому віці. Експериментально визначено особливості розподілу осіб юнацького віку за видами впевненості в собі. Виявлено специфіку розвитку когнітивного, емоційно-оцінювального, мотиваційно-цільовового, поведінкового компонентів впевненості у собі в юнацькому віці.
Особливості сприймання сенсу життя на різних етапах онтогенезу
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Мельничук, Ірина Ярославівна; Мельничук, Сергій Костянтинович; Melnychuk, Irina Yaroslavivna; Melnychuk, Sergiy Kostyantynovych
(ua) У статті проаналізовано закономірності сприймання сенсу життя на різних вікових етапах розвитку особистості: підлітковий вік, юність, зрілість, старість. Виокремлено основні шляхи і джерела смислу життя особистості та проаналізовано смисложиттєві цінності, завдяки яким людина може зробити своє життя осмисленим: цінності творчості, цінності переживання, цінності ставлення.
Психологічне здоров’я в умовах невизначеності криптоіндустрії довіра до себе як запорука досягнення успіху
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Мельничук, Сергій Костянтинович; Melnychuk, Serhii
(ua) Криптовалютна сфера вже давно вийшла за межі суто фінансових чи технологічних аспектів, ставши унікальним феноменом, який значною мірою відображає психологічні особливості людської поведінки. За волатильністю ринку, стрімкими злетами та різкими падіннями цін ховаються не лише економічні механізми, а й складні емоційні реакції, когнітивні упередження та колективна поведінка. Це явище викликає глибокий інтерес серед дослідників, адже воно дає змогу краще зрозуміти, як люди реагують на ризик, невизначеність та швидкі зміни в умовах сучасного цифрового світу. Інвестори часто залучаються до ринку криптовалют, незважаючи на відсутність фізичного вигляду цих активів. Ейфорія від потенційних прибутків, страх втрат і жага ризику стають головними рушійними факторами їхньої участі. Криптовалюти дедалі частіше не лише виконують функцію інвестиційного інструменту, а й стають символом сучасного технологічного прогресу, об’єктом віри та джерелом нових форм ідентичності в цифровому просторі. Аналізуючи психологічні аспекти крипторинку, ми стикаємося із низкою емоційних станів, як-от страх, жадібність, ейфорія, розчарування. Також дослідження показують важливість психології натовпу, яка сприяє формуванню «стадної поведінки» серед інвесторів. Соціальні платформи й спільноти, де обговорюються криптовалютні тенденції, мають значний вплив на ухвалення рішень. Це створює умови для масових фінансових рішень, що базуються не на раціональному аналізі, а на емоційних реакціях. Збереження ментального здоров’я в умовах криптовалютної діяльності є особливо актуальним, враховуючи високу волатильність цього ринку. Для цього необхідно прийняти нестабільність як невід’ємну частину криптовалютного світу, використовувати чіткі фінансові стратегії та визначати межі ризику. Освіченість, реалістичні цілі, фінансова дисципліна та практика усвідомленості можуть значно знизити рівень стресу й запобігти емоційним перевантаженням. Ключовим аспектом є контроль над емоціями, особливо в умовах різких змін цін. Техніки майндфулнес, як-от усвідомлене дихання, тілесне сканування чи фокусування на моменті «тут і зараз», дають змогу знизити тривожність і підтримувати емоційну стабільність. Соціальна підтримка, обмін досвідом із більш досвідченими інвесторами та уникнення токсичних спільнот також сприяють збереженню психологічної рівноваги. Дослідження Роберта Сапольскі проливають світло на біологічні аспекти стресу, що виникає під час участі в криптовалютному ринку. Зокрема, хронічний стрес може порушувати когнітивні функції, знижувати здатність стратегічно мислити та посилювати емоційну вразливість. Його концепції щодо стресу, «стадного інстинкту» та нейропластичності мозку можуть стати основою для формування нових підходів до управління емоціями на крипторинку. Так, криптовалюти є не лише економічним явищем, а й психологічним дзеркалом, яке відображає внутрішні процеси індивідів і спільнот. Вивчення психології цього ринку відкриває нові горизонти для розуміння людської природи в умовах невизначеності, розвитку емоційної стійкості та адаптації до сучасного технологічного середовища. (en) The cryptocurrency sphere has long transcended the boundaries of mere financial or technological aspects, emerging as a unique phenomenon that significantly reflects the psychological traits of human behavior. Behind emotional reactions, cognitive biases, and collective behavior. This phenomenon piques the interest of researchers, offering insights into how people respond to risk, uncertainty, and swift changes in today’s digital world. Investors are often drawn to the cryptocurrency market despite the intangible nature of these assets. Euphoria over potential profits, fear of losses, and the thirst for risk become the primary driving forces behind their participation. Cryptocurrencies increasingly serve not only as investment instruments but also as symbols of modern technological progress, objects of belief, and sources of new forms of identity in the digital space. Analyzing the psychological aspects of the cryptocurrency market reveals a range of emotional states: fear, greed, euphoria, and disappointment. Research also highlights the importance of crowd psychology, which fosters “herd behavior” among investors. Social platforms and communities discussing cryptocurrency trends significantly influence decision-making. This creates conditions for mass financial decisions driven by emotional reactions rather than rational analysis. Maintaining mental health in the realm of cryptocurrency activities is especially relevant, given the high volatility of this market. Embracing instability as an inherent feature of the cryptocurrency world, employing clear financial strategies, and setting risk boundaries are essential. Education, realistic goals, financial discipline, and mindfulness practices can significantly reduce stress levels and prevent emotional burnout. A key aspect is emotional control, particularly during sharp price fluctuations. Mindfulness techniques, such as conscious breathing, body scanning, or focusing on the “here and now”, help alleviate anxiety and maintain emotional stability. Social support, exchanging experiences with seasoned investors, and avoiding toxic communities also contribute to psychological balance. The research of Robert Sapolsky sheds light on the biological aspects of stress experienced in cryptocurrency markets. Chronic stress, in particular, can disrupt cognitive functions, impair strategic thinking, and increase emotional vulnerability. His concepts of stress, “herd instinct”, and brain neuroplasticity provide a foundation for developing new approaches to managing emotions in the cryptocurrency market. Thus, cryptocurrencies are not merely an economic phenomenon but also a psychological mirror reflecting the inner processes of individuals and communities. Studying the psychology of this market opens new horizons for understanding human nature in conditions of uncertainty, fostering emotional resilience, and adapting to the modern technological environment.
Психологічний супровід розвитку та корекції впевненості в собі у майбутніх соціальних робітників
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Мельничук, Сергій Костянтинович; Melnychuk, Sergiy Kostyantinovich
(ru) В статье осуществлен теоретический анализ проблемы уверенности в себе в юношеском возрасте, освещены условия ее формирования, проанализированы особенности психологического сопровождения развития и коррекции уверенности в себе.
Психологічні механізми супроводу та адаптації громадян з інвалідністю, які постраждали у ході воєнних дій в Україні : специфіка формування впевненості в собі
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Мельничук, Сергій Костянтинович; Melnychuk, Serhii Kostyantynovich
(ua) Метою статті є дослідження психологічних механізмів супроводу та адаптації громадян з інвалідністю, які постраждали внаслідок воєнних дій в Україні, з особливим акцентом на специфіці формування базової властивості особистості – впевненості в собі. Стаття розглядає методи психологічної підтримки, інтервенційні стратегії та фактори, що сприяють розвитку впевненості в собі у даної категорії населення. Психологічний супровід та адаптація громадян з інвалідністю, які постраждали внаслідок воєнних дій в Україні, є надзвичайно важливими аспектами психосоціальної підтримки. Цей процес включає низку кроків і методів, спрямованих на зменшення психологічних наслідків, сприяння соціальній інтеграції та покращення якості життя цих людей. Наведені основні напрями та методи психологічної підтримки: 1. Психологічна діагностика Перший крок у наданні допомоги – це проведення комплексної психологічної діагностики. Вона включає оцінку психічного стану, рівня стресу, наявності посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії, тривожності та інших психічних розладів. 2. Психотерапевтична підтримка може включати різні методи та підходи: когнітивно-поведінкову терапію (КПТ), яка допомагає змінювати негативні мисленнєві патерни та поведінкові реакції на більш адаптивні; експозиційну терапію, яка застосовується для роботи з ПТСР і допомагає зменшити страх та тривогу через поступове опрацювання травматичних спогадів у безпечному терапевтичному середовищі; Еріксонівський гіпноз, який може бути використаний для розслаблення та зменшення симптомів тривоги і стресу; групова терапія як важливий інструмент для надання соціальної підтримки, який сприяє обміну досвідом і взаємній підтримці серед осіб з подібними проблемами. 3. Психоедукація передбачає надання інформації пацієнтам та їх родинам про природу їхніх психічних проблем, методи їхнього подолання, а також доступні ресурси і сервіси підтримки. 4. Соціально-психологічна реабілітація включає заходи для покращення соціальної адаптації та інтеграції осіб з інвалідністю: навчання нових навичок (професійна реабілітація та навчання нових професійних навичок, які можуть бути корисними для працевлаштування); соціальна інтеграція (заходи для покращення взаємодії з соціумом, включаючи участь у громадських заходах, клубах за інтересами, волонтерській діяльності). 5. Робота з родинами осіб з інвалідністю є невід'ємною частиною процесу реабілітації. Вона включає: консультації для членів родин (з метою допомогти родичам зрозуміти потреби постраждалих та як краще підтримати їх); сімейну терапію (для допомогти у вирішенні конфліктів та покращенні комунікації в родині). 6. Використання технологій забезпечує доступ до психотерапевтичної допомоги навіть у віддалених районах. Мобільні додатки: програми для самоконтролю, релаксації та управління стресом. 7. Мультидисциплінарний підхід, який передбачає співпрацю з іншими спеціалістами, є ключовим у наданні допомоги. Співпраця з медиками, соціальними працівниками, фізичними терапевтами та іншими спеціалістами дозволяє забезпечити комплексний підхід до реабілітації. 8. Законодавча та організаційна підтримка є важливою на державному рівні. Вона включає розробку законодавчих актів, які захищають права осіб з інвалідністю, створення програм підтримки, фінансування реабілітаційних центрів та ін. Комплексна психологічна підтримка громадян з інвалідністю, які постраждали від воєнних дій, є складним і багатоаспектним процесом, який потребує індивідуального підходу та залучення різних спеціалістів. Важливість цього напряму зростає в умовах сучасних викликів і його успішна реалізація може значно покращити якість життя постраждалих осіб. Основні завдання програми психологічного супроводу пов'язані із структурою впевненості в собі, включаючи мотиваційно-цільовий, когнітивний, емоційно-оцінний та поведінковий компоненти. Реалізація програми враховує виявлені особливості розвитку структурних компонентів впевненості в собі. (en) The purpose of the article is to study the psychological mechanisms of support and adaptation of citizens with disabilities who suffered as a result of military actions in Ukraine, with a special emphasis on the specifics of the formation of the basic personality trait – self-confidence. The article considers methods of psychological support, intervention strategies and factors contributing to the development of self-confidence in this population category. Psychological support and adaptation of citizens with disabilities who suffered as a result of military actions in Ukraine are extremely important aspects of psychosocial support. This process includes a series of steps and methods aimed at reducing the psychological consequences, promoting social integration and improving the quality of life of these people. The main directions and methods of psychological support are given: 1. Psychological diagnosis The first step in providing assistance is a comprehensive psychological diagnosis. It includes assessment of mental status, stress level, presence of post-traumatic stress disorder (PTSD), depression, anxiety and other mental disorders. 2. Psychotherapeutic support can include various methods and approaches: cognitive-behavioral therapy (CBT), which helps to change negative thinking patterns and behavioral reactions to more adaptive ones; exposure therapy, which is used to work with PTSD and helps reduce fear and anxiety by gradually working through traumatic memories in a safe therapeutic environment; Eriksonian hypnosis, which can be used to relax and reduce symptoms of anxiety and stress; group therapy as an important tool for providing social support, which facilitates the exchange of experiences and mutual support among individuals with similar problems. 3. Psychoeducation involves providing information to patients and their families about the nature of their mental problems, methods of overcoming them, as well as available resources and support services. 4. Socio-psychological rehabilitation includes measures to improve social adaptation and integration of persons with disabilities: training of new skills (professional rehabilitation and training of new professional skills that may be useful for employment); social integration (measures to improve interaction with society, including participation in public events, interest clubs, volunteer activities). 5. Work with families of persons with disabilities is an integral part of the rehabilitation process. It includes: counseling for family members (to help relatives understand the needs of victims and how best to support them); family therapy (to help resolve conflicts and improve communication in the family). 6. The use of technology provides access to psychotherapeutic care even in remote areas. Mobile applications: applications for self-control, relaxation and stress management. 7. A multidisciplinary approach, which involves cooperation with other specialists, is key in providing assistance. Cooperation with doctors, social workers, physiotherapists and other specialists allows for a comprehensive approach to rehabilitation. 8. Legislative and organizational support at the state level is important. This is the development of legislation that protects the rights of people with disabilities, the creation of support programs, the financing of rehabilitation centers, etc. Complex psychological support of citizens with disabilities who suffered from military actions is a complex and multifaceted process that requires an individual approach and the involvement of various specialists. The importance of this direction is growing in the conditions of modern challenges, and its successful implementation can significantly improve the quality of life of the affected persons. The main tasks of the psychological support program are related to the structure of self-confidence, including motivational-goal, cognitive, emotional-evaluative and behavioral components. The implementation of the program takes into account the identified features of the development of structural components of self-confidence.
Психологія. Державна атестація
(ПП «Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2014) Гуцало, Емілія Ун-Сунівна; Мельничук, Сергій Костянтинович; Уличний, Ігор Любомирович
Соціально-психологічні особливості проведення психологічного консультування та корекції впевненості в собі
(РВВ ЦДПУ ім. В.Винниченка, 2021) Мельничук, Сергій Костянтинович
Специфіка розвитку та корекції впевненості в собі у студентів факультету фізичного виховання
(«Ексклюзив-Систем», 2016) Мельничук, Сергій Костянтинович
У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми впевненості в собі у юнацькому віці, висвітлено умови її формування, проаналізовано особливості психологічного супроводу розвитку та корекції впевненості в собі.
Формування асертивності як умови ефективної комунікації у студентському віці
(Поліграфічне підприємство «Ексклюзив-Систем», 2017) Мельничук, Сергій Костянтинович