Перегляд {{ collection }} за Автор "Ковтюх, Світлана Леонідівна"

Зараз показуємо 1 - 16 з 16

Homo sum, humani nihil a me alienum puto
(Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2017) Ковтюх, Світлана Леонідівна; Kovtiukh, Svitlana
(ua) У статті висвітлено основні факти життя та професійної діяльності ветеранів кафедри української мови державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка – старшого викладача Світлани Петрівни Пономаренко та кандидата філологічних наук, доцента Тамари Іванівни Поляруш. Для обох альма матер – Київський державний університет імені Тараса Шевченка, обох учили легендарні викладачі. Ті особистості, яких ми нині шануємо як національну інтелектуальну еліту, жили з ними в гуртожитках, училися й працювали поруч, на їхніх очах творився величезний шмат нашої історії.
Вимова звука [о] без наближення перед складом з наголошеним [у] в українській літературній мові
(КОД, 2018) Ковтюх, Світлана Леонідівна; Ковтюх, Светлана Леонидовна; Kovtiukh, Svitlana
(uk) У статті розглянуто орфоепічні норми щодо вживання ненаголошеного звука [о] перед складом з наголошеним [у]. Головну увагу зосереджено на винятках, коли досліджуваний ненаголошений голосний у такій позиції вимовляють чітко й виразно, без наближення до звука [у]. Проаналізовано, як у різни х джерелах: орфоепічних словниках, наукових працях, посібниках і підручниках для вищої школи — репрезентовано рекомендації щодо вимови голосного [о] перед складом з наголошеним [у]. Сформульовані власні міркування про орфоепічні особливості цього звука в сучасній українській літературній мові з урахуванням низки чинників: фонетичного, акцентуаційного, семантичного, лексичного, етимологічного, морфемного, словотвірного, морфологічного. Зокрема вказано, що голосний [о] перед складом з наголошеним [у] варто вимовляти без наближення в тих словах, у яких між звуками [о] та [у] засвідчено збіг трьох і більше приголосних.
Вплив переносних значення та вживання на морфологічну парадигматику іменників
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Ковтюх, Світлана Леонідівна
(uk) У статті розглянуто різницю між переносним значенням та переносним уживанням лексем сучасної української мови, а також яким чином ці явища впливають на морфологічну парадигматику субстантивів.
До проблеми вживання флексії -ей у родовому відмінку множини іменників І відміни
(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Ковтюх, Світлана Леонідівна
(uk) У статті досліджено проблему ідентифікації фіналі -ейу родовому відмінку множини іменників жіночого роду м’якої, мішаної та твердої груп І відміни в українській мові: чи це флексія, чи кінцевий сегмент основи слова. В останньому випадку, характерному для словоформ м’якої групи, засвідчене нульове закінчення, також відбувається чергування голосної фонеми /е/ з нульовою. Крім кількох лексем І відміни, закінчення -ей у генітивній формі множини мають іменники жіночого роду ІІІ відміни, деякі слова pluralia tantum, спорадично іменники чоловічого й середнього роду ІІ відміни.
Елементарні парадигматичні класи субстантивів прикметникового типу відмінювання
(РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Ковтюх, Світлана Леонідівна
(uk) У статті розглянуті теоретичні питання словозміни іменників ад’єктивного типу на засадах морфологічної парадигматики в сучасній українській літературній мові, виокремлені елементарні парадигматичні класи субстантивованих лексем з урахуванням низки релевантних для них чинників.
Морфологічна парадигматика іменників ii відміни чоловічого роду твердої групи з нульовою флексією
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Ковтюх, Світлана Леонідівна
(uk) У статті з ’ясовано місце іменників I I відміни чоловічого роду твердої групи з нульовою флексією в системі словозміни сучасної української літературної мови, визначено елементарні парадигматичні класи з урахуванням низки релевантних чинників: лексико-семантичного, морфологічного, акцентуаційного, словотвірного, морфонологічного, синтагматичного тощо.
Морфологічна парадигматика іменників чоловічого роду ІІ відміни мішаної групи в сучасній українській мові
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Ковтюх, Світлана Леонідівна
У статті з’ясоване місце іменників чоловічого роду ІІ відміни мішаної групи в системі словозміни сучасної української літературної мови, виокремлені їхні елементарні парадигматичні класи з урахуванням низки релевантних для них чинників.
Морфологічна парадигматика іменників ІІ відміни середнього роду мішаної групи в сучасній українській мові
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Ковтюх, Світлана Леонідівна
(UA) У статті з’ясоване місце іменників II відміни середнього роду мішаної групи в системі словозміни сучасної української літературної мови, виокрем лені їхні елементарні парадигматичні класи з урахуванням низки релевантних для них чинників.
Морфологічна парадигматика іменників ІІ відміни чоловічого роду твердої групи на -о в сучасній українській мові
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Ковтюх, Світлана Леонідівна
(uk) У статті з’ясовано місце іменників ІІ відміни чоловічого роду твердої групи на -о в системі словозміни сучасної української літературної мови, визначено елементарні парадигматичні класи з урахуванням низки релевантних чинників: лексико-семантичного, морфологічного, акцентуаційного, словотвірного, морфонологічного, синтагматичного тощо.
Науково-методичне забезпечення курсу сучасної української літературної мови як основа якісної професійної підготовки філолога
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Ковтюх, Світлана Леонідівна
У статті висвітлені проблеми науково-методичного забезпечення навчальної фахової дисципліни як необхідного підґрунтя для формування компетентного вчителя-професіонала на прикладі курсу сучасної української літературної мови, який опановують студенти філологічних факультетів вищих навчальних закладів.
Особливості відмінювання та правопису мілітіпсевдонімів у сучасній українській мові
(2020) Ковтюх, Світлана Леонідівна; Ковтюх, Светлана Леонидовна; Kovtiukh, S.
(uk) У статті розглянуто низку термінів на позначення прихованих неофіційних імен військових: мілітіпсевдонім, позивний, псевдо. Зазначено, що за головними ознаками вони близькі до прізвиськ та зоонімів, зокрема мають неповну відмінкову парадигму. Проаналізовано специфіку словозміни мілітіпсевдонімів, з особливою увагою до родового, давального, місцевого та кличного відмінків однини. Запропоновано уніфікувати орфографію мілітіпсевдонімів: писати їх з великої букви та без лапок.
Перспективи розвитку системи словозміни іменників у сучасній українській мові
(КОД, 2019) Ковтюх, Світлана Леонідівна; Kovtiukh, Svitlana
(uk) У статті проаналізовано пропозиції робочої групи Української національної комісії з питань правопису щодо відмінювання іменників, опубліковані в проекті «Українського правопису» (2018), також розглянуто зауваження та пропозиції в указаній сфері, оприлюднені у звіті про громадське обговорення проекту «Українського правопису» в новій редакції, уміщеного на сайті МОН. Крім того, окреслено перспективи розвитку системи словозміни іменників з урахуванням напрацювань у галузі морфологічної парадигматики.
Різниця між поняттями «активний словник», «загальновживана», «міжстильова» та «емоційно нейтральна» лексика
(КОД, 2018) Ковтюх, Світлана Леонідівна; Ковтюх, Светлана Леонидовна; Kovtiukh, Svitlana
(uk) У статті розглянуто дефініції термінів «активний словник», «загальновживана», «міжстильова» та «емоційно нейтральна» лексика, які вказують на різні групи лексикону української мови залежно від критеріїв, покладених в основу типології. У наукових, навчальних, довідково-енциклопедичних джерелах почасти засвідчено сплутування понять, які позначають досліджувані терміни. Головну увагу зосереджено на відмінних ознаках указаних конгломератів лексем, для яких не характерні усталені, непорушні межі. Лексичні одиниці мають здатність переходити з одного розряду до іншого, змінювати семантику, виконувати різні функції, що спричинює труднощі їхньої кваліфікації, віднесення до того чи того розряду лексем, зважаючи на систему традиційних класифікаційних чинників. З метою з’ясування термінологічної спеціалізації зіставлено денотативно-сигніфікативні значення вказаних терміноодиниць, що дало змогу точнішої диференціації позначуваних ними понять, а саме: лексика активного вжитку не має ознак застарілості чи новизни; загальновживана — не обмежена професійними, територіальними (діалектними) або вузькосоціальними рамками; міжстильова — не має яскравих рис того чи того функціонального стилю; експресивно нейтральна лексика — це слова, що не мають яскраво вираженої позитивної або негативної оцінки.
Статус професіоналізмів у лексико-семантичній системі української мови
(Центр оперативної поліграфії «Авангард», 2017) Ковтюх, Світлана Леонідівна; Ковтюх, Светлана Леонидовна; Kovtiukh, Svitlana
(ua) У статті досліджено професіоналізми як різновид однієї з підсистем лексико-семантичної системи сучасної української мови - спеціальної лексики з погляду сфер уживання. Зокрема встановлено не зовсім коректне віднесення професіоналізмів до стилістично маркованих чи застарілих слів, з ’ясовано різницю між термінами, номенклатурою, жаргонізмами, професійною лексикою та професіоналізмами, указано на їхні парадигматичні відношення на основі спільності чи протилежності значень у лексико-семантичній системі сучасної української мови. Запропоновано типологію професіоналізмів - виокремлено основні тематичні групи, також визначено способи творення досліджуваних слів на прикладі неофіційних фахових лексем медичної сфери.
Тести з однією чи кількома правильними відповідями в курсі сучасної української літературної мови
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Ковтюх, Світлана Леонідівна
(uk) У статті висвітлені методичні та навчальні аспекти використання тестів з однією чи кількома правильними відповідями як одного із засобів поточного контролю знань, умінь і навичок студентів-філологів вищих навчальних закладів у процесі опанування курсу сучасної української літературної мови.
Трансформаційні фінальні морфеми в іменниках нульової відміни
(Видавець Лисенко В. Ф., 2016) Ковтюх, Світлана Леонідівна
(uk) У статті досліджено проблему ідентифікації кінцевих значущих частин слів у лексемах нульової відміни з початковим компонентом зав-, ком-, мін-, пів-і незмінюваних жіночих прізвищах українського походження на -о та на приголосну фонему; запропоновано термін «трансформаційна морфема» щодо досліджуваних фінальних сегментів невідмінюваних іменників з погляду морфологічної парадигматики.