Перегляд {{ collection }} за Автор "Буряк, Олена Федорівна"

Зараз показуємо 1 - 20 з 31

Identity Drama: Anti-And Postcolonial Discourse
(2021) Лаврусенко, Марія Іванівна; Буряк, Олена Федорівна; Гольник, Оксана Олександрівна; Цепа, Олександра Володимирівна; Вечірко, Оксана Леонідівна; Lavrusenko, Mariia; Buriak, Olena; Holnyk, Oksana; Tsepa, Oleksandra; Vechirko, Oksana
(en) The article highlights the artistic specifics of the anti- and postcolonial discourse of the stories "Lullaby" by the American writer of Indian origin Leslie Marmon Silko and "Thunderstorms over Turovets" by the Ukrainian novelist VolodymyrDanylenko. Through the prism of the conflict "globalized world - ecumenical world" the peculiarities of the embodiment of the drama of national self-awareness are considered.
Авторські підзаголовки у творах Олександра Жовни як маркер жанротворення
(2022) Буряк, Олена Федорівна
Алегоричне дзеркало в поетичних циклах Ігоря Калинця
(Видавничий дім «Гельветика», 2017) Буряк, Олена Федорівна
Дитяча література: навчально-методичний комплекс для студентів факультету філології та журналістики
(ПП «Центр оперативної поліграфії «Авангард»», 2020) Буряк, Олена Федорівна
Жанрово-стильові особливості новели Любові Пономаренко «Гер переможений»
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Буряк, Олена Федорівна; Buryak, Оlena
(uk) У статті визначено комплекс рис, які характеризують жанрову специфіку новели Любові Пономаренко «Гер переможений»: психологізм образів, особливості сюжетобудови, роль оповідача, функції художньої деталі. «Гер переможений» – оригінальна модифікація новелістичного жанру. Функціонування комплексу канонічних ознак новели підпорядковане авторській концепції – осягнення людини через призму загальнолюдського, звільнення особистості від ідеологічних стереотипів. Головним предметом розповіді є не стільки незвичайна подія, як незвичайний герой. Саме тому художньо-стильова домінанта Любові Пономаренко – психологізм, що визначає специфіку інших жанрових параметрів новели. У центрі авторської уваги типовий новелістичний герой зі сформованим світоглядом, характером, який в екстремальній ситуації виявляє свої сутнісні риси: німець в безвиході полону керується гуманістичними принципами.
Жанрово-стильові особливості поезії «Автопортрет» Юрія Тарнавського
(2017) Буряк, Олена Федорівна
(ua) У статті досліджується функціональна роль художніх засобів у поезії «Автопортрет» Юрія Тарнавського – одного з найяскравіших представників Нью-Йоркської групи. Визначено особливості художньої самопрезентації поета в жанрі сюрреалістичного автопортрета через призму самопізнання ліричного героя – від усвідомлення втрати свого обличчя, неспроможності самоідентифікації до розуміння необхідності духовного відродження.
Леонід Куценко: штрихи до портрета літературознавця (на матеріалі наукових студій про поетів Празького кола)
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Буряк, Олена Федорівна
У статті визначено комплекс рис, які характеризують Леоніда Куценка як науковця-"археолога" на основі аналізу його літературознавчих розвідок про українських митців-емігрантів Празького кола.
Міфічне мотивування і міфічна метафора в індивідуальному авторському міфі Ігоря Калинця
(2018) Буряк, Олена Федорівна
(ua) У статті витлумачено поняття ‘міфічне мотивуванняʼ і ‘міфічна метафораʼ, з’ясовано їхню функціональну роль у творенні індивідуального авторського міфу Ігоря Калинця, втіленні авторської художньо-філософської концепції, яка ґрунтується на засадах альтруїзму.
Народнопісенні елементи в циклі оповідань Володимира Винниченка «Намисто»
(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Буряк, Олена Федорівна
(ua) У статті проаналізовано функціонадьну роль народнопісенних елементів у циклі оповідань «Намисто» В. Винниченка, що реалізується переважно через актуалізацію підтексту. Інтертекстуальні фольклорні елементи сприяють гармонізації композиції циклу, оригінальному втіленню авторської ідеї. Експлуатація рядків із дорослих народних українських пісень в якості заголовків дитячих оповідань увиразнює специфіку типів головних героїв – так званих дорослих дітей, які мають складні долі, мужньо долають життєві випробування, загартовуючись і набуваючи драматичного емоційно-почуттєвого досвіду. «Пісенні» назви визначають тему, пафос, настроєву домінанту творів. Заголовки-цитати – метафоричний психологічний ключ до розуміння динаміки переживань героїв («Віють вітри, віють буйні»). Народнопісенні елементи допомагають виразити світовідчуття, емоцію персонажів, задають вектор розвитку зовнішнього подієвого сюжету, акцентують важливі сюжетотворчі елементи – кульмінацію, розв’язку у психологічному сюжеті («Віють вітри, віють буйні», «Гей, чи пан, чи пропав», «Ой випила, вихилила»). Пісня характеризує роль героїв у соціумі, житті інших людей (Корчун – «Гей, хто в лісі, обізвися»), опоетизовує ідеал (Кармалюк – «За Сибіром сонце сходить»). Одна й та сама пісня може виражати як схожі настрої і стани персонажів («Гей, не спиться»), так і різні почуття, стосунки між героями («Гей, ти, бочечко»), презентувати різні позиції, поведінкові моделі («Ой випила, вихилила»). Таким чином народнопісенні елементи часто поліфункціональні, зокрема можуть одночасно висвітлювати зміни у внутрішньому світі різних героїв («Та немає гірш нікому»). Фольклорні елементи засвідчують оригінальність художнього оприявнення психологізму як сутнісної риси художнього стилю Володимира Винниченка. Ключові слова: народнопісенні елементи, психологізм, почуття, герой, сюжет, оповідання.
Образ матері в романі Марії Матіос «МАМИ́»
(2023) Буряк, Олена Федорівна
(ua) У статті осягається художня специфіка образу матері в новому романі Маріїі Матіос «Мами́ » (2023), якому авторка дає жанровизначення «драма на шість дій», що увиразнює ідейно-тематичні домінанти, пафос твору. Образи жінок у цьому романі збагачують авторську галерею драматичних образів матерів в інших творах письменниці («Мама Маріца – дружина Христофора Колумба», «Солодка Даруся», «Майже ніколи не навпаки», новели зі збірки «Нація»). Ключова проблема жіночого буття «мати і дитина» осмислюється авторкою у тісному взаємозв’язку з іншими проблемами: ставлення суспільства до матері, суспільний статус матері загиблого на війні сина, проблема самотності, сенсу життя. Проаналізовано наскрізний психологічний сюжет «драми на шість дій» – переживання матір’ю смерті своєї дитини: зображено особисті апокаліпсиси у свідомості п’яти героїнь, кожній із яких присвячений окремий розділ роману: «Мама Марія» (Україна. Тепер уже завжди), «Мама Веронця» (Україна. 2015), «Мама Михайлина» (Україна. В часі і між 1953 і 2015 роками), «Мама Сидонія» (Україна), «Мама Мамая». Письменниця глибинно осягає вияви колективного жіночого, материнського свідомого і підсвідомого, нюансово відтворюючи спектр почуттів, емоцій, станів жінки. Завершальний емоційний акорд у творі – так звана шоста дія, розміщена після прозової частини тексту, «Пієта», в якій образ матері підноситься до біблійного рівня через алюзію продуковану заголовком. Для відтворення інтимних, сокровенних думок, почуттів жінки авторка використовує різні форми внутрішнього мовлення: монолог, діалог, уявний діалог. У романі «Мами́» втілено в драматичному ключі «вічний» мотив безмежної любові матері до дитини. Актуальність твору увиразнюється зображенням сучасного історичного контексту – АТО, сучасна російсько-українська війна, але насамперед – емоційною суголосністю з почуттями й переживаннями сучасних матерів. (en) The article comprehends the artistic specificity of the mother’s image in Mariya Matios' new novel "Mothers" (2023), to which the author gives the genre definition "drama in six acts", which emphasizes the ideological and thematic dominants, the pathos of the work. The women’s images in this novel enrich the author's gallery of dramatic images of mothers in other works of the writer ("Mother Marica, the Wife of Chrystopher Columbus", "Sweet Darusya", "Almost Never the Other Way Around", short stories from the collection "Nation"). The key problem of a woman's existence "mother and child" is understood by the author in close relationship with other problems: society's attitude towards the mother, the social status of the mother of a son killed in the war, the problem of loneliness, the meaning of life. The end-to-end psychological plot of the "drama in six acts" – the mother's experience of the death of her child – is analyzed: the personal apocalypses in the minds of five heroines are depicted, each of which is dedicated to a separate chapter of the novel: "Mother Mariya" (Ukraine. Now and Already Forever), " Mother Verontsya" (Ukraine. 2015), "Mother Mykhailyna" (Ukraine. In time and between 1953 and 2015), "Mother Sydoniya" (Ukraine), "Mother Mamaya". The writer deeply understands the manifestations of the collective femininity, maternal consciousness and subconscious, nuancedly recreating the spectrum of feelings, emotions, states of a woman. The final emotional chord in the work is the so-called sixth act, placed after the prose part of the text, "Piyeta", in which the mother's image is raised to the biblical level through the allusion produced by the title. To reproduce the intimate, secret thoughts and feelings of a woman, the author uses various forms of internal speech: monologue, dialogue, imaginary dialogue. To reproduce the intimate, secret thoughts and woman's feelings, the author uses various forms of internal speech: monologue, dialogue, imaginary dialogue. In the novel "Mothers" the "eternal" motif of a mother's boundless love for her child is embodied in a dramatic way. The relevance of the work is expressed by the depiction of the modern historical context – the ATO, the modern Russian-Ukrainian war, but above all – by its emotional resonance with the feelings and experiences of modern mothers.
Поетика повісті Бориса Харчука «Планетник»
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Буряк, Олена Федорівна; Buryak, Olena
(uk) У статті з’ясовано синкретичну жанрову природу філософської повісті Бориса Харчука «Планетник», у якій органічно поєднуються ознаки легенди (більша частина твору – розповідь старої жінки про Планетника – представлена як легенда, незвичайні здібності головного героя) й риси притчі (дидактичність ідеї й прямий спосіб її художнього втілення через уроки діда Капуша – алегоричний образ, який уособлює мудрість природи). Визначено проблематику твору: ключова філософська проблема «сенс людського життя» пов’язана з проблемою «людина і природа», через яку й пропонуються шляхи її розв’язання, актуалізуючи ідею необхідності гармонійної взаємодії людини з природою як її особливого творчого елемента. Висвітлено духовну еволюцію головного героя через переосмислення ним свого призначення на Землі, місця й ролі в природі.
Пошуки еліксиру безсмертя в індивідуальному авторському міфі Ігоря Калинця
(2020) Буряк, Олена Федорівна
Підтекст роману Олеся Гончара «Собор» як ідейнотвірний чинник
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Буряк, Олена Федорівна
(ua) У статті висвітлюється функціональна роль підтексту в продукуванні антирадянського пафосу роману «Собор» Олеся Гончара і в такий спосіб заперечується його соцреалістична сутність. Авторська стратегія – розвінчати міф про гуманізм як іманентну рису радянської ідеології через мозаїчні вкраплення, важливі для розуміння ідеї, в лакований лубок соціалістичного раю і в такий спосіб зруйнувати ідеа льну візію. Визначено способи і форми втілення імпліцитних смислів. Для творення підтексту письменник використовує традиційні художні засоби (іронія, алюзії), пейзажні та портретні деталі, а також застосовує оригінальний художній прийом – вибудовує на підтекстовому рівні антитези у вставних оповіданнях «Чорне вогнище» і «Бхілайське вогнище», що увиразнює антирадянський пафос твору. Завдяки органічній взаємодії експліцитного й імпліцитного рівнів актуалізується комплекс проблем, що працює на ідею роману: антигуманність, аморальність влади, бюрократизм чиновників, бездуховність суспільства.
Роль і функції емоції в есеїстиці Євгена Маланюка
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Буряк, Олена Федорівна; Буряк, Елена Федоровна; Buriak, Olena Fedorivna
(ua) У статті осмислюється функціональна роль емоційно-почуттєвого начала в есеїстиці Євгена Маланюка. Взаємодіючи з інтуїцією та раціональним первнем, воно забезпечує глибинне осягнення предмету. Виразно виявлене емоційно-почуттєве начало обумовило експлуатацію письменником комплексу художніх засобів (іронія, сарказм, гіпербола, метафора) і прийомів (антитеза, перифраз). Як теоретико-методологічна категорія, емоція включена автором до комплексу критеріїв для оцінки таланту митця, рівня художності його творів. Емоція виконує важливу роль в есеях Є. Маланюка: конструює або коригує концепцію праці, визначає або увиразнює вектор розвитку авторської думки, виражає оцінку осмислюваних подій, явищ, персоналій.
Роман Марії Матіос «Мами́» феміністичний вимір
(2023) Буряк, Олена Федорівна
Українська діаспорна література: основні постаті
(ПП «М. Піскова», 2023) Лаврусенко, Марія Іванівна; Буряк, Олена Федорівна
Українська література в середніх класах: літературознавчий аспект
(ФОП Піскова М. А., 2023) Буряк, Олена Федорівна
Українська поезія (друга половина ХХ – початок ХХІ століття)
(ФОП Піскова М. А., 2020) Буряк, Олена Федорівна
Фантастичні елементи в малій прозі Любові Пономаренко
(2020) Буряк, Олена Федорівна
(ua) У статті висвітлено функції фантастичних елементів у малій прозі сучасної української письменниці Любові Пономаренко на матеріалі книг «Синє яблуко для Ілонки» (2012) і «Нехворощ» (2015). Фантастичні елементи виконують різні функції у творах мисткині, актуалізуючи певні проблеми, збагачуючи ідею, увиразнюючи образи героїв. На сюжетному рівні найчастіше фантастичною є розв’язка, яка розкриває психологічний стан, настрій, почуття і світосприйняття героя («Нічого не трапилось», «Не кидай мене самого в полі», «Домаха і камінь»). Імпресіоністична розв’язка зазвичай відображає загострені переживання персонажів («Дві в колодязі», «Почують тебе сніги»). Фантастичний образ може визначати вектор розвитку сюжету («Кричав потяг у ніч»). Фантастичні елементи продукують оригінальне звучання традиційної патріотичної ідеї («Шептуни», «Ненароджені»). Фантастичне начало обумовлює виникнення специфічного ракурсу бачення драматичної взаємодії світу людини і світу природи й, відповідно, ствердження ідеї їхнього співіснування на паритетних засадах («Земляне серце», «Помри зі мною», «Фікус»). Таким чином фантастичні елементи відіграють важливу роль у творах Л. Пономаренко, урізноманітнюють арсенал художніх прийомів і засобів, надаючи оригінальності авторському стилю.
Філософські парадокси Емми Андієвської
(2024) Буряк, Олена Федорівна