eCUSUIR - Electronic Central Ukrainian State University Institutional RepositoryВітаємо на сторінках інституційного репозитарію (архіву) наукових публікацій Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка. Електронний архів містить у відкритому доступі публікації викладачів та співробітників університету, матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичні книги та інші видання ЦДУ ім. В. Винниченка. Про eCUSUIRПолітики eCUSUIR Інструкція з реєстрації ISSN 2518-1289 |
5989 результатів
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Управління якістю постредагування машинного перекладу у виробничому процесі локалізації
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Бондаренко, О. С.; Негрієнко, М. С.
(ua) Статтю присвячено аналізу перекладацьких помилок у професійному середовищі та трансформації методів їхнього оцінювання під впливом новітніх лінгвістичних сервісів, зокрема постредагування машинного перекладу (ПРМП). Предметом дослідження є метрики якості перекладу, що застосовуються в індустрії лінгвістичних послуг, зокрема LISA QA Model, яку розглянуто як одну з найуживаніших моделей на ринку лінгвістичних послуг. Автори детально аналізують структуру метрики LISA, що включає категорії, підкатегорії та рівні критичності помилок. На прикладі реального проєкту – локалізованого продукту Google Search Ads 360 – продемонстровано практичне застосування метрики та наведено приклади типових помилок у таких категоріях, як Точність, Мовна відповідність, Термінологія, Cтиль, Технічна помилка, Відповідність стандартам локалі, Відповідність вимогам до проєкту.
У статті обґрунтовано необхідність системного впровадження метрик помилок для управління якістю на всіх етапах перекладацького процесу. Традиційні моделі, створені для оцінювання антропогенного перекладу, для ПРМП мають бути адаптовані. На основі проведеного аналізу встановлено, що більшість категорій метрики LISA залишаються релевантними для оцінювання якості ПРМП, однак ступінь їх застосовності істотно варіюється. Найвищу вірогідність виявлення помилок мають підкатегорії відповідності термінології, стилю, вимогам до проєкту та стандартам локалі. Це пов’язано з непередбачуваністю результатів роботи рушіїв машинного перекладу навіть за умов використання однакових промптів чи довідкових ресурсів. Також варто зауважити, що помилки типу Додавання / Випущення чи Неправильне значення залишаються актуальними через тенденцію рушіїв МП до генералізації або неповного передавання змісту. Водночас, деякі під-категорії (наприклад, Орфографія, Форматування, Відтворення посилок / тегів) мають низьку вірогідність застосування, оскільки сучасні МП-системи досить добре справляються з такими технічними аспектами.
(en) The article is dedicated to the analysis of translation errors in a professional environment and the transformation of evaluation methods under the influence of modern linguistic services, particularly post-editing machine translation (PEMT). The focus of the study is on translation quality metrics used in the language services industry, particularly LISA QA Model, which is examined as one of the most widely used models on the market. The authors provide a detailed of the structure of the LISA metric, which includes categories, subcategories, and levels of error severity. Using the real-world project of the localized product Google Search Ads 360 as an example, the article demonstrates the practical application of the metric and presents examples of typical errors in categories such as Accuracy, Language, Terminology, Style, Functional, Regional Standards Compliance, and Project Requirements Compliance. The article substantiates the need for a systematic implementation of error metrics to manage quality at all stages of the translation process. Traditional models developed for the evaluation of human translation must be adapted for PEMT. Based on the analysis, it is established that most LISA metric categories remain relevant for evaluating PEMT quality, although their applicability varies significantly. The highest likelihood of error detection occurs in subcategories related to terminology, style, compliance with project requirements, and locale standards. This is due to the unpredictability of machine translation engine outputs, even when identical prompts or reference materials are used. It is also noted that error types such as Addition/Omission and Incorrect Meaning remain relevant due to the tendency of MT engines to generalize or incompletely render content. Meanwhile, some subcategories (e.g., Spelling, Formatting, Tags/Links) have a low likelihood of errors, as modern MT
systems handle such technical aspects fairly well.
Інструменти з елементами штучного інтелекту в сучасному усному перекладі
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Стасюк, Богдан Вікторович
(ua) Статтю присвячено новітньому, гібридному виду усного перекладу з використанням технічних засобів, а саме – машинного дублювання, яскравий випадок застосування якого був реалізований в резонансному інтерв’ю Президента України В. Зеленського, яке він дав відомому американському подкастеру Л. Фрідману в грудні 2024 р. У процесі створення інтерв’ю було залучено складний алгоритм забезпечення усного перекладу з низкою проміжних стадій, що стали неочевидними для глядачів і слухачів, зокрема – синтезом генерованих голосів на основі реальних із допомогою штучного інтелекту. Подальше поширення матеріалів цього інтерв’ю (різномовних, дубльованих штучним інтелектом відеозаписів із відповідним субтитруванням) справило неоднозначне враження навіть на професійну аудиторію, яка не змогла визначити механізму появи публічних матеріалів, навіть маючи професійну підготовку. Це відкриває небезпечні можливості для інформаційної, суспільно-політичної маніпуляції аудіовізуальною продукцією, що в повній мірі санкціоновано учасниками відповідних проєктів з обох сторін і, цілком очевидно, є наслідком недостатнього розуміння потенційних наслідків, що такі документальні інтерв’ю можуть нести для їх реципієнтів. Помилки машинного перекладу, обтяжені процесом створення різномовних стенограм та їх подальшого озвучення (дублювання) штучно згенерованими голосами, які не можливо відрізнити від реальних без спеціальної підготовки та устаткування, можуть бути зведеними в повсякденну практику створення інформаційних матеріалів новинного чи публіцистичного характеру. На відміну від протизаконного використання аналогічних за своєю ІТ-природою дипфейків, переклад і дублювання документальних інтерв’ю дозволено до публікації самими їх учасниками, що відкриває значні можливості для прихованого маніпулювання громадською думкою та публічною оцінкою таких матеріалів задля поширення шкідливих наративів в рамках дифамаційних та пропагандистських кампаній.
(en) The paper has been devoted to the study of the newest, hybrid type of interpretation with the use of technical means, namely, machine dubbing, a striking case of which public could see in the resonant interview of the President of Ukraine Volodymyr Zelenskyy given to the well-known American podcaster Lex Fridman in December 2024. A complex algorithm for providing interpretation was used in the process of the interviewing. It involved a number of intermediate stages that were not totally clear to its viewers and listeners, in particular, the production of generated voices which were trained and made on the basis of real ones. The subsequent dissemination of the interview materials (multilingual AI-dubbed videos with proper subtitling) made a mixed impression even on the professionally trained audience who was unable to establish the mechanism of how public materials were created. Such cases could potentially open some dangerous opportunities for the informational, social and political manipulation by means of audiovisual products. Moreover, such practice is fully authorised by the respective projects participants on both sides. It seems to be obviously a consequence of their lack of understanding how dangerous these documentary AI-enhanced interviews could be for the society. Machine translation errors, compounded by the process of creating multilingual transcripts and their subsequent dubbing (voiceover) with the help of artificially generated voices, cannot be distinguished from real ones without special training and equipment. It can be possibly reduced to the everyday practice of creating news or journalistic materials. Unlike illegal deepfakes, whose IT nature is the same, machine translations and AI dubbing of documentary interviews are allowed to be published by their participants, which opens significant opportunities for covert manipulation of public opinion and public assessment of such materials capable of spreading harmful narratives as part of defamation and propaganda campaigns.
Сучасна дошкільна освіта за кордоном
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Галета, Ярослав Володимирович; Haleta, Yaroslav Volodymyrovich; Почка, Каріна; Pochka, Karina
(ua) У багатьох країнах світу дошкільна освіта є первинною ланкою єдиної системи виховання і навчання. Як правило, у більшості країн функціонують стаціонарні та сезонні ясла, садочки з різною тривалістю роботи, дошкільні відділення при початкових класах, материнські школи, майданчики. Виховна робота, метою якої є гармонійний розвиток дітей, формування навичок життя в суспільстві, здійснюється відповідно до програм виховання та навчання. У всіх країнах існують системи підготовки педагогічних працівників (курси, середні спеціальні, вищі навчальні заклади). Кожна національна система дошкільної освіти має свої особливості та власний передовий досвід.
У статті розглянуто та проаналізовано системи дошкільної освіти зарубіжних країн. Виокремлено особливості та напрями
дошкільної освіти. Визначено основні проблеми систем дошкільної освіти у вивчених країнах. Дано характеристику основних типів
і програм дошкільних закладів.
У статті обґрунтовано доцільність вивчення європейського досвіду для вирішення сучасних проблем дошкільної освіти в Україні. Проаналізовано досвід організації дошкільної освіти у Великобританії, Данії, США та інших країнах. Показано, що системи дошкільної освіти цих країн мають свої особливості та власний перспективний досвід. Встановлено, що спільним для дошкільних закладів європейських країн є особлива увага до створення розвивального середовища та організація різних видів діяльності, що сприяють загальному розвитку дитини і підготовці її до навчання в школі. Підготовка педагогічних кадрів для роботи в дошкільних закладах здійснюється в кожній країні за власною системою професійної підготовки (курси, середні спеціальні заклади, інститути, університети, вищі школи). Виокремлено ідеї, які можна застосувати у розвитку дошкільної освіти в Україні.
Встановлено, що якими б своєрідними, оригінальними були національні системи освіти та виховання дітей дошкільного віку, всі вони мають у своїй основі універсальні принципи, становлять єдину й цілісну систему дошкільного виховання та навчання як загальноцивілізаційний феномен. Перспективи подальших розвідок убачаємо в порівняльній характеристиці дошкільної освіти за кордоном та в Україні.
(en) In many countries of the world, preschool education is the primary link in a unified system of upbringing and education. As a rule, most countries operate stationary and seasonal nurseries, kindergartens with different working hours, preschool departments at primary grades, kindergartens, and playgrounds.
Educational work, the purpose of which is the harmonious development of children, the formation of life skills in society, is carried out in accordance with the programs of upbringing and education. In all countries there are systems for training pedagogical workers (courses, secondary specialized, higher educational institutions). Each national system of preschool education has its own characteristics and its own best practices.
The article reviews and analyzes the systems of preschool education in foreign countries. The features and directions of preschool education are highlighted. The main problems of preschool education systems in the studied countries are identified. The main types and programs of preschool institutions are characterized.
The article substantiates the expediency of studying the European experience for solving modern problems of preschool education in Ukraine. The experience of organizing preschool education in the UK, Denmark, the USA and other countries is analyzed. It is shown that the systems of preschool education in these countries have their own characteristics and their own promising experience. It is established that what is common to preschools in European countries is a special focus on creating a developmental environment and organizing various activities that contribute to the overall development of the child and prepare him or her for school. The training of pedagogical staff to work in preschool institutions is carried out in each country according to its own system of professional training (courses, secondary specialized institutions, institutes, universities, higher schools). The ideas that can be applied in the development of preschool education in Ukraine are highlighted.
It has been established that no matter how peculiar and original the national systems of education and upbringing of preschool children may be, they all have universal principles at their core, constitute a single and holistic system of preschool upbringing and education as a general civilizational phenomenon. We see prospects for further exploration in the comparative characteristics of preschool education abroad and in Ukraine.
Тенденції розвитку професійного самовизначення в діяльності закладів вищої освіти європейських країн
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Дубінка, Микола Михайлович; Dubinka, Mykola Mykhailovych
(ua) У статті дослідником професійне самовизначення характеризується як багатоаспектний процес, що виступає: як процес поетапного ухвалення рішень особистістю і узгодження власних надбань і потреб суспільства; як формування індивідуального стилю життя, частиною якого є професійна діяльність. Автор наголошує на провідній меті професійного самовизначення майбутнього фахівця – становлення внутрішньої готовності до усвідомленої і самостійної побудови моделі власної поведінки і перспектив свого розвитку; готовність презентувати себе як особистість, що розвивається, самостійно бачити особистісну значущість речей, вибудовувати власну поведінку, формувати професійно значущі якості. При цьому акцентується увага на важливості використання закордонного досвіду розв’язання проблеми.
У статті окреслено, що дослідження наукових доробків вітчизняних учених щодо вивчення зарубіжного досвіду професійного самовизначення у закладах вищої освіти дозволило виокремити фактори, які сприяють професійному самовизначенню особистості на етапі набуття нею професії у ЗВО. До них слід віднести свободу вибору змісту навчання, розвиток нових форм навчання, взаємодію з практичною сферою, профорієнтаційну діяльність, педагогічний супровід студентів, тьюторську і менторську підтримку, студентське самоврядування.
Автор зазначає, що для забезпечення залучення молоді до участі у суспільному житті, підвищення її самостійності, конкурентоспроможності, формування громадянських компетентностей необхідним є: створення умов для свідомого вибору професійної діяльності через практику і стажування, розширення доступу до навчання та інших освітніх можливостей, орієнтованих на ринок праці; підвищення рівня конкурентоспроможності та зайнятості молоді, здійснення консультування щодо професійного і кар’єрного розвитку, враховуючи її інтереси, можливості та потреби ринку праці, із залученням батьків, роботодавців та інших зацікавлених сторін з урахуванням їх впливу на вибір професійної діяльності.
Аналіз умов використання позитивного закордонного досвіду розвитку професійного самовизначення в діяльності закладів вищої освіти європейських країн дозволяє виокремити проблемні питання та окреслити тенденції його реалізації в практиці вищої освіти України.
(en) In the article, the researcher characterizes professional self-determination as a multifaceted process that acts as: a process of gradual decision-making by an individual and the coordination of one’s own achievements and the needs of society; as the formation of an individual lifestyle, a part of which is professional activity. The author emphasizes the leading goal of professional self-determination of a future specialist – the formation of internal readiness for conscious and independent construction of a model of one’s own behavior and prospects for one’s development; readiness to present oneself as a developing personality, to independently see the personal significance of things, to build one’s own behavior, to form professionally significant qualities. At the same time, attention is focused on the importance of using foreign experience in solving the problem.
The article outlines that the study of scientific achievements of domestic scientists on the study of foreign experience of professional self-determination in higher education institutions made it possible to identify factors that contribute to the professional self-determination of an individual at the stage of acquiring a profession in higher education. These include freedom of choice of learning content, development of new forms of learning, interaction with the practical sphere, career guidance activities, pedagogical support for students, tutoring and mentoring support, and student self-government.
The author notes that to ensure the involvement of young people in public life, increase their independence, competitiveness, and the formation of civic competencies, it is necessary to: create conditions for a conscious choice of professional activity through practice and internships, expand access to training and other educational opportunities focused on the labor market; increasing the level of competitiveness and employment of young people, providing advice on professional and career development, taking into account their interests, opportunities and labor market needs, with the involvement of parents, employers and other stakeholders, taking into account their influence on the choice of professional activity.
Analysis of the conditions for using positive foreign experience in the development of professional self-determination in the activities of higher education institutions in European countries allows us to identify problematic issues and outline the trends in its implementation in the practice of higher education in Ukraine.
Розвиток зв’язного мовлення в дітей із мовленнєвими порушеннями
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Завітренко, Долорес Жораївна; Жигора, Ірина Валеріївна; Березенко, Наталія Олегівна; Zavitrenko, Dolores; Zhyhora, Iryna; Berezenko, Natalia
(ua) У статті розглянуто питання створення єдиного підходу раннього виявлення й корекції порушень мовлення. Особливу увагу зосереджено на проблемі інтелектуального розвитку та виховання в дитячій педагогіці та психології. З цією метою розглянуто диференціальну діагностику та медико-психолого-педагогічну корекцію порушень мови в дітей з окресленими проблемами.
Розвиток зв’язного мовлення в дітей із мовленнєвими порушеннями є однією з найважливіших проблем сучасної логопедії та спеціальної педагогіки. Сучасна система освіти та реабілітації має враховувати специфіку мовленнєвих порушень у дітей, скільки зв’язне мовлення є визначальним складником соціальної адаптації та розвитку особистості. Для дітей з мовленнєвими порушеннями, зокрема такими, як дизартрія, афазія, алалія чи ринолалія, важливою є корекція мовленнєвих навичок, яка дозволяє не тільки покращити комунікативні здібності, а й стимулює розвиток когнітивних процесів. Дослідження методики розвитку зв’язного мовлення в таких дітей сприяє розробці ефективних корекційних програм, що можуть значно покращити мовленнєві та когнітивні здібності дітей, створюючи основу для успішної соціалізації та інтеграції в суспільстві. Розвиток зв’язного мовлення в дітей із мовленнєвими порушеннями є важливим аспектом навчання та корекційно-розвивальної роботи. Мовленнєві порушення можуть значно ускладнити процес комунікації, що, зі свого боку, вплине на соціальну адаптацію, самооцінку та навчальні досягнення дитини, тому важливо розробити та застосовувати ефективні методичні прийоми й засоби, які сприятимуть формуванню навичок зв’язного мовлення, підвищенню рівня виразності та зрозумілості мовлення дітей з мовленнєвими вадами.
Факт застосування раннього втручання не означає, що дитина зможе досягти необхідних успіхів у розвитку. Важливими орієнтирами для визначення найкращих практик раннього втручання є емпіричні дослідження. Ефективність програми раннього втручання має бути продемонстрована в процесі експериментального застосування у відповідній групі дітей. Ретроспективний аналіз історії становлення ранньої допомоги дозволив простежити вимірювання ціннісних орієнтирів суспільства й держави в розв’язанні окресленого питання. Пріоритетним напрямком є забезпечення якості життя дитини раннього віку й визначення напрямків формування ефективного стилю спілкування.
(en) The article deals with the issue of creating a unified approach to the early detection and correction of speech disorders. Particular attention is paid to the problem of intellectual development and education in childhood pedagogy and psychology. For this purpose, the differential diagnosis and medical, psychological and pedagogical correction of speech disorders in children with the above problems are considered.
The development of coherent speech in children with speech disorders is one of the most important problems in modern speech therapy and special education. The modern system of education and rehabilitation should take into account the specifics of children’s speech disorders, as coherent speech is a crucial component of social adaptation and personal development. For children with speech impairments, such as dysarthria, aphasia, allia, or rhinolalia, it is important to correct speech skills, which not only improves communication abilities but also stimulates the development of cognitive processes. Research into the methods of developing coherent speech in such children contributes to the development of effective correctional programs that can significantly improve children’s speech and cognitive abilities, creating the basis for successful socialization and integration into society. The development of coherent speech in children with speech disorders is an important aspect of education and correctional and developmental work. Speech impairments can significantly complicate the process of communication, which, in turn, will affect the child’s social adaptation, self-esteem and academic achievements, so it is important to develop and apply effective methodological techniques and tools that will help to develop coherent speech skills, increase the level of expressiveness and comprehensibility of speech of children with speech impairments. Using early intervention does not guarantee that a child will achieve the necessary developmental success. Empirical research is an important guide for determining the most effective early intervention practices. The effectiveness of an early intervention program should be demonstrated through an experimental application with a relevant group of children. Retrospective analysis of the history of early intervention has revealed how societal and state values have influenced the approach to this issue. The priority is ensuring the quality of life for young children and identifying areas for developing an effective communication style