eCUSUIR - Electronic Central Ukrainian State University Institutional RepositoryВітаємо на сторінках інституційного репозитарію (архіву) наукових публікацій Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка. Електронний архів містить у відкритому доступі публікації викладачів та співробітників університету, матеріали доповідей та конференцій, навчально-методичні книги та інші видання ЦДУ ім. В. Винниченка. Про eCUSUIRПолітики eCUSUIR Інструкція з реєстрації ISSN 2518-1289 |
Нові надходження
Наукові записки ЦДУ. Серія Філологічні науки. - Вип. 3(210)
(Видав. дім "Гельветика", 2024)
До Наукових записок увійшли статті, присвячені дослідженню актуальних питань історії української та світової літератури, теорії літератури, компаративістики, проблемам українського та зарубіжного мовознавства в аспекті лінгвокультурології, лінгвокогнітивістики, етнолінгвістики, дискурсології й психолінгвістики, теорії та практики перекладу й прикладної лінгвістики, розвитку та функціонування мов у поліетнічному та полікультурному просторі, значущих аспектів фахової підготовки сучасного вчителя-філолога, перекладача та фахівця з прикладної лінгвістики. Збірник розрахований на наукових працівників, викладачів, аспірантів, студентів факультетів української філології, іноземних мов, учителів-словесників, перекладачів. Збірник зареєстровано в міжнародних науковометричних базах Index COPERNICUS, Google Scholar, Academic Journals, Research Bible, WorldCat та Index NSD (the Norwegian Register for Scientific Journals, Series and Publichers).
Наукові записки ЦДУ. Серія Філологічні науки. - Вип. 4(211)
(Видав. дім "Гельветика", 2024)
До Наукових записок увійшли статті, присвячені дослідженню актуальних питань історії української та світової літератури, теорії літератури, компаративістики, проблемам українського та зарубіжного мовознавства в аспекті лінгвокультурології, лінгвокогнітивістики, етнолінгвістики, дискурсології й психолінгвістики, теорії та практики перекладу й прикладної лінгвістики, розвитку та функціонування мов у поліетнічному та полікультурному просторі, значущих аспектів фахової підготовки сучасного вчителя-філолога, перекладача та фахівця з прикладної лінгвістики. Збірник розрахований на наукових працівників, викладачів, аспірантів, студентів факультетів української філології, іноземних мов, учителів-словесників, перекладачів. Збірник зареєстровано в міжнародних науковометричних базах Index COPERNICUS, Google Scholar, Academic Journals, Research Bible, WorldCat та Index NSD (the Norwegian Register for Scientific Journals, Series and Publichers).
Психологічні механізми справедливості в соціальних взаємодіях підлітків
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Клочек, Лілія Валентинівна; Козін, Євгеній Сергійович; Klochek, Liliia Valentynivna; Kozin, Yevgeny Serhiiovych
(ua) У статті презентуються результати вивчення проблеми розвитку психологічних механізмів справедливості в соціальних взаємодіях підлітків. Зазначається, що ознакою підліткового віку є лібералізація цінностей, що позначається на моральних виявах особистості, яка зростає, й особливостях взаємодій з навколишніми людьми. Актуалізується проблема побудови чесних, правдивих взаємин зі значущими іншими – ровесниками, батьками, учителями – на засадах справедливості. Згідно з науковими поглядами авторів, її досягнення в соціальних взаємодіях підлітка забезпечується завдяки активізації психологічних механізмів ціннісної рефлексії, соціальної ідентифікації, ціннісної саморегуляції. У роботі психологічні механізми розглядаються як способи перетворень ціннісної сфери особистості підлітка, що зумовлюють розвиток моральної якості справедливості, яка об’єктивується в процесі його соціальних взаємодій з іншими людьми. Зазначається, що завдяки механізму ціннісної рефлексії активізуються процеси розвитку ціннісної самосвідомості особистості, яка зростає. Рефлексуючи на себе як носія цінності справедливості, підліток осмислює та переосмислює свою ціннісну орієнтацію, визначається з правильністю морального вибору й окреслює вектор побудови соціальних взаємодій з іншими людьми. Механізм соціальної ідентифікації розглядається як такий, що «запускає» встановлення підлітком емоційних зв’язків з навколишніми, сприяє розвитку здатності перейматися їхніми інтересами й переживаннями, розуміти та приймати особистісну позицію кожного, налагоджувати діалогічність у взаємодіях. Зауважується, що ціннісна саморегуляція активізує процес довільного керування підлітком власними діями та вчинками згідно з прийнятими в суспільстві нормами справедливості у взаємодії з іншими людьми. Здійснивши ціннісну рефлексію, виявивши себе як суб’єкт ідентифікації зі значущими для себе навколишніми людьми, удаючись до ціннісної саморегуляції, він досягає гуманізації міжособистісних взаємин.
(en) The article presents the study of the problem of the development of psychological mechanisms of justice in the social interactions of adolescents. It is noted that a feature of adolescence is the liberalization of values, which affects the moral manifestations of the growing personality and the features of interactions with others. The problem of building honest, truthful relationships with significant others – peers, parents, teachers on the principles of justice is highlighted. According to the scientific views of the authors, its achievement in the social interactions of a teenager is ensured by activating the psychological mechanisms of value reflection, social identification, and value self-regulation. Psychological mechanisms are considered as ways of transforming the value sphere of the teenager's personality, which determine the development of the moral quality of justice, which is objectified in the process of social interactions of a teenager with other people. It is noted that thanks to the mechanism of value reflection, the processes of development of value self-awareness of a growing personality are activated. Reflectingon himself as a bearer of the value of justice, the teenager understands and rethinks his value orientation, is determined by the correctness of the moral choice and outlines the vector of building social interactions with other people. The mechanism of social identification is considered as one that “launches” the establishment of emotional ties with others by the teenager, contributes to the development of the ability to be concerned with their interests and experiences, to understand and accept the personal position of each, to establish dialogicity in interactions. It is noted that value self-regulation activates the process of arbitrary control by the teenager of his own actions and deeds in accordance with the norms of justice accepted in society in interactions with other people. Having carried out value reflection, having revealed himself as a subject of identification with others significant to him, resorting to value self-regulation, he achieves the humanization of interpersonal relationships.
Чинники психологічної резильєнтності : процесуальна психодіагностика та глибинна психокорекція
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Дметерко, Наталія Володимирівна; Dmeterko, Natalia Volodymyrivna
(ua) У статті порушено проблему чинників психологічної резильєнтності особи, їх психодіагностики та глибинної психокорекції. Показано, що чинниками, які блокують розвиток психологічної резильєнтності як особистісної властивості й процесу подолання та відновлення після стресових ситуацій, є особистісна проблема (внутрішня суперечливість психіки) і психологічні захисти, що мають глибинно-психологічні витоки. Свідченням особистісної проблеми є амбівалентність почуттів, підвищена тривожність, агресія, почуття провини, почуття меншовартості тощо. Ці негативні переживання будуть лише посилювати вплив стресових ситуації або життєвих негараздів, у яких може опинитися людина, ослаблювати її адаптивні можливості, блокувати здатність до відновлення. У зв’язку із цим розвиток психологічної резильєнтності як особистісної властивості, характеристики людини розглянуто в контексті глибинно-психологічного пізнання внутрішньої суперечливості психіки (особистісної проблеми). Глибинно-психологічне пізнання ґрунтується на методології психодинамічного підходу, який розвивається в дослідженнях академіка НАПН України Т.С. Яценко. Психодинамічний підхід презентує закономірності функціонування цілісної психіки у взаємозв’язку сфер свідомого й несвідомого. Психодинамічна методологія визначає принципи організації та методи глибинно-психологічного пізнання. Показано, що глибинно-психологічне пізнання характеризується єдністю психодіагностики і психокорекції, які мають процесуальний характер і реалізуються в ході діалогічної взаємодії психолога з респондентом на основі аналізу й інтерпретації висловлювань останнього з використанням візуалізованих репрезентантів, зокрема комплексу тематичних психомалюнків, неавторських малюнків, опредметнених репрезентантів.
(en) The problem of factors of person’s psychological resilience, their psychodiagnostics and depth psychocorrection is posed in the article. It’s shown that factors, which blocked the development of psychological resilience as personal characteristic and a process of overcome and recover after stressful situation, are personal problem (internalpsychic contradiction) and psychological defenses. It’s depth psychological origin. Indicators of personal problem are ambivalence of feelings, increased anxiety, aggression, feeling of guilt, inferiority, etc. This negative experience will boost influence of stressful situations or life troubles that a person may fall into. It can weaken their adaptive capacity and block ability to recover.
In connection with these developments of psychological resilience as a personal feature, characteristic of person is considered in the context of depth-psychological cognition of internal-psychic contradiction (personal problem).
Depth-psychological cognition is based on the methodology of psychodynamic approach, which is developed by the researches of academician of the NAPS of Ukraine T.S. Yatsenko. The psychodynamic approach reveals the patterns of functioning of the integral psyche in the interconnection of the spheres of the conscious and unconscious. Psychodynamic methodology determines of organization’s principles and methods of depth-correction cognition.
It’s shown that depth-psychological cognition is characterized by the unity of psychodiagnostics and psychocorrection, which are realized during the dialogical interaction of the psychologist with the respondent on the basis of analyses and interpretation his statement with using of visualized representatives, such as complex of thematic psychodrawings, non-author's drawings, objectified representatives.
Особливості психологічних станів батьків дітей з особливими освітніми потребами
(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Кушнір, Наталія Сергіївна; Kushnir, Nataliia Serhiyivna
(ua) У статті проаналізовано психологічні стани батьків, які виховують дітей з особливими освітніми потребами (ООП), з урахуванням впливу хронічного стресу, емоційного вигорання й утоми. З’ясовано, що вивчення цієї проблематики зумовлено викликами, що зростають, сучасного суспільства, що пов’язані з інноваційними змінами в освітньому середовищі та соціальною ізоляцією таких сімей. Актуальність теми підсилюється потребою у своєчасному впровадженні ефективної психолого-педагогічної підтримки, яка сприятиме покращенню якості життя батьків і дітей.
Аналіз даних дослідження засвідчив, що більшість батьків перебувають у стані підвищеного стресу, який супроводжується емоційним виснаженням і депресивними проявами. Більшість із них демонструє тенденцію до уникнення травматичних ситуацій, що посилює їхню соціальну ізоляцію. Визначено, що втома й виснаження є поширеними серед респондентів, що зумовлено високими фізичними та психоемоційними навантаженнями під час догляду за дітьми. Виявлено, що симптоми емоційного вигорання проявляються у вигляді хронічної втоми, зниження емпатії до навколишніх і негативного оцінювання власних досягнень.
Дослідження підтверджує, що основними чинниками емоційного вигорання є соціальна ізоляція, потреба в адаптації до специфічних вимог дитини й обмеженість можливостей для відновлення психоемоційного стану. Наслідки хронічного стресу та виснаження включають депресивні розлади, погіршення емоційного стану й зниження якості життя. Виявлено, що найбільш вразливою групою є батьки, які виховують дітей із важкими формами порушень розвитку. Вони демонструють значно нижчий рівень адаптаційних можливостей, а також підвищений ризик розвитку психосоматичних симптомів, зокрема порушень сну, апатії, емоційного виснаження. Крім того, у цих батьків виявляється тенденція до обмеження соціальних контактів, що сприяє поглибленню психологічних труднощів. Підкреслено, що для подолання вищеописаних проявів необхідне застосування комплексного підходу до їх профілактики й подолання, що включає як психологічну, так і соціальну підтримку сімей із дітьми з ООП.
(en) The article analyzes the psychological states of parents raising children with special educational needs (SEN), taking into account the impact of chronic stress, emotional burnout, and fatigue. It has been established that the relevance of studying this issue is driven by the increasing challenges of modern society, linked to innovative changes in the educational environment and the social isolation of such families. The importance of this topic is further emphasized by the need for the timely implementation of effective psychological and pedagogical support to improve the quality of life of both parents and children.
The analysis of the study data revealed that most parents experience elevated stress levels accompanied by emotional exhaustion and depressive symptoms. The majority of them exhibit a tendency to avoid traumatic situations, which exacerbates their social isolation. It has been determined that fatigue and exhaustion are common among respondents, caused by the high physical and psycho-emotional demands of caring for their children. Symptoms of emotional burnout manifest as chronic fatigue, reduced empathy toward others, and negative self-assessment of achievements.
The study confirms that the primary factors of emotional burnout include social isolation, the need to adapt to the specific demands of the child, and limited opportunities for psycho-emotional recovery. The consequences of chronic stress and exhaustion include depressive disorders, deteriorated emotional states, and reduced quality oflife. It was found that the most vulnerable group consists of parents raising children with severe developmental disorders. They demonstrate significantly lower levels of adaptive capacity and an increased risk of developing psychosomatic symptoms, including sleep disturbances, apathy, and emotional exhaustion. Furthermore, these parents tend to limit social interactions, which deepens their psychological difficulties.
The article emphasizes that overcoming the described challenges requires a comprehensive approach to their prevention and resolution, encompassing both psychological and social support for families with children with SEN.