Марк Туллій Цицерон про корупцію у римському суспільстві

Abstract

(ua) У статті здійснено спробу вивчити промови Марка Туллія Цицерона на судових процесах і публічні виступи в сенаті з метою дослідження корупційних явищ у римському суспільстві Пізньої Республіки. Зазначено, що Цицерон звертав увагу на судову систему як найбільшу проблему римської держави та суспільства. Ним визначені основні зловживання в судочинстві, як-от: підкуп суддів та свідків, затягування розгляду справ, втручання посадових осіб у судові процеси, тиск на суддів. Автор промов акцентував увагу на ролі в корупційних діяннях високопосадовців, які часто обирались за допомогою підкупу виборців та, перебуваючи на посаді, своїми діями чи бездіяльністю розплачувались за послуги. Він вказував на цілу низку фінансових операцій під час виборів, пов’язаних із корупцією: перерахунок грошей на відповідний рахунок, зберігання грошей, персональне отримання коштів, передавання готівки іншій особі, посередницька діяльність. Високопосадовці також використовували свої можливості задля незаконного збагачення шляхом прямого здирництва, вимагання та шантажу, шахрайських способів отримання майна за допомогою доступу до державних документів, казнокрадства. Висвітлюється вплив корупції на суспільство Стародавнього Риму, що проявлялось у руйнації традиційних моральних стандартів, знеціненні поняття «чесності», свідомій бездіяльності політичних еліт. Зазначається, що сприйняття римськими громадянами та провінціалами корупційних діянь залежало від особистої вигоди. Існувала патрон-клієнтська система, за якої сторони були взаємозацікавлені в ухилянні від повинностей і підкупі високопосадовців задля вирішення власних проблем. Римляни негативно сприймали лише відкрите здирництво та демонстративне ігнорування законів. Римське суспільство раціонально оцінювало практичні результати боротьби із зловживаннями і не сподівалося на припинення хабарництва і поборів.