Особливості історико-культурного розвитку міст західного прикордоння Золотої орди та методики їх викладання у шкільному курсі історії

Abstract

(ua) У магістерській роботі висвітлено особливості, хронологію, ареал поширення та культурні взаємозв’язки між містами західного прикордоння Золотої Орди та запропоновані рекомендації щодо особливостей викладання золотоординської проблематики у шкільному курсі історії. У першому розділі на основі аналізу військових походів монгольського війська та литовського князя Ольгерда уточнено хронологію та ареал поширення золотоординської культури на території України (1236-1362 рр. – на Поділлі, 1236-1443 рр. – для всієї території сучасної України); охарактеризовано історіографію та джерела дослідження золотоординської культури на українських землях. У другому розділі висвітлено і проаналізовано особливості культурного розвитку прикордонних золотоординських міст на території України та Молдови. На основі дослідження будівельних пам’яток, поховальних решток, керамічних матеріалів визначено наступні спільні риси матеріальної і духовної культури міст західного прикордоння Золотої Орди: схожі принципи забудови міст та інтер’єрного облаштування жител; однакова орієнтація кістяків та наявність супроводжуючого інвентаря у похованнях. На основі дослідження визначено торгівельні взаємозв'язок між містами. В третьому розділі проаналізовано ключові методологічні аспекти викладання історії (особливості вибору типу уроку, його структура; вибору доречних методів, прийомів, засобів; вибір методики для реалізації компетентнісного підходу) та представлені педагогічні рекомендації щодо особливостей викладання золотоординської проблематики у шкільному курсі історії. Зроблений акцент на використанні сучасних технологій у шкільному курсі історії у поєднанні з класичними методами викладання з метою підвищення мотивації учнів та розвитку навичок досягнення поставлених цілей та задач. Результати дослідження можуть бути використані при розробці навчально-методичних матеріалів у викладанні шкільного курсу історії, позашкільній та гуртковій роботі, а також для подальших наукових досліджень у сфері історії та археології. (en) The master's thesis highlights the specific features, chronology, territorial distribution, and cultural interactions among the cities located in the western borderlands of the Golden Horde, and provides recommendations on teaching the Golden Horde topic within the school history curriculum. The first chapter, based on an analysis of the military campaigns of the Mongol army and the Lithuanian prince Algirdas, clarifies the chronology and the territorial extent of the Golden Horde culture on the territory of Ukraine (1236–1362 in Podillia, 1236–1443 for the entire territory of modern Ukraine); it also characterizes the historiography and sources related to the study of Golden Horde culture in Ukrainian lands. The second chapter examines and analyzes the features of the cultural development of border cities of the Golden Horde located in present-day Ukraine and Moldova. Based on the study of architectural monuments, burial remains, and ceramic materials, the following common features of the material and spiritual culture of the western border cities of the Golden Horde have been identified: similar principles of urban planning and residential interior design; identical orientation of skeletons and the presence of accompanying grave goods in burials. The study also determines the existence of trade connections between these cities. The third chapter analyzes key methodological aspects of teaching history (the peculiarities of lesson type selection and structure, the choice of appropriate methods, techniques, and tools, as well as approaches for implementing the competency-based model) and presents pedagogical recommendations for teaching topics related to the Golden Horde in the school history course. The emphasis is placed on the integration of modern technologies with classical teaching methods to enhance students’ motivation and develop their goal-oriented and problem-solving skills. The results of the research can be applied in the development of educational and methodological materials for teaching school history, in extracurricular and club activities, as well as in further academic research in the fields of history and archaeology.