Розвиток освіти євреїв на Єлисаветградщині (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
Дата
2023
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Опис
(ua) Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 011 – Освітні, педагогічні науки. – Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка. Кропивницький, 2023. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано новий підхід до вирішення важливої й актуальної проблеми, що полягає в комплексному і всебічному висвітленні розвитку освіти євреїв на Єлисаветградщині у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. У роботі вперше, на основі аналізу джерел і сучасного осмислення проблеми, цілісно схарактеризовано розвиток освіти євреїв на Єлисаветградщині у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття; виявлено соціокультурні передумови розвитку єврейської освіти на Єлисаветградщині в означений період: сформованість традиційної освіти на засадах історії та культури єврейського народу; піднесення соціально-економічних перетворень у суспільстві, що потребувало масової освіти, підготовку кваліфікованих фахівців із різних сфер життя; впровадження урядових реформ щодо єврейської освіти; започаткування єврейських навчальних закладів різних типів, нормативне забезпечення їх діяльності; активна діяльність єврейських громад, приватна ініціатива громадських діячів у створенні єврейських освітніх інституцій; розкрито провідні чинники розвитку єврейської освіти на Єлисаветградщині у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття: поліетнічність регіону, наявність законодавчої регламентації єврейської освіти; встановлення громадсько-державного характеру організаційних засад її діяльності; вияв громадської ініціативи у відкритті єврейських навчальних закладів; врахування в організаційно-змістових аспектах діяльності єврейських шкіл соціальних та економічних потреб розвитку краю; досліджено процес формування та розвитку мережі єврейських початкових, загальноосвітніх та професійних навчальних закладів на Єлисаветградщині у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Уточнено інформацію про еволюцію освіти єврейської національної меншини в тогочасній країні; організацію єврейської освіти на Єлисаветградщині в окреслених хронологічних межах. Подальшого розвитку набули історіографія проблеми та класифікація джерел дослідження на основі проблемно-хронологічного підходу; місце і роль навчальних закладів для євреїв Єлисаветградщини в системі вітчизняної освіти. До наукового обігу введено нові архівні матеріали, дослідження краєзнавчого спрямування, що стосуються розвитку освіти євреїв краю у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. У процесі дослідження з’ясовано, що друга половина XIX – початок XX століття стає періодом не тільки суспільного, наукового, національного відродження, а й часом стрімкого розвитку єврейської освіти. Виявлено соціокультурні передумови розвитку єврейської освіти на Єлисаветградщині у другій половині ХІХ – на початку ХХ століття: сформованість традиційної освіти на засадах історії та культури єврейського народу; піднесення соціально-економічного перетворень у суспільстві, що потребувало масової освіти, підготовку кваліфікованих фахівців з різних сфер життя; впровадження урядових реформ щодо єврейської освіти; започаткування єврейських навчальних закладів різних типів, нормативне забезпечення їх діяльності; активна діяльність єврейських громад, приватна ініціатива громадських діячів у створенні єврейських освітніх інституцій. Співіснування різних етносів було особливістю єлисаветградської культури другої половини XIX – початку XX століття, воно спричинило до виникнення міжкультурних діалогів на території краю, чим сприяло поступовому змішуванню етнокультур та здійснювало вплив на формування культурно-освітнього життя Єлисаветградщини. Встановлено, що провідними чинниками розвитку єврейської освіти на Єлисаветградщині в означений період були: поліетнічність регіону, наявність законодавчої регламентації єврейської освіти; встановлення громадсько-державного характеру організаційних засад її діяльності; вияв громадської ініціативи у відкритті єврейських навчальних закладів; врахування в організаційно-змістових аспектах діяльності єврейських шкіл соціальних та економічних потреб розвитку краю. Визначено основні напрямки діяльності Єлисаветградської єврейської громади у галузі освіти: сприяння розширенню мережі навчальних закладів для дітей євреїв, матеріальне забезпечення освітніх установ, підвищення добробуту вчителів, поліпшення їхніх побутових умов, прагнення до загальної початкової освіти єврейських дітей, заохочення і підтримка учнів з незаможних прошарків населення, залучення широкої громадської допомоги для підтримки єврейського шкільництва. З’ясовано, що у другій половині XIX – на початку XX століття на Єлисаветградщині складалася досить чітка, розгалужена система закладів освіти різного типу, рівня і форми власності, в яких здобували освіту євреї. Виявлено, що освіта єврейських дітей в різних навчальних закладах мала свої особливості й відмінності як за змістом, так і за формами її реалізації. Формування мережі єврейських шкіл було основою для національного і культурного відродження єврейського населення, що забезпечило підвищення загального показника освіченості мешканців краю. Виховуючи своїх дітей, євреї дбали не лише про загальну, але й релігійну освіту, не безпідставно вбачаючи в цьому надійні засади духовності. Основою духовного життя євреїв була іудейська релігія і система виховання й освіти,
Ключові слова
Бібліографічний опис
Васютинська Є. А. Розвиток освіти євреїв на Єлисаветградщині (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії : спец. 011 «Освітні, педагогічні науки» / Єлена Артурівна Васютинська ; Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка . – Кропивницький, 2023. – 245 с.