Гендерний аналіз, аудит та бюджетування
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.cusu.edu.ua/handle/123456789/4503
Переглянути
5 результатів
collection.search.results.head
Документ Методичні рекомендації до проведення літньої школи «Тренінг з гендерної рівності»(ЦДУ імені В. Винниченка, 2023) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) З 01 червня 2022 року в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка розпочалася реалізація проєкту «Субнаціональна гендерна рівність: баланс цінностей ЄС та українських реалій» за програмою ЄС Еразмус+ з напрямку Жан Моне. Безпосереднє виконання проєкту розпочалося з організації у червні 2022 року літньої школи «Тренінг з гендерної рівності» для студентів та вчителів. У методичних рекомендаціях висвітлюються особливості організації та проведення школи, де розглядаються проблеми прихованого навчального плану в системі освіти, гендерного дисбалансу української освіти на національному та субнаціональному рівнях, дискримінації та сексуальних домагань в освіті, причини протидії гендерній рівності в Україні та гендерні аспекти рівності в політико-правовій сфері на національному та субнаціональному рівнях.Документ Регіональний індекс гендерного розриву для України у 2020 році(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат ЯрославовичДокумент Гендерні аспекти «прихованого навчального плану»(2022) Пасічник, Наталя Олексіївна; Лупан, Ірина Володимирівна(ua) Дана стаття присвячена аналізу результатів теоретико-прикладного дослідження гендерних аспектів «прихованого навчального плану» на рівні загальноосвітнього навчального закладу. Визначено, що в українській системі освіти декларується значущість гендерної рівності, проголошується розбудова гендерно орієнтованої освіти, але в практиці освітньої діяльності часто відтворюються гендерні стереотипи, нав’язуються певні гендерні ролі й шаблони мислення, соціальні очікування, способи поведінки, тобто, реалізуються гендерні аспекти «прихованого навчального плану». У статті представлено аналіз гендерних аспектів таких структурних елементів «прихованого навчального плану» як освітнє середовище загальноосвітнього навчального закладу; зміст освіти; міжособистісна комунікація у процесі навчання. При дослідженні складових «прихованого навчального плану» було використано: гендерний аналіз закладу освіти з обчисленням індексу гендерного паритету; веб-додаток (Voyant Tools) для аналізу шкільної документації; анкетування, інтерв’ю, спостереження задля виявлення гендерних стереотипів та сегрегації за статевою ознакою; гендерна експертиза навчальних підручників за визначеними полями гендерного аналізу; гендерна експертиза уроків. Аналіз результатів анкетування педагогічних працівників та гендерна експертиза уроків засвідчили наявність проявів «прихованого навчального плану» серед освітян. Виявилась гендерна стереотипність щодо «статевості» людських якостей і психологічних рис; несприйняття фемінітивів і гендерованого освітнього простору; підтримка різних програм для дівчат і хлопців з трудового навчання. Хоча переважна більшість освітян вважають досягнення гендерної рівності актуальною проблемою, вони визнають свою необізнаність щодо «прихованого навчального плану» й готові співпрацювати з фахівцями з гендерної проблематики. Результати анкетування учнів та учениць 5-8 класів також підтвердили наявність гендерних стереотипів у комунікації вчительства з учнівством; домінування симпатій учнів та учениць до різних навчальних предметів; виявили наявність гендерних стереотипів щодо використання вільного часу. Гендерна експертиза підручників виявила наявність незначної кількості гендерних стереотипів і засвідчила позитивні зміни з позицій гендерної рівності та чутливості у нових підручниках.Документ Прогностичний аналіз індексу глобального гендерного розриву для України(2022) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У статті проведено дослідження для України часових рядів індексу глобального гендерного розриву (ІГГР), який розраховується за методологією Всесвітнього економічного форуму з 2006 року, та його складових показників протягом 2006–2022 рр., а також спрогнозовано значення ІГГР на 2023-2025 роки. Виявлено, що сфера економічної участі та можливостей характеризується стабільним покращенням лише одного з п’яти показників, а саме, показника купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності. Саме цей показник впливає (і швидше за все й далі впливатиме) на значення ІГГР. Сфера освіти в Україні дає можливість перебувати на першому місці за всіма її складовими протягом усього періоду. Показники сфери здоров’я через їх високі рейтингові місця також не впливатимуть у майбутньому на рейтингові місця України. Найбільший вплив на рейтингове місце України за ІГГР справляє сфера розширення політичних можливостей. Тут спостерігається повільне збільшення представництва жінок у парламентів, останні вісім років трохи покращилася ситуація з представництвом жінок на міністерських посадах і поки що незмінна ситуація з показником “Роки з жінкою/чоловіком на чолі держави (останні 50)”. Після проведення аналізу складових загального та нормованого рейтингів країн за ІГГР у статті зроблено висновок, що за швидкістю подолання гендерної нерівності Україна значною мірою поступається іншим країнам світу. Крім того, авторами визначені ті сфери політичних та соціальних рішень, які напряму впливатимуть на покращення ситуації з гендерною рівністю. Це сфера економічної участі й можливостей, яка характеризується стабільним покращенням паритету купівельної спроможності на одну особу населення у контексті гендерної рівності, та сфера розширення політичних можливостей. Дослідження прогнозу ІГГР та рейтингових місць для України на найближчі три роки дало можливість зробити припущення про повільне підвищення показника ІГГР до 0,722 та про стабілізацію нормованого рейтингу України на рівні 50-го місця.Документ Математико-статистичні методи в гуманітарних дослідженнях(«Baltija Publishing», 2022) Акбаш, Катерина Сергіївна; Пасічник, Наталя Олексіївна; Ріжняк, Ренат Ярославович(ua) У розділі описуються особливості застосування математико-статистичних методів для розрахунку індексу гендерного розвитку (Gender Development Index) та індексу гендерної нерівності (Gender Inequality Index) на субнаціональному рівні. У процесі дослідження застосовувалися визначення нульових та екстремальних значень масивів, агрегування даних з використанням середніх геометричних та середніх гармонійних величин, обрахунок показників зв’язків між масивами даних та ін. Результатами дослідження встановлено. Коректування бази показників для визначення індексу гендерного розвитку дозволило вдосконалити методику адаптації розрахунку цього індексу до регіональної специфіки. Апробація зазначеної методики для регіонів України дасть можливість уточнити GDI для кожного окремо взятого регіону і, відповідно, врахувати регіональні особливості при реалізації різноманітних соціально-економічних програм розвитку людського потенціалу з урахуванням гендерного фактору. Розширення бази показників визначення індексу гендерної нерівності дозволило створити нову методику регіональної адаптації GII. Апробація зазначеної методики на прикладі Кіровоградської області дасть можливість уточнити в порівнянні з розрахунком за базовою методикою показник GII і, як наслідок, підготувати більш об’єктивні політичні, економічні і соціальні рекомендації в контексті розвитку людського потенціалу з урахуванням гендерного фактору.