Перегляд {{ collection }} за Ключові слова "choreography"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Створення сценічного костюма для дитячого хореографічного колективу
(2018) Абрамова, Оксана Віталіївна; Єжова, Ольга Володимирівна; Куценко, Тетяна Володимирівна; Хріненко, Тетяна Вікторівна; Abramova, O. V.
(en) Article is devoted to a problem of designing of a scenic suit for children's choreographic collective taking into account the scenario of a performance, requirements to a kidswear and a creative source. Features of creation of a collection of scenic suits on the example of suits to the «Alice. To return time» musical. During creation of forms of scenic clothes it is considered the ideas of the production director, the character and a complex of the carried-out movements are combined during dance with dress codes which emphasized and strengthened scenic images. «Chess» is analysed proportions, a silhouette, a form, color of a creative source and transformation of subject forms to suit forms is carried out.
Формування soft skills майбутнього хореографа у процесі навчання у ЗВО
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Лавриненко, Світлана Олександрівна; Lavrynenko Svitlana Oleksandrivna
(ua) У статті досліджується процес формування формування soft skills майбутнього хореографа у процесі навчання у ЗВО, який являється важливим елементом для забезпечення майбутнього успішного працевлаштування на ринку праці. Проаналізовано трактування сутності категорії «soft skills» та досліджено основні характеристики soft skills. Встановлено, що є три категорії soft skills: соціально-комунікативні (комунікативні навички, міжособистісні навички, навички групової роботи, етика спілкування, трудова етика тощо), когнітивні (критичне мислення, навички вирішення проблем, новаторське мислення, таймменеджмент тощо), атрибути особистості і складові емоційного інтелекту (емоційний інтелект, чесність, оптимізм, гнучкість, креативність, мотивація, емпатія тощо). Проаналізовано, що Стандарт вищої освіти зі спеціальності «Хореографія» визначає весь спектр спеціальних компетентностей та результатів навчання майбутніх хореографів. Проаналізовано процес формування soft skills у майбутніх хореографів через аналіз освітнього стандарту їх спеціальності. Здійснено загальний огляд навчальних компонентів у освітній програмі «Хореографія» з позиції забезпечення формування soft skills. Проаналізовано навчальні дисципліни зі спеціальності «Хореографія», які скеровані на формування різних soft skills у майбутніх хореографів. Проаналізовано дисципліну «Загальна теорія моралі та професійна етика» в ракурсі її можливостей безпосередньо формувати soft skills майбутнього хореографа, яка сприяє формуванню комунікативних компетенцій. Встановлено, що найбільш значущими в формуванні комунікативних компетенцій виступають особистісні показники в декількох планах: індивідуально-особистісному, комунікативному, соціально-психологічному, морально-політичному. Встановлено, що комунікативна культура студентів в ході вивчення навчальної дисципліни «Загальна теорія моралі та професійна етика» як інтегративне особистісне утворення, де в його структурі виокремлюють показники: за когнітивним критерієм, за емоційно-ціннісним критерієм, за поведінковим критерієм. Визначено, що після завершення навчальної програми майбутні хореографи на засадах компетентнісного підходу повинні розвинути soft skills за трьома профільними вимірами Creating (CREA), Performing (PERF) та Appreciating and Analysing (APAN).
Формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін у процесі фахової підготовки
(2023) Короткевич, Ксенія Єгорівна; Korotkevych, K. Y.
(ua) Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 011 – Освітні, педагогічні науки. – Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, Кропивницький, 2023. У дисертації представлено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення проблеми формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін у процесі фахової підготовки. Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: уперше визначено сутність поняття «уміння навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін» (як комплекс мотивовано-вольових дій активно-пізнавального характеру, спрямованих на реалізацію функцій самостійного, раціонального планування, самоуправління та самоконтролю щодо власної освіти з метою досягнення найбільш продуктивних результатів та ефективного особистісного, професійного і творчого саморозвитку та самореалізації в галузі хореографічного мистецтва); виокремлено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови (підвищення самомотивації студентів до професійного самовдосконалення; активізація самостійної освітньої діяльності студентів-хореографів у різних формах організації навчання (аудиторна, дистанційна, самопідготовка); стимулювання майбутніх викладачів хореографічних до саморефлексії та аналізу власних начальних дій) формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін у процесі фахової підготовки; розроблено й апробовано авторську методику формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін у процесі фахової підготовки; уточнено сутність понять «синергетика», «самоорганізація», «педагогічна самоорганізація» в контексті проблеми дослідження; конкретизовано шляхи реалізації потенціалу самоорганізації в системі професійної підготовки викладачів мистецьких дисциплін; подальшого розвитку набули зміст, форми, засоби та методи формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін у процесі фахової підготовки. Визначено, що структуру умінь навчальної самоорганізації студентів-хореографів складають планувально-стратегічний (здатність чітко визначати цілі професійного навчання, активно мотивувати себе на освіту і самоосвіту, планувати та обирати найбільш оптимальні засоби реалізації навчання, проектувати та прогнозувати можливі результати навчальної діяльності); управлінсько-регулятивний (уміння ефективно працювати з інформаційними джерелами, творчо розробляти та застосовувати різні види, форми і методи власної навчальної діяльності, управляти та здійснювати самоконтроль власної освіти) та інтроспективно-оцінний (уміння здійснювати самоспостереження та самоаналіз, адекватно і критично оцінювати та інтерпретувати результати навчання, робити висновки щодо виправлення недоліків навчання та перспектив розвитку). Обґрунтовано доцільність використання синергетичного, акмеологічного та компетентнісного наукових підходів як методологічних засад дослідження, обґрунтовано логічність опори на спеціальні принципи формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін у процесі фахової підготовки, а саме: ціннісно-смислової регуляції діяльності, професійного самоменеджменту та індивідуалізації навчання. Розроблено педагогічні умови, впровадження яких у процес фахової підготовки майбутніх викладачів хореографії забезпечує ефективний вплив на формування умінь навчальної самоорганізації, а саме: підвищення самомотивації до професійного самовдосконалення, активізація самостійної освітньої діяльності у різних формах організації (аудиторна, дистанційна, самопідготовка), стимулювання студентів до саморефлексії та аналізу власних навчальних дій. Представлено організаційно-методичну модель формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін, що містить проєктивно-цільову (мета, наукові підходи та принципи, структурні компоненти) та процесуально-змістову (система критеріїв та показників, педагогічні умови, етапи і методи навчання) складові, реалізація якої забезпечила логічне і планомірне досягнення запланованого результату. За розробленими критеріями (прогностичним, операційним та рефлексійним) здійснено перевірку стану сформованості та визначено три рівня (високий, середній, низький) сформованості умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін. Зафіксовано, що до застосування експериментальної методики більшість з них перебуває на низькому та середньому рівнях сформованості. У ході формувального експерименту перевірено дієвість педагогічних умов та апробовано авторську методику формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін, що впроваджувались в освітній процес протягом трьох етапів: цілепокладального, функціонального та аналітичного, зміст кожного з яких був спрямований на послідовне формування компонентів структури означеного феномену. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи засвідчив наявність позитивної динаміки у рівнях сформованості в учасників експериментальної групи у порівнянні зі студентами контрольної групи, що було підтверджено засобами математичної обробки числових даних (критерій Пірсона χ2). Практичне значення дослідження визначається: експериментально підтвердженою ефективністю запропонованої методики та її спрямованістю на підвищення якості підготовки здобувачів вищої освіти мистецького профілю; перспективністю використання матеріалів, висновків і експериментальних даних дослідження для доповнення і оновлення змісту фахових (теоретичних і виконавських) дисциплін, передбачених програмою професійної підготовки бакалавра за спеціальністю 024 Хореографія, а саме: «Історія хореографічного мистецтва», «Практикум з хореографічної підготовки», «Методика роботи з дитячим хореографічним колективом», різних видів педагогічної практики, для написання науково-методичних праць.