Перегляд {{ collection }} за Автор "Zavitrenko, Dolores Zhoraivna"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Корекція інтелектуальних порушень в учнів спеціальної школи на уроках географії
(2023) Завітренко, Долорес Жораївна; Березенко, Наталія Олегівна; Нагорна, Олена Василівна; Berezenko, Natalia Olegivna; Zavitrenko, Dolores Zhoraivna; Nahorna, Olena Vasylivna
(ua) Вивчення географії передбачає активне функціонування вищих психічних процесів: мислення, уваги, пам’яті, уяви тощо. Дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених показало, що систематичне використання спеціальних прийомів роботи, спрямованих на корекцію і подальший розвиток цих процесів дають позитивні результати. Перспективу нашого дослідження вбачаємо у розробці та впровадженні у навчання учнів з ІП новітніх корекційно спрямованих засобів навчання з географії з друкованою основою. Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого і, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики. Педагогічна система базується на інноваційній діяльності, формуванні і розвитку загальнолюдських цінностей, розвитку потенційних можливостей учасників навчально-виховного процесу, самореалізації особистості. Нагальна необхідність врахування сприйняття учнів, допоможуть розпізнати в кожному школяреві його індивідуальні особливості та допоможе дитині швидко сприймати навчальний матеріал як йому зручно, і на цій основі виховувати у нього прагнення до пізнання та набуття різних видів компетентностей. Системне використання інтерактивних методів є актуальним для сучасної освіти, та виступає ґрунтовною складовою у формуванні компетентної особистості учня як громадянина демократичного суспільства. Головним завданням роботи спеціальної школи визначено педагогічну корекцію інтелектуальних порушень у школярів. Ефективність педагогічної корекції на уроках географії залежить від врахування стану інтелектуального розвитку дітей, властивих їм індивідуально-типологічних особливостей, дотримання індивідуального підходу та виховання інтересу до уроків географії. Такий підхід забезпечить виконання спеціальною школою основного завдання щодо роботи з учнями з інтелектуальними порушеннями. У статті наголошується, що порушення вищих форм пізнавальної діяльності у школярів з інтелектуальною недостатністю призводять до значних труднощів при оволодінні навчальним матеріалом. Спеціальна школа - це навчальний заклад, який розрахований на інтелектуальний потенціал цих учнів i навчання в якому дає їм можливість після закінчення адаптуватись до життя в суспільстві. Враховуючи труднощі оволодіння ними знаннями, об'єм навчальною матеріалу зменшений порівняно з загальноосвітньою школою. (en) The study of geography involves the active functioning of higher mental processes: thinking, attention, memory, imagination, etc. The study of domestic and foreign scientists showed that the systematic use of special work methods aimed at the correction and further development of these processes yield positive results. We see the perspective of our research in the development and implementation of the latest correction-oriented teaching aids in geography with a printed basis in the education of students from IP. The current stage of the development of the education system in Ukraine is characterized by educational innovations aimed at preserving the achievements of the past and, at the same time, at modernizing the education system in accordance with the requirements of the times, the latest achievements of science, culture and social practice. The pedagogical system is based on innovative activities, the formation and development of universal values, the development of the potential opportunities of the participants in the educational process, and the self-realization of the individual. The urgent need to take into account the perception of students will help to recognize the individual characteristics of each student and will help the child to quickly perceive the educational material as it is convenient for him, and on this basis to nurture in him the desire for knowledge and the acquisition of various types of competences. The systematic use of interactive methods is relevant for modern education, and acts as a fundamental component in the formation of a competent personality of a student as a citizen of a democratic society. The main task of the work of the special school is the pedagogical correction of intellectual disorders in schoolchildren. The effectiveness of pedagogical correction in geography lessons depends on taking into account the state of intellectual development of children, their individual and typological features, observing an individual approach and fostering interest in geography lessons. This approach will ensure that the special school fulfills the main task of working with students with intellectual disabilities. The article emphasizes that violations of higher forms of cognitive activity in schoolchildren with intellectual disabilities lead to significant difficulties in mastering educational material. A special school is an educational institution that is designed for the intellectual potential of these students and the training in which gives them the opportunity to adapt to life in society after graduation. Taking into account the difficulty of mastering their knowledge, the amount of educational material is reduced compared to a comprehensive school.
Психічний розвиток дітей із порушенням опорно-рухового апарату (ДЦП)
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Завітренко, Долорес Жораївна; Березенко, Наталія Олегівна; Zavitrenko, Dolores Zhoraivna; Berezenko, Nataliia Olegivna
(ua) У статті розглядається проблема дітей із порушенням функцій опорно-рухового апарату, яким характерні розлади емоційно-вольової сфери. З точки зору науковців створення спеціальної системи підготовки дитини з порушеннями психофізичного розвитку до навчання в інтегрованому освітньому просторі, де така дитина знаходиться у спільноті дітей з нормальним розвитком, дає можливість дитині з порушеннями реалізувати себе та пристосуватися у сучасному загальноосвітньому середовищі. У своїх вчинках діти з інвалідністю керуються в основному емоцією задоволення, бажанням даного моменту. Ступінь порушення рухових функцій не визначає ступінь порушення емоційно-вольової та інших сфер особистості у таких дітей. При ДЦП можна говорити про особливий вид психічного дизонтогенезу – дефіцитарний розвиток. Виражена диспропорційність і нерівномірний, порушений темп розвитку, а також якісна своєрідність у формуванні психіки – це головні особливості пізнавальної діяльності та всієї особистості дитини з ДЦП. Разом з тим, важкі рухові розлади можуть бути поєднані із затримкою психічного розвитку, спостерігаються мовленнєві та сенсорні дефекти. Дитячі церебральні паралічі характеризуються особливостями порушень пізнавальної діяльності, моторної, мовної а також нервовопсихічної сфери, при цьому міра вираженості залежить від локалізації і важкості ураження кори головного мозку. Ці особливості чинять негативний вплив на розвиток дітей дошкільного віку і становлення особистості в цілому. Встановлено основні особливості психічного розвитку дітей із порушенням опорно-рухового апарату, описано характерні для дітей із церебральним паралічем специфічні відхилення в психічному розвитку. Визначено, що хронологічне дозрівання психічних функцій дітей з церебральним паралічем різко затримується, на цьому тлі виявлено різні форми порушення психіки, перш за все пізнавальної діяльності Зроблено висновок, що дитячий церебральний параліч є складним захворюванням центральної нервової системи, і це веде не тільки до рухових порушень, але і визиває затримку чи патологію розумового розвитку, мовну недостатність, порушення слуху, зору і таке інше. Усе це свідчить про своєрідний дисгармонійний психічний розвиток дитини з ДЦП. Запропоновано програму корекції емоційно-пізнавальної сфери для дітей з порушенням функцій опорно-рухового апарату.
Формування мовленнєвих навичок учнів спеціальної школи
(2023) Завітренко, Долорес Жораївна; Снісаренко, Ірина Євгеніївна; Zavitrenko, Dolores Zhoraivna; Snisarenko, Iryna Yevheniivna
(ua) Успішне виконання роботи з розвитку мовлення учнів спеціальної школи, яка є складним і багатоплановим процесом, потребує значних зусиль як з боку педагогів, так і школярів. У статті з’ясовано, що успіх процесу формування мовленнєвих навичок забезпечується кропіткою роботою над удосконаленням змісту завдань та доцільністю добору вправ для зазначеної категорії учнів. На думку багатьох педагогів (Колупаєва А. А, Ховланд К., Хренова В. В., Шнайдер В. та ін.), викладанню мови належить важливе місце в загальній системі навчально-виховної роботи спеціальної школи. Від успішного засвоєння мови дітьми з особливими освітніми проблемами багато в чому залежить їхня успішність із усіх інших шкільних предметів. Через те, що початковий період є складним для дітей з особливими освітніми потребами, вони різко відстають від своїх однолітків із нормальним інтелектом у підготовці до сприйняття та засвоєння шкільного матеріалу. Це є очевидним у порушенні психофізичних функцій, які безпосередньо беруть участь у акті читання та письма, слухової, зорової та просторової орієнтації та уявлень, артикуляції, загальної моторики, організованої уваги. У добукварний період учні вчаться складати й аналізувати прості речення з двох-трьох слів. У цей період гра, ігрові моменти повинні переважати над управами, заняття за своїм характером слід наблизити до цікавої для дітей побутової та ігрової діяльності. У зазначений період вирішується також завдання підготовки учнів до навчання письма. Ця робота включає спеціальні вправи для розвитку моторики мови, оскільки в дітей порушеним інтелектом, разом із загальною моторною невправністю, недостатнім розвитком рухів і малою їх координацією, найбільше страждають дрібні мʼязи руки. В кінці добукварного періоду проводиться облік результатів навчання: уміння складати й аналізувати речення, ділити слова на склади, виділяти звуки в словах. Букварний період - це період навчання грамоти, коли мова стає не тільки засобом спілкування, але й предметом вивчення. Учні знайомляться зі звуками і буквами рідної мови, вчаться складати склади, слова і речення, опановуючи елементарні навички читання і письма. Автори статті пропонують зважувати на орієнтовне планування уроків навчання грамоті, яке орієнтує вчителя, головним чином, на формування в школярів з ООП навичок звукобуквенного аналізу та синтезу, що є основою навчання читання і письма. У статті наголошується, що навчання грамоті в спеціальній школі, так само як у звичайній, відбувається через використання аналітико-синтетичного методу, при цьому специфічні особливості розвитку школярів з ООП вносять певні корективи у застосування аналітико-синтетичного методу в спеціальній школі. Зокрема, подовжується термін навчання грамоти: на вивчення кожного звуку, букви відводиться більша кількість часу для кращого засвоєння їх; схожі звуки та букви вивчаються з певною перервою, тощо. Автори звертають особливу увагу на той факт, що вироблення навички читання відбувається складним шляхом, який складається з ряду послідовних етапів. Спочатку це є сприйняття та зʼєднання окремих букв у склади. Надалі школярі набувають уміння читати їх разом. Потім формується вміння розуміти цілі слова, і читання з поскладового переходить на читання цілими словами. Порядок навчання написанню елементів залишається той самий, що й у добукварний період, проте додатково до рекомендованих раніше вправ авторами рекомендується використовувати набір елементів рукописних букв. У статті також запропоновано вправи на формування навички свідомого письма, які є складніші за характером виконання, тому потребують підготовчої роботи. У роботі наголошено, що головним завданням післябукварного періоду є оволодіння навичкою фонетично правильного письма, формування якої повинно бути засновано на ретельному звуко-буквенному аналізі і синтезі. Отже, формування навичок спілкування дітей з ООП повинно грунтуватися на їхній діяльності, а також на принципах, змісті і методичних засобах навчання, визначених у чинній системі навчання мови. Спеціальна корекційна робота, спрямована на активізацію комунікативних навичок школярів з особливими потребами, повинна сприяти успішній корекції в них вад інтелекту та інтенсифікації загального розвитку.