Перегляд за Автор "Snisarenko, I."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Використання інфінітивних маркерів у конструкції accusativus cum infinitivoв середньоанглійській мові
(КОД, 2019) Леонідов, Олександр Сергійович; Leonidov, O.; Снісаренко, Ірина Євгеніївна; Snisarenko, I.
(uk) У статті подано результати дослідження особливостей використання маркерів інфінітива в конструкції accusativus cum infinitivo на матеріалі середньоанглійських текстів. Дослідження включає кількісні показники вживання інфінітивних конструкцій із маркерами toі for toу випадку комплементації дієслів різних семантичних груп. Встановлено залежність між маркуванням інфінітивної конструкції та жанром тексту, періодом і регіоном написання пам’ятки, структурно-семантичними особливостями розглянутих речень.
Граматичні відхилення від мовної норми у англомовному готичному романі 18 століття
(КОД, 2018) Снісаренко, Ірина Євгеніївна; Snisarenko, I.; Дрозд, Олена; Drozd, О.
(uk) У статті розглядаються граматичні особливості тексту англомовного готичного роману 18 століття, зокрема, вживання артиклів, займенників, ступенів порівняння прикметників, порушення узгодження підмета і присудка, використання подвійного заперечення, інверсій та еліпсу дієслівних форм. Основна увага звертається на ненормативне використання цих одиниць у тексті першого в історії жанру англомовного готичного роману, що слугували відображенням складного процесу розвитку мовної та літературної традиції зазначеного періоду. Для аналізу граматичних відхилень залучено матеріал двох граматик 18 століття, у яких наведені основні правила та рекомендації до вживання мовних одиниць. Це дало змогу авторам порівняти вживання граматичних явищ у тексті досліджуваного твору з актуальними на той час нормами та встановити відхилення шляхом зіставлення граматичних правил, подані в згаданих граматиках, з конкретними випадками вживання граматичних одиниць у тексті твору. Проаналізовані відхилення співіснують з нормативним вживанням мовних одиниць у тексті, що відображає неоднозначність та незавершеність процесу стандартизації мови у цей час. Виявлення граматичних характеристик текстів готичних романів у діахронії вбачається перспективним для подальших пошуків.
Сучасні інновації в процесі навчання англійської мови студентів немовних спеціальностей
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Снісаренко, Ірина Євгеніївна; Мехеда, Аліна Миколаївна; Mekheda, A.; Snisarenko, I.
(uk) У статті розглядаються особливості використання Інтернету та комп’ютерних технологій у навчанні англійської мови як допоміжного інструменту в реалізації навчальних стратегій. Запропоновано способи використання Інтернету та комп’ютерних технологій у процесі навчання англійської мови студентів немовних спеціальностей. Стаття містить описи програм (Classcraft, Aurasma, Augent Reality та ін.), а також можливості їх використання в процесі навчання студентів немовних спеціальностей.
Формування мовленнєвих навичок учнів спеціальної школи
(2023) Завітренко, Долорес Жораївна; Снісаренко, Ірина Євгеніївна; Zavitrenko, D.; Snisarenko, I.
(ua) Успішне виконання роботи з розвитку мовлення учнів спеціальної школи, яка є складним і багатоплановим процесом, потребує значних зусиль як з боку педагогів, так і школярів. У статті з’ясовано, що успіх процесу формування мовленнєвих навичок забезпечується кропіткою роботою над удосконаленням змісту завдань та доцільністю добору вправ для зазначеної категорії учнів. На думку багатьох педагогів (Колупаєва А. А, Ховланд К., Хренова В. В., Шнайдер В. та ін.), викладанню мови належить важливе місце в загальній системі навчально-виховної роботи спеціальної школи. Від успішного засвоєння мови дітьми з особливими освітніми проблемами багато в чому залежить їхня успішність із усіх інших шкільних предметів. Через те, що початковий період є складним для дітей з особливими освітніми потребами, вони різко відстають від своїх однолітків із нормальним інтелектом у підготовці до сприйняття та засвоєння шкільного матеріалу. Це є очевидним у порушенні психофізичних функцій, які безпосередньо беруть участь у акті читання та письма, слухової, зорової та просторової орієнтації та уявлень, артикуляції, загальної моторики, організованої уваги. У добукварний період учні вчаться складати й аналізувати прості речення з двох-трьох слів. У цей період гра, ігрові моменти повинні переважати над управами, заняття за своїм характером слід наблизити до цікавої для дітей побутової та ігрової діяльності. У зазначений період вирішується також завдання підготовки учнів до навчання письма. Ця робота включає спеціальні вправи для розвитку моторики мови, оскільки в дітей порушеним інтелектом, разом із загальною моторною невправністю, недостатнім розвитком рухів і малою їх координацією, найбільше страждають дрібні мʼязи руки. В кінці добукварного періоду проводиться облік результатів навчання: уміння складати й аналізувати речення, ділити слова на склади, виділяти звуки в словах. Букварний період - це період навчання грамоти, коли мова стає не тільки засобом спілкування, але й предметом вивчення. Учні знайомляться зі звуками і буквами рідної мови, вчаться складати склади, слова і речення, опановуючи елементарні навички читання і письма. Автори статті пропонують зважувати на орієнтовне планування уроків навчання грамоті, яке орієнтує вчителя, головним чином, на формування в школярів з ООП навичок звукобуквенного аналізу та синтезу, що є основою навчання читання і письма. У статті наголошується, що навчання грамоті в спеціальній школі, так само як у звичайній, відбувається через використання аналітико-синтетичного методу, при цьому специфічні особливості розвитку школярів з ООП вносять певні корективи у застосування аналітико-синтетичного методу в спеціальній школі. Зокрема, подовжується термін навчання грамоти: на вивчення кожного звуку, букви відводиться більша кількість часу для кращого засвоєння їх; схожі звуки та букви вивчаються з певною перервою, тощо. Автори звертають особливу увагу на той факт, що вироблення навички читання відбувається складним шляхом, який складається з ряду послідовних етапів. Спочатку це є сприйняття та зʼєднання окремих букв у склади. Надалі школярі набувають уміння читати їх разом. Потім формується вміння розуміти цілі слова, і читання з поскладового переходить на читання цілими словами. Порядок навчання написанню елементів залишається той самий, що й у добукварний період, проте додатково до рекомендованих раніше вправ авторами рекомендується використовувати набір елементів рукописних букв. У статті також запропоновано вправи на формування навички свідомого письма, які є складніші за характером виконання, тому потребують підготовчої роботи. У роботі наголошено, що головним завданням післябукварного періоду є оволодіння навичкою фонетично правильного письма, формування якої повинно бути засновано на ретельному звуко-буквенному аналізі і синтезі. Отже, формування навичок спілкування дітей з ООП повинно грунтуватися на їхній діяльності, а також на принципах, змісті і методичних засобах навчання, визначених у чинній системі навчання мови. Спеціальна корекційна робота, спрямована на активізацію комунікативних навичок школярів з особливими потребами, повинна сприяти успішній корекції в них вад інтелекту та інтенсифікації загального розвитку.