Перегляд {{ collection }} за Автор "Shulska, N. M."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Образ людини з інвалідністю в українському медіапросторі(2024) Гуманенко, Олександра Олександрівна; Гундерук, Олександра Олександрівна; Шульська, Н. М.; Зінчук, Р. С.; Hunderuk, O. O.; Shulska, N. M.; Zinchuk, R. S.(ua) У статті досліджено особливості зображення людей з інвалідністю в сучасному меді- апросторі. Звернуто увагу на специфіку висвітлення образу особи, що має інвалідність, у ЗМІ. Проаналізовано номінації осіб у чутливому медіаконтенті, схарактеризовано приклади порушення журналістської етики в матеріалах про людей цієї вразливої групи. Зауважено, що упродовж останніх років у ЗМІ зросла кількість публікацій, пов’язаних з особами, що мають інвалідність. Це зумовлено найрізноманітнішими причинами, головна з яких – росій- сько-українська війна. Спостережено, що журналісти, наслідуючи стереотипи, а також задля сенсаційності публікацій і привернення читацької уваги не завжди коректно зображу- ють тих, хто має інвалідність: надмірно їх жаліють або ж навпаки – занадто героїзують. Наведено рекомендації з Кодексу етики українського журналіста щодо коректного висвіт- лення в медіа людини з інвалідністю. Установлено, що головне завдання ЗМІ у зображенні таких осіб – уникати стереотипів і писати про них, як про повноцінних членів суспільства. На прикладі моніторингу журналістських матеріалів чутливої тематики диференційовано основні неточності, які допускають медійники у висвітленні осіб з інвалідністю: 1) вдаються до написання дуже жалібних текстів; 2) зображають таких людей як тягар для родичів; 3) надмірно героїзують; 4) особливо акцентують на інвалідності; 5) показують чоловіка / жінку / дитину з інвалідністю як пацієнта; 6) характеризують особу з інвалідністю в нега- тивному контексті. На основі проаналізованих заголовків масмедійних текстів акцентовано увагу на тих фразах і висловлюваннях, які не варто вживати в матеріалах чутливої тема- тики. Запропоновано поради щодо вдалої комунікації журналістів з особами цієї соціальної групи й коректних медіаномінацій, які передбачають актуалізацію на людиноцентризмі, етичних і мовних нормах, професійних стандартах. (en) The article studies peculiarities of the image of a person with a disability in the modern media space. Attention is drawn to the specifics of media coverage of the image of a person with a disability. The article analyses the nominations of people in sensitive media content and describes examples of violations of journalistic ethics in materials about people of this vulnerable group. It was noted that the number of publications related to persons with disabilities has increased in the mass media in recent years. This is due to a variety of reasons, the main one being the Russian-Ukrainian war. It has been observed that journalists, following stereotypes, as well as for the sake of sensationalism and attracting readers' attention, do not always correctly portray people with disabilities: they pity them too much or, on the contrary, heroise them too much. The article provides recommendations from the Code of Ethics of Ukrainian journalists on the correct coverage of a person with a disability in the media. It is established that the main task of the media in portraying such persons is to avoid stereotypes and write about them as full-fledged members of society. Using the example of monitoring of journalistic materials on sensitive topics, the main inaccuracies made by the media in covering persons with disabilities are differentiated: 1) they resort to writing very pitiful texts; 2) they portray such people as a burden for relatives; 3) they over-heroise them; 4) special emphasis is placed on disability; 5) they show a man/woman/child with a disability as a patient; 6) they characterize a person with a disability in a negative context. Based on the analyzed headlines of media texts, attention is focused on those phrases and expressions that should not be used in materials on sensitive topics. Several pieces of advice are offered for successful communication of journalists with people of this social group and correct media nominations, which include an emphasis on human centrism, ethical and linguistic norms, and professional standards.Документ Особливості висвітлення медіа чутливого контенту(2024) Гуманенко, Олександра Олександрівна; Гундерук, Олександра Олександрівна; Шульська, Н. М.; Кошак, О. М.; Gunderuk, O. O.; Shulska, N. M.; Koshak, O. M.(ua) Стаття присвячена дослідженню медіачутливого контенту та особливостям його висвітлення. Зауважено про те, що працівники ЗМІ, пишучи про людей із певними захворю- ваннями, порушують журналістику толерантності, вдаючись до етично некоректних слово- сполук чи висловлювань. У розвідці структуровано та комплексно проаналізовано некоректні номінації осіб із різними захворюваннями, представлені в мові сучасних українських медіа. До кожної некоректної лексеми запропоновано релевантні відповідники, що корелюють із пра- вилами соціального етикету. Зауважено, що анормативні номінації репрезентовані як у заго- ловковому комплексі публікацій, так і в самому текстовому наповненні. Спостережено, що вживання некоректних назв осіб не лише несе негативну семантику, але є образливим щодо цих категорій людей, порушує мовні й етичні норми, свідчить про непрофесійність журна- лістів і редакторів. Надано рекомендації про те, що певні характеристики стану здоров’я особи не потрібно аналогічно переносити на її номінацію, а на перше місце завжди варто ставити людину. Висвітлюючи проблеми вразливих груп населення, автори мусять співпере- живати зі своїми героями, не завдаючи шкоди ні їм, ні читацькій аудиторії. У журналіст- ських матеріалах необхідно уникати вживання медичних штампів, що здатні підсилювати стереотипне бачення осіб, а також не використовувати номінації, що передають небезпеку, страждання, ізоляцію чи пасивність. У гонитві за сенсаційністю чи клікабельністю соці- ально чутливих публікацій важливо не виходити за межі журналістської толерантності й за допомогою коректної лексики та термінології донести до читача важливу історію. Медій- ники повинні уникати стереотипів щодо зображення людей із різними захворюваннями, не деталізувати на неповносправності цих осіб, жаліти чи героїзувати, а показувати як здо- рових представників суспільства. (en) The article is devoted to the study of media-sensitive content and the peculiarities of its coverage. It was noted that media workers, writing about people with certain diseases, violate the journalism of tolerance by resorting to ethically incorrect phrases or expressions. The investigation structured and comprehensively analyzed incorrect nominations of people with various diseases, presented in the language of modern Ukrainian media. Relevant counterparts correlating with the rules of social etiquette are proposed for each incorrect lexeme. It is noted that anormative nominations are presented both in the title complex of publications and in the text content itself. It was observed that the use of incorrect names of persons not only carries negative semantics, but is offensive to these categories of people, violates linguistic and ethical norms, and shows the unprofessionalism of journalists and editors. Recommendations have been made that certain characteristics of a person’s health should not be similarly transferred to his nomination, and the person should always be put first. Highlighting the problems of vulnerable population groups, authors must empathize with their characters without harming either them or the readership. In journalistic materials, it is also necessary to avoid the use of medical labels that can reinforce a stereotypical view of individuals, as well as not to use nominations that convey danger, suffering, isolation or passivity. In the pursuit of sensationalism or clickability of socially sensitive publications, it is important not to go beyond the limits of journalistic tolerance and convey an important story to the reader with the help of correct vocabulary and terminology. Media workers should avoid stereotypes regarding the portrayal of people with various diseases, not detail the disabilities of these persons, pity or heroize them, but show them as healthy representatives of society.