Перегляд за Автор "Rastrygina, A."

Зараз показуємо 1 - 18 з 18

Digital Art as an innovative resource for professional artistic education
(2019) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, A.
(en) The ways of sorting out differences existing in professional artistic education due to the reconstruction of its content on the basis of the introduction of the latest artistic paradigm of education of the XXI century are considered in the article. The expediency of creating specific environment: the media space of artistic and creative activity, where the future teacher-musician acquires digital competence as a factor for the effective implementation of the latest artistic paradigm in modern higher education institutions, mastering the professionally directed digital competences, in the process of the development of innovative creative potential by means of digital art, is outlined.
Educational spase of free self - determination of a personality in context of pedagogy of freedom
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, A.
У статті розглянуто основні принципи педагогіки свободи і визначено можливості створення світнього простору вільного самовизначення в педагогічній практиці теперішнього часу.
Future teacher musician as a subject of professional and personality development in a university artistic educational space
(2019) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, A.; Jonas, K.; Otych, E.
(ua) Статтю присвячено проблемі становлення особистості студентів педагогічних спеціальностей у контексті концепції духовності виховання. Обґрунтовується значення духовності виховання як необхідної умови трансформації привласнених студентами духовних цінностей у їхні особистісні якості. Виявлено особливості прояву цих якостей у процесі соціальної та професійної діяльності майбутніх педагогів. Розкрито сутність педагогічних феноменів «духовне виховання», «виховання духовності» і «духовність виховання», проаналізовані можливості їхнього впливу на процес становлення особистості студента.
Pedagogy of Freedom as a Viable Basis for Implemeting Gender Equality in Ukraine’s Educational Institutions
(2023) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, A.; Ivanenko, N.
(en) In the state policies of European Union (EU) member countries, gender issues have become one of the main priorities since the 1990s, and independent Ukraine and Ukrainian non-governmental organisations have also gradually joined this agenda. Over the past three decades, Ukraine has engaged in efforts to restructure its educational institutions and processes on the basis of democratic principles free from any form of discrimination, including gender-related discrimination. These efforts have been promoted through joint projects with UN Women and other international organisations. While gender equality improvement strategies are now reflected in Ukrainian legislation, they are not yet fully implemented on the ground. In the context of presenting their concept of a pedagogy of freedom as a viable basis for the implementation of gender equality in Ukraine’s educational institutions, the authors analyse research literature devoted to addressing freedom and gender equality in educational policies. They conclude that individual learners’ free self-determination, self-development and self-realisation can only be an effective factor in realising gender equality if pedagogical activity and learning spaces are designed to support the development of learners’ full potential.
Practical Application of ExAt Techniques in Training Process of Would- be Music Art Teachers
(2021) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, A.; Guralnik, N.; Guralnik, N.; Strohal, T.; Zaitseva, A.
(en) The article presents possibilities of effective application of art-therapeutic methodological complex, built on the principles of intermodal approach, in the process of training of future music art teachers. Theoretical provisions on application of the creative self-expression through art therapy (ExAT), which can be used in the process of compiling the curricula, manuals and recommendations for students of higher education institutions. Considerable attention has been paid to the development of the spiritual sphere of a personality in the educational process by means of music therapy. The practical concept is represented by a set of art-therapeutic methods, the pedagogical potential of which helps future teachers to master the ExAT techniques in the process of studying professional disciplines. The material given in the article is to facilitate the effective professional development of future music teachers as art therapists, the development of their motivation for creative activity, the mobilization of internal mechanisms of selfregulation and healing, the restoration of mental and physical integrity through the use of creative self-expression therapy by the means of art for the sake of effective professional self-realization.
Reconstruction of the Content of Musical Pedagogical Education in Ukraine in the Context of Today’s Challenges
(2019) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, A.
The phenomenon of spiritual upbringing in the modern educational context
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, A.
(uk) В статті представлена авторська позиція щодо можливостей організації сучасного освітнього простору, однією із найбільш важливих характеристик якого є його духовність виховання – феномен, що виникає в освітньо-виховному процесі й стає підґрунтям для розкриття його призначення і ролі у сучасній педагогічній реальності. Представлено характеристику таких основоположних понять, як духовність виховання що є духовністю своєрідного, пов’язаного із галуззю освіти і виховання середовища, виокремлено явища, що властиві саме такому середовищу: загальна духовність виховання, прояв духовності виховання, простір духовності виховання, контекст духовності виховання, а також окреслено перспективи розвитку духовності виховання у сучасному освітньому просторі.
The Training of Music Teachers According to Humanistic Oriented Artistic Paradigm
(2020) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, A.; Guralnyk, N.; Zaitseva, A.
(en) Radical changes in educational policy require the enhancing of educational systems quality and aiming at humanistic values. In this context, problems related to the forming of creative, competitive, existentially free and at the same time responsible citizens of Ukraine, capable of cultural identification and having respect for the “Other’s” culture, get highly actualized. The article addresses the problem of improving the quality of training of specialists in the field of art in higher education, as a derivative of culture, in the context of a humanistic-oriented artistic paradigm. The introduction of the humanistic-oriented paradigm in art education has a dramatically innovative character, focusing future music teachers on the mobility and variability in the selection of forms and methods of artistic communication, and focuses on the subjective position of participants in the interaction with art. The accordance with international educational standards necessitates a holistic approach to the artistic and educational process need to prepare a competitive specialist. The article suggests the methods of theoretical analysis and generalization, which made it possible to formulate the investigated definition, which should be noted that a personality’s culture is characterized not only by the ability for direct dialogue with art but also by “communication on the point of works of art”. The phenomenology of communication in the artistic and educational projection is highlighted and the basic methodological guidelines for the formation are outlined. Particular attention is given on the outlining substantiating of an existential-reflective strategy of artistic and pedagogical communication of subjects of interaction with art in the context of a humanistic-oriented artistic paradigm.
Виховний сегмент професійно-особистісного розвитку майбутнього фахівця-міжнародника
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, A.; Клепар, Марія Василівна; Klepar, M.
(uk) У статті здійснено спробу представити можливості удосконалення виховного сегменту професійної підготовки майбутнього фахівця-міжнародника, визначити специфіку виховного середовища закладу вищої освіти, здатного забезпечити його професійно-особистісний розвиток та розширити уявлення про теоретико-методологічне підґрунтя й умови створення саме такого середовища, котре зумовлює як саморозвиток і самореалізацію особистості, так і зміни в системи професійної вищої освіти в цілому.
Впровадження моделі духовності виховання у вітчизняну вищу освіту початку ХХІ століття
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2025) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, A.
(ua) У статті порушено питання щодо оновлення сучасної вищої освіти на основі моделі духовності виховання у зв’язку з ситуацією, що наразі склалася у нашій країні через російсько-українську війну й необхідністю приєднання України до європейського співтовариства. Окреслено опубліковані у п’яти колективних монографіях теоретичні засади концепції духовності виховання, що розроблялася на початку ХХІ століття українськими й зарубіжними науковцями задля реконструкції змісту традиційної освіти й були представлені в якості векторів (духовність виховання як своєрідний фрагмент реальності та компонент і проблема виховання; контекст духовності виховання та можливості його розвитку в освітньої дійсності; горизонт духовності виховання як феномен реальності і фактор розвитку педагогічного процесу в контексті сучасної освітньої парадигми), котрі сприяли формуванню моделі духовності виховання та відкривали можливості її впровадження у систему освіти. Представлено авторське бачення можливостей впровадження досліджуваної моделі через донесення змістових характеристик духовності виховання, визначення завдань та способів їх вирішення у процесі її розвитку, розробкою дидактичної системи практичної реалізації розвитку духовності виховання в освітньому просторі сучасного ЗВО. Вважаємо, що саме такий ракурс наукових розвідок стане вагомим підґрунтям для застосування моделі духовності виховання як дієвої основи в оновленні сучасної вітчизняної системи вищої освіти й уможливити вирішення все ще існуючих культурно-освітніх та соціально-педагогічних проблем, що актуалізуються в сьогоденних реаліях та повернути їй статус центру становлення духовності народу в умовах війни та у повоєнні часи. (en) The article raises the issue of updating modern higher education on the basis of the model of spirituality of education in connection with the current situation in our country due to the russian-ukrainian war and the need for Ukraine to join the European community. Outlined theoretical principles of the concept of spirituality of education, published in five collective monographs, which were developed at thebeginning of the 21st century by Ukrainian and foreign scientists in order to reconstruct the content of traditional education and were presented as vectors (spirituality of education as a kind of fragment of reality and a component and problem of education; the context of spirituality of education and the possibilities of its development in educational reality; the horizon of spirituality of education as a phenomenon of reality and a factor in the development of the pedagogical process in the context of the modern educational paradigm), which contributed to the formation of the model of spirituality of education and opened up the possibilities of its implementation in the education system. The author’s vision of the possibilities of implementing the studied model is presented through the presentation of the content characteristics of the spirituality of education, the definition of tasks and ways to solve them in the process of its development, the development of a didactic system for the practical implementation of the development of spirituality of education in the educational space of a modern higher education institution. We believe that this perspective of scientific research will be a significant basis for applying the model of spirituality of education as an effective basis for updating the modern national higher education system and will make it possible to solve the still existing cultural, educational, social and pedagogical problems that are relevant in today’s realities and to return to it the status of a centre for the formation of the spirituality of the people in the conditions of war and in the post-war period.
Гартування професійної майстерності майбутнього фахівця-вокаліста як фактор реалізації новітньої парадигми освіти
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, A.; Забіляста, Лідія Леонідівна; Zabilyasta, L.
(ua) У статті, на основі аналізу існуючих наукових підходів до визначеної проблеми, здійснено аналіз її ключових понять, зокрема визначено психолого-педагогічну сутність категорії «професійна майстерність» та аргументовано думку авторів щодо розширення її складових та можливостей їхнього розвитку у контексті реалізації у мистецькому просторі закладів вищої освіти новітньої освітньої парадигми ХХІ століття.
Ґендерокомфортне виховне середовище як чинник розвитку свободи особистості
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Растригіна, Алла Миколаївна; Іваненко, Надія Вікторівна; Rastrygina, A.; Ivanenko, N.
(uk) В статті актуалізується проблема ґендерної рівності в системи вітчизняної освіти і виховання, відправною позицією у вирішенні якої стають положення концепції педагогіки свободи як особливого напряму гуманістичної педагогіки, що розглядає теоретичні та практичні засади розвитку особистісної свободи вихованців на засадах ґендерної рівності, їхньої суб’єктності, здатності до свідомого й відповідального самовизначення, самостійного вибору та реалізації власного життєвого шляху й потребує проектування у виховному просторі закладів освіти відповідного ґендерокомфортного середовища, котре стимулює вияви суб’єктної активності та вільного самовизначення особистості.
Педагогіка свободи в парадигмальному просторі сучасної освіти і виховання
(ФОП Середняк Т. К., 2021) Растригіна, Алла Миколаївна; Іваненко, Надія Вікторівна; Rastrygina, A.; Ivanenko, N.
(ua) У монографії представлено авторську концепцію педагогіки свободи як сучасну освітньо-виховну модель, що ґрунтується на інваріантних принципах, розглядає теоретичні та практичні засади розвитку внутрішньої свободи особистості, її суб’єктності, самосвідомості, здатності до свідомого й відповідального самовизначення, самостійного вибору та реалізації власного життєвого шляху. На основі культурологічного, конкретно-історичного, особистісного, феноменологічного та системного наукових підходів обгрунтовано теоретико-методологічні засади педагогіки свободи як соціально-педагогічного феномену, що базується на ідеях вільного виховання, переосмислення й реконструкція яких зумовлює їхню системну реалізацію в сучасному освітньо-виховному просторі. Ознайомлення з концептуальними основами педагогіки свободи зумовлює розвиток сучасного педагогічного мислення, ґрунтованого на засадах новітніх уявлень про освіту і виховання та становлення особистісної свободи вихованців у відповідності до потреб сьогодення. Опанування матеріалу щодо становлення і розвитку ідей педагогіки свободи, ролі свободи особистості у відтворенні її духовного потенціалу, усвідомлення розвитку свободи особистості як процесу самовизначення й самовираження, який відшліфовується свідомістю й поведінкою людини на тлі вільного вибору й набуває сьогодні статусу необхідності, забезпечує розуміння можливостей використання принципів педагогіки свободи у власному особистісному й професійному становленні та їхнього творчого застосування у розв’язанні актуальних завдань сучасної вітчизняної освіти і виховання. Монографія адресована науковцям, фахівцям у галузі освіти і виховання, здобувачам наукових ступенів, студентам.
Педагогіка свободи у контексті інноваційних перетворень освітнього простору ВНЗ
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2016) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, A.; Стратан-Артишкова, Тетяна Борисівна; Stratan-Artyshkova, T.
(uk) Стаття присвячена визначенню інноваційного ресурсу професійної підготовки майбутнього педагога-музиканта сутність якого полягає у створенні в мистецькому освітньому середовищі вищого навчального закладу простору вільного самовизначення особистості на основі таких провідних принципів педагогіки свободи як принцип самоцінності особистості і принцип свободи. Опора на згадані принципи забезпечує спрямованість навчального процесу на створення педагогічних умов, які забезпечують не тільки становлення творчого потенціалу, самовираження, самоактуалізації і самореалізації студента в різних видах музично-педагогічної діяльності, а й сприяє формуванню авторської спроможності майбутнього педагога-музиканта як ефективної основи його професійно-особистісного розвитку та здійснення індивідуальної траєкторії професійної самореалізації. Тож, орієнтиром оновлення системи підготовки майбутнього педагога-музиканта сьогодні мають стати головні цінності демократичного суспільства: свобода та самоцінність особистості, які власне й складають концептуальну основу педагогіки свободи.
Підготовка майбутнього фахівця-музиканта на засадах міждисциплінарних моделлей вільних мистецтв
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, A.
(ua) В статті актуалізовано проблему удосконалення підготовки майбутніх фахівців-музикантів через запровадження в освітній процес міждисциплінарних моделей вільних мистецтв, котрі принципово відрізняються від традиційного вузькоспеціалізованого підходу до обрання професії. Застосування моделей вільних мистецтв дозволяє наряду із набуттям професійних компетенцій, які складають сутність й специфіку фаху, вибудовувати індивідуальну траєкторію професійного розвитку кожного із студентів з урахуванням його здібностей, можливостей, потреб, уподобань у межах напрямків обраної спеціальності, а також набувати таких важливих для сучасного фахівця якостей, як критичне мислення, відповідальність, толерантність, комунікабельність, здатності працювати в команді, поважати іншого, гнучкості й адаптації на ринку праці.
Феномен особистісної свободи в контексті становлення духовного потенціалу майбутнього фахівця
(2014) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, A.
(uk) В статті здійснено спробу осмислення особистісної свободи в контексті становлення духовного потенціалу сучасного фахівця; виокремлено умови її розвитку відповідно сучасній стратегії освіти у ВНЗ та якісно нових вимог щодо особистості майбутнього педагога.
Ціннісні основи арт-комунікацій у мистецько-педагогічній освіті: інтеграційно-міждисциплінарний дискурс
(2023) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, A.
(ua) У статті актуалізовано своєчасність звернення до досліджуваної проблеми та доцільність розробки нової стратегії розвитку мистецько-педагогічної освіти через розширення кола професійних можливостей студентів мистецьких спеціальностей через арт-комунікаційну діяльність. Подано етимологічне значення поняття «комунікація», проаналізовано ціннісні основи феномена комунікації з позицій філосософії, психології і педагогіки та представлено особливості інтерпретації досліджуваної категорії у міждисциплінарному вимірі. Порушено питання щодо переосмислення сучасних завдань мистецько-педагогічної освіти та реконструкції системи підготовки педагогів-митців, оскільки саме фахівці мистецького профілю мають унікальні можливості для подолання поствоєнного синдрому у кожного українця, як через комунікацію через різні види мистецтва, так і через міжособистісну арт-комунікаційну взаємодію, ґрунтовану на міждисциплінарній інтеграції мистецтв. Визначено ціннісні основи комунікації через мистецтво та можливості реконструкції сучасної підготовки фахівців мистецько-педагогічного профілю задля розширення меж їхньої майбутньої професійної діяльності з огляду на сьогоденні виклики та потреби. Доведено принципову значущість інтеграційно-міждисциплінарного підходу для набуття фахівцями мистецького профілю здатності до арт-комунікаційної взаємодії. Подано авторське розуміння поняття «арт-комунікації» огляду на багатоаспектність досліджуваного феномена та множинність художньо-комунікаційної взаємодії через мистецтво, поєднання різновидів якого ґрунтується на інтеграційно-міждисциплінарному підході, що значно розширює спектр розуміння категорії «художня комунікація» у контексті реконструкції сучасної підготовки фахівців мистецького та розширення меж професійної діяльності майбутніх фахівців мистецького профілю. Перспективи подальших розвідок у досліджуваному напрямку пов’язані з обґрунтуванням теоретико-методологічних засад концепції розвитку арт-комунікаційної компетентності у фахівців мистецького профілю як стратегічного напрямку оновлення мистецько-педагогічної освіти.
Імплементація зарубіжного досвіду арт-комунікаційної взаємодії у підготовку майбутніх вчителів музичного мистетцва
(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Растригіна, Алла Миколаївна; Rastrygina, A.
(ua) У статті представлено доцільність та своєчасність звернення до проблеми імплементації зарубіжного досвіду в систему підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва з метою набуття здобувачами освіти здатності до художньо-комунікативної діяльності для відновлення та підтримки метального здоров’я українців в умовах війни. Подано аналіз наукової літератури, що засвідчує необхідність розуміння самоцінності комунікації через мистецтво для розширення меж майбутньої професійної діяльності фахівця-музиканта. Підкреслено, що саме імплементація зарубіжного досвіду арт-комунікаційної взаємодії у підготовку вчителів музичного мистецтва може стати дієвою основою для досягнення означеної мети, що актуалізується у мистецько-педагогічної освіти сьогодення. Конкретизовано зміст покрокових завдань для досягнення поставленої мети, зокрема: створення комунікаційної платформи для співпраці між науковцями зарубіжних університетів та ЦДУ ім. В. Винниченка; імплементація матеріалів, ґрунтованих на пріоритетних напрямках європейських студій у підготовку майбутніх фахівців-музикантів; розповсюдження результатів наукових розвідок, базованих на арт-комунікаційному досвіді зарубіжних науковців серед вітчизняної наукової й освітянської спільноти. Схарактеризовано наукові підходи, котрі стали методологічним підґрунтям у розв’язанні поставлених завдань. Подано авторське бачення доречності застосування дефініції «арт-комунікації» у контексті розробки оновленої стратегії підготовки вчителів музичного мистецтва, спрямованої на розширення меж їхньої майбутньої професійної діяльності. Оскільки наряду із розв’язанням традиційних завдань щодо розвитку музичної культури школярів, студенти-музиканти набуватимуть здатності до арт-комунікаційної взаємодії через мистецтво. Роз’яснено особливості оновленої освітньо-професійної програми для майбутніх вчителів музичного мистецтва, основними характеристиками якої стали її унікальність та й затребуваність з огляду на виклики воєнного й повоєнного часів. Розкрито сутність системної роботи провідних науковців Великої Британії з імплементації арт-комунікаційного досвіду у підготовку майбутніх вчителів музичного мистецтва. Представлено основні характеристики програми «Арт-комунікації та травмоінформоване мистецтво»,що здійснюється у ЦДУ ім. В. Винниченка професором Найджелом Осборном за двома напрямам. У процесі розгортання курсу обидва напрями об’єднуються й стають основою теоретичного й практичного опанування навичками комунікації через мистецтво для подолання травм війни. Перспективи подальших розвідок у досліджуваному напрямку пов’язані з розробкою педагогічних основ, технологій і практик арт-комунікацій та травмоінформованого мистецтва, котрі мають неклінічну спрямованість й доступні для освоєння вчителем-музикантом, що може стати підґрунтям для започаткування у мистецько-педагогічній освіті інноваційного напрямку - травмоінформованої мистецької педагогіки. (en) The article presents the expediency and timeliness of addressing the problem of implementing foreign experience in the system of training future teachers of music in order to acquire the ability of students to engage in artistic and communicative activities to restore and maintain the mental health of Ukrainians in the conditions of war. Presents an analysis of scientific literature that demonstrates the need to understand the intrinsic value of communication through art in order to expand the boundaries of the future professional activity of a musician specialist. Emphasised that it is the implementation of foreign experience of art-communication interaction in the training of music teachers that can become an effective basis for achieving this goal, which is relevant in artistic and pedagogical education today. Specifies the content of step-by-step tasks for achieving this goal, in particular: creation of a communication platform for cooperation between scientists from foreign universities and the V. Vynnychenko Central State University; implementation of materials based on the priority areas of European studies in the training of future musicians; dissemination of the results of scientific research based on the art-communication experience of foreign scientists among the national scientific and educational community. The scientific approaches that became the methodological basis for solving the tasks are characterised. The author's vision of the appropriateness of applying the definition of "art communications" in the context of developing an updated strategy for training music teachers aimed at expanding the boundaries of their future professional activities is presented. Since, along with solving traditional tasks of developing students' musical culture, music students will acquire the ability to communicate through art. The features of the updated educational and professional programme for future teachers of music are explained, the main characteristics of which are its uniqueness and relevance in view of the challenges of wartime and post-war times. The essence of the systematic work of leading British scholars on the implementation of art-communication experience in the training of future music teachers is revealed. The main characteristics of the programme "Art Communication and Trauma-informed Art", which is implemented at the V. Vynnychenko Central State University by Professor Nigel Osborne in two directions, are presented. In the course of the course, both areas are combined and become the basis for theoretical and practical mastery of communication skills through art to overcome the trauma of war. Prospects for further research in this area are related to the development of pedagogical foundations, technologies and practices of art- communications and trauma-informed art that are non-clinical and accessible to music teachers, which can become the basis for the launch of an innovative direction in art and pedagogical education - trauma-informed art pedagogy.