Перегляд {{ collection }} за Автор "Rіabovol, Liliіa Tarasivna"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2

Організація студентоцентрованого навчання як складник професійної діяльності викладача зво
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Рябовол, Лілія Тарасівна; Rіabovol, Liliіa Tarasivna
(ua) У статті проведено аналіз європейських та національних актів у сфері європейського простору вищої освіти (Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (2015), Паризьке комюніке (2018), Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти в Україні (2019), Довідник користувача ЄКТС (2015) тощо), а також наукової літератури з проблематики статті. Узагальнення результатів проведеного аналізу дозволило встановити, що реалізація студентоцентрованого навчання – обов’язкова умова забезпечення й постійного підвищення якості вищої освіти. Виявлено, що формами реалізації студентоцентрованого навчання як такого, що найбільш повно враховує потреби й інтереси здобувачів освіти, є розробка і впровадження міждисциплінарних освітніх програм, поєднання академічного навчання й навчання на робочому місці, навчання – з інноваційною діяльністю, дослідженнями. З’ясовано, що в основі такого навчання – взаємоповага, а також комунікація, діалог студента й викладача, в якому ці основні суб’єкти освітнього процесу є рівноправними. Констатовано, що організація такого навчання вимагає застосування відповідних методів і технологій навчання й оцінювання, зокрема інноваційних. Аналіз здатностей, умінь та навичок викладача ЗВО, формалізованих у відповідному Професійному стандарті, дозволяє стверджувати, що значна їх частина є уміннями реалізувати саме студентоцентрований підхід в освітньому процесі – під час навчання, оцінювання, організації наукової діяльності здобувачів освіти, а саме: викладачі ЗВО мають реалізувати студеноцентрований підхід, розробляючи навчально-методичне забезпечення у формі, оптимальній для сприймання й розуміння студентами, а також враховувати вимоги цього підходу під час проведення навчальних занять та консультування студентів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей та освітніх потреб, забезпечувати індивідуальний супровід, надавати групові й індивідуальні консультації з різних питань, у тому числі, щодо побудови ІОТ, проведення наукової/ творчої діяльності; під час оцінювання викладачі обов’язково мають підтримувати зворотний зв'язок зі студентами, надавати рекомендації щодо покращення їх результатів навчання; важливими для втілення студентоцентрованого навчання є врахування потреб, запитів, відгуків студентів під час перегляду й оновлення ОП як головних стейкголдерів. У результаті проведеного дослідження сформовано висновок: вміння організовувати й реалізувати студентоцентроване навчання – невід’ємний складник професійної діяльності викладача ЗВО, інваріантний компонент відповідної загальної професійної компетентності.
Якість вищої освіти як комплексне поняття та суспільний феномен
(2023) Рябовол, Лілія Тарасівна; Rіabovol, Liliіa Tarasivna
(ua) У статті у результаті аналізу Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки «Стійкість, відновлення й відбудова» та аналітичних звітів про стан вищої освіти встановлено, що в умовах воєнного стану та відновлення й відбудови вітчизняної вищої освіти у повоєнний час актуалізувалася проблема забезпечення якості освіти. Мета статті – розглянути якість вищої освіти та її забезпечення з позицій системного підходу, як складне, суспільно зумовлене явище. Вивчення наукових підходів до дослідження цього феномену дозволило встановити, що якість освіти – багатоаспектне поняття, має складну структуру. Вітчизняні й зарубіжні вчені розглядають якість освіти як: інтегральну характеристика освітньої діяльності та її результатів; синтетичну категорію, що відображає всі компоненти й аспекти розвитку освіти як системи; інтегральну характеристику системи освіти, що відображає ступінь відповідності ресурсного забезпечення, освітнього процесу, освітніх результатів до нормативних вимог, соціальних й особистісних очікувань; комплексний показник щодо забезпечення певного рівня знань, умінь, навичок, інших компетентностей та відповідного рівня задоволення очікувань від наданих освітніх послуг; систему складних об’єктів, процес і результат освітньої діяльності. Узагальнення дозволило репрезентувати бачення якості освіти як динамічного суспільно-освітнього феномену, що детермінований зовнішньо такими чинниками, як рівень політичного, соціально-економічного й культурного розвитку суспільства, що формують суспільний запит до освіти, отже, і до її якості, і до відповідних систем забезпечення якості вищої освіти. Констатовано, що істотним чинником становлення такої системи в Україні у воєнний та повоєнний час є європейська інтеграція нашої держави, яка висуває певні вимоги щодо релевантності вітчизняної освітньої практики, у тому числі щодо забезпечення якості вищої освіти, до Європейських стандартів.