Перегляд {{ collection }} за Автор "Iliadi, Alexandr Ivanovich"

Або введіть перші символи:
Зараз показуємо 1 - 14 з 14
  • Ескіз
    Документ
    Slavo-Iranica: композиты со слав. *mysl- : ИРАН. *mana-, *mazda-
    (Азбука, 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich
    (ru) В статье представлены результаты сравнительно го анализа древней иранской и славянской лексики, образо ванной от этимологически тождественных основ (вос ходят к одному индоевропейскому архетипу), а именно – слав. *mysl- : иран. *mana- ʻсмыслʼ, ʻмысльʼ, ʻдухʼ, ʻволяʼ. Восстанавливаются элементы общей идеологии, выражае мой рассмотренной лексикой, и на этом основании делается вывод о формировании этого типа композит в эпоху древних контактов иранцев и славян.
  • Ескіз
    Документ
    Еще раз о следах славяно-иранского взаимодействия в лексике славянских языков
    (2012) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    Лексические архаизмы в русской гидронимии
    (2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich
    (ru) Цель предлагаемой статьи – ввести в практику праславянской реконструкции новый материал, который скрывает русская гидронимия. Для этого были специально отобраны только лексемы с архаичной словообразовательной структурой, а также лексемы со связями за пределами русского диалектного ареала. В комплексе такой поход позволил не только восстановить сумму потенциально древних слов, но и выделить целый ряд архаичных изоглосс, вскрывающих следы диалектного членения праславянского языка.
  • Ескіз
    Документ
    Лингвистическая атрибуция топонимической лексики карпатского ареала. I
    (2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich
    (ru) Статья посвящена этимологическому анализу нескольких топонимов карпатского ареала, предположительно, имеющих иранское происхождение, что согласуется с известными лингвистическими выводами об иранском наследии в топонимии Карпат. Для каждого из анализируемых названий с разной степенью вероятности восстанавливается отраженная в нем архаичная восточноиранская форма, завершающая соответствующий этимологический этюд. В частности, предлагается сармато-аланское происхождение для названий Бачкáн, Бисаранул, Донзáр, Комáр, Кондаг, Сагдар. Названные топонимы отражают такие среднеиранские прототипы (со всеми особенностями фонетики и морфологии языков среднеиранской эпохи): сарм.-алан. *bač-kan ʻразделенный источник, канал, потокʼ, *bi-saran ʻдвуглавая, расщеплённая гораʼ, *dān-i sar или *doni sar ʻречной исток, исток рекиʼ, *kam-ar или *kom-ar ʻпоток [вытекающий] из ущельяʼ, *kan dāg или *kon-dāg ʻгорная площадка в ущельеʼ, *sāg-dar ʻоленья стоянкаʼ.
  • Ескіз
    Документ
    Народная этимология и лексическая архаика в формах донского гидронима Нетриус
    (2020) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich
  • Ескіз
    Документ
    О критериях выявления сармато-аланского наследия в восточнославянских языках
    (ДДПУ, 2018) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    Особливості комп’ютерного перекладу англомовної науково-технічної літератури українською мовою (на прикладі текстів з фізики та інженерної механіки)
    (Астропринт, 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich; Ордановська, Олександра Ігорівна; Ордановская, Александра Игоревна; Ordanovska, Oleksandra
    (uk) Стаття присвячена проблемі якості комп’ютерного перекладу наукових текстів, яка сьогодні є досить актуальною у зв’язку зі стрімким розвитком інформаційних систем автоматизованого перекладу та їх масовим використанням. Метою дослідження став аналіз і порівняння комп’ютерних перекладів англомовних текстів з фізики й інженерних наук українською мовою за допомогою онлайн-перекладачів Pereklad. online.ua, Google Translate, PROMT, Pragma. Порівняння якості одержаних комп’ютерних перекладів текстів відбувалося за параметрами врахування синтаксичних особливостей, технічної адаптації тексту, коректного вживання термінологічної лексики. В результаті дослідження було з’ясовано, що більш якісними виявилися переклади Google Translate, який Ґрунтується на статистичному алгоритмі (statistical (phrase based). Так, на відміну від перекладів, зроблених в інших онлайн-перекладачах, в перекладах Google Translate спостерігалося врахування синтаксичних особливостей тексту і невелика кількість помилок у вжитих граматичних формах; проводилася технічна адаптація тексту (вживання коректних математичних записів десяткових дробів, позначок математичних дій, транслітерація одиниць вимірювання; використовувалася еквівалентна термінологічна лексика тощо); відбувалося удосконалення наступних перекладів завдяки вбудованій системі перекладацької пам’яті. Водночас аналіз перекладу Google Translate тексту з фізики, в якому використовувалася термінологічна лексика, яка не має однозначних еквівалентів в науковій українській мові, показав неможливість онлайн-перекладача виконувати контекстний переклад. Отже, комп’ютерні перекладачі можуть виконувати тільки допоміжну роль і використовуватися в якості первинного перекладача стандартних науково-технічних текстів.
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    Слов’янські топоніми на території Греції (етимологічний коментар). І
    (Кий, 2002) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich
  • Ескіз
    Документ
    Слов’янські топоніми на території Греції (етимологічний коментар). ІІ*
    (2002) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich
  • Ескіз
    Документ
    Специфіка формування фахової мовнокомунікативної компетенції у студентів нефілологічних спеціальностей (курс «українська мова за професійним спрямуванням»)
    (КОД, 2018) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich; Громко, Тетяна Василівна; Громко, Татьяна Васильевна; Hromko, Tetiana Vasylivna
    (uk) Фахова мовнокомунікативна компетенція – це індикатор наявності системи професійних знань, комунікативних умінь і навичок, антропоцентричної ціннісної орієнтації, загальної гуманітарної культури, інтегральних показників культури мовлення, необхідних для якісної професійної діяльності з перспективою карʼєрного зростання. Тому важливе завдання сучасної системи освіти – створення належних умов для формування професійної мовнокомунікативної компетенції. Важливу роль у комплексній реалізації цієї стратегічної мети відіграє навчальний курс «Українська мова за професійним спрямуванням», який дає в руки майбутнього професіонала основне знаряддя фахового спілкування – уміння грамотно й чітко висловити свою думку.
  • Ескіз
    Документ
    Типология в семантике: ирано-славянские семасиологические встречи
    («Астропринт», 2019) Іліаді, Олександр Іванович; Iliadi, Alexandr Ivanovich
    (uk) Статтю присвячено актуальній проблемі загальної семасіології — до слідженню феномена регулярності семантичного розвитку в лексиці мов двох груп індоєвропейської генетичної сім’ї. Підхід до аналізу семантики з позицій охоплення кількох лексико-семантичних систем дає досліднику повнішу картину поширення мовних явищ і міцний ґрунт для узагальнень. Особливо цікаві спостереження за лексикою мов, носії яких представля ють різні культури, в тому числі культури й традиції спілкування. Ти пологічні аналогії в семантиці комунікації етносів із різною культурою вказують або на типологію мовного мислення, або на реалізацію спільних семантичних закономірностей, що почали діяти ще за часів прамови, або на мовні контакти різного часу. За об’єкт спостережень взято лексику іранських і слов’янських мов, чий вокабулярій ще порівняно мало розроблений на предмет порівняльно семасіологічного опису й виділення типологічно спільних рис у кореляції базового та похідного значень. Попередні спостереження дають підстави виділити такі семасіологічні паралелі: 1) обіґрування ситуації знахідки дитини на дорозі як спосіб обдурити смерть, що переслідує новонаро джених у сім’ї; 2) наділення символічною значимістю зав’язки, вузла, що розуміються як договір, обітниця, клятва і пов’язують суб’єктів право вої ситуації; 3) зв’язок руки з поняттям допомоги (імовірно, також і в ритуальному смислі). Решта семасіологічних зустрічей: відображене в семантиці прагнення осмислити й описати об’єкти довкілля шляхом по рівняння їх із частинами людського тіла; збереження семантикою слідів архаїчного погляду на зв’язок членів роду через кров (сім’я —> рід = ‘.люди однієї крові’); перехід verba facere —> verba dicere; переносне вживання ді єслів із питомою семантикою ‘хитати, хилитати’як ‘ходити’, ‘гуляти’; реалізацію семантичної потенції позначати непотрібне через каритивний префікс і корінь зі значенням ‘діло’; зміна ‘мести’ —► ‘викрадати’ та ‘мес т и’—* ‘проганяти’ тощо.