Перегляд {{ collection }} за Автор "Filonenko, Oksana Volodymyrivna"

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

History of higher education in Kirovohrad region in the 20th century in studies of local lore
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Філоненко, Оксана Володимирівна; Филоненко, Оксана Владимировна; Filonenko, Oksana Volodymyrivna; Прибора, Роман Іванович; Прибора, Роман Иванович; Prybora, Roman Ivanovych; Перцов, Олександр Володимирович; Перцов, Александр Владимирович; Pertsov, Alexander Volodymyrovych
(uk) У статті розглянуто розвиток вищої освіти на Кіровоградщині у ХХ столітті. З’ясовано, що наприкінці ХХ століття з’являються узагальнювальні праці, у яких цілеспрямовано і системно аналізується історія вищої освіти Кіровоградщини, дається об’єктивна оцінка сучасному стану професійної освіти та виявляються тенденцій її вдосконалення, позитивно оцінюється розвиток вищої освіти в регіоні. Встановлено, що основне досягнення сучасних учених полягає у тому, що за рахунок залучення нових документів і матеріалів їм вдалося провести комплексні дослідження у межах досліджуваних напрямків. Водночас у роботах відсутній об’єктивний аналіз негативних тенденцій у розвитку вищої професійної освіти. Ця проблема й визначає перспективи подальших досліджень.
Науково-дослідна діяльність майбутніх викладачів у процесі професійної підготовки
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Філоненко, Оксана Володимирівна; Filonenko, Oksana Volodymyrivna
(ua) У статті розкрито основні напрями науково-дослідницької діяльності майбутніх викладачів у ЗВО. З’ясовано, що науково-дослідницька діяльність майбутнього викладача є важливою умовою розвитку творчого, ініціативного фахівця з орієнтацією на постійне пізнання,прагнення до визначення сутності будь-якого явища, пошуку найкращих засобів розв’язання професійних проблем, постійного експериментування, самоаналізу і самооцінки. Участь у науково-дослідницькій діяльності розвиває у майбутніх викладачів рефлексію власних життєвих і професійних потреб та інтересів, яка здійснюється у процесі професійно зорієнтованих дослідницьких завдань, що забезпечує об’єктивність та формує критичне і конструктивне ставлення до себе, допомагає усвідомити свою відповідність вимогам професії і науково-дослідній діяльності, коли майбутній викладач набуває навичок самостійного осмислення, знаходить сенс і шляхи удосконалення себе у цій діяльності. Дослідницька діяльність задовольняє потреби майбутнього викладача у досягненні успіху, самопізнанні, самореалізації, в розумінні змісту своєї діяльності, у системному баченні своїх перспектив.
Організаційні та змістові аспекти становлення професійної підготовки вчителів в Україні
(ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2021) Філоненко, Оксана Володимирівна; Filonenko, Oksana Volodymyrivna
(ua) У статті розкрито організаційні та змістові аспекти становлення професійної підготовки вчителів Україні у 20-х роках XX століття. З’ясовано, що мета і зміст підготовки майбутніх учителів у цей період визначався соціокультурними, економічними та суспільно-політичними чинниками детермінантами розвитку суспільства. Постійно велися пошуки нових форм та методів, створення інноваційних технологій підготовки вчителів, що в цілому привело до вдосконалення всієї системи підготовки педагогічних кадрів.
Педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів
(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Філоненко, Оксана Володимирівна; Filonenko, Oksana Volodymyrivna
(ua) Сучасні зміни в освіті ведуть за собою реформування всієї педагогічної системи, відповідно мобілізуються інші професійні компетенції вчителя, актуалізуються інші цінності й нове бачення себе у професії. Майбутній педагог повинен приймати рішення і відповідати за них, розвивати в собі не тільки професійно значущі якості, що мають полі професійний, полі функціональний характер, але й суб’єктивну готовність до неперервної самоосвіти, що дозволяє закцентувати на прогностичній функції професійної мобільності. У статті розкрито педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх учителів в умовах закладу вищої освіти. Виходячи зі специфіки процесу формування готовності до професійної мобільності, що передбачає внутрішню організацію студента як суб'єкта свого професійного розвитку та його готовність бути мобільним, свідому рефлексію та зовнішню корекцію у вигляді педагогічної підтримки, здійснено обґрунтування педагогічних умов, що сприяють ефективному формування готовності до професійної мобільності майбутніх педагогів. У цілому педагогічні умови формування у студентів ЗВО первинної професійної мобільності можна визначити як сукупність обставин (об'єктів та заходів) освітнього процесу, а також деяких значущих внутрішніх особливостей особистості студентів, від розвитку та реалізації яких залежить вироблення у них у процесі навчання первинної професійної мобільності. Педагогічні умови в такому випадку виступають необхідним компонентом вироблення в студентів елементів їх професійної мобільності. Ефективність формування професійної мобільності майбутніх учителів спирається на забезпечення таких педагогічних умов: залучення студентів до виконання професійно орієнтованих ситуацій, завдань, проєктів, що стимулюють творчий потенціал у майбутнього педагога, діалогізація освітнього процесу, створення освітнього середовища, що запускає механізм розвитку професійної мобільності майбутнього вчителя через включення в діяльність, у якій людина проживає та освоює соціокультурний досвід, побудова процесу професійної підготовки майбутніх педагогів на основі принципу коеволюції, що забезпечує одночасний розвиток професійної та особистісної мобільності. Перспективи подальших розвідок убачаємо у визначенні критеріїв, показників та рівнів сформованості професійної мобільності майбутніх педагогів. (en) Modern changes in education lead to the reformation of the entire pedagogical system, accordingly, other professional competencies of the teacher are mobilized, other values and a new vision of oneself in the profession are actualized. The future teacher must make decisions and be responsible for them, develop in himself not only professionally significant qualities that have a semiprofessional, semi-functional character, but also a subjective readiness for continuous self-education, which allows to emphasize the prognostic function of professional mobility. The article reveals the pedagogical conditions for the formation of professional mobility of future teachers in the conditions of a higher education institution. Based on the specifics of the process of formation of readiness for professional mobility, which involves the internal organization of the student as a subject of his professional development and his readiness to be mobile, conscious reflection and external correction in the form of pedagogical support, the substantiation of pedagogical conditions that contribute to the effective formation of readiness for professional mobility of future teachers. In general, the pedagogical conditions for the formation of primary professional mobility among students of higher education institutions can be defined as a set of circumstances (objects and activities) of the educational process, as well as some significant internal features of the personality of students, the development and implementation of which depends on their development in the process of learning primary professional mobility . Pedagogical conditions in such a case act as a necessary component of developing elements of professional mobility in students. The effectiveness of the formation of the professional mobility of future teachers is based on the provision of the following pedagogical conditions: the involvement of students in the performance of professionally oriented situations, tasks, projects that stimulate the creative potential of the future teacher, the dialogization of the educational process, the creation of an educational environment that triggers the mechanism of the development of the professional mobility of the future teacher through inclusion in the activity in which a person lives and learns socio-cultural experience, building the process of professional training of future teachers based on the principle of co-evolution, which ensures the simultaneous development of professional and personal mobility. We see the prospects for further research in the definition of criteria, indicators and levels of formation of professional mobility of future teachers.
Феноменологія фізичної культури студентів
(2023) Філоненко, Оксана Володимирівна; Filonenko, Oksana Volodymyrivna
(ua) Одним із головних завдань професійної освіти сьогодні є модернізація фізкультурної освіти, формування у майбутніх фахівців професійних знань з обраної спеціальності, високої фізичної працездатності, особистісної фізичної культури тощо. У статті розкрито сучасні підходи до розуміння поняття «фізична культура» та особливості професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в умовах закладу вищої освіти. З’ясовано, що фізична культура є складовою частиною культури людства. Вона втілює єдність матеріального і духовного: вона, з одного боку, націлена і має своїми результатами «соціальне перетворення» свого тіла; з іншого, виступає як процес і результат збагачення людини знаннями і способами цього перетворення. Іншими словами, фізична культура суспільства знаходиться в прямій залежності від особистої фізичної культури кожного члена цього суспільства. фізичну культуру слід розглядати як особливий вид культурної діяльності, спрямованої на зміцнення і підтримку здоров'я, підтримка нормального фізичного і психічного розвитку, формування правильної постави, розвиток різних груп м'язів тіла, зміцнення серцево-судинної системи, правильний і своєчасний розвиток всіх систем організму і їх функцій, нормалізацію обмінних процесів. Встановлено, що фізична культура це компонент життєдіяльності особистості, один з ефективних засобів її реалізації. Заняття фізичною культурою і спортом сприяють фізичному розвитку, фізичній підготовленості людини, впливаючи на внутрішні системи і процеси його організму, розвиваючи і вдосконалюючи активну соціальну діяльність особистості. Також, заняття фізичною культурою сприяють підвищенню загальної та спеціальної працездатності, соціальної і біологічної адаптації до умов сучасного виробництва і забезпечують необхідний в певних соціально-історичних умовах рівень соціально-біологічної готовності до найважливіших видів соціальної діяльності. Перспективи подальших розвідок напряму вбачаємо в дослідженні сучасних підходів до фізичного виховання студентів у закладах вищої освіти України.
Фізичний розвиток учнів як педагогічна проблема
(2023) Філоненко, Оксана Володимирівна; Filonenko, Oksana Volodymyrivna
(ua) У статті розкрито сучасні підходи до розгляду теоретичних основ фізичного розвитку учнів. Фізичний розвиток – динамічний процес росту та біологічного дозрівання дитини в тому чи іншому періоді дитинства. Рівень фізичного розвитку в дитячому віці – один з об'єктивних показників стану здоров'я, що є результатом взаємодії ендогенних факторів (здоров'я батьків, перебіг вагітності і пологів, наявність вроджених аномалій розвитку, тип конституції, інтенсивність обміну речовин, ендокринний фон організму, активність ферментів крові та секретів травних залоз) та екзогенних факторів (особливості клімату, санітарно-гігієнічні умови, характер харчування, перенесені захворювання, рухова і розумова активність, режим дня та ін.). Фізичне виховання сприяє повноцінному фізичному розвитку особистості, підвищенню рівня функціональних та адаптаційних можливостей організму. Головною передумовою формування всебічно розвиненої, здорової особи є достатній рівень рухової активності під час усіх форм організації фізичного виховання. На разі, головними проблемами сучасного фізичного виховання є – адекватність фізичної підготовки індивідуальному стану дитини, гармонізація та оптимізація фізичних навантажень, свобода вибору форми рухової активності, яка б відповідала морфофункциональним особливостям і особистісним здібностям дитини. Оптимальна, правильно організована рухова активність дитини створює відповідні передумови для нормальної життєдіяльності організму людини в дорослому віці, довготривалого творчого життя. Рухова активність дитини передбачає виконання окремих рухів, рухових дій та цілісної рухової діяльності. У процесі фізичного виховання необхідно враховувати індивідуально-типологічні особливості школярів, так як це є головною умовою створення системи навчання дітей руховим навичкам в школі. Система навчання повинна бути націлена на розвиток і збереження здоров'я, а не на отримання позитивної оцінки за виконання руху.
Історія вищої освіти Кіровоградщини ХХ століття у працях краєзнавців
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Філоненко, Оксана Володимирівна; Прибора, Роман Іванович; Перцов, Олександр Володимирович; Филоненко, Оксана Владимировна; Прибора, Роман Иванович; Перцов, Александр Владимирович; Filonenko, Oksana Volodymyrivna; Prybora, Roman Ivanovych; Pertsov, Alexander Volodymyrovych
(uk) У статті розглянуто розвиток вищої освіти на Кіровоградщині у ХХ столітті. З’ясовано, що наприкінці ХХ століття з’являються узагальнювальні праці, у яких цілеспрямовано і системно аналізується історія вищої освіти Кіровоградщини, дається об’єктивна оцінка сучасному стану професійної освіти та виявляються тенденцій її вдосконалення, позитивно оцінюється розвиток вищої освіти в регіоні. Встановлено, що основне досягнення сучасних учених полягає у тому, що за рахунок залучення нових документів і матеріалів їм вдалося провести комплексні дослідження у межах досліджуваних напрямків. Водночас у роботах відсутній об’єктивний аналіз негативних тенденцій у розвитку вищої професійної освіти. Ця проблема й визначає перспективи подальших досліджень.