Перегляд за Автор "Chystiakova, L."

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Аксіологічний аспект формування екологічної культури майбутніх учителів трудового навчання та технологій
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Чистякова, Людмила Олександрівна; Chystiakova, L.
(ua) У статті розглянуто аксіологічний аспект як один із стрижневих чинників формування екологічної культури майбутніх учителів трудового навчання та технологій, що сприяє підвищенню якості екологічної освіти і виховання, екологізації усього освітнього процесу. Зазначено, що сьогодні загальнолюдські цінності виступають на перший план як основа екологічної культури та є визначальними у змістовному наповненні спрямованості особистості, є базисом її ставлення до навколишнього середовища та інших людей, складають мотиваційну основу життєвої активності, особистісного та професійного розвитку людини. Установлено, що головним фактором безпечного та гармонійного існування людства виступають засади духовності, високих моральних, екологічних, етичних принципів, де на перший план виходять не матеріальні потреби, а ціннісне ставлення до Природи, розвиток екологічної культури кожного члена суспільства. Формування екоцентричної екологічної свідомості і культури підростаючого покоління покладено на вчителя, тому першочерговим постає завдання формування екологічної культури майбутнього вчителя. При цьому аксіологічний аспект виступає одним із ключових, оскільки ціннісні орієнтації визначають змістовне наповнення спрямованості особистості, є базисом її ставлення до навколишнього середовища та інших людей, складають мотиваційну основу життєвої активності.
Впровадження технології клаптикового шиття в процесі безперервного навчання
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Чистякова, Людмила Олександрівна; Chystiakova, L.; Кудревич, Ірина Олександрівна; Kudrevych, I.
(ua) В статті розкривається проблема впровадження безперервного навчання з технології клаптикового шиття (печворк, квілтинг) для людей різних вікових категорій. Наголошується на необхідності експериментальної перевірки універсальної навчальної програми з даної технології та спеціальної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання для впровадження цієї програми в освітній процес.
Дизайн-проектування авторської колекції одягу з використанням техніки печворк
(2020) Абрамова, Оксана Віталіївна; Єжова, О. В.; Чистякова, Людмила Олександрівна; Кудревич, І. О.; Abramova, O.; Yezhova, O.; Chystiakova, L.; Kudrevych, I.
(ua) Мета. Дослідження особливостей дизайн-проєктування творчої колекції одягу з використанням техніки печворк. Методологія. Застосовано комплексний підхід, історичний аналіз об’єкту дослідження, систематизація різновидів печворку, метод комбінаторного формоутворення. Результати. Виконано аналіз особливостей дизайн-проєктування колекції одягу з використанням техніки печворк. Розглянуто історичний розвиток техніки печворк. Удосконалено класифікацію різновидів печворку, яка містить види, шви та блоки даної техніки. Охарактеризовано технологію виконання блоків печворку «літаючі гуси» та «зруб». На основі проведеного дослідження розроблено колекцію жіночого та чоловічого одягу із астосуванням сучасних технік печворку, як технології повторного застосування та переробки швейних відходів й текстильних виробів. Наукова новизна. Систематизовано види, шви та блоки печворку. Виявлено специфіку та охарактеризовано можливі варіанти сучасних полотен у техніці печворк та їх застосування в дизайн-проєктуванні колекцій моделей одягу. Практична значущість. Продемонстровано можливості застосування сучасних різновидів печворку при створенні колекції одягу з вживаних виробів. Запропоновано технологічний спосіб виконання блоків печворку по шаблонам із розкроюванням дисковим ножем, крейзі-вул із використанням водорозчинного стабілізатора.
Екодизайн у декоративно-ужитковому мистецтві: практичні аспекти підготовки учителів трудового навчання та технологій
(РВВ ЦДПУ В. Винничека, 2021) Чистякова, Людмила Олександрівна; Chystiakova, L.
(ua) Фахова підготовка вчителя трудового навчання та технологій є інтеграційним процесом, що ґрунтується на взаємодії педагогічних і особливих, характерних тільки для цієї спеціальності, змістових і технологічних аспектів. Це, з одного боку, дозволяє при вивченні проблеми підготовки майбутнього вчителя використовувати теоретичні основи трудового навчання і виховання, становлення вчителя, здатного забезпечити навчальну діяльність і художню освіту, поєднання навчання з продуктивною працею, трудову підготовку і виховання учнів. З другого боку, це зобов'язує будувати педагогічний процес з урахуванням специфічних аспектів майбутньої педагогічної діяльності вчителя, які випливають з характеру і змісту праці в сфері декоративно-ужиткового мистецтва і художньо-трудової творчості, їх техніко-технологічних та організаційно-економічних основ, а також змісту трудового навчання та технологій в закладах загальної середньої освіти. Досить поглиблену практичну підготовку майбутніх учителів трудового навчання та технологій забезпечує опанування ними теоретичними та практичними основами екодизайну та декоративноужиткового мистецтва як складової частини національної культури. Такі знання, уміння й навички необхідні для професійної діяльності майбутнього вчителя. Важливо сформувати у студентів навички планування роботи, розроблення проєктів з дизайну – від задуму до технологічної послідовності виготовлення та оздоблення виробу, розвивати творчі здібності студентів, формувати естетичні смаки. Опановуючи технологією «Арт-квілт», студенти розвивають свої навички ощадливого використання ресурсів, дизайнерське бачення та креативність.
Методичний складник художньо-графічної підготовки здобувачів вищої освіти
(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Чистякова, Людмила Олександрівна; Гриценко, Лариса Олександрівна; Cаєнко, Тетяна Валентинівна; Chystiakova, L.; Grytsenko, L.; Saienko, T.
(ua) У статті розглянуто методичний складник художньо-графічної підготовки здобувачів вищої освіти в контексті сучасних освітніх стандартів. Актуальність теми зумовлена дедалі вищими вимогами суспільства до рівня художньо-графічної компетентності майбутніх учителів технологій та мистецьких дисциплін, що передбачає формування в них креативних навичок, естетичного смаку та здатності застосовувати художні техніки в професійній діяльності. Міжнародні освітні документи наголошують на важливості розвитку культурної та художньої компетентності як однієї з ключових у навчанні впродовж життя. Водночас є низка проблем, пов’язаних із невідповідністю між запитами суспільства щодо художньо-графічної підготовки педагогів та фактичним рівнем сформованих компетентностей у випускників закладів вищої освіти. Метою статті є аналіз методичних аспектів художньо-графічної підготовки студентів педагогічних спеціальностей, характеристика сучасних підходів і технологій навчання та визначення шляхів удосконалення змісту художньо-графічної підготовки в закладах вищої освіти. Установлено роль графічної підготовки в професійній діяльності майбутніх педагогів та обґрунтовано необхідність інтеграції традиційних і цифрових графічних технік у навчальний процес. Здійснено аналіз освітніх програм і навчальних планів педагогічних спеціальностей, що містять дисципліни художньо-графічного спрямування. Виокремлено ключові методи навчання, зокрема поетапне опанування художньо-графічних технік, проєктне навчання, використання інтерактивних методів і цифрових технологій у художній освіті. Розглянуто питання формування в студентів творчого мислення та практичних навичок графічного зображення, які необхідні для їхньої професійної діяльності. Проведений аналіз наукової літератури та методичних підходів дає змогу зробити висновок про необхідність модернізації навчальних програм, розширення обсягу практичних занять та впровадження міждисциплінарних зв’язків у процес художньо-графічної підготовки. Запропоновано вдосконалити методичний складник шляхом інтеграції сучасних педагогічних технологій, зокрема цифрових інструментів графічного дизайну та мультимедійних засобів. Так, методичний складник художньо-графічної підготовки здобувачів вищої освіти є комплексною системою, що потребує оновлення з урахуванням сучасних тенденцій розвитку мистецької освіти. Зміни в освітньому процесі мають бути спрямовані на підготовку педагогів нового покоління, які здатні ефективно поєднувати традиційні художні техніки із цифровими технологіями та розвивати креативні компетентності учнів. (en) The article examines the methodological component of artistic and graphic training of higher education students in the context of modern educational standards. The relevance of the topic is due to the growing demands of society for the level of artistic and graphic competence of future teachers of technologies and art disciplines, which involves the formation of creative skills, aesthetic taste and the ability to apply artistic techniques in their professional activities. International educational documents emphasise the importance of developing cultural and artistic competence as one of the key ones in lifelong learning. At the same time, there are several problems associated with the discrepancy between the demands of society regarding the artistic and graphic training of teachers and the actual level of formed competencies in graduates of higher education institutions. The purpose of the article is to analyze the methodological aspects of artistic and graphic training of students of pedagogical specialties, characterize modern approaches and technologies of teaching and determine ways to improve the content of artistic and graphic training in higher education institutions. The role of graphic training in the professional activities of future teachers is established and the need to integrate traditional and digital graphic techniques into the educational process is substantiated. An analysis of educational programs and curricula of pedagogical specialties containing disciplines of the artistic and graphic direction is carried out. Key teaching methods are identified, in particular, the gradual mastery of artistic and graphic techniques, project-based learning, the use of interactive methods and digital technologies in art education. The issue of forming students’ creative thinking and practical skills of graphic image, which are necessary for their professional activities, is considered. The analysis of scientific literature and methodological approaches allows us to conclude that it is necessary to modernize curricula, expand the scope of practical classes and introduce interdisciplinary connections into the process of artistic and graphic training. It is proposed to improve the methodological component by integrating modern pedagogical technologies, in particular, digital tools of graphic design and multimedia tools. Thus, the methodological component of artistic and graphic training of higher education students is a complex system that requires updating taking into account modern trends in the development of art education. Changes in the educational process should be aimed at training a new generation of teachers who are able to effectively combine traditional artistic techniques with digital technologies and develop students’ creative competencies.
Проблема гармонії виховних впливів трудового навчання у спадщині Василя Сухомлинського
(КОД, 2018) Чистякова, Людмила Олександрівна; Chystiakova, L.
(uk) У статті осмислюється проблема гармонії виховних впливів трудового навчання на учнів загальноосвітньої школи в інтерпретації Василя Олександровича Сухомлинського. Практикуючий вчитель, досвідчений організатор освітнього процесу, великий педагог у своїх працях неодноразово наголошував на непроминальному впливові праці для становлення особистості. Предметно-перетворювальна трудова діяльність учнів має надзвичайні можливості для цілісного фізичного, інтелектуального, соціального та духовного розвитку особистості учня, здійснення особистісно-орієнтованого підходу у формування творчих можливостей дітей. У педагогічних працях В. О. Сухомлинського наскрізно окреслюється твердження про те, що справжнє виховання немислиме без життя у світі праці. Саме праця лежить в основі і розумового, і морального, і естетичного, і емоційного виховання. У статті засвідчується, що трудова діяльність – сприятливе підґрунтя для самовизначення, формування життєвої активності учнів різних вікових груп, їх духовного, інтелектуального і фізичного вдосконалення. І головне завдання для педагога – згармонізувати трудовий процес у єдності усіх педагогічних впливів при формуванні цілісної особистості.