Перегляд {{ collection }} за Автор "Чернишенко, Ірина Анатоліївна"

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Association psycholinguistic experiment as an efficient toolof thesaurus studying
(Видавець Лисенко В. Ф., 2017) Chernyshenko, Iryna; Чернишенко, Ірина Анатоліївна
(uk) У статті розглядаються питання«мовної особистості» та ролі асоціативного значення слова у структурі її тезаурусу. Описуються деякі результати асоціативних психолінгвістичних експериментів та методика їх проведення. Доводиться,що асоціативний експеримент є ефективним способом дослідження лексикону мовної особистості та аналізу міжкультурних відмінностей у способах усвідомлення і вербалізації концептів у мовній картині світу.
Макроструктура концепту honesty (за результатами психолінгвістичного експерименту)
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Чернишенко, Ірина Анатоліївна
У статті наводяться основні результати експериментального дослідження концепту HONESTY в англійській мові (британський варіант). На основі отриманих даних була побудована модель досліджуваного концепту та проаналізовані його когнітивні ознаки. Також пропонується описання структури концепту.
Переклад Сучасної Поезії: Можливий Чи Ні?
(2020) Чернишенко, Ірина Анатоліївна; Гречихіна, Наталія; Chernyshenko, Iryna; Grechykhina, Natalia
(uk) Стаття присвячена труднощам перекладу поетичних текстів, які містять в собі «неперекладні елементи». Мова, зокрема, йде про можливість адекватного перекладу сучасного вірша англійської мови, який повністю складається з віддієслівних іменників з суфіксами – er та –or, на кшталт teacher, talker, corrector. Постає питання, чи можливо передати це у перекладі. Автори доводять думку, що головне у перекладі вірша – це збереження образу, який у свою чергу, складається із змістовних сем. Повторюваність форм можна передати за допомогою перекладацької трансформації компенсації. У статті надаються та аналізуються декілька варіантів перекладу, виконаних авторами та студентами. Вказано на основні завдання перекладача, та типові помилки, допущені у перекладі.
Про результати експериментального дослідження концепту ДРУЖБА
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Чернишенко, Ірина Анатоліївна
(uk) У статті наводяться основні результати експериментального дослідження концепту ДРУЖБА в українській мові. На основі отриманих даних була побудована модель досліджуваного концепту та проаналізовані його когнітивні ознаки. Також пропонується описання структури концепту.
Психолінгвістичний та психопоетологічний аспекти поняття «цінності суспільства»
(КОД, 2019) Чернишенко, Ірина Анатоліївна; Chernyshenko, Iryna; Михида, Сергій Павлович; Mychyda, Sergii
(uk) Стаття присвячена розгляду теоретичних підходів до поняття «цінності суспільства» у філософському, соціологічному та лінгвістичному дискурсах. Це зроблено з метою подальшого дослідження способів вербалізації цінностей та їх ролі у формуванні мовної особистості. Зазначається, що цінності виражаються ціннісною свідомістю. Діяльність теоретика в цій сфері є не що інше як пізнання цінностей свого суспільства, чітке вираження та обґрунтування його ціннісних вимог. Це можуть зробити засновники і реформатори релігій, соціальні мислителі, політичні діячі, письменники. Щодо письменників, то саме вони формують ціннісні орієнтації суспільства, а вчені-лінгвісти та літературознавці здатні дати опис цінностей, який складається з тверджень, стосовно яких можлива перевірка на істинність чи хибність. Цінності завжди існують як упорядкована система, яка є найважливішою складовою культури. У статті розглянуто два основних підходи до визначення поняття «цінність» – предметний та підхід "відносин значимості". Крім того досліджуються функції, які виконують цінності у житті суспільства. Цінності – це конструктивні принципи побудови суспільства, це таке співвідношення між частинами суспільства, яке забезпечує його успішне функціонування. У цьому функціонуванні цінності виконують інтегруючу, регулюючу, ідентифікаційну функції та виступають у ролі стандартів для вибору людської дії. Без цінностей неможлива онтологія будь-якого суспільства. Ціннісні уявлення входять як складова частина до механізму дії суспільних законів. Цінності існують як реальність, об’єктивна відносно окремих індивідів. Це начебто ідеальний план реально існуючого суспільства, який виявляється надзвичайно дієвим, не діючи безпосередньо. Первинно ціннісна свідомість формується на духовно-практичному рівні. Ця ціннісна реальність закріплюється на рівні мови, а саме в мовленні окремої мовної особистості на рівні її мегатексту. Вони фіксуються у значенні слів та синтаксичних одиниць, у фразеологізмах пареміях та прецедентних текстах. Тож за допомогою вивчення шляхів вербалізації цінностей можна визначити ту ціннісну систему, яка притаманна тій чи іншій нації. Кожна з підсистем суспільного життя має свої ціннісні уявлення (наприклад, для економіки це власність, прибутки, користь та ін., для політики – влада, держава та ін.). Але обов’язково повинні існувати ціннісні системи, які не дають суперечливому суспільству знищити себе. Це –перш за все моральна свідомість.
Структурна модель концепту дружба у свідомості українців
(КОД, 2021) Чернишенко, Ірина Анатоліївна; Chernyshenko, Iryna
(uk) У статті наводяться основні результати експериментального дослідження концепту ДРУЖБА в українській мові. На основі отриманих даних була побудована модель досліджуваного концепту та проаналізовані його когнітивні ознаки. Також пропонується описання структури концепту. У дослідженні ми обрали методику семантико-когнітивного аналізу концептів, запропоновану З.Д. Поповою та Й.А. Стерніним. У якості основних експериментальних методик були використані вільний, спрямований і рецептивний експерименти, експериментальне виявлення символіки. Першим етапом моделювання концепту є описання макроструктури концепту. Виявлені когнітивні ознаки концепту розподіляються за його основними структурними компонентами – образним компонентом, інформаційним змістом й інтерпретаційним полем. Інформаційний зміст концепту утворюється когнітивними ознаками, які характеризують суть і диференційні складові елементи досліджуваного концепту. Інтерпретаційне поле концепту зазвичай є дуже об’ємним і включає багаточисленні когнітивні ознаки, які характеризують ставлення народу до дружби і різноманітні енциклопедичні знання про її ознаки, функціонування, що отримані із досвіду. Окремо описується пареміологічна зона інтерпретаційного поля. Ця зона відображує інтерпретацію концепту свідомістю народу переважно в історичній перспективі. Результати дослідження паремій включені у модель концепту. Польова організація когнітивних ознак відображає ієрархію окремих когнітивних ознак у структурі концепту. Членування змісту концепту на ядро і периферію здійснюється за критерієм яскравості когнітивних ознак. Яскравість когнітивної ознаки визначається кількістю асоціатів, що об’єктивують цю ознаку під час аналізу результатів асоціативних експериментів і тлумачних словників. Слід зазначити, що тлумачні словники української мови подають лише невелику кількість цих ознак, що не відображає повністю структуру концепту. Проведення експериментальних методик дає змогу зробити це більш ефективно. (en) The main results of the experimental research of the concept FRIENDSHIP in the Ukrainian language are given in the article. On the base of the received data, the concept’s model was built and the main cognitive signs were analyzed. The description of the structure of the concept is also proposed. The method of semantic and cognitive analysis of concepts was chosen. The latter was proposed and multiply used by Russian linguists Z. Popova and J. Sternin. The free, directed, receptive, and symbolic experimental techniques were used as main ones. The first stage of building the concept’s model is the description of its macrostructure. The found cognitive signs of the given concept are distributed according to its main structural components – image component, informational sense and interpretation field. Thus, the informational sense of the concept includes cognitive signs that characterize its essence and defining components. The interpretation field is usually very large and includes many cognitive signs, which characterize the attitude of the folk to the given concept and various encyclopedic knowledge about its features, functions, and they are usually gained from the individual’s experience. The phraseological zone of the interpretation field is analyzed separately. It describes the understanding of the concept by the folk’s consciousness mainly in historic perspective. The results of researching proverbs and sayings are included into the concept’s model. The structure of the concept’s model is build in a way of different fields and it depicts the hierarchy of separate cognitive signs in the structure. The division of separate cognitive sign in to the fields (nuclear, periphery) was made on the basis of their “brightness” (the quantity of association proposed during the experiments). It is worth noting that dictionaries give only small part of such sighs, which does not depict the whole structure of the concept. Proposed experimental research of the structure of a separate concept gives the opportunity to describe them more effectively.