Перегляд за Автор "Соболь, Євген Юрійович"

Зараз показуємо 1 - 20 з 21

Optimizing service quality through resource efficiency: An analysis of some strategies for service enterprises
(2024) Соболь, Євген Юрійович; Sobol, Yevhen; Олексенко, Роман Іванович; Oleksenko, Roman; Arabov, Nurali; Yekimov, Sergey; Vasylenko, Andrii; Nasimov, Dilmurod; Artikov, Zokir; Ismailov, Bakhit; Kholbayev, Shakhriyor
(en) The research article explores the determinants that boost labor productivity in service companies while concurrently improving the quality of services provided to customers. The overarching objective is to secure a competitive advantage for service enterprises by optimizing their labor resources and a consequential elevation in service quality. By delving into these factors, the article aims to provide insights into the strategies employed to refine service delivery and improve the overall quality of services the enterprise offers.
Place and role of organs of internal affairs in the echanism of providing of rights and freedoms of man.
(ТОВ«Полімед-Сервіс», 2017) Sobol, Eugene Yuriyovych; Соболь, Євген Юрійович
(uk) У статті розглядається місце і роль органів внутрішніх справ у механізмі забезпечення прав і свобод людини. Та визначено повноваження органів внутрішніх справ у механізмі забезпечення прав людини.
Адміністративно-правовий статус посадових осіб як суб’єктів агропромислового комплексу України
(ТОВ «Полімед-Сервіс», 2019) Соболь, Євген Юрійович; Sobol, Ye.
(ua) У статті досліджено поняття «посадова особа», враховуючи його нормативно-правове визначення та погляди вітчизняних науковців. Зосереджено увагу на порівнянні поняття «посадова особа», «службова особа», «державний службовець». Визначено позиції науковців на поняття «посадової особи» з позиції нормативно-правового забезпечення Агропромислового комплексу України. Зазначено, що в широкому розумінні посадові особи є окремою категорією визначеною посадою державної служби, передбаченої штатним розписом та наділені відповідними посадовими повноваженнями державно-владного та організаційно-правового спрямовання. У вузькому розумінні посадовими особами є службовці, які здійснюють «державно-владні повноваження, що визначаються компетенцією і службовою діяльністю». Зроблено висновок, що посадова особа − це службовець, який обіймає посаду державної служби, визначену структурою та штатним розписом, на підставі нормативних актів, виконує управлінські та організаційно-правові функції, що входять до його професійної компетенції відповідно до напряму діяльності органу публічної адміністрації, які безпосередньо призводять до настання певних юридичних наслідків за які може настати як позитивна так і негативна відповідальність. Зазначено, що адміністративно-правовий статус посадової особи, як суб’єкта АПК - це сукупність нормативно визначених повноважень у відповідній галузі (землеробство; тваринництво; харчова промисловість; переробна промисловість; ветеринарна медицина; насінництво та росадництво; садівництво, виноробство; рибне господарство), в межах яких зосереджені їх права, обов’язки і гарантії їх реалізації, та за не виконання (неналежне виконання) яких наступає юридична відповідальність.
Адміністративно-правові засади та правове регулювання реалізації, охорони і захисту прав та свобод осіб з інвалідністю з боку публічної адміністрації
(2022) Соболь, Євген Юрійович; Журавльов, Дмитро Володимирович; Переверзєв, Дмитро Миколайович
У монографії досліджено сучасні погляди адміністративно-правових засад та регулювання діяльності публічної адміністрації у сфері реалізації, охорони і захисту прав та свобод осіб з інвалідністю у контексті розвитку міжнародного та вітчизняного законодавства. Основною думкою, що пронизує всю роботу, є впровадження нових концептуальних засад діяльності публічної адміністрації, що грунтуються на міжнародних стандартах у сфері прав людини і дитини, основу яких становить забезпечення здійснення особами з інвалідністю всіх прав людини за відсутності будь-якої дискримінації, створення належних умов для охорони цих прав, не допускаючи будь-яких посягань та порушень. Акцент зроблено на оновленій ідеології ставлення суспільства до осіб з інвалідністю як до рівних, сформованій на підставі соціальної концепції інвалідності, відповідно до якої пріоритетними напрямами діяльності публічної адміністрації повинні стати реалізація, охорона і захист прав і свобод осіб з інвалідністю на рівні з іншими учасниками суспільних відносин, у разі порушення суб'єктами владних повноважень.
Адміністративно-правові обмеження прав і свобод людини при забезпеченні публічної безпеки органами Національної поліції України
(ФОП Кандиба Т. П., 2023) Соболь, Євген Юрійович; Палій, Валерій Валерійович
У монографії на основі комплексного дослідження правових підстав обмеження прав і свобод людини при забезпеченні публічної безпеки органами Національної поліції України доведено, що останні виступають провідним суб’єктом забезпечення публічної безпеки та публічного порядку; сформульовано розуміння адміністративно-правових обмеження, що застосовуються органами поліції, розкрито їх юридичні основи; визначено основний категоріальнотермінологічний апарат у досліджуваній сфері; окреслено проблеми у сфері обмеження прав і свобод людини та розкрито шляхи їх усунення з визначенням позитивного міжнародного досвіду застосування правоохоронними органами адміністративно-правових обмежень прав і свобод людини при забезпеченні публічної безпеки. В монографічному дослідженні здійснено аналіз категоріальнотермінологічного апарату у сфері обмеження прав і свобод людини при забезпеченні публічної безпеки органами Національної поліції, а також порушено питання щодо закріплення на законодавчому рівні дефініції «публічне місце», що має не тільки теоретичне, а й суттєве прикладне значення. Окреслено напрямки вдосконалення адміністративно-правового регулювання застосування заходів обмеження прав і свобод людини при забезпеченні публічної безпеки та публічного порядку органами Національної поліції України.
Адміністративно-юрисдикціна діяльність державної аудиторської служби України при здійсненні правового фінансового контроль у сфері оборонно-промислового комплексу
(2023) Соболь, Євген Юрійович; Sobol, Y.
(ua) У статті досліджено адміністративно-юрисдикційну діяльність державної аудиторської служби України при здійсненні фінансового контролю у сфері оборонно-промислового комплексу. Обгрунтовано, що фінансовий контроль стає більш об’єктивним і дієвим, коли суб’єкт контролю(контролюючий орган) є зовнішньою структурою відносно підконтрольного об’єкту, а в адміністративному підпорядкуванні займає вищу сходинку, ніж об’єкт, що контролюється. Підтримано позицію науковців, з приводу того, що адміністративно-правовий статус органу фінансового контролю– це регламентоване нормами адміністративного права його положення, яке характеризується сукупністю прав, обов’язків, гарантій діяльності та відповідальності суб’єкта фінансового контролю. Наголошено, що Державна аудиторська служба України на виконання наданих Законом України«Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України» повноважень забезпечує державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, законним та ефективним використанням коштів і майна, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі та є органом державного фінансового контролю. Проаналізовано проєкт Закону України «Про Державне бюро військової юстиції» та зроблено висновок, що адміністративна-юрисдикційна діяльність Державної аудиторської служби України при здійсненні фінансового контролю у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, в тому числі у сфері оборонно-промислового комплексу ефективно виконується і даний законопроєкт призведе до руйнування цілісної та унормованої системи фінансового контролю, яка збалансована контролем від виконавчої гілки влади органами державного фінансового контролю, які здійснюють свої повноваження через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі, від законодавчої гілки влади– Рахунковою палатою України, що здійснює свої повноваження через провадження заходів державного зовнішнього фінансового контролю(аудиту).
Булінг в освітньому середовищі – детермінанти та форми
(2020) Соболь, Євген Юрійович; Корнійченко, Анастасія Олександрівна; Sobol, Y.; Korniichenko, А.
(ua) Стаття присвячена дослідженню детермінанти та форми булінгу як негативного соціального явища, за яке чинним законодавством України передбачено юридичну відповідальність. Зосереджено увагу на аналізі поняття «детермінант». Визначено, що детермінантами булінгу є причини та умови його виникнення. Авторами наголошується, що під причинами булінгу необхідно розуміти його підстави (конкретні чинники), а під умовами – певні сприятливі обставини, які уможливлюють реалізацію насильницьких дій. Авторами обґрунтовано, що підставою для булінгу може стати будь-який з наступних чинників: зовнішній вигляд, успішність або неуспішність у навчанні, певні фізичні можливості особи, її здібності, матеріальний стан, особливості характеру. У статті зазначено, що умови булінгу варто розглядати в широкому та вузькому значенні. У вузькому значені під умовою булінгу доцільно розуміти конкретні обставини вчинення цькування, що має місце між чітко визначеними учасниками в певний проміжок часу (окремо взятий випадок здійснення булінгу). У такому разі під умовами булінгу будуть розумітися час, місце його вчинення, інші обставини, які мають значення при ідентифікації дій як булінгу. У широкому значенні умови булінгу розуміються як всі глобально існуючі обставини, які уможливлюють реалізацію такого негативного явища як булінг. Зроблено висновок, що, в контексті широкого розуміння, умови булінгу варто поділяти на наступні групи: соціальні, економічні, правові, культурно-етичні, морально-психологічні тощо. У ході дослідження окремо приділено увагу сімейному становищу як детермінанті, яка може виступати одночасно як причиною, так і умовою булінгу. У статті запропоновано також під формою булінгу розуміти зовнішнє вираження насильницьких дій, які можуть бути фізичними (зокрема, сексуальними, економічними) та психологічними (словесними, письмовими).
Визначення поняття та переліку суб’єктів публічної адміністрації в контексті реалізації положень адміністративної реформи
(Полімед-Сервіс, 2019) Соболь, Євген Юрійович; Sobol, E.
(uk) У статті розглянуто реалізація людиноцентристського підходу в діяльності органів публічної адміністрації через призму проведення адміністративної реформи. Проаналізовано мета, завдання та очікувані результати адміністративної реформи. Зазначено, що разом з євроінтеграційними процесами, які відбуваються в державі не аби яке значення відводиться формуванню та законодавчому закріпленню понять, серед яких вагоме значення відводиться поняттю та переліку органів публічної адміністрації.
Вплив ефективності роботи адміністративного апарату суду на ступінь доступності до правосуддя
(2020) Соболь, Євген Юрійович; Sobol, Yevhen
(ua) У статті досліджено вплив ефективності роботи адміністративного апарату суду на ступінь доступності до правосуддя. Акцентовано увагу на тому, що питання доступності судів для громадян тісно пов’язане з ефективністю роботи адміністративного апарату судів, оскільки надмірно ускладнені адміністративні процедури – особливо в тих випадках, коли вони змушують учасників справ витрачати надто багато часу на вирішення цих справ у суді. Визначено багато різних факторів, які можуть перешкоджати доступу до послуг правосуддя, зокрема, до них належать чинники політичного, економічного, соціального, психологічного та технічного характеру. Наголошено, що до ключових критерій ефективності діяльності судів під час надання судових послуг варто віднести: належне фінансування, ефективність використання ресурсів та задоволеність умовами праці суддів і працівників апарату; лідерські та управлінські якості керівництва суду; ефективність суддівського самоврядування (на рівні суду); ефективність роботи суду у вирішенні справ; своєчасність судового розгляду; навантаження на суддів; якість написання судового рішення; задоволеність громадян - учасників судових проваджень роботою суду; інформаційна доступність суду. Зазначено, що доступність послуг правосуддя означає те, що суди мають забезпечувати відкритість здійснюваних ними судових процедур та інших відповідних суспільних послуг; підтримувати приміщення та служби суду в такому стані, щоб вони були безпечними, доступними та зручними у користуванні; забезпечувати для всіх сторін судового процесу можливість ефективної участі; гарантувати ввічливе ставлення, готовність допомогти і повагу з боку суддів та інших працівників суду до всіх громадян; забезпечувати обґрунтований, об’єктивний та доступний рівень витрат, пов’язаних з участю громадян у судовому процесі та їхнім доступом до архівів суду, незалежно від того, яку форму приймають ці витрати – грошову, часову чи процедурну.
Діяльність апарату суду як правоохоронного органу при здійсненні електронного правосуддя
(2023) Соболь, Євген Юрійович; Sobol, Yevhen
(ua) У статті окреслено основні напрями, за якими здійснюється реалізація правоохоронної функції держави в межах судової системи. Сформульовано важливий напрям судово-правової реформи, що дозволить підвищити ефективність органів судової влади як одного із суб’єктів реалізації правоохоронної функції держави. Наголошено, що система електронного судочинства є одним із елементів електронного урядування. Нині він розглядається як спосіб організації державної влади за допомогою інформаційних мереж, що забезпечує функціонування органів влади в режимі реального часу та робить максимально простим і доступним щоденне спілкування з ними громадян, юридичних осіб, неурядових організацій, а тому і є перспективним напрямом існуючої судової системи. Зазначено, що з урахуванням карантину та воєнного стану в організації роботи судів основний акцент робиться на дотриманні балансу між забезпеченням права на доступ до правосуддя та убезпеченням учасників судового провадження. Проаналізовано проблемні питання правотворчої, правореалізаційної та виконавчо-розпорядчої діяльності щодо впровадження електронного суду у вказаних умовах. Визначено блоки проблем ефективної імплементації дистанційного та електронного правосуддя в Україні. Зазначено, що належне електронне правосуддя вирішило б не лише нагальні проблеми українського судочинства, зокрема, гарантувало б безпеку всіх учасників судових засідань та забезпечило б своєчасний розгляд справ, але й сприяло б і змінам у форматі роботи апарату суду як правоохоронного органу, в тому числі намітило б шлях для подальшого впровадження загальновизнаних стандартів правосуддя в Україні.
Загальна характеристика публічно-сервісної діяльності як складової адміністративної діяльності органів публічної адміністрації
(ТОВ «Полімед-Сервіс», 2019) Соболь, Євген Юрійович
(ua) У статті аналізується загальнотеоретичний аспект публічно-сервісної діяльності органів публічної адміністрації в Україні. Обґрунтовано необхідність визначення адміністративної послуги як результату діяльності суб’єктів її надання, виокремлено загальні та спеціальні ознаки адміністративної послуги. Аналізуються основні підходи до класифікації адміністративних послуг згідно з чинним законодавством та існуючими поглядами науковців. Здійснено періодизацію розвитку нормативно-правового забезпечення публічно-сервісної діяльності суб’єктів публічної адміністрації.
Людиноцентристський підхід в діяльності публічної адміністрації спрямований на захист прав та свобод інвалідів
(ТОВ «Полімед-Сервіс», 2017) Соболь, Євген Юрійович
(uk) У статті розглянуто реалізація людиноцентристського підходу до захисту прав та свобод інвалідів через призму проведення адміністративної реформи. Розглядається ідея децентралізації влади як одна із конституційних засад, на яких ґрунтується територіальний устрій держави, що стане поштовхом створення дієвих суб’єктів публічної адміністрації −державних представництв наділених контрольно-наглядовими і координаційними, а не виконавчими функціями, що концептуально вплине на реалізацію та захист прав та свобод інвалідів на рівні області, району, громади.
Належне мотивування судового рішення у судовій справі як гарантія його правосудності
(ЗУНУ, 2023) Скляренко, Ігор Васильович; Соболь, Євген Юрійович; Skliarenko, Igor; Sobol, Yevhen
(ua) Стаття присвячена дослідженню категорії мотивування судового рішення як документу, що оста-точно вирішує правовий спір. Проаналізовано різні підходи вчених щодо визначення поняття та сутності мотивування судового рішення. Досліджено філософсько-правові підходи до категорії до вмотивованості та мотивування як певного мисленнєвого процесу. Звернуто увагу на особливий характер судової влади як цивілі-зованого способу вирішення правових спорів. Акцентовано увагу на тому, що метою відправлення правосуддя є вирішення правового спору та подальше припинення правового конфлікту. Доведено, що зрозумілість ясність мотивів ухваленого судом рішення є запорукою його правосудності. Розглянуто нормативні вимоги процесуаль-ного законодавства України до мотивування судових рішень всіх інстанцій. Проаналізовано практику Європей-ського суду з прав людини в частині вимог до мотивування судових рішень. Визначено, що невиконання судом вимог щодо належного мотивування свого рішення щодо правового спору ставитиме під сумнів його правосуд-ність як для сторони, що програла, так і для інших учасників спірних правовідносин.
Напрями удосконалення вітчизняного законодавства в контексті структурування нормативно-правового регулювання в агропромисловому комплексі України
(2020) Соболь, Євген Юрійович; Михайлов, Олександр Васильович; Sobol, Ye.; Mikhailov, О.
(ua) У статті досліджено основні напрями удосконалення вітчизняного законодавства. Зазначено, що головним критерієм об’єднання адміністративно-правових норм та їхнього розподілу по структурних частинах є предмет правового регулювання. Відповідно до цього, побудована система передбачає виокремлення правових інститутів, що об’єднуються в загальну, особливу та спеціальну частини адміністративного права. Визначено наукові погляди щодо внутрішнього структурування адміністративного права як галузі права, через формування складових загальної, особливої та спеціальної частини. Акцентовано увагу на пріоритетності систематизації в структуруванні законодавства. Зазначено, що робота має вестись у двох напрямах: зовнішнє і внутрішнє структурування законодавства. Зовнішнє структурування законодавства полягає у приведенні до логічної побудови галузей законодавства та гармонізація національного законодавства з міжнародним правом. Вагоме значення у цьому напрямі відводиться поняттю та змістовному наповненні «трансферу норм», шляхом переміщення правової норми або групи правових норм з одного нормативно-правового акту до іншого відповідно до предмету правового регулювання. Внутрішне структурування законодавства має йти шляхом виокремлення тричленної побудови норми права (гіпотеза, диспозиція, санкція), єдності та взаємодії їх частин. Конструювання норм права має йти шляхом обов’язкової наявності всіх трьох елементів в одному нормативно-правовому акті, комунікативному кодексі. Комунікативний кодекс за своєю структурою має складатись з наступних частин: загальна частина (загальні положення – терміни що використовуються, правила поведінки у суспільно-економічній сфері); особлива частина (матеріальні норми – проступки та санкції за їх вчинення); спеціальна частина (особливості провадження у справах про проступки саме в суспільно-економічній сфері, що регулюється даним комунікативним кодексом).
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
(Середняк Т. К., 2024) Соболь, Євген Юрійович; Бондарь, Володимир Павлович
Монографію присвячено комплексному дослідженню організації проведення медико-соціальної експертизи крізь призму адміністративного права, зокрема аналізу мети, завдань, принципів, правових засад та адміністративно-правового механізму організації проведення медико-соціальної експертизи в Україні. Це перше монографічне дослідження, в якому здійснено комплексний аналіз організації проведення медико-соціальної експертизи в Україні крізь призму адміністративного права. В монографії сформовано систему завдань організації проведення МСЕ, якими є наперед визначені, заплановані до виконання обсяги роботи, покладені на суб’єктів публічного адміністрування, що потребують здійснення конкретних заходів задля злагодженого і впорядкованого функціонування системи МСЕ. Також визначено, що загальна процедура здійснення медико-соціальної експертизи є доволі тривалою за часом і складається з низки поступових кроків, до яких залучено численну кількість осіб. Здійснено характеристику юридичної відповідальності за порушення порядку проведення медико-соціальної експертизи. Визначено, що ключовою (стратегічною) метою організації проведення МСЕ є забезпечення і гарантування злагодженого і впорядкованого функціонування системи публічного сервісу щодо надання населенню медико-соціальних експертних послуг.
Правові засади формування та реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю
(ФОП Кандиба Т. П., 2023) Соболь, Євген Юрійович; Кіблик, Дар’я Володимирівна
Монографію присвячено комплексному дослідженню правових засад формування та реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю в Україні, зокрема аналізу сутності, мети, завдань, напрямів, принципів, правових засад державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю в Україні, а також механізмів її формування та реалізації. В цьому монографічному дослідженні здійснено загальну характеристику державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю як об’єкта адміністративно-правового регулювання. З’ясовано, що під адміністративноправовим регулюванням державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю варто розуміти здійснюваний усією системою адміністративноправових інструментів цілеспрямований, нормативно-організаційний, управлінський вплив спеціальних суб’єктів публічного управління на державну політику у сфері забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю з метою її формування та реалізації. В монографії запропоновано авторське бачення категорії «адміністративноправовий механізм реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю» та сформовано його структуру. А також, запропоновано оригінальну класифікацію суб’єктів формування та реалізації державної політики щодо забезпечення прав і свобод осіб з інвалідністю. Монографія розрахована на студентів, аспірантів та викладачів юридичних спеціальностей закладів вищої освіти, а також наукових та практичних працівників.
Публічне адміністрування в діяльності апарату суду при реалізації правосуддя
(2021) Соболь, Євген Юрійович; Sobol, Yevhen
(ua) У статті досліджено публічне адміністрування в діяльності апарату суду при реалізації правосуддя. Запропоновано, під публічним адмініструванням в діяльності апарату суду розуміти сукупність владно уповноважених суб’єктів на яких державою покладено обов’язок забезпечувати належну діяльність судової влади, здійснювати виконавчо-розпорядчі функції в системі судової влади і у порядку визначеному законодавством здійснювати організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади, надання фізичним і юридичним особам адміністративних послуг, а також забезпечення законних інтересів держави та суспільства загалом. Наголошено, що судове адміністрування стосується безпосередньо організаційної, координаційної і практичної діяльності осіб, які здійснюють адміністративні повноваження спрямовані на належне забезпечення функціонування суду .Визначено, що до уповноважених суб’єктів на яких державою покладено обов’язок забезпечувати належну діяльність судової влади входять: Президент України, органи законодавчої та виконавчої влади, органи суддівського самоврядування та представники системи правосуддя, адміністрацій та менеджерів місцевих судів й в окремих випадках – інституції громадянського суспільства.Зазначено, що головна мета судового адміністрування безпосередньо полягає в забезпеченні належних умов для справедливого відправлення правосуддя.
Роль фінансового контролю у секторі безпеки і оборони України: адміністративно-правовий аспект
(2023) Соболь, Євген Юрійович; Sobol, Ye.
(ua) У статті досліджено роль фінансового контролю у секторі безпеки і оборони України як чинника забезпечення національної без-пеки держави. У результаті аналізу основних підходів до визначення поняття«фінансовий контроль» запропоновано авторське поняття дефініції фінансового контролю у секторі без-пеки і оборони України. Досліджено правові аспекти фінансового контролю за витратами на національну без-пеку і оборону та визначено основні завдання, які ставляться перед державним фінансовим контролем у секторі безпеки і оборони. За-значено, що державний фінансовий контр-оль здійснюється спеціальними державними органами з метою забезпечення законності у відповідній сфері відносин, попередження фі-нансових правопорушень, зміцнення фінансо-вої дисципліни під час формування, розподілу та використання державних фінансових ре-сурсів. Звернуто увагу на адміністративно-правовий статус органів держаного фінан-сового контролю та зауважено, що правове положення органів фінансового контролю визначається ступенем їх впливу як на сус-пільство в цілому, так і на окремі державні органи й установи задля виконання постав-леної мети.
Судова практика у справах про булінг (цькування)
(2021) Соболь, Євген Юрійович; Sobolʹ, YE.
(ua) У статті здійснено розгляд та аналіз шести судових справ, пов’язаних із вчиненням булінгу (цькування) учасниками освітнього процесу в Україні. Зазначено, що даний аналіз судових справ здійснюється з метою подальшого формування конкретних пропозицій щодо підвищення ефективності заходів, які спрямовані на мінімізацію такого соціально негативного явища як булінг. Вказано, що на сьогоднішній день судові справи характеризуються відсутністю єдиного підходу до вирішення типових (тобто таких, в яких склад адміністративного правопорушення є однаковим або досить подібним) справ. Зазначено, що це обумовлене тим, що вказана категорія булінгу, а також юридична відповідальність за його вчинення є доволі новим явищем для сучасної юриспруденції, що й безпосередньо визначає складність винесення уніфікованих постанов. Підкреслено, що відсутність чіткого розуміння сутністної складової категорії «булінг» та її характерних ознак на практиці ускладнює процеси ідентифікації булінгу не лише під час судового розгляду справи, а й також на етапі складання протоколів про адміністративне правопорушення. Зроблено висновок, що в Україні необхідно здійснювати комплексний підхід до категорії булінгу не лише теоретиками-науковцями, а також й суддями, працівниками органів Національної поліції та іншими уповноваженими особами, адже наслідками вчинення булінгу, як показує судова практика, можуть бути пригнічений стан, небажання відвідувати заклад освіти, необхідність психологічної допомоги тощо, що негативно впливає на подальшу соціалізацію особи, яка стала жертвою булінгу. Акцентовано увагу на тому, що дослідження питань, пов’язаних з адміністративно-правовим механізмом запобігання цьому негативному явищу, є перспективним напрямком наукових пошуків.
Суспільний розвиток: співвідношення формаційного та цивілізаційного підходів
(2022) Соболь, Євген Юрійович; Габелко, Вероніка Олексіївна; Sobol, E.; Gabelko, V.
(ua) Типологія держав посідає одне з провідних місць у сфері класифікацій в розділі теорії держави і права, оскільки з її допомогою можливо визначити відповідну соціальну сутність. Публікація актуалізує проблему співвідношення ключових підходів задля подальшого використання в контексті сучасності.Внаслідок відмови від беззаперечного слідування формаційному підходу науковці розробили альтернативу, в основі якої лежала самобутність і особливість конкретного регіону, що надавала змогу виявити багатоваріантність історії та визначити відмінності й особливості кожної з цивілізацій. Обидві класифікації здобули значне поширення, а разом з тим прибічників та опозиціонерів. У статті проаналізовано роботи науковців різних епох задля більш деталізованого розгляду переваг та недоліків використання кожного з підходів. Зазначена спроба устаткувати поняття «цивілізація» шляхом розгляду кожної з його дефініцій.