Перегляд за Автор "Ратушняк, Олександр Михайлович"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Використання кіноекранізації в літературній освіті школярів
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Ратушняк, Олександр Михайлович
У статті пропонується методична модель упровадження кіноекранізації в навчальний процес сучасної шкільної літературної освіти. Дається обгрнтування основним поняттям і засобам кіно, необхідним учням для розуміння специфіки цього виду мистецтва поівняно з літературою. Здійснена інтеграція літератури і кіно сприятиме загальнокультурному розвитку учнів.
Слід Достоєвського у творчості франка (на матеріалі повісті „Перехресні стежки”) : до компаративного вивчення творчості І. Франка і Ф. Достоєвського
(РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Ратушняк, Олександр Михайлович
(ua) У статті здійснено спробу компаративного аналізу повісті І. Франка „Перехресні стежки” на тлі творчості Ф. Достоєвського, виявлено перегук і спільні риси у творчості обох письменників на зрізі тематики, ідей та художніх прийомів.
Хронотопічний аналіз як ключ до розуміння оповідання Володимира Винниченка «Федько-халамидник»
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Ратушняк, Олександр Михайлович; Ratushnyak, Olexander
(uk) У статті обґрунтовано теоретичні засади структурно-семантичного аналізу, з’ясовано поняття «хронотоп» як одного з елементів структури літературного твору. Встановлено, що хронотоп метафорично виражає взаємодію морально-етичних і філософських категорій, внаслідок чого в тексті постають зовсім не просторово-часові відношення. Через модель хронотопу з’ясовується головний конфлікт твору, простежується його виникнення та розгортання. Конфлікт структурує бінарно-семантичну опозицію: відкритий – замкнутий, верх – низ, небо – земля, вулиця – кімната. Співвідношення цих просторово-часових конструктів корелюють категорію «свій – чужий». Здійснено аналіз протистояння на рівні хронотопу «вулиця – будинок», який завершується на користь останнього. У статті доводиться, що перемога життєвих принципів, якими марковано хронотоп будинку стає потужним фактором впливу на зовнішню позицію читача. На основі того, з чим залишається читач після прочитання, і формулюється головна ідея твору. На думку дослідника, вона є результатом інтерпретації авторської позиції на основі зовнішньої позиції читача.