Перегляд за Автор "Радул, Ольга Сергіївна"

Зараз показуємо 1 - 19 з 19

Актуальні проблеми сучасного дитинства
(Мачулін, 2022) Радул, Ольга Сергіївна; Довга, Тетяна Яківна; Ткаченко, Ольга Михайлівна; Прибора, Тетяна Олександрівна; Цуканова, Наталія Миколаївна; Баранюк, Ірина Григорівна; Мельничук, Сергій Костянтинович; Андросова, Наталя Миколаївна; Шарапова, Тетяна Анатоліївна; Куркіна, Сніжана Віталіївна
У колективній монографії викладачів Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка представлено різноманітні напрями наукових досліджень у галузі дошкільної освіти: дошкільне виховання у сучасному світі, педагогіка дитячого здоров’я, етнопедагогічні аспекти виховання дітей, гуманістичні принципи в дошкільній педагогіці, педагогічні засади раннього розвитку дітей, специфіка розвивального середовища в закладі дошкільної освіти, перцептивні методи навчання в діяльності педагога дошкільної освіти, специфіка вивчення проблеми розвитку впевненості у дошкільному віці, розвиток творчих здібностей у дошкільників засобами музичного мистецтва. Колектив авторів сподівається, що представлені у монографії праці будуть корисними для викладачів, вихователів, учителів, студентів педагогічних навчальних закладів.
Актуальні проблеми виховання в сучасному світі
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Радул, Ольга Сергіївна; Радул, Ольга Сергеевна; Radul, Olha Serhiivna
(uk) У статті висвітлюються окремі пріоритетні проблеми виховання дітей і молоді в сучасному світі, зокрема виховання в дусі миру, інтернаціональне та полікультурне виховання, виховання політичної культури та громадянське виховання, екологічне виховання. Розглядаються основні шляхи їх реалізації на рівні шкільних програм та практичної діяльності учнів.
Актуальні проблеми сучасного дитинства
(Мачулін, 2022) Куркіна, Сніжана Віталіївна; Шарапова, Тетяна Анатоліївна; Андросова, Наталя Миколаївна; Мельничук, Сергій Гаврилович; Баранюк, Ірина Григорівна; Цуканова, Наталія; Прибора, Тетяна Олександрівна; Ткаченко, Ольга Михайлівна; Довга, Тетяна Яківна; Радул, Ольга Сергіївна
Виховання любові до малої батьківщини у педагогічній спадщині Василя Сухомлинського
(КОД, 2018) Радул, Ольга Сергіївна; Радул, Ольга Сергеевна; Radul, Olga Serhiyvna
(uk) У статті розкривається сутність поглядів В. Сухомлинського на актуальну проблему виховання у школярів любові до малої батьківщини, що є основою патріотичного виховання. На підставі праць видатного вченого, досвіду Павлиської школи розкривається зміст та шляхи формування любові до рідного краю: любов до людей; до природи рідного краю (картини якого особливо міцно відкладаються у пам’яті в поєднанні з поетичним словом); уявні і справжні подорожі по Батьківщині; виявлення діяльної любові до рідного краю; збереження історичної пам’яті, шанування загиблих, збереження всього, що створено людьми і чим пишаються старші покоління.
Вищі школи в Україні у ХVІ–ХVІІ ст.
(Середняк Т. К., 2023) Радул, Ольга Сергіївна
Елементи народної педагогіки у творчій спадщині В. О. Сухомлинського
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Радул, Ольга Сергіївна
У статті розглядаються спільні й відмінні риси природовідповідного виховання дітей у народній педагогіці та педагогічних поглядах В. Сухомлинського.
Значення фольклору у вивченні виховання дітей в давні періоди вітчизняної історії (до історіографії проблеми)
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2011) Радул, Ольга Сергіївна
(uk) У статті здійснюється історіграфічний аналіз джерел тих жанрів фольклору, існування яких у середовищісхідних слов’ян VІ–ХІІІ століть визнано вченими.
Міждисциплінарні зв’язки у вивченні виховання дітей давніх східних слов’ян
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Радул, Ольга Сергіївна
(uk) У статті аналізуються зв’язки археології і етнографії у вивченні давніх періодів виховання дітей. Показані приклади міждисциплінарних зв’язків у вивченні дитячих ігор та іграшок східних слов’ян.
Оберігальна педагогіка східних слов’ян (VI-XІІІ ст.)
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2014) Радул, Ольга Сергіївна
(UA) Народна педагогіка східних слов’ян VI-XІІІ ст. мала оберігальну спрямованість, що зумовлюється язичницькими віруваннями у добрі і злі сили. У статті, на підставі археологічних, етнографічних джерел, історичних досліджень, пам’яток фольклору розглянуто різноманітні засоби оберігальної педагогіки.
Педагогіка Марії Монтессорі: минуле і сучасність
(ФОП Піскова М. А., 2023) Радул, Ольга Сергіївна; Прибора, Тетяна Олександрівна; Андросова, Наталя Миколаївна; Завітренко, Долорес Жораївна
Періодизація життя дитини у східних слов’ян VІ – ХІІІ ст.
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Радул, Ольга Сергіївна
(uk) У статті на підставі сприйняття часу у давніх суспільствах, соціально вікової стратифікації, виділяються основні етапи життя дитини у східних слов’ян від народження до чотирнадцяти років.
Проблеми дошкільного виховання у поглядах утопістів
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Радул, Ольга Сергіївна; Радул, Ольга Сергеевна; Radul, Olga Serhiyivna
(ua) У статті проаналізовано погляди Платона, Т. Кампанелли, Мореллі, Ш. Фур’є, Р. Оуена на громадське дошкільне виховання. Розглянуто зміст, шляхи, особливості реалізації громадського виховання дітей дошкільного віку, запропоновані філософами і педагогами, зокрема, роль держави, вимоги до вихователів, значення виховного середовища, врахування вікових особливостей дітей дошкільного віку, створення у закладах дошкільної освіти умов для реалізації різноманітних дитячих потреб та інтересів, значення ігор та іграшок у вихованні, гармонійне виховання тощо.
Просвітницька діяльність Костянтина – Василя Костянтиновича Острозького
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2010) Радул, Ольга Сергіївна
(uk) У статті розглядається діяльність одних із перших українських меценатів –князів Острозьких та їх внесок в розвиток освіти в Україні.
Розвиток педагогічної освіти в Україні у 20-30-і роки ХХ століття
(ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2017) Радул, Ольга Сергіївна; Радул, Ольга Сергеевна; Radul, Olga Serhiyvna
(uk) У статті розглядаються особливості розвитку педагогічної освіти в Україні. У 20-і роки в Україні до вищих навчальних закладів відносилися інститути народної освіти та педагогічні технікуми. З уніфікацією системи освіти у всьому СРСР (1929 р.) в Україні до вищої педагогічної освіти належали інститути соціального виховання, педагогічні інститути професійної освіти, з 1933 р. – педагогічні інститути (з чотирирічним терміном навчання), з 1935 р. – учительські інститути (з дворічним терміном навчання).
Соціальний зміст виховання в античний період
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Радул, Валерій Вікторович; Радул, Ольга Сергіївна; Радул, Валерий Викторович; Радул, Ольга Сергеевна; Radul, Valerij Viktorovych; Radul, Olga Sergiivna
(ua) У статті показано особливості зародження виховання в античний період. На основі наявних досліджень обґрунтовано, що виховання виконує різноманітні функції, але першочергове – це політичні функції, і має суспільний характер. Показано, що питання виховання молодого покоління розглядалися як загальна справа всього суспільства яка реалізувалася представниками старшого покоління.
Спроби відкриття університетів в Україні в другій половині ХVIII століття
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2015) Радул, Ольга Сергіївна
Стаття присвячена історії проектів і пропозицій заснування університетів в Україні в другій половині ХУІІІ ст. Детально проаналізовано проект Батуринського університету (1860), написаного на замовлення гетьмана Лівобержної України К. Розумовського. Розглянуто петиції української шляхти, козацької старшини, громад 60-х рр. ХУІІІ ст. про відкриття вищих шкіл у Києві, Сумах, Переяславі, а також ідею Г. Потьомкіна про заснування університету у Катеринославі (80-ті рр.).
Становище викладачів вітчизняних університетів ХІХ –початку ХХ століття
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2012) Радул, Валерій Вікторович; Радул, Ольга Сергіївна
(uk) У статті аналізуються соціальний та науковий статус викладачів університетів ХІХ – початку ХХ століття, їх навчальні та громадські обов’язки, обумовлені статутами, матеріальне становище.
Учитель початкової школи у сучасному світі
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Радул, Ольга Сергіївна; Radul, Olha Serhiyivna
(ua) Початкова школа є найдавнішою ланкою в системі освіти. У сучасному світі найбільше саме вчителів початкової школи, оскільки світ розвивається нерівномірно, і в багатьох сучасних країнах, що належать до таких, що розвиваються, доступною і масовою ланкою освіти є тільки початкова. Зважаючи на масовість професії вчителя початкової школи в сучасному світі, завжди актуальним напрямком порівняльних педагогічних досліджень буде вивчення становища вчителя в різних країнах світу. У статті проаналізовано найбільш поширені кількісні показники і характеристики професії вчителя початкової школи у сучасному світі, його педагогічної праці, особливостей підготовки, подальшого підвищення кваліфікації тощо. Статистичні дані засвідчують нерівномірне збільшення кількості вчителів початкової школи у світі: найбільше зростання відбувається в країнах, що розвиваються у зв’язку із масовістю початкової ланки освіти. Кількість вчителів у розвинених країнах збільшується завдяки зменшенню учнів у класах та введенню нових категорій педагогів. Стійким показником професії вчителя початкової школи є фемінізація. По-різному оцінюється праця вчителів початкової школи. Різними є й умови праці, що виявляється у співвідношенні коефіцієнту «вчитель–учні», у навчальному навантаженні вчителів. Оскільки професія учителя початкової школи є масовою, то важливого значення набуває проблема підготовки майбутніх учителів. Згідно проведених реформ педагогічної освіти загальновизнаною у професійному становленні вчителя є вища педагогічна освіта. Вона представлена різними різними типами закладів.
Інтегроване навчання в історичному розвитку
(РВВ ЦДУ ім. В. Винниченка, 2023) Радул, Ольга Сергіївна; Прибора, Тетяна Олександрівна; Radul, Olga Serhiyivna; Prybora, Tetyana Olexandrivna
(ua) Інтегроване навчання є одним із видів організації навчання в усьому світі. У статті проаналізовано погляди на інтегроване навчання та їх реалізацію у зарубіжній і вітчизняній педагогіці ХІХ–ХХ ст. Доведено, що проблема інтегрованого навчання стала актуальною наприкінці ХІХ ст. Представники нової, реформаторської педагогіки Д. Дьюї, Г. Кершенштейнер висувають ідею застосовувати не предметне навчання, а інтегроване (комплексне), яке поєднує кілька навчальних предметів, об’єднаних однією темою. Г. Кершенштейнер пропонує організовувати навчальну діяльність дітей навколо конкретного соціально значущого завдання, у межах якого викладаються освітні предмети. Д. Дьюї інтегрований підхід до навчання обґрунтовує, спираючись на дитячі імпульси. К. Вентцель вважав, що метою навчальних закладів є створення таких умов, щоб кожний учень міг самостійно обирати з наук те, що йому потрібно в даний момент. П. Блонський вважав основним предметом у школі людинознавство (явища людського життя). З-поміж основних вимог діяльності нових шкіл на Заході була відмова від предметного навчання. Після Першої світової війни педагоги-новатори продовжують експерименти в галузі інтегрованого навчання у нових школах, переважно у початкових: О. Декролі у Бельгії (навчання за центрами інтересів), Г. Шарельман і Р. Штайнер у Німеччині, Р. Кузіне (метод вільної роботи групами), С. Френе («техніка Френе») у Франції та ін. У вітчизняній педагогіці інтегроване навчання активно обговорювалося та впроваджувалося у практику у 20-і роки ХХ ст. Реалізацією інтегрованого підходу стали комплексні програми, в основу яких було покладено вивчення трудової діяльності людей. З’ясовано, що проблеми комплексного та інтегрованого навчання серед українських педагогів найбільше розвивали Г. Іваниця, О. Музиченко, І. Соколянський. Г. Іваниця розглядав комплекс як поєднання різних життєвих явищ, для розуміння яких потрібно об’єднати відібрані для цього предмети навколо основної ідеї. О. Музиченко під комплексним навчанням розумів активне переживання дітьми миттєвостей – різноманітних епізодичних явищ навколишнього світу. І. Соколянський вважав, що основою інтеграції предметів повинні стати дитячі переживання сучасності. Я. Чепіга запропонував власний варіант комплексної програми для початкової школи, що ґрунтувалася на ідеї об’єднання навчального й виховного матеріалу у вигляді центральних ідей. (en) Integrated learning is one of the modes of organisation of learning in the whole world. The article presents the analysis of the views of integrated learning and their implementation in foreign and homeland pedagogy of the 19–20th centuries. It is proved that the issue of integrated learning became topical in the end of the 19th century. The representatives of the new pedagogy of reforms like J. Dewey and G. Kerschensteiner put forward the idea to use integrated complex learning rather than subject learning as it combines a number of school subjects having the same theme. Kerschensteiner suggests to organize children learning activity around the specific socially important task within which school subjects are taught. Dewey substantiates integrated approach to learning basing on children’s impulses. K. Venttsel thought that the main aim of educational establishments was the creation of the conditions for each student to be able independently choose from the sciences what they needed at that very moment. P. Blonsky considered the Humanities (phenomena of people’s life) to be the most important subject at school. The rejection of subject learning was among the basic requirements for new schools in the west. After WW I innovator-educators continued experimenting in the field of integrated learning in new schools mostly primary: J. O. Decroly in Belgium (learning by interest centres), H. Scharrelmann and R. Steiner in Germany and R. Cousinet in France (method of free group work), C. Freinet in France (‘Freinet technique’) and others. In Ukraine issues of integrated learning began to be actively discussed and implemented in 1920s. the outcome of the integrated approach implementation was the working out of integrated programs which based on the study of people labour activity. It has been found out that the complex and integrated learning issues were mostly worked on by such Ukrainian educators as I. Ivanytsya, O. Muzychenko, I. Sokolyans’kiy. I. Ivanytsya viewed complex as the combination of different life phenomena to understand which it is necessary to unite the selected for this objects around the basic idea. O. Muzychenko regarded integrated learning as children active experiencing of occasions – various episodic phenomena of the surrounding world. I. Sokolyans’kiy thought that children emotional experience of the present time was to be the ground for the integration of subjects. Ya. Chepiha suggested his own variant of the complex programme for primary school, which was based on the idea of the integration of study and instructional material in the form of central ideas.