Перегляд {{ collection }} за Автор "Плющ, Валентина Миколаївна"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Готовність майбутніх учителів до професійного самовдосконалення як психолого-педагогічна проблема(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Плющ, Валентина Миколаївна; Плющ, Валентина Николаевна; Pliushch, Valentina Nikolaevna(ua) У статті проаналізовано теоретико-методичні підходи до визначення понять «готовність до професійної діяльності», «готовність майбутніх учителів до професійного самовдосконалення». Обґрунтовано, що готовність студентів до професійного самовдосконалення відповідає всім ознакам готовності до професійної діяльності. Виокремлено структурні компоненти готовності майбутніх учителів до професійного самовдосконалення: мотиваційно-цільовий, когнітивно-діяльнісний та рефлексивний та визначено готовність майбутніх учителів до професійного самовдосконалення як сформовану під час професійної підготовки інтегративна властивість особистості, яка відображає наявність мотивації, професійних знань, умінь і навичок, рефлексії, що відповідає компонентам професійного самовдосконалення: самопізнання, самоосвіта (самонавчання та самовиховання), самоконтроль.Документ Ефективність застосування ситуаційних задач у підготовці майбутніх вчителів хімії в умовах дистанційного навчання(2023) Плющ, Валентина Миколаївна; Pliushch, Valentyna Mykolaivna(ua) У статті викладається позиція, що використання ситуаційних завдань сприяє удосконаленню підготовки компетентного вчителя. Автором узагальнено досвід щодо генези поняття «ситуаційне завдання». На основі діяльнісного підходу обґрунтовано рівні ситуативних завдань (репродуктивний, частково-пошуковий і творчий) та наведено їх приклади для освітнього компоненту «Методика навчання хімії». Акцентовано на характерних особливості ситуаційних завдань: практико-орієнтований характер; опис реальних ситуацій майбутньої професійної діяльності; спрямованість на розвиток інтелектуальних умінь, здатності аналізувати інформацію, порівнювати її, виділяти головне, пояснювати, працювати з додатковою літературою тощо; використання знань і способів дій з різних освітніх галузей; розвиток інтересу та мотивації до вивчення дисципліни; надання допомоги або консультації з боку педагога при вирішенні завдання; використання різних джерел інформації. Наголошено, що системне та систематичне використання ситуаційних завдань має істотні переваги порівняно з традиційним репродуктивно-інформаційним підходом. Узагальнено, що використання технології ситуаційного навчання в освітньому процесі: сприяє формуванню в майбутніх педагогів аналітичних, когнітивних, практичних, комунікативних, творчих умінь; ґрунтується на поєднанні елементів проблемного, проєктного навчання та використання інформаційно-комунікаційних технологій. Формулюється ситуаційне завдання на основі конкретної педагогічної ситуації (методу кейсів). Застосування ситуаційного навчання є підходом, що дозволяє встановити тісний зв'язок між теоретичними знаннями та їх практичною реалізацією у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя та є ефективним засобом контролю як в умовах традиційного, так і в умовах дистанційного навчання, нівелюючи можливість списування. Використання ситуаційних завдань у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів дає широкі можливості у формуванні різних груп ключових компетенцій, творчому оволодінні професійними знаннями, вміннями та навичками, розвитку аналітичних розумових здібностей. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні проблем технологічно-процесуального характеру щодо використання ситуаційних задач у системі фахового становлення сучасного вчителя хімії.Документ Модель формування готовності майбутніх учителів природничих дисциплін до професійного самовдосконалення(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Плющ, Валентина Миколаївна; Плющ, Валентина Николаевна; Plyushch, Valentina Nikolaevna(uk) У статті розроблена та обґрунтована модель формування готовності майбутніх учителів природничих дисциплін до професійного самовдосконалення, яка складається цільового, організаційно-змістовного, оцінно-результативного блоків, що об’єднані метою, завданнями, методологічними підходами, принципами, змістом, формами, технологіями та методами навчання, діагностичним інструментарієм виявлення рівнів сформованості готовності студентів до професійного самовдосконалення і результат.Документ Особливості організації самостійної роботи майбутніх лікарів при вивченні курсу «мікробіологія, вірусологія, імунологія»(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Терещенко, Оксана Василівна; Громова, Тетяна Валеріївна; Плющ, Валентина Миколаївна; Громова, Татьяна Валериевна; Терещенко, Оксана Васильевна; Плющ, Валентина Николаевна; Gromova, Tatiana Valerievna; Tereshchenko, Oksana Vasylivna; Plyushch, Valentina Nikolayevna(ua) У представленій статті проаналізовано основні погляди вчених у галузі педагогіка на специфіку трактування поняття самостійна робота студентів та основних видів її впровадження у навчальний процес підготовки майбутніх фахівців медичної галузі. Розроблено та впроваджено систему різноманітних форм і видів самостійної роботи для майбутніх лікарів при вивченні такої фахової дисципліни, як «Мікробіологія, вірусологія, імунологія». Визначено педагогічні умови ефективності застосування самостійної роботи майбутніх лікарів у процессі їх професійної підготовки: чітка постановка пізнавальних завдань; знання студентом способів її виконання (алгоритму дії); чітке визначення викладачем форм звітності, обсягу роботи, термінів її подання; визначення видів консультаційної допомоги; різноманітність видів і форм самостійної роботи; визначені критерії оцінки самостійної роботи.Документ Переваги і недоліки методів добування фурфуролу(2018) Плющ, Валентина Миколаївна; Квас, Валентина Миколаївна; Юрченко, Дар’я