Перегляд за Автор "Плющ, Валентина Миколаївна"

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Готовність майбутніх учителів до професійного самовдосконалення як психолого-педагогічна проблема
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019) Плющ, Валентина Миколаївна; Плющ, Валентина Николаевна; Pliushch, Valentina Nikolaevna
(ua) У статті проаналізовано теоретико-методичні підходи до визначення понять «готовність до професійної діяльності», «готовність майбутніх учителів до професійного самовдосконалення». Обґрунтовано, що готовність студентів до професійного самовдосконалення відповідає всім ознакам готовності до професійної діяльності. Виокремлено структурні компоненти готовності майбутніх учителів до професійного самовдосконалення: мотиваційно-цільовий, когнітивно-діяльнісний та рефлексивний та визначено готовність майбутніх учителів до професійного самовдосконалення як сформовану під час професійної підготовки інтегративна властивість особистості, яка відображає наявність мотивації, професійних знань, умінь і навичок, рефлексії, що відповідає компонентам професійного самовдосконалення: самопізнання, самоосвіта (самонавчання та самовиховання), самоконтроль.
Ефективність застосування ситуаційних задач у підготовці майбутніх вчителів хімії в умовах дистанційного навчання
(2023) Плющ, Валентина Миколаївна; Pliushch, Valentyna Mykolaivna
(ua) У статті викладається позиція, що використання ситуаційних завдань сприяє удосконаленню підготовки компетентного вчителя. Автором узагальнено досвід щодо генези поняття «ситуаційне завдання». На основі діяльнісного підходу обґрунтовано рівні ситуативних завдань (репродуктивний, частково-пошуковий і творчий) та наведено їх приклади для освітнього компоненту «Методика навчання хімії». Акцентовано на характерних особливості ситуаційних завдань: практико-орієнтований характер; опис реальних ситуацій майбутньої професійної діяльності; спрямованість на розвиток інтелектуальних умінь, здатності аналізувати інформацію, порівнювати її, виділяти головне, пояснювати, працювати з додатковою літературою тощо; використання знань і способів дій з різних освітніх галузей; розвиток інтересу та мотивації до вивчення дисципліни; надання допомоги або консультації з боку педагога при вирішенні завдання; використання різних джерел інформації. Наголошено, що системне та систематичне використання ситуаційних завдань має істотні переваги порівняно з традиційним репродуктивно-інформаційним підходом. Узагальнено, що використання технології ситуаційного навчання в освітньому процесі: сприяє формуванню в майбутніх педагогів аналітичних, когнітивних, практичних, комунікативних, творчих умінь; ґрунтується на поєднанні елементів проблемного, проєктного навчання та використання інформаційно-комунікаційних технологій. Формулюється ситуаційне завдання на основі конкретної педагогічної ситуації (методу кейсів). Застосування ситуаційного навчання є підходом, що дозволяє встановити тісний зв'язок між теоретичними знаннями та їх практичною реалізацією у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя та є ефективним засобом контролю як в умовах традиційного, так і в умовах дистанційного навчання, нівелюючи можливість списування. Використання ситуаційних завдань у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів дає широкі можливості у формуванні різних груп ключових компетенцій, творчому оволодінні професійними знаннями, вміннями та навичками, розвитку аналітичних розумових здібностей. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні проблем технологічно-процесуального характеру щодо використання ситуаційних задач у системі фахового становлення сучасного вчителя хімії.
Методична підготовка майбутнього учителя хімії на основі синергетичного підходу
(ЦДУ ім. В. Винниченка, 2024) Плющ, Валентина Миколаївна; Ціперко, Тетяна В'ячеславівна; Pliushch, Valentyna Mykolaivna; Tsiperko, Tetiana Vyacheslavivna
(ua) У статті актуалізується проблема методичної підготовки майбутніх учителів хімії на основі синергетичного підходу як одного зі шляхів підвищення якості освіти. Авторами визначено методичну підготовку майбутнього вчителя як складну, відкриту нелінійну систему, що має певну мету, багатокомпонентну структуру, характеризується невизначеністю та здатністю до самоврядування та самоорганізації. На основі аналізу науково-педагогічної та методичної літератури виявлено, що відповідно до синергетичного підходу у педагогіці системами, що здатні до самоорганізації, є студент, викладач, їх взаємозв’язок тощо; а головними структурними елементами навчання є зміст навчання та діяльність (взаємодія, співпраця) викладачів і студентів. Визначено напрямки удосконалення методичної підготовки майбутніх учителів хімії на основі синергетичного підходу самоорганізації: оновлення змісту хімічної підготовки; відбір методичних прийомів та засобів, що враховують синергетичність процесу навчання хімії та нелінійність розвитку розумових процесів. Самоорганізація знань можлива шляхом їх систематизації за допомогою процедури укрупнення, врахування внутрішньо-і міжпредметних зв'язків, синтезу, чіткої структурної організації понять, виявлення подібності і відмінності досліджуваних процесів. Включення синергетичних ідей до змісту хімічної підготовки студентів посилює діалектичність хімічної освіти, сприяючи посиленню методологічної рефлексії майбутнього вчителя. Синергетичний підхід до вивчення хімії передбачає не спрощення та схематизацію навчального матеріалу, але розглядає об'єкт вивчення хімії у максимальній повноті існуючих зв'язків та взаємозалежностей у складі відкритої системи. таким чином, урахування синергетичного підходу під час організації освітнього процесу дозволяє не лише сформувати цілісний підхід до навчання, а надає можливість врахувати динаміку та механізми самоорганізації суб’єктів освітнього процесу, забезпечує формування цілісної, креативної особистості, соціально активних, творчих фахівців, здатних до самовдосконалення, до свободи вибору і свободи дій, до самовідповідальності. (en) The article addresses the issue of methodical training for future chemistry teachers through a synergistic approach, aiming to enhance education quality. The authors describe such training as a complex, open, non-linear system with a specific goal and a multicomponent structure, characterized by uncertainty and the capacity for self-governance and self-organization. A detailed analysis of scientific-pedagogical and methodical literature reveals that, within a synergistic pedagogical framework, systems capable of selforganization include the student, the teacher and their interactions. The primary structural elements of learning are identified as its content and collaboration between teachers and students. The article also outlines strategies to improve methodical training of future chemistry teachers using the synergistic approach to self-organization, including updating the chemical training content and selecting methodical techniques and tools that reflect the synergistic nature of the chemistry learning process and the non-linearity of cognitive development. The self-organization of knowledge is achievable by systematizing it through enlargement procedures, considering intra- and interdisciplinary connections, synthesis, clear structural organization of concepts, and identifying similarities and differences in the studied processes. Integrating synergetic ideas into the chemical training curriculum enhances the dialectical nature of chemical education and fosters the methodological reflection of future teachers. The synergistic approach to studying chemistry does not simplify or schematize the learning material but examines the object of study in the fullest possible context of existing connections and interdependencies within an open system. Thus, incorporating the synergistic approach in the educational process cultivates a holistic approach to learning, as well as considers the dynamics and mechanisms of self-organization among the actors in the educational process. This ensures the development of well-rounded and creative individuals, socially active and innovative professionals capable of self-improvement, exercising freedom of choice and action, and assuming self-responsibility.
Модель формування готовності майбутніх учителів природничих дисциплін до професійного самовдосконалення
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Плющ, Валентина Миколаївна; Плющ, Валентина Николаевна; Plyushch, Valentina Nikolaevna
(uk) У статті розроблена та обґрунтована модель формування готовності майбутніх учителів природничих дисциплін до професійного самовдосконалення, яка складається цільового, організаційно-змістовного, оцінно-результативного блоків, що об’єднані метою, завданнями, методологічними підходами, принципами, змістом, формами, технологіями та методами навчання, діагностичним інструментарієм виявлення рівнів сформованості готовності студентів до професійного самовдосконалення і результат.
Особливості організації самостійної роботи майбутніх лікарів при вивченні курсу «мікробіологія, вірусологія, імунологія»
(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2018) Терещенко, Оксана Василівна; Громова, Тетяна Валеріївна; Плющ, Валентина Миколаївна; Громова, Татьяна Валериевна; Терещенко, Оксана Васильевна; Плющ, Валентина Николаевна; Gromova, Tatiana Valerievna; Tereshchenko, Oksana Vasylivna; Plyushch, Valentina Nikolayevna
(ua) У представленій статті проаналізовано основні погляди вчених у галузі педагогіка на специфіку трактування поняття самостійна робота студентів та основних видів її впровадження у навчальний процес підготовки майбутніх фахівців медичної галузі. Розроблено та впроваджено систему різноманітних форм і видів самостійної роботи для майбутніх лікарів при вивченні такої фахової дисципліни, як «Мікробіологія, вірусологія, імунологія». Визначено педагогічні умови ефективності застосування самостійної роботи майбутніх лікарів у процессі їх професійної підготовки: чітка постановка пізнавальних завдань; знання студентом способів її виконання (алгоритму дії); чітке визначення викладачем форм звітності, обсягу роботи, термінів її подання; визначення видів консультаційної допомоги; різноманітність видів і форм самостійної роботи; визначені критерії оцінки самостійної роботи.
Переваги і недоліки методів добування фурфуролу
(2018) Плющ, Валентина Миколаївна; Квас, Валентина Миколаївна; Юрченко, Дар’я