Перегляд {{ collection }} за Автор "Окопник, Олена Миколаївна"

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Деякі питання міжнарοднο-правοвοї відпοвідальністі за злοчини прοти людства
(2023) Окопник, Олена Миколаївна; Okopnyk, O.
Інститут відповідальності з найдавніших часів і до наших днів є одним із способів забезпечення порядку у міжнародних відносинах. Питання відповідальності в міжнародному праві є однією з найбільш складних проблем, яка породжує значні суперечності та має виняткове значення для формування міжнародного права як окремої і самостійної системи сучасної правової науки. Відповідальність у міжнародному праві відіграє важливу роль у забезпеченні стабільного функціонування міжнародної системи в цілому. Джерелом міжнародної відповідальності є згода держав дотримуватися норм міжнародного співтовариства, що за своєю природою дуже схожі на інші види юридичної відповідальності. Поняття міжнародної відповідальності є одним із ключових у міжнародному праві. Це логічний зв’язок між нормою та санкцією за її невиконання, який прямо пов’язаний з ефективністю міжнародного права та його авторитетом. Зважаючи на природу суб’єктів міжнародного права питання міжнародної відповідальності є дуже складним та дискусійним. Надійно закріплений основний принцип міжнародної відповідальності передбачає, що кожне міжнародно-протиправне діяння держави тягне за собою міжнародно-правову відповідальність. Ідея, що лежить в основі відповідальності, гарантує нормативність міжнародного права та відводить положенням про відповідальність держави одне із центральних місць у міжнародному праві. Водночас право міжнародної відповідальності потребує детального врегулювання задля вирішення багатьох теоретичних дискусій та практичних складнощів.Мета статті полягає у дослідженні сучасних проблемних питань міжнародної відповідальності, а також тенденції її розвитку.
Моніторинг судових рішень як інструмент отримання відомостей, що є підставою представництва прокурором інтересів держави в суді
(ФОП Озеров Г. В., 2020) Окопник, Олена Миколаївна; Кобзаренко, Максим Олексійович; Okopnik, O.; Kobzarenko, M.
(ua) Діяльність органів прокуратури України ґрунтується на засадах законності. Інструментарій, якій використовує в своїй роботі прокурор повинен бути нормативно визначений та законодавчо закріплений. Незабезпечення вказаних умов може призвести до неоднакових трактувань дій прокурорів як правниками загалом, так і безпосередньо судами при ухваленні рішень. З судової практики і відомчих нормативних актів вбачається, що прокурори використовують в роботі такий інструмент як «моніторинг судових рішень», визначення поняття якого законодавчо не закріплено. Відтак, у статті проаналізовано проблематику використання прокурорами такого інструменту, як моніторинг судових рішень. Зокрема, визначено зв'язок між поняттям «моніторинг прокурором судових рішень» та такими основоположними засадами різних форм судочинства, як гласність судового процесу та відкритість інформації щодо справи. Вказано на необхідність розкриття змісту поняття «моніторинг прокурором судових рішень». Зазначено про необхідність визначення даного поняття саме як інструменту діяльності прокурора, та відмежування його від поняття «підстав представництва прокурором інтересів держави в суді». Наголошено на доцільності нормативного закріплення поняття «моніторинг прокурором судових рішень». На базі досліджень вітчизняних науковців надано авторське визначення поняттю «моніторинг прокурором судових рішень». За результатами аналізу зафіксовано джерело моніторингу судових рішень. З'ясовано мету проведення моніторингу судових рішень. Сформовано уявлення про необхідність забезпечення прокурором періодичності моніторингу. Виокремлено результати використання прокурором моніторингу судових рішень. Встановлено зв'язок між використанням даного поняття, та реалізацією прокурором повноважень щодо представництва інтересів держави в суді. Формулювання відповідного поняття «моніторинг прокурором судових рішень» надає законодавцю можливість його використання при внесенні доповнень у чинні нормативно-правові акти, що регулюють діяльність прокурора, а також може бути використане при удосконаленні підвідомчих нормативних актів.
Поняття та зміст адміністративно-правового забезпечення діяльності прокуратури
(ТОВ «Полімед-Сервіс», 2019) Окопник, Олена Миколаївна; Назарук, Сергій Леонідович; Okopnyk, O.; Nazaruk, S.
(ua) Стаття присвячена проблематиці дослідження поняття та змісту адміністративно- правового забезпечення діяльності прокуратури. У ній обґрунтовано актуальність даного питання та необхідність виокремлення його в окремий об’єкт дослідження. Так, поняття «адміністративно-правового забезпечення» є необхідною складовою адміністративно-правової науки. Поряд з цим, незважаючи на достатньо популярне вживання вказаного поняття у низці робіт, де досліджувались питання адміністративно-правової проблематики, юридична наука до цього часу так і не виробила його однозначного визначення. Така ситуація жодним чином позитивно не впливає на результати наукових досліджень у яких використовується дане поняття. З огляду на вказану проблему, розкриття змісту «адміністративно-правового забезпечення» не тільки дозволить сформувати понятійно-категоріальний апарат адміністративно-правової науки загалом, а й допоможе визначити зміст цього поняття зокрема. Водночас, суть змісту адміністративно-правового забезпечення у роботі прокуратури полягає в адміністративній діяльності прокурорів та органів прокуратури завдяки реалізації норм адміністративного права, метою якого є здійснення належного і професійного підтримання прокурорами публічного обвинувачення в судах, забезпечення процесуального керівництва досудовим розслідуванням, а також реалізація інших функцій. Вказане стає можливим через встановлення адміністративно-правового статусу, забезпечення незалежності та деполітизації прокуратури, надання відповідних адміністративних послуг, виконавчо-розпорядчу діяльність та здійснення внутрішньо-організаційної роботи, засад юридичної відповідальності працівників прокуратури і соціальний захист прокурорів. Разом з цим, незважаючи на свою важливість, зазначена проблематика до цього часу залишається практично не вирішеною на науковому рівні, а тому аналіз адміністративно-правового забезпечення діяльності прокуратури, здійснений з урахуванням нових ідей і тенденцій розвитку суспільних відносин у даній сфері, допоможе визначити напрями удосконалення чинного законодавства, з метою підвищення ефективності діяльності органів прокуратури України.
Сучасний стан та організаційно-правові аспекти регулювання партнерських відносин поліції з населенням
(ТОВ«Полімед-Сервіс», 2017) Окопник, Олена Миколаївна
(uk) Стаття присвячена організаційно-правовим аспектам регулювання відносин поліції з населенням. Досліджуються питання сучасної взаємодії поліції з населенням, розглянуто певні напрями підвищення іміджу поліції та нормативно-правова база, що регулює відносини працівників поліції з населенням.
Сучасні питання взаємодії прокуратури україни та громадськості
(2020) Окопник, Олена Миколаївна; Okopnyk, O.
(ua) Стаття присвячена сучасним питанням взаємодії громадськості та прокуратури України, адже розвинене громадянське суспільство є невід’ємною складовою всіх демократичних правових держав світу. Очевидно, що сильна держава та правові інститути неможливі без поінформованого громадянського суспільства, яке стає дієвим чинником державотворення за умови конструктивного та соціально відповідального діалогу з державою в межах правового поля. Громадянське суспільство активно сприяє процесам політичної демократизації, набуття державою ознак правової, відстоюючи матеріальну і духовну незалежність людини від держави, домагаючись правової гарантії такої незалежності, захисту приватних і суспільних інтересів людей. Разом з тим, має бути зворотній зв’язок дер жавних інститутів з громадськістю, оскільки правова держава має реагувати на запити і потреби громадян, інформувати про діяльність державних органів, видавати відповідні законодавчі акти та слідкувати за їх виконанням. Держава повинна створити ситуацію правової захищеності громадян, сформувати сприятливе правове поле для їх діяльності. Прокуратура України є одним з державних органів, який здійснює захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. Тому особливого значення набуває проблема співпраці прокуратури з громадянським суспільством. У сучасному суспільстві істотно змінюється сфера діяльності прокуратури. Удосконалюються взаємодія між населенням, засобами масової інформації, державними органами і прокуратурою. І щоб така взаємодія функціонувала, Офіс Генерального прокурора повинен розробити ясну й ефективну стратегією розвитку діяльності як самої прокуратури, так і взаємодії її з громадськістю та засобами масової інформації для забезпечення прозорості та відкритості діяльності прокуратури.
Сучасні проблеми визначення розміру штрафу за адміністративні правопорушення
(Полімед-Сервіс, 2018) Окопник, Олена Миколаївна; Okopnik, О.
(uk) Стаття присвячена актуальним питанням сьогодення, адже порядок визначення розміру штрафів викликає багато дискусій як серед науковців, так і серед правоохоронних органів, що розглядають справи про адміністративні правопорушення та визначають штраф як вид покарання за скоєний проступок. Штраф – найбільш поширений вид адміністративного стягнення майнового характеру. Він накладається на правопорушників в адміністративному або судовому порядку у випадках і межах, передбачених актами вищих органів державної влади і управління. Розмір штрафу визначається переважно щодо офіційно встановленого розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян або, в окремих випадках у кратному розмірі до вартості проїзду або товару. Чинне законодавство у частині визначення розміру штрафу є досить недосконалим, існує з численними недоліками та суперечностями, які на даному етапі існування України необхідно ліквідовувати – беручи до уваги факт підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та необхідність адаптувати вітчизняне законодавство до Європейських стандартів.