Перегляд за Автор "Нестеренко, Татьяна Анатольевна"

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Когнітивна організація ірреальної модальності
(РОДОВІД, 2018) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Нестеренко, Татьяна Анатольевна
(uk) Висвітлено когнітивну організацію ірреальної модальності. Особливу увагу приділено морфологічній репрезентації цієї категорії, зокрема формам способу, що засвідчують у реченні-висловленні відношення дії до дійсності з погляду мовця. Визначено, що морфологічним маркером ірреальних інтенцій прогнозування, фантазування, зумовленої гіпотетичності є умовний спосіб дієслова, а маркерами інтенцій волевиявлення й бажання — імператив та оптатив, представлені різними формами наказового та умовного способів.
Особливості формальної організації умовного способу в українській мові
(КОД, 2018) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Нестеренко, Татьяна Анатольевна; Nesterenko, Tetyana
(uk) У статті розглянуто формальну організацію умовного способу дієслова в українській мові як фактор, що впливає на функційні можливості цієї форми. Визначено, що умовний спосіб є аналітично-синтетичною формою. Базовим елементом структури є дієслівне утворення з суфіксом -в (-л), що приєднується до основи інфінітива, воно амбівалентне до граматичного часу, натомість передає лексичне значення форми. Вважати елемент ходив (би) минулим часом хибно, оскільки на рівні синхронії — це лише вияв омонімії, зумовлений тим, що в основі обох форм був дієприкметник на -лъ (-а, -о). У формах так званого «умовного минулого», які становлять поєднання умовного способу з минулим часом, як-от: ходив би був, виявляється контамінація на рівні граматики як результат схрещення форми умовного способу ходив би й форми минулого часу дієслова був. Семантику умовного способу виражає структурно складна аналітично-синтетична морфема, ядерним елементом якої виступає субморфема би (б), а другу її частину становить флексія, омонімійна до флексії минулого часу. Ця структура є носієм умовності (гіпотетичності), та концентрує в собі граматичні параметри умовного способу. Субморфема не закріплена за певним місцем у слові. Різномісність елемента би пов ’язана з його роллю в актуальному членуванні речення, тому на рівні мовлення би може ставати засобом вираження модусного компонента висловлення, який транслює додаткову інформацію, украй необхідну для формування модальної рамки речення.
Умовний спосіб: функційно-семантичний аспект
(2020) Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Нестеренко, Татьяна Анатольевна; Nesterenko, Тetіana
(uk) Стаття присвячена функційно-семантичному аналізу грамеми умовного способу та з’ясуванню впливу контексту на формування модальних значень умовного способу дієслова на матеріалі української мови. Визначено, що інваріантне значення умовного способу полягає у вираженні гіпотетичної дії: ймовірної, можливої, бажаної, залежної від певних умов. Проаналізовано функціонування умовного способу дієслова в реченні, виділено дві основні групи його модальних значень: імовірності та оптативності.