Перегляд за Автор "Мирза-Сіденко, Валентина Миколаївна"
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Дидактичні можливості хмарних сервісів для створення інтерактивних вправ у процесі навчання географії(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Маслова, Наталія Миколаївна; Мирза-Сіденко, Валентина Миколаївна; Maslova, Natalia Mykolayivna; Mirza-Sidenko, Valentina Mykolayivna(ua) У статті висвітлено дидактичні можливості застосування хмарних сервісів для створення інтерактивних вправ у процесі навчання географії. Зроблено акцент на тому, що застосування таких вправ сприяє активізації навчально-пізнавальної діяльності та підвищенню інтересу учнів до предмета. Проаналізовано інтерфейс, переваги та недоліки сервісів Kahoot, Seterra Geography Games, LearningАpps, Baamboozle, HP5, Blooket, Wordwall та ін. Розкрито можливості й особливості їх застосування в процесі навчання географії. Особлива увага приділена тим шаблонам вправ, які допомагають організувати роботу учнів з картою. Встановлено, що хмарні сервіси дають змогу вчителю сформувати не тільки теоретичні знання, але й географічні образи; візуалізувати географічну інформацію; впливати на емоційну сферу засобами аудіосупроводу; застосувати цікаві інтерактивні вправи та впроваджувати елементи гейміфікації в освітній процес. Висновки й узагальнення зроблено авторами на основі власних розробок інтерактивних вправ за допомогою вбудованих у вебресурси конструкторів. Зроблено висновок про те, що використання хмарних сервісів для створення інтерактивних вправ дає змогу вчителю зробити процес навчання динамічним, організувати миттєве опитування учнів у цікавій формі, покращити знання карти та сформувати просторові уявлення, закріпити знання географічної термінології, розвинути логічне мислення, увагу та памʼять. Завдяки хмарним технологіям учитель може урізноманітнити методику навчання шляхом застосування віртуальних екскурсій, географічних ігор, вікторин, тестів тощо. У перспективі існує потреба в дослідженні впливу застосування мережевих інтерактивних вправ на якість освітнього процесу та його результати. (en) The article highlights the didactic possibilities of using cloud services to create interactive exercises in the process of teaching geography. Emphasis is placed on the fact that the use of such exercises contributes to the activation of educational and cognitive activities and increasing the interest of students in the subject. The interface, advantages and disadvantages of Kahoot, Seterra Geography Games, LearningApps, Baamboozle, HP5, Blooket, Wordwall, etc. services were analyzed. The possibilities and features of their application in the process of teaching geography are revealed. Special attention is paid to those exercise templates that allow students to organize their work with the map. It was established that cloud services enable the teacher to form not only theoretical knowledge, but also geographical images; visualize geographic information; influence the emotional sphere by means of audio accompaniment; apply interesting interactive exercises and introduce elements of gamification into the educational process. Conclusions and generalizations are made by the authors on the basis of their own development of interactive exercises with the help of constructors built into web resources. It was concluded that the use of cloud services to create interactive exercises allows the teacher to make the learning process dynamic, organize an instant survey of students in an interesting way, improve map knowledge and form spatial representations, consolidate knowledge of geographic terminology, develop logical thinking, attention and memory. Cloud technologies allow teachers to diversify teaching methods by using virtual tours, geographic games, quizzes, tests, etc. In the future, there is a need to study the impact of the use of online interactive exercises on the quality of the educational process and its results.Документ Застосування інтерактивних технологій навчання на уроках географії як спосіб підвищення рівня пізнавальної активності учнів(РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2020) Маслова, Наталія Миколаївна; Маслова, Наталия Николаевна; Maslova, Natalia Nikolaevna; Мирза-Сіденко, Валентина Миколаївна; Мирза-Сиденко, Валентина Николаевна; Mirza-Sidenko, Valentina Nikolaevna(uk) У статті висвітлено методичні аспекти застосування інтерактивних технологій навчання на уроках географії. Коротко розкрито суть та переваги інтерактивного навчання як одного із способів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Виділено групи інтерактивних технологій та розкрито їх особливості. Наведено приклади застосування різних інтерактивних методів і прийомів в процесі навчання географії, зазначено їх дидактичні можливості та розкрито методику організації роботи учнів при застосуванні кожного з методів чи прийомів.Документ Ключові структурні елементи Синюського міжрегіонального екокоридору національної екомережі України(2018) Мирза-Сіденко, Валентина Миколаївна; Мирза-Сиденко, Валентина Николаевна; Mirza-Sidenko, V.; Коваленко, С.; Kovalenko, S.(uk) Представлений аналіз Синюського міжрегіонального екокоридору, який охоплює території Київської, Вінницької, Черкаської, Кіровоградської та Миколаївської областей. У межах екокоридору створено 199 природно-заповідних об’єктів. Виділено природні ядра, регіональні центри біорізноманіття, біоцентри, екокоридори, серед них: 5 – регіонального значення (Гірськотікицький, Гнилотікицький, Ятранський, Великовиський, Чорноташлицький), 12 – локальних 1 порядку (Кам’янський, Маломужівський, Журавлинський, Бузникуватський, Чуматівський, Репетуський, Малоташлицький, Торговицький, Кагарлицький, Тернавський, Тишківський, Сухоташлицький).Документ Розвиток критичного мислення учнів у процесі навчання географії методами проблемного навчання(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Маслова, Наталія Миколаївна; Жданов, Дмитро Костянтинович; Мирза-Сіденко, Валентина Миколаївна; Maslova, Natalia Mykolayivna; Zhdanov, Dmytro Kostiantynovych; Mirza-Sidenko, Valentina Mykolayivna(ua) У статті висвітлено методичні аспекти розвитку критичного мислення на уроках географії методами проблемного навчання. Проаналізовано різні підходи до визначення суті поняття «критичне мислення» в процесі його еволюції, а також до виділення його головних характеристик. Акцентовано увагу на тому, що у педагогічній практиці необхідно враховувати складність феномену критичного мислення та широке коло завдань технології його розвитку як педагогічної новації, що визначає широкий вибір методів навчання. Найбільш ефективними для розвитку такого мислення є методи проблемного навчання, які дозволяють опанувати стратегії і процедури такого мислення. Висвітлено результати практичного досвіду авторів з упровадження технології розвитку критичного мислення в процес навчання географії в школі. На конкретних прикладах зі шкільного курсу географії розписано покроково методику застосування методів проблемного навчання з метою формування в учнів здатності мислити критично. Зроблено висновок про те, що критичне мислення є найнеобхіднішою компетентністю на сучасному етапі, що дозволяє протистояти усім ризиками інформаційного суспільства та є основою для формування найважливіших предметних компетентностей – розуміння суті географічних процесів і явищ, здатності встановлювати географічні закономірності та причинно-наслідкові звʼязки, знаходити їх прояви в оточуючому світі. Перспективним напрямом подальших досліджень є розробка методичних рекомендацій з розвитку критичного мислення учнів при вивченні кожного з розділів шкільного курсу географії. (en) The article highlights methodological aspects of the development of critical thinking in geography lessons using problem-based learning methods. Different approaches to defining the essence of the concept of «critical thinking» in the process of its evolution, as well as to distinguishing its main characteristics, are analyzed. Attention is focused on the fact that in pedagogical practice it is necessary to take into account the complexity of the phenomenon of critical thinking and the wide range of tasks of the technology of its development as a pedagogical innovation, which determines a wide choice of teaching methods. The most effective for the development of such thinking are methods of problem-based learning, which allow you to master the strategies and procedures of such thinking. The results of the authors' practical experience in implementing technology for the development of critical thinking in the process of teaching geography at school are highlighted. Using specific examples from the school geography course, a step-by-step method of applying problem-based learning methods is described in order to form students' ability to think critically. It was concluded that critical thinking is the most necessary competence at the current stage, which allows you to face all the risks of the information society and is the basis for the formation of the most important subject competences – understanding the essence of geographical processes and phenomena, the ability to establish geographical regularities and cause-and-effect relationships, find them manifestations in the surrounding world. A promising direction for further research is the development of methodological recommendations for the development of students' critical thinking when studying each of the school geography courses.Документ Формування «soft skills» у майбутніх вчителів географії в процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін(2023) Маслова, Наталія Миколаївна; Мирза-Сіденко, Валентина Миколаївна; Сільченко, Юлія Юріївна(ua) У статті висвітлено особливості формування «soft skills» в процесі підготовки майбутніх вчителів географії. Зроблено акцент на тому, що наявність соціальних навичок дозволить вчителям ефективно планувати свою діяльність, комунікувати з колегами та учнями, легко адаптуватися до змін в освітній сфері, займатися самоосвітою та саморозвитком, застосовувати інновації в освітній діяльності. Саме таких навичок потребує Нова українська школа, в якій вчитель - новатор, дослідник, тьютор, фасилітатор. Проаналізовано підходи до визначення та розмежування понять «soft skills» та «life skills», коротко окреслено стан дослідження проблеми формування «soft skills» у майбутніх вчителів в Україні. Розкрито суть різних підходів до класифікації «soft skills» та виділення їх структурних компонентів. На прикладі освітньо-професійної програми «Середня освіта (Географія) та краєзнавчо-туристична робота» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, яка реалізується у Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка, висвітлено практичний досвід формування «мʼяких навичок» у здобувачів вищої освіти. Зазначено, що формування «soft skills» відповідає меті освітньої програми та відображено у загальних компетентностях і програмних результатах навчання. Зроблено спробу визначити перелік «мʼяких навичок», які формуються у майбутніх вчителів географії за даною освітньою програмою. Висвітлено значення різних освітніх компонентів блоку професійної підготовки в процесі розвитку соціальних навичок. Зроблено висновок про те, що наявність у майбутніх вчителів географії soft skills є неодмінною умовою їх успішної соціалізації, професійної самореалізації та карʼєрного зростання. В перспективі є потреба в окресленні методики розвитку soft skills в процесі вивчення професійно-орієнтованих дисциплін за цією ОП, уточненні критеріїв, які дозволяють визначити наявність таких навичок у здобувачів вищої освіти, а також в розробці практичних рекомендацій та тренінгів з розвитку соціальних навичок. (en) The article highlights the peculiarities of the formation of "soft skills" in the process of training future geography teachers. Emphasis is placed on the fact that the presence of social skills will allow teachers to effectively plan their activities, communicate with colleagues and students, easily adapt to changes in the educational field, engage in self-education and selfdevelopment, and apply innovations in educational activities. Such skills are needed by the New Ukrainian School, in which the teacher is an innovator, researcher, tutor, facilitator. Approaches to defining and distinguishing the concepts of "soft skills" and "life skills" are analyzed, the state of research on the problem of "soft skills" formation among future teachers in Ukraine is briefly outlined. The essence of different approaches to the classification of "soft skills" and the selection of their structural components are revealed. On the example of the educational and professional program "Secondary education (Geography) and local history and tourism work" for the first (bachelor) level of higher education, which is implemented at the Central Ukrainian State University named after Volodymyr Vinnichenko, the practical experience of forming "soft skills" among students of higher education is highlighted. It is noted that the formation of "soft skills" corresponds to the purpose of the educational program and is reflected in general competencies and program learning outcomes. An attempt was made to determine the list of "soft skills" that are formed in future geography teachers under this educational program. The importance of various educational components of the professional training block in the process of developing social skills is highlighted. It was concluded that the presence of soft skills among future geography teachers is an indispensable condition for their successful socialization, professional selfrealization and career growth. In the future, there is a need to outline the methodology for developing soft skills in the process of studying professionally oriented disciplines under this OP, to clarify the criteria that allow determining the presence of such skills in those seeking higher education, as well as to develop practical recommendations and trainings for the development of social skills.