Перегляд {{ collection }} за Автор "Кирилюк, Ольга Леонідівна"

Зараз показуємо 1 - 20 з 38

Fabricated frames as a way of erasing historical memory (based on the discourse of Russia’s aggression against Ukraine
(2021) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olga
(en) This paper views the peculiarities of the use of language units as a means of waging the information aggression of Russia against Ukraine. It has been established that the use of some and, conversely, the displacement of other nouns from the social discourse can destroy established frame structures, impose false concepts that radically change the language picture of the recipient's world. The study is based on the concept of a "fabricated frame" as a way of misinterpreting events. Thus, for many years, Russian propaganda, using a well -established set of language units, has been trying to establish a false verbalization of traditional Ukrainian concepts. T his causes the erasure of Ukrainian national and historical memory. The destructive influence is carried out through all possible channels of communication (mass media, social networks, books, movies, etc.). The following main ways of destroying the frame structure are identified: 1) replacement of key lexemes in the message (the term "борець за незалежність (fighter for independence)” is replaced by “бандит (bandit)” or “фашист (fascist)”); 2) removing lexemes from public space (for example, a ban on the use of the term “український народ (Ukrainian people)”); 3) introduction into a negative context (in particular, images of Ukrainian national heroes (including writers and scientists) with the help of words with negative, often derogatory semantics), etc. Therefore, countries that are in the potential zone of the Kremlin’s interest should timely recognize the cases of language aggression in public discourse to develop an effective system of countermeasures.
Humor as an opposition to enemy propaganda in the conditions of the struggle for the independence of Ukraine (20th–21st centuries)
(2023) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, O.; Mytrofanenko, Y.; Dmytruk, V.; Doroshchuk, N.; Kryvko, I.; Pryimachok, О.; Vakulyk, I.
(ua) У статті досліджено особливості використання лінгвальних та візуальних засобів гумору в текстах листів до ворога, створених з метою протидії російській пропаганді в контексті боротьби за незалежність України в ХХ – ХХІ ст. З цією метою вивчено текст «Листа запорожців турецькому султанові» (1676) та дев’яти листів, що є його варіаціями, створеними в різні періоди визвольних змагань українців проти Росії. Зокрема, аналізу піддано тексти періоду більшовицько-української війни 1917 – 1921 рр. та російсько-української війни ХХІ ст. Також вивчено візуальні засоби втілення текстів у вигляді картин та ілюстрацій. Частина джерел, виявлених дослідниками в архівосховищах, вперше вводиться до наукового обігу. У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що в аналізованих текстах наявний узагальнений образ адресата, яким є ворог. Концепт ВОРОГ репрезентований в особах очільників держав, наприклад О. Керенського, А. Гітлера, В. Путіна, чи в особі чиновників нижчого рівня: комісарів або ж окремого адміністративного органу. Найзатребуванішими мовними засобами творення комічного є традиційне для українського фольклору використання: а) лексики зі знелюднювальною семантикою, переважно із зооморфними характеристиками; б) слів із семантикою вказівки на фізичні вади опонента; в) фразеологізмів; г) лайливих слів та обсценної лексики; ґ) прокльонів; д) конотативних власних назв та відконотонімних похідних; е) концептуальних метафор. Зафіксовано також творення парадоксів та використання омонімів як основи для мовної гри. Особливістю текстів, присвячених сучасному російсько-українському протистоянню (2014–2023), є вживання засобів, що висміюють негативні реалії російської дійсності. Зокрема, зафіксовано наративи: а) відсталості російських регіонів; б) порушення демократичних прав і свобод у Росії; в) відсутності якісних доріг у російських регіонах; г) російських воєнних втрат; ґ) пограбування російськими військовими українських будинків.
Linguistic accompaniment of information warfare (based on the Russian-Ukrainian armed conflict)
(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olga
(en) Language is an important means of waging an information war. The study of linguistic units, through which each of the parties to the armed conflict affects the recipients, makes it possible to model a fragment of the language picture of the world of society forced to live in war. Often this picture is formed under the influence of the mass media and social networks. In this paper, the associative-semantic field “enemy” in the context of the Russian-Ukrainian armed confrontation is structured on the basis of the language units used by Ukrainian information resources. Particular attention is paid to the peculiarities of the associative-semantic group (ASG) “enemy media”, which include three microgroups (ASmG) with core lexemes “mass media”, “journalists”, “phenomena”. The constituents of ASmG “mass media” are divided into semantic rows: associations that reveal the Russian affiliation of information resources (Russia- media, Putin-TV); lexemes that indicate the propagandistic nature of the media (information Spetsnaz); lexemes to denote the harmfulness of actions (to sow confusion, to lie through one’s teeth). The components of ASmG “journalists” are lexemes that indicate the privilege of individual employees of the media industry (generals of information troops) and their financial interest (millionaires from TV). ASmG “phenomena” combines terms formed from the names of famous journalists (Kyselov – kyselovshchyna, Skabeieva – skabeievshchyna), as well as phraseological units that appeared as a result of the Russian media spreading false or manipulative information (crucified boy, into radioactive ash).
Linguistic Dimension of Political Advertising: Analysis of Linguistic Means of Manipulative Influence
(2023) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olha; Kuzmenko, Olena; Bublyk, Tetiana; Boyko, Yuliya; Ruban, Vira
(en) The manipulative influence of speech is a constant subject of debate. Advertising as a reflection of social reality has manipulative potential. Studies of the linguistic means that form and enable the manipulative slogans of political advertising are studied in terms of sociolinguistics, language dynamics of political discourse, and in most scientific sources are revealed as a new conscious manifestation of the desire to influence the masses. Manipulative discourse is considered in the strategic field of didactics of language and culture. Political advertising is capable of generating a huge stream of individual and collective reflections that touch upon the most basic human features of linguodidactics. Not only is the contrast between “language” (bearing, reassuring, essential) and “manipulative” (obscure, th reatening, dangerous) stark, but their juxtaposition is neither more nor less unnatural. The main purpose of political discourse is to promote understanding, communication, and dialogue between cultures and to have a manipulative effect. So, the main question is whether argumentation should be considered in the analysis of the manipulative influence of political advertising discourse. Subsequent directions of consideration of the concept are determined by the possibility of using the proposed model in the study of political speeches on the material of other languages. In further scientific searches, we will focus on other theoretical studios of discourse, focusing on those of that are aimed, among other things, at the analysis of political discourse, in particular, the most significant factors determining its essence, peculiarities of construction, and development in those or other socio-cultural conditions.
Linguistic means of dehumanisation of the enemy in the discourse of the armed conflict in Ukraine
(2022) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olha
(en) This paper considers linguistic means of inciting hostility during the Russian–Ukrainian armed conflict (in particular, the annexation of Crimea and military operations in the Donbas). Coverage of military operations in the media and social networks is an important component of infowar; well-chosen words in news reports help to mobilise society to fight against the enemy. In the process of analysing Russian and Ukrainian military discourses, 301 language tools (words and expressions) with a dehumanising effect were identified. The studied set of words is grouped into three categories: 1) vocabulary with semantics of full and partial dehumanisation; 2) language means of demonisation; 3) euphemisms of dehumanising content with an entertaining connotation. Such words are used to achieve the effect of depopulation, to encourage society to stop seeing the enemy as human; thus, they are means of inciting hostility. These language units are used mainly in the plural or as collective nouns. The names are often based on metonymic and metaphorical hyphenations that equate with animals, plants, or objects, and their death with ordinary everyday events.
Toolkit for the Formation of Narrative Strategies of the Russian-Ukrainian War (Using the 2022-2023 Media Language as an Example)
(2021) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Демешко, Інна Миколаївна; Нестеренко, Тетяна Анатоліївна; Волчанська, Ганна Василівна; Kyryliuk, O.; Shulska, N.; Zinchuk, R.; Demeshko, I.; Nesterenko, T.; Volchanska, H.; Fenko, N.
(en) The article clarifies the scope of the concepts of narratives and subnarratives, comprehensively characterizes the narratives of Russian propaganda updated as of February 24, 2022. On the basis of processed materials of social networks and texts of traditional mass media, the peculiarities of the formation of narrative strategies of the Russian-Ukrainian war are determined. The analytical-synthetic method, methods of comparison and fact-checking served as the basis for the thematic classification of false messages, which are combined into eight blocks: 1) disbelief; 2) demonization of Ukraine and Ukrainians; 3) justification of aggression; 4) split; 5) intimidation; 6) ennoblement of the enemy; 7) shifting blame; 8) scaling of the conflict. Focusing on the priorities of multi-vector research made it possible to identify seven ways of suggestive influence on the recipient with the help of language tools: 1) introduction into a common synonymous series, which contributes to the formation of additional negative connotations of the word; 2) specifying seme, the functional range of which usually correlates with the purpose of language units of the first variety; 3) statements in the form of truisms, thanks to which the information appears as obvious and does not require proof; 4) conceptual metaphors aimed at justifying the war, contempt for Ukrainian national symbols; 5) euphemisms, with the help of which it is possible to either reduce the scale of the committed negative action, or to hide the negative consequences of the actions of opponents; 6) presuppositions leading to shifting the blame for the war onto Western countries and international alliances; 7) dehumanizing and demonizing vocabulary, which takes part in modeling situations that cause hatred and justify aggression.
Асоціативно-семантична мікрогрупа «назва конфлікту» в дискурсі інформаційної війни
(2019) Кирилюк, Ольга Леонідівна
(ua) У статті досліджено структуру асоціативно-семантичної мікрогрупи “назва конфлікту” в контексті інформаційної війни, пов'язаної з подіями на Донбасі. Зазначено, що збройний конфлікт в Україні не тільки кардинально змінив суспільно-політичне життя, а й суттєво вплинув на лексичний склад мови й індивідуальний словник мовців зокрема. За допомогою асоціативно-семантичного моделювання встановлено низку асоціативно-семантичних рядів (АСР) у межах мікрогрупи. Проаналізовано мотиви добору певних лексичних одиниць на позначення подій, явищ, процесів, пов'язаних із ситуацією на Сході України. Встановлено відмінність добору слів залежно від офіційних та неофіційних повідомлень представників органів державної влади. Також з’ясовано найбільш поширені номени, характерні для розмовного дискурсу. Згруповано та проаналізовано лексеми обох наративів сторін-учасників конфлікту — російського та українського. Визначено, що обидва наративи сформовані за допомогою однакових стрижневих слів “війна”, “конфлікт”, “операція”, однак відмінними є особливості сполучуваності цих лексем з іншими номінативними одиницями. У результаті вивчення українського інформаційного поля виділено асоціативно-семантичні ряди на позначення конфлікту на Донбасі з такими висхідними лексемами: “війна”, “конфлікт”, “агресія”, “протистояння”, “операція”, “АТО”, “ООС”, “вторгнення”, “зіткнення” та ін. Поруч із лексемами на позначення конфлікту розглянуто номени, об'єднані в мікрогрупу “характер війни”, оскільки в суспільному дискурсі вони визначають ставлення громадськості до подій на Донбасі. Найбільш поширеними характеристиками війни є такі епітети: “національно-визвольнаˮ, “обороннаˮ, “незрозумілаˮ, “дивнаˮ, “неоголошенаˮ, “російсько-українська“, “гібриднаˮ, “ідеологічнаˮ. У межах російського наративу переважає добір лексем, які покликані в суспільному дискурсі перекласти відповідальність за агресію з Росії на Україну і звузити масштаб конфлікту виключно до внутрішньоукраїнських подій.
Асоціативно-семантичне поле «ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ» в мовній свідомості мешканців центральної частини України
(2022) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Оlha
(ua) Метоюпропонованої розвідки є визначення особливостей мовного сприйняття євроінтеграційних процесів мешканцями центральної частини України.На першому етапі проведеного дослідження використано метод вільного асоціативного експерименту з метою виявлення реакції респондентів на слово-стимул ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ. На другому етапі застосовано метод моделювання асоціативно-семантичного поля (АСП).Наукова новизнапредставленої розвідки полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві змодельова-но структуру репрезентації асоціативно-семантичного поля ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ в мовній свідомості українців.У результаті аналізу семантичних ознак отриманих асоціатів визначено, що структура досліджуваного поля складається із 15 асоціативно-семантичних груп. Найчастотнішу групу досліджуваного поля формують рефлексеми, за допомогою яких респонденти позитивно оцінюють європейське суспільство (50 конституентів). Другою за частотністю (40 одиниць) є група рефлексем, семантика яких вказує на дотримання законів як одну з визначальних рис Європейського Союзу. Також потужною (30) є група асоціатів на позначення можливостей, які отримає Україна зі вступом до ЄС. Дещо поступаються групи, що вказують на оцінку мовцями європейського політикуму (27) та на визнання високого рівня соціальних благ (22). Менше представлені рефлексеми, які вказують на асоціювання вступу до ЄС із відривом від Росії (13). Близькими за кількістю є групи слів на позначення персоналій (11) та реакцій, які свідчать про відсутність чітких асоціацій зі словом-стимулом (11). Решта груп представлені спорадичними асоціатами (менше 10 одиниць у групі).Здійснений аналіз також засвідчує перевагу в досліджуваному матеріалі лексем із позитивною семантикою (191 асоціат проти 13 негативних та 53 нейтральних), що дає підстави говорити про переважно позитивне сприйняття респондентами європейського поступу України.
Вербалізація символів російсько-українського збройного конфлікту (моделювання асоціативно-семантичного поля)
(2021) Кирилюк, Ольга Леонідівна
(ua) У статті представлено фрагмент змодельованої структури асоціативно-семантичного поля «ВІЙНА». Аналізу піддано 176 конституентів, об’єднаних в асоціативно-семантичні групи «волонтери» і «символи» в межах асоціативно-семантичного мікрополя «ЗАХИСНИК». Матеріал дослідження (слова й сполуки, за допомогою яких вербалізовано символи російсько-українського збройного конфлікту в період з 2014 до першої половини 2021 року) дібрано із текстів інформаційних ресурсів, висловлювань українських посадовців/ політиків, а також дописів і коментарів у соціальній мережі Facebook. Застосовано метод моделювання асоціативно-семантичного поля як основний. У межах АСГ «волонтери» (114 конституентів) виділено дві асоціативно-семантичні мікрогрупи – «волонтери» і «дії». АСмГ “волонтери” представлена словами та сполуками, використовуваними в інформаційному полі на позначення тих, хто допомагає армії. АСмГ «дії» маніфестована сполуками з позитивною семантикою на позначення волонтерської діяльності. У межах АСГ «символи» виокремлено шість АСмГ (62 конституенти), на позначення подій, явищ, що мали суспільний резонанс і закріпилися в мовному лексиконі на рівні концептів-символів: «героїзм/стійкість», «міжнародні відносини», «метафори», «перемир’я», «іронічні крилаті фрази».
Виправдовування та заперечення як мовний злочин: дослідження дискурсу збройної агресії рф проти України
(2022) Кирилюк, Ольга Леонідівна
„Вогнехреще” або неологізми як відображення військового протистояння
(Видавець Лисенко В. Ф., 2015) Кирилюк, Ольга Леонідівна
(uk) У статті здійснено дослідження неологізмів та оказіоналізмів, утворених на фоні суспільно-політичної ситуації в Україні кінця 2013 –початку 2015 року. Увага зосереджена на їхніх семантичних та словотвірних особливостях. Розглянуто вплив екстра- та інтралінгвальних чинників на творення таких лексичних одиниць.
Дискурс російсько-української інформаційної війни як об’єкт дослідження
(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна
Дисципліна "Українська мова (за професійним спрямуванням)" як важлива складова соціально-професійного становлення сучасного фахівця
(КДПУ ім. В. Винниченка, 2013) Кирилюк, Ольга Леонідівна
У статті визначається та обгрунтовується роль курсу "Українська мова (за професійним спрямуванням)" на нефілологічних факультетах педагогічного університету у становленні мовної особистості вчителя та формуванні навичок педагогічного спілкування.
Збройні наративи інформаційної агресії: тематика, мовні засоби, вербалізація концептів
(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна
(ua) У пропонованому досліджені здійснено аналіз дискурсу інформаційної війни Росії проти України в період 2003 – 2014 років. Визначено, що одним із засобів ведення інформаційної агресії стало нав’язування в публічному просторі базового збройного наративу розпаду країни. Донесення цієї ідеї здійснено в три етапи, кожен з яких відзначений одним узагальненим наративом: 1) “розкол Сходу і Заходу України” (період 2003-2004 рр.); 2) “Україна розпадеться” (2005 – листопад 2013 рр.); 3) “Україна розпалася” (грудень 2013 – 2014 рр.). Кожен із цих наративів втілений у кількох субнаративах, репрезентованих за допомогою відповідних мовних засобів. Здійснений аналіз дав змогу визначити такий набір мовного інструментарію у виокремлених наративах: жаргонна, дегуманізована й демонізована лексика; етнофолізми; фразеологізми; лексеми із семантикою знецінення; прагматоніми-неологізми; гасла; числівниково-іменникові конструкції; риторичні питання; кольороназви та ін. Аналіз мовних засобів дав можливість з’ясувати, що збройні наративи, актуалізовані в період відкритої фази агресії 2014 року, насправді були уведені в український та російських публічний дискурси задовго до початку бойових дій. А тому докладне вивчення інформаційного простору за допомогою методів лінгвістичних досліджень допоможе завчасно виявляти шкідливі ворожі наративи та вибудувати ефективну систему наративного захисту.
Змістове наповнення лексико-семантичної групи «ВОЇНИ» в дискурсі російсько-української війни
(2022) Кирилюк, Ольга Леонідівна
(ua) У статті проаналізовано мовні засоби, використовувані на позначення військового української армії, в межах дискурсу російсько-українського збройного протистояння. Воєнний конфлікт, що триває з 2014 року, вплинув на мовну картину українського суспільства. У медіапросторі сформувався комплекс мовних засобів, що віддзеркалюють збройне та інформаційне протистояння. Особливу роль відіграють мовні одиниці, які об’єктивують позитивний образ воїна власної армії. Метою статті є моделювання структури лексико-семантичної групи «ВОЇНИ» в дискурсі російсько-української інформаційної війни. З цією метою проаналізовано тексти українських інформаційних порталів та сторінок у соціальних мережах, у результаті чого зафіксовано 90 лексем і сполук на позначення військового української армії. У результаті аналізу змодельовано структуру лексико-семантичної групи «ВОЇНИ» як складника мікрополя «ЗАХИСНИК» у межах лексико-семантичного поля «ВІЙНА». Здійснено семантико-когнітивний аналіз концептів ЗАХИСНИК та ВОЇН у дискурсі інформаційної війни. Результати аналізу свідчать, що мовне позначення захисника в сучасному українському медіадискурсі збігається з традиційної картиною світу мовців, відповідно до якої воїн власної армії наділений винятково позитивними якостями. У межах лексико-семантичної групи «ВОЇНИ» виокремлено два типи мікрогруп: на позначення загальних понять та спеціалізовані позначення – з приблизно однаковим набором конституентів – 46 і 44 одиниці відповідно. У кожному з цих типів виділено по десять лексико-семантичних мікрогруп. Встановлено, що в аналізованому медіапросторі на позначення захисника використовують як готові номінативні одиниці, так і морфологічні новотвори. Поширеним є використання перифраз і метафоричних сполук. Також зафіксовано вплив суспільно важливих подій на вибір мовних одиниць на позначення військових.
Мова мережевого фольклору як засіб опору інформаційній агресії
(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна
(ua) Однією з форм емоційного захисту суспільства в умовах інформаційної агресії стає мережевий фольклор. Тому дослідження набору мовних одиниць, уживаних у таких постфольклорних текстах, набуває особливої актуальності, оскільки дає можливість виявити важливі суспільні реакції на події в умовах збройного протистояння та, відповідно, сформовану мовну картину світу. У процесі аналізу виділено головні мовні засоби творення комічного ефекту у змалюванні образу ворога.
Мова передвоєнного дискурсу: лінгвістичні засоби створення ворожих образів і символів (на прикладі російсько-української інформаційної війни)
(2019) Кирилюк, Ольга Леонідівна
(ua) У статті досліджено мовні засоби розпалю-вання міжнаціональної ворожнечі в роки, що передують російській збройній агресії проти України 2014 року. Про-ведений аналіз дає підстави зробити висновок, що росій-ська пропаганда заздалегідь готувала суспільство до війни з Україною, використовуючи «мову ворожнечі». Робило-ся це шляхом нанизування на образ України й українця асоціатів за допомогою лексем із негативними конотаці-ями. Зокрема, у 2005 році в період звичної «газової вій-ни» російський президент використав жаргонну лексику: «Україна тирить газ». Лексема «тирить» надає зниже-ного відтінку контексту, прирівнюючи державу до дрібно-го злодія й компрометуючи її на міжнародній арені. Так само ще до початку збройної агресії введені в інформацій-не поле терміни «фашисти» й «укропи» як синоніми до тноніма«українці». У 2008 році в інформаційний простір потрапляють тези про поділ України. Ця ідея нав’язува-лася шляхом використання таких слів і словосполучень, як «останній етап», «дві України», «два народи», «роз-пад», «недоєвропейці», «малороси», «половина народу», «агонія», «держава, яка не відбулася» тощо. Ненависть розпалювалася також за допомогою мистецтва, зокрема й кіно, у якому стосовно українців використовувалися такі слова і фрази: «фашист», «русофоб»,«бойовики Банде-ри», «головорізи», «вирізали цілі хутори й села», «зарпла-та з Берліна». Так само мінялося сприйняття звичних для росіян образів українських поетів, у тому числі й Т. Шев-ченка. Щодо нього також використано поняття «фашизм», «нацизм», що є абсурдним навіть із погляду історичних умов. Для виправдання анексії територій інших держав пропагандистами створений термін «кордони цивілізації» на противагу поняттю «кордони держави». Отже, росій-ська пропаганда заздалегідь формувала образ ворога в майбутній війні, що свідчить про давно вибудовані плани агресії проти України.
Мова постфольклору в дискурсі інформаційної війни: концептуальні метафори, меми-концепти, іллокутивний зміст
(2022) Кирилюк, Ольга Леонідівна
Мовна агресія розважальних телешоу як спосіб ведення інформаційної війни
(2020) Кирилюк, Ольга Леонідівна; Kyryliuk, Olha
(ua) У пропонованій статті здійснено лінгвістичний аналіз текстів телевізійних шоу, присвячених двом держав-ним святам – Дню Перемоги та Дню Незалежності України. Досліджувані телепрограми були показані в ефірі українського телеканалу «Інтер», який неодноразово отримував публічні звинувачення в підтримці проросійсько-го політичного курсу. Результати дослідження дають підстави стверджувати про свідоме нав’язування глядачеві хибних нара-тивів, що формують негативне ставлення до української незалежності, й утвердження російськоцентричної мовної картини світу, яка допомагає утримувати громадян у спільній з агресором психокультурі. Автори шоу здійснюють свідоме знецінення української незалежності шляхом використання лексем із негатив-ною семантикою, що вербалізують негативні факти суспільної дійсності («катастрофа», «зрада», «заробітчан-ство», «страждання»). На противагу цьому вжито велику кількість лексем, які створюють позитивний імідж України в добу СРСР («успіх», «велич», «належність до народу-переможця», «впевненість», «спокій»). Також сце-нарієм передбачене використання мовних засобів, що перекладають провину за війну на Донбасі з Росії на Україну. Автори нав’язують глядачеві російський симулякр про спільну історію та «один народ». Це досягається за рахунок таких прийомів: а) використання форм присвійного займенника «наш» стосовно символів СРСР («наша пам’ять», «наша країна», «наша Вітчизна»); б) вживання прикметника «спільний» («спільна пам’ять», «спільна пісня»); в) вживання українських і російських топонімів і антропонімів у контексті представлення поняття «країна». Потрапляння таких хибних наративів до українського інформаційного простору становить загрозу націо-нальній безпеці країни. Тому проведення подібних досліджень має стати невід’ємною складовою частиною дер-жавної політики з метою виявлення фактів інформаційної мовної агресії та вироблення системи контрзаходів.
Мовна природа мему
(2019) Кирилюк, Ольга Леонідівна
(ua) У статті здійснено розгляд меметики як вчення про моделі передавання інформації, у тому числі словесні. Досліджено особливості актуалізації образів, закріплених за мемом, за допомогою лексичних одиниць. Визначено такі головні функції мемів, як інформаційна, розважальна, естетична, емотивна, функція культурної пам’яті, пропагандистська, актуалізувальна. Також зосереджено увагу на чинни ках, що сприяють реплікації мему.